Інтерактивні технології (кооперативне навчання) на уроках математики в початковій школі

Тема: Інтерактивні технології (кооперативне навчання) на уроках математики в початковій школі.

Мета: На основі вивчення та аналізу науково-педагогічної літератури визначити класифікацію інтерактивних методів та прийомів навчання;Вивчити стан сформованості обчислювальної компетенції в учнів

Література:

1. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття")

2.Закон України «Про загальну середню освіту»

3.Василенко В. Впровадження інтерактивних форм і прийомів в організацію навчання учнів // Початкова школа – 2005. -  №7. – С. 12-15.

4.Василенко В. Інтерактивні прийоми навчання // Початкова школа – 2006. -  № 8. – С. 10-13.

5.Виготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте // Выготский Л. С. Психология развития ребенка. М.: Смысл, Эксмо, 2003. С. 235-326;

6. Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу у сучасній школі. – Харків, Видавництво „Ранок” „Веста”, 2003. – С. 133.

План семінарського заняття

1.Психолого – педагогічна сутність впровадження інтерактивного навчання в початковій школі.

2. Класифікація  інтерактивних методів навчання в початковій школі.

3. Методика застосування інтерактивних методів та прийомів на уроках математики у початковій школі.

1.Психолого – педагогічна сутність впровадження інтерактивного навчання в початковій школі.

Сучасному навчально-виховного процесу притаманні відсутність цікавих для учнів форм та методів організації навчальної діяльності. Тому нагальною потребою сучасної системи освіти при навчанні математики є впровадження нових форм та методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток особистості кожного школяра. Розв'язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних методів і прийомів навчання на уроках математики. Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних навчальних методів та прийомів, варто з’ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняти його із загальновідомими[6].

Я. Голант ще в 60-х рр. XXст. охарактеризував три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Він виділяв активну і пасивну моделі залежно від участі учнів у навчальній діяльності. У такій класифікації Я. Голант використовує «пасивність» як визначення низького рівня активності учня, переважно репродуктивної діяльності за майже повної відсутності самостійності і творчості.

Схематично пасивну модель навчання зобразимо так:

 Рис.1.1. Пасивна модель навчання

Варто зазначити, що у такій моделі навчання учень виступає в ролі «об’єкта» навчання. Він повинен засвоїти і відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника.

 Визначимо сильні та слабкі сторони такої моделі організації навчання.

Сильні та слабкі сторони пасивної моделі навчання  Таблиця 1.1.

 Активна модель навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів.

 Активну модель навчання зображуємо так:

 Рис. 1.2. Активна модель навчання

 В цьому випадку учень і вчитель знаходяться в постійному взаємозв’язку. Учень виступає «суб’єктом» навчання. За такої моделі використовують активні методи навчання: бесіда, дискусія, фронтальне опитування. Визначимо позитивні і негативні сторони даної моделі.

Позитивні і негативні сторони активної моделі навчання Таблиця 1.2.

 Інтерактивна модель навчання має таку схему:

Рис.1.3. Інтерактивна модель навчання

 Схема даної моделі відображає постійне спілкування учителя з учнями, учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. При навчанні за такою моделлю застосовують ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм, фронтальне опитування, круглий стіл, дебати. Перерахуємо позитивні та негативні сторони моделі:

Позитивні і негативні сторони інтерактивної моделі навчання    Таблиця 1.3.

 Подана модель є свідченням активного навчання. Якщо порівняти дані моделі, то можна зробити висновки про те, що при наявності певних недоліків остання модель є досить ефективною[12].

 З’ясуємо суть інтерактивного навчання. Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «inter» - взаємний і «act» – діяти. Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну.

 Суть такого навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Вчитель і учні є рівноправними суб’єктами навчання[9].

 Інтерактивні методи і прийоми навчання в початковій школі зорієнтовані на:

• створення умов для осмислення й вирішення проблем, пов'язаних із захистом своїх прав і прав товариша; усвідомлення обов'язку і відповідальності перед оточенням,;
• соціалізацію особистості й формування в процесі виховання та освіти;
• розвиток особистості, яка здатна критично оцінювати події, що відбуваються в суспільстві[19].

 Аналіз літератури показав, що інтерактивні методи і прийоми навчання на уроках математики сприяють ефективному розвитку в кожної особи математичних компетенцій, розвитку логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки. В умовах інтерактивного навчання на уроках математики забезпечуються формування в його учасників передусім таких інтелектуальних умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та здатність приймати відповідальні рішення.[8]

 Інтерактивні вправи на уроках математики зорієнтовані на:

• розвиток мислення школярів, певної самостійності думок: спонукають учнів до висловлення своєї думки;
• спонукають учнів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок;

- вироблення критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них;

- спрямовані на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками[20].

 Дослідження, проведені Національним тренінговим центром у 1980-х роках, засвідчують, що інтерактивне навчання вможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу. Результати цих досліджень можна відобразити в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання»( Рис. 1.4.)

 З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання, а найбільшого - за інтерактивного (дискусійні групи, практика через дію, навчання інших чи негайне застосування).

Рис. 1.4. Піраміда навчання

 Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває успішність, свою інтерактивну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес[17].

 Процес навчання на уроках математики - це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини, її власної активності участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Уроки математики, організовані з інтерактивними методами і прийомами, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися повадки думку іншого і вміти аргументувати свою думку.

2. Класифікація  інтерактивних методів навчання в початковій школі.

    Існують різні підходи до класифікації інтерактивних методів навчання. Найпоширенішою є класифікація дослідників О. Пометун і Л. Пироженко. Вони поділили інтерактивні методи навчання на чотири групи: методи  кооперативного навчання, методи колективно – групового навчання, методи ситуативного навчання, методи опрацювання дискусійних питань. Дану класифікацію подано в таблиці 1.4.

Класифікація інтерактивних методів навчання   Таблиця 1.4.

 Розглянемо ці методи навчання детальніше.

 Метод «Мікрофон» дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання. Виділимо правила використання методу:

•                   говорити має право тільки той учень, у кого «символічний» мікрофон;
•                   відповіді не коментують і не оцінюють;
•                   коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.

«Мозковий штурм» - ефективний метод колективного обговорення. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Його організовують за такими правилами:

- всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними);

- один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї;

- ідеї групують, аналізують.

 - обирають найкращі рішення[14].

Метод «Займи позицію» допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає можливість висловитись кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію. Порядок проведення:

1. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної теми.

2.  Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.

3.  Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.

4.  Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.

5.  Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу.

Метод «Навчаючи — вчуся» дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим під час уроку. Роботу організовують таким чином:

1. Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках.

2. Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію.

3. Учні готуються до передавання цієї інформації іншим у доступній формі.

4. Всім необхідно ознайомити зі своєю інформацією однокласників.

5. Учень має право говорити тільки з однією особою одночасно. 6.Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями й самому дізнатися про щось від них.

7. Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших[12].

Метод «Ажурна пилка» дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному «вчитися навчаючи» Під час роботи за допомогою методу «Ажурна пилка» учні працюють в різних групах.

Порядок роботи:

Спочатку вони працюють в «домашній» групі. Потім в іншій групі учні виступають в ролі «експертів» з питання, над яким працювали в «домашній» групі, та отримують інформацію від представників інших груп. Потім учні повертаються в свою «домашню» групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп.

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію (проблему). Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені в класі[15].

Отже, інтерактивні методи і прийоми дозволяють розв’язати одразу декілька завдань на уроках математики в початковій школі:

• Розвивають комунікативні вміння і навички;
• Допомагають встановленню емоційних контактів між учасниками процесу;
• Забезпечують виховне завдання, оскільки змушують працювати в команді, прислухатися до думки кожного;
• Знімають нервове напруження, дають можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання[11].

3. Методика застосування інтерактивних методів та прийомів на уроках математики у початковій школі.

     Під час використання інтерактивних методів і прийомів на уроках математики в початковій школі необхідно дотримуватись методичних рекомендацій.

1. Використання інтерактивних методів і прийомів на уроках математики вимагає старанної підготовки до уроків не тільки вчителя, а й учнів.

2. Потрібно пам’ятати, що уроки з використанням інтерактивних методів і прийомів мають особливу структуру. Розглянемо її.

   Структура таких уроків складається з п’яти етапів:

- Мотивація;

- Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів;

- Актуалізація знань, надання необхідної інформації;

- Усвідомлення;

- Рефлексія;

   Центральною частиною уроку є інтерактивна вправа[10].

  Для кожного етапу уроку виділяють найбільш ефективні інтерактивні методи і прийоми роботи. ( Додаток Е)

3. Розпочинати впровадження інтерактивних технологій потрібно поступово. Спочатку слід навчити учнів успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні дуки, бути толерантними, розуміти й поважати один одного.

4. Ефективність впровадження інтерактивного навчання, на думку І.Я.Жарової, забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів. На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. Наступний етап — презентація групових рішень — може бути організований по-різному. Залежно від характеру взаємодії учасників груп (спільно-індивідуальна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вдалося створити атмосферу співробітництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи.

5. Потрібно дотримуватись наступних правил:

- Ніколи і нічого не робити за учнів.

-  Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не тому, що так їм легше, а тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знанням і навичками, щоб проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.

-  Уважно слідкувати за рухом кожного учня, в той же час не стаючи стороннім контролером за ходом процесу засвоєння матеріалу дітьми.

6. Для ефективного застосування інтерактивних методів і прийомів, потрібно старанно планувати свою роботу, а саме: дати завдання учням для попередньої підготовки, прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. 

7. На одному занятті можна використовувати одну-дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Потрібно добирати такі інтерактивні вправи, які б дали учням «ключ» до засвоєння теми. При виконанні цих вправ відводиться необхідний час для обдумування завдання, щоб учні виконували його вдумливо, а не механічно або «граючись». Важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.

8. Пам’ятати і враховувати правила роботи при використанні інтерактивних методів і прийомів на уроках математики (Додатки Г, Ґ, Д)[13]

    Під час формувального етапу експерименту в експериментальному класі було проведено уроки на яких вивчали множення на двоцифрове число і ділення на одноцифрове число з використанням інтерактивних методів і прийомів роботи ( Додаток Б).

        На уроках  використовували такі методи і прийоми інтерактивного навчання:

- робота в парах;

- робота в малих групах; 

- мозковий штурм;

- мікрофон;

- асоціативний кущ;

- дерево рішень.

          Наведемо фрагменти таких уроків.

        На уроці математики за темою « Письмове множення на двоцифрове число» використали такий інтерактивний метод як асоціативний кущ. На етапі актуалізації опорних знань учням було запропоновано скласти асоціативний кущ до слова «множення». На цьому ж уроці на етапі рефлексії було використано інтерактивний метод « Навчаючи - учусь». Учні отримали картки з 2 виразами. Спочатку учні розв’язали вирази. Потім роботу було організовано таким чином, що один учень пояснював розв’язання виразу, а інший слухав. Потім учні обмінялися ролями.

    На наступному уроці за темою «Письмове множення на двоцифрове число. Закріплення.», на етапі актуалізації опорних знань використали інтерактивний метод «Два – чотири – всі разом». Учням було запропоновано розв’язати наступні вирази: 47 * 33; 56* 22;   26* 44;   33* 46. Спочатку учні самостійно міркують над розв’язанням виразу, потім обмінюються думками в парах, потім у четвірках. 1 учень від  четвірки розв’язує вираз біля дошки, решта в зошитах.

     На цьому ж уроці на етапі рефлексії було використано метод «Незакінчене речення». На дошці записано вираз 12* 14. Вчитель починає його розв’язувати. Учні розв’язують в зошитах. Доповнюють речення вчителя.

- 12 помножити на 4 дорівнює……

- Результат записую таким чином щоб…..

- 12 множу на……

- Дорівнює…..

- Записую так щоб цифра 2 була розміщена під…..

- Неповні добутки…..

- Отримую…….

  Отже, треба зауважити, що використання інтерактивних методів і прийомів навчання накладає вето на позицію "я вчитель (тобто я вище), а ви учні (тобто ви нижче)". Поділ на касти залишився в минулому, а сьогодні нами керує взаємонавчання - учителя в учнів, учнів у вчителя. Адже рівень кваліфікованості педагога залежить від рівня освіченості його учнів. Під час проведення уроків з використанням нестандартних технологій спостерігали зацікавленість в учнів. Вони були активними, збудженими, виконували всі завдання із задоволенням.