АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти однією з найважливіших проблем викладання української мови та літературного читання є розвиток мовної, мовленнєвої компетентностей молодших школярів. Учитель початкових класів повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Тому, ми вважаємо, доцільно використовувати інтерактивні технології.
Інтерактивний прийом «Мікрофон». Учитель: Уявіть, що я журналіст і мені необхідно взяти інтерв’ю з теми, що сьогодні вивчали. Говорити ви будете в мікрофон. Не коментуйте відповідей інших, не перебивайте, не викрикуйте з місця. Починайте з речення… Інтерактивний прийом «Незакінчене речення». I ряд: «Сьогодні на уроці я …. (навчився, дізнався) …». II ряд: «Отримана інформація дозволила нам зробити висновок, що …». III ряд: «Сьогодні на уроці мені найбільше сподобалося…».
Інтерактивний прийом «Дивуй!» Ріпу колись сіяли з рота. Справа в тому, що у ріпи дрібне насіння: у 1 кг їжі їх більше мільйона, і вручну їх просто не розкидати. Однак і плювати – справа не проста, тому кращі «плювальщикі» цінувалися і шанувалися в народі. У бурсі про прочуханку казали: «Це вам не ріпу сіяти!»
«Метод «Прес» Тема: Однорідні члени речення. Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше: 1-ша пара — «Я вважаю, що ...» 2-га пара — «... тому, що ...» 3-тя пара — «..., наприклад, ...» 4-та пара — «Таким чином, ...» Отже, міркування набуває такого вигляду: - Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме питання, наприклад, Україна – незалежна, суверенна держава. Таким чином, однорідні члени залежать від одного й того ж слова.
Метод ,,Хмара слів,, ХМАРА СЛІВ – НОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ВЧИТЕЛЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.
Можливості використання хмари слів на уроці: в «хмару» можна "зашифрувати" тему уроку, яку учні повинні визначити; «хмара» може слугувати в якості опорного конспекту для подачі нового матеріалу чи його узагальнення; можна запропонувати дітям прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку; скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з «хмари»; показати «хмару», складену зі слів, що відповідають темі уроку, і попросити пояснити їх зміст; перетворити нудний текст в цікаву головоломку; зробити "хмарку" підказок до оглядової теми; повторити основні поняття теми, що вивчається; проведення простого опитування; проведення «мозкового штурму»; створення хмаринки підказок для виконання певного завдання чи перевірки результатів
LEGO-технологія ― чарівні цеглинки успіху LEGO-технологія: формує вміння розв’язувати проблемні завдання, ставити мету, міркувати про подальшу роботу, розробляти план дій; розвиває творче мислення; розвиває мовлення ― діти вчаться детально пояснювати свої дії, пояснювати міркування, надавати чіткі та зрозумілі інструкції, розповідати історії, висловлювати власні думки
Lapbook Використання лепбуків у навчальному процесі особливо актуальне в умовах впровадження Нової української школи. Такий метод дозволяє здійснювати навчання у ігровій формі і має наступні переваги: Учень має можливість по своєму бажанню організувати інформацію з теми, що вивчається і краще зрозуміти і запам'ятати матеріал. Це особливо допомагає у навчанні дітям-візуалам. При необхідності можна повторити вивчене у будь-який зручний час. Просто відкрити лепбук і переглянути зроблену своїми ж руками книжку. Такий спосіб навчання дозволяє напрацьовувати навичку самостійного збору, відокремлення та систематизації інформації. Таке вміння особливо важливе для людей сучасного інформаційного суспільства. Якщо лепбук виконується сумісно у групі, такий метод навчання сприяє розвитку комунікаційних навичок, командної взаємодії тощо.
Засновник методу – британський псид доктор медичних наук Едвард де Боно. В основі – ідея паралельного мислення: конструктивного мислення, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують. Метод шести капелюхів – це простий і практичний спосіб розділення процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору. Ми можемо навчитися оперувати різними аспектами нашого мислення по черзі. Потім зібрати ці аспекти разом і дістати “повнокольорове мислення”. Переваги методу «Шести капелюхів»: 1.Зазвичай розумову працю уявляють нудною та абстрактною. “Шість капелюхів” дозволяють зробити її яскравим і захопливим засобом керування своїм мисленням. 2. Кольорові капелюхи – це метафора, яка добре запам’ятовується, яку легко застосувати. 3. Метод “шести капелюхів” можна використовувати на будь-якому рівні складності, від дитячого садка до ради директорів. 4. Завдяки конструюванню роботи на відміну безплідних дискусій мислення стає більш сфокусованим, конструктивним і продуктивним. 5. Метафора капелюхів є свого роду рольовою мовою, якою легко обговорювати і переключати мислення, відволікаючись від особистісних переваг і нікого не ображаючи. 6. Метод дозволяє уникнути плутанини в груповій роботі, оскільки вся група використовує тільки один тип мислення в певний проміжок часу. 7. Метод визначає значимість усіх компонентів роботи над завданням (проектом) – емоцій, фактів, критики, нових ідей – і включає їх у роботу в потрібний момент..
МЕТОД ,,КУБИК БЛУМА,, Одним з найпопулярніших прийомів для розвитку критичного мислення на моїх уроках є «Кубик Блума», що був створений відомим американським вченим та психологом-педагогом Бенджаміном Блумом. Головна мета використання прийому полягає у закріплені матеріалу, вмінні аналізувати отриманні знання та використовувати їх на практиці. За допомогою такого методу учні вчаться самостійно розв’язувати питанні, спираючись на здобутті знання та розвивати логічне і творче мислення.
СЕНКАН Сенкан – це технологія розвитку критичного мислення на стадії синтезу та рефлексії. Цей метод подобається всім учням. Я використовую «сенкан» на різних уроках та на всіх етапах уроку. На початку заняття сенкан (синквейн) можна використати для мотивації класу або для з’ясування, наскільки учні обізнані з даною тамою. На завершення уроку сенкан можна використати для підбиття підсумків, перевірки рівня сприймання матеріалу, уміння характеризувати поняття і явища.
ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА УРОКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ 1. МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЕТАП МАЄ НА МЕТІ ЗАЦІКАВИТИ УЧНІВ ТЕМОЮ УРОКУ. ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НАВЧАЛЬНІ ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ, НАОЧНІСТЬ, НЕСКЛАДНІ ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ («МІКРОФОН», «КРИГОЛАМИ» ТОЩО). 2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМИ Й ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОЦІЛЬНО ЗАЛУЧИТИ ДО ЦІЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НЕОБХІДНО ФОРМУЛЮВАТИ ЧЕРЕЗ ВІДПОВІДНІ ДІЄСЛОВА: «ПІСЛЯ УРОКУ УЧНІ ЗМОЖУТЬ…». 3. НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЦЕ МОЖЕ БУТИ МІНІ-ЛЕКЦІЯ, ЗНАЙОМСТВО З ТЕКСТОМ, ВИПЕРЕДЖАЛЬНІ ЗАВДАННЯ. ТУТ МОЖУТЬ БУТИ АКТУАЛІЗОВАНІ ЗНАННЯ, ЯКІ УЧНІ ВЖЕ МАЮТЬ. 4. ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА ЦЕ ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ І ЗА ЗМІСТОМ, І ЗА ОБСЯГОМ. 5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ І РЕФЛЕКСІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІД ЧАС ЦЬОГО ЕТАПУ УЧНІ ПОВИННІ УСВІДОМИТИ, ЧОГО ВОНИ НАВЧИЛИСЬ НА УРОЦІ, ВИЗНАЧИТИ СВОЄ СТАВЛЕННЯ ДО РОБОТИ Й ОБГОВОРЮВАНОЇ ТЕМИ, ПОРІВНЯТИ СВОЄ СПРИЙНЯТТЯ З ДУМКАМИ ТА ПОГЛЯДАМИ ІНШИХ.
Результативність такої роботи полягає в тому, що учні 1.Уміють спостерігати,аналізувати, використовувати одержану інформацією в різних ситуаціях. 2. Володіють елементарними прийомами запам'ятовування, творчою уявою і мисленням. 3. Мають великий словниковий запас. 4. Можуть вільно висловлювати свої думки. 5. Можуть співпрацювати в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу.
- школярі вчаться працювати в групі (команді); “Двоє, працюючи разом, досягають більшого, ніж троє, які працюють окремо.” Чарльз Мак Кормик - формується доброзичливе ставлення до опонента; - кожна дитина має можливість пропонувати свою думку; - створюється “ситуація успіху”; за короткий час опоновується багато нового матеріалу;
- формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми; “Толерантність, повага, готовність навчатися один від одного – цінності, які є основою для розвитку демократичних держав. Цього треба навчати в школах.” Марк Герсон - значно підвищується особистісна роль вчителя – він виступає як лідер, організатор.
Викладання – це мистецтво, а не ремесло – у цьому самий корінь учительської справи. Перепробувати десять методів і виробити свій, переглянути десять підручників і не триматися жодного неухильно – от єдино можливий шлях живого викладання. Вічно винаходити, вимагати, удосконалюватися – от єдиний можливий курс сучасного вчителя. М.А. Рибникова
Рекомендації щодо використання інтерактивних технологій на уроках української мови для вчителів 1. Урізноманітнювати структури уроків і методи роботи, відійти від шаблонів. 2. Навчити учнів діяти творчо і самостійно, враховуючи індивідуальні особливості. 3. Поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність для забезпечення ефективності навчання. 4. Навчально – виховний процес будувати за принципом діалогу, імпровізації. 5. Використовувати нетрадиційні методи і форми, проводити уроки-спостереження, урок – подорож, урок – захист, урок- рольова гра, урок – диспут, урок – захист власних проектів. 6. Звертати увагу на психологізацію навчання як один із принципів методики навчання. 7. Інтерактивні технології дають змогу створити навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюється одночасно.
ВИСНОВКИ: Інтерактивні технології: дозволяють розв'язати одразу кілька завдань: розвивають комунікативні вміння й навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учасниками процесу; забезпечують виховне завдання, оскільки змушують працювати в команді, прислухатися до думки кожного; знімають нервове напруження, дають можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.
Список використаних джерел: 1. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. Науково – методичний посібник. – Х.: Видавнича група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 112 с. 2. Державний стандарт початкової загальної освіти. – К.: «Початкова освіта», 2011. – 46 с. 3. Інтерактивні технології навчання у початкових класах./Авт. – упор. І. Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 180 с. 4. Конопельнюк М.В. Українська мова. 2 клас. I семестр (для шкіл з російською мовою навчання). – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 104 с. 5. Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2008. – 96 с. 6. Мозгова Л.М. Українська мова. 2 клас. Розробки уроків. – Х.: Веста, 2010. – 328 с. 7. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 - 4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 296 с. 8. Стребна О.В., Соценко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. – Х.: Видавнича група «Основа», 2005. – 176 с. 9. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення//Упор. Г.О. Ярош, Н.М. Седова. – Х.: Вид. гр.. «Основа», 2005. – 240 с. 10. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект/Посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А.М., 2007. – 220 с.