ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ РОБОТИ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ Методичний посібник

Відділ освіти Підволочиської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

 

 

 

 

 

 

 

 

Довгань Ганна Стахівна

 

 

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

В СИСТЕМІ РОБОТИ

ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

 

Методичний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Остап’є – 2016

Методичний посібник підготувала Довгань Ганна Стахівна – вихователь групи продовженого дня Остап’ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Підволочиського району Тернопільської області.

Рецензент – Дячук Тетяна Євгенівна, методист Підволочиського РМК.

 

 

 

 

 

Довгань Г.С.

Інтерактивні технології в системі роботи групи продовженого дня. – Остап’є, 2016. – 63 с.

 

 

Схвалено методичною радою Підволочиського РМК

(протокол №_____ від _______________________________).

 

 

 

 

У методичному посібнику вихователя групи продовженого дня Остап’ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Підволочиського району Довгань Ганни Стасівни охарактеризовано особливості використання інтерактивних технологій у системі роботи групи продовженого дня.

Методичні матеріали, представлені у посібнику, можуть бути використані вихователями ГПД та вчителями початкових класів для розробки сучасних методик навчання молодших школярів з метою підвищення ефективності навчального процесу.

 

 

 

 

 

 

 

©Довгань Г.С., 2016

 

Зміст

 

 

Вступ...........................................................................................4

 

Розділ 1. Теоретичні основи інтерактивних технологій
у початковій школі..................................................................6

1.1. Поняття та сутність інтерактивних технологій ..............6

1.2. Класифікація інтерактивних технологій у 1-4 класах ..12

 

Розділ 2. Особливості використання інтерактивних  технологій у групі продовженого дня ...............................17

2.1. Методичне забезпечення процесу використання  інтерактивних технологій у групі продовженого дня .........17

2.2. Система інтерактивних технологій для використання
у групі продовженого дня …………….………………….....28

 

Висновки..................................................................................59

 

Використана література.......................................................60

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

У Концепції виховання дітей та молоді в Україні, Державному стандарті початкової загальної освіти визначено основну мету початкової освіти, яка, серед іншого, полягає у всебічному розвитку та вихованні особистості через набуття особистого досвіду культури спілкування і співпраці у різних видах виховної діяльності, самовираження шляхом використання креативно-творчих технологій виховної роботи.

Групи продовженого дня стали на сьогодні важливою формою виховання дітей. Постійне розширення мережі шкіл і груп продовженого дня викликані потребами суспільства і педагогічною цілеспрямованістю, оскільки в цих школах створені додаткові можливості для організації виховної дії, дії для дітей у вільний від роботи час. Тому група продовженого дня – перспективна форма суспільного виховання дітей.

Актуальність організації груп продовженого дня (ГПД) на сьогодні зумовлена більш раннім початком навчання дитини у школі (з 6 років), постійною зайнятістю батьків, неучастю їх у вихованні власних дітей через тривале перебування за межами України. Заняття після уроків надають можливість молодшим школярам закріпити отримані знання розвинути свої творчі та інтелектуальні здібності, добре відпочити, поспілкуватись.

Основними завданнями, які розв'язує сьогодні школа, зокрема ГПД, є забезпечення якості навчання та виховання, зміцнення розумового, фізичного, соціального розвитку дитини. На реалізацію цих завдань вказує нормативно-правова база, яка також регулює питання функціонування ГПД загальноосвітніх навчальних закладів України: Положення про загальноосвітній навчальний заклад №964, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р., ст. 11; Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9–245 від 27 червня 2001 р.; Наказ Міністерства освіти і науки України
№ 128 (витяг) від 20 лютого 2002 р.

Особливості організації навчально-виховного процесу у ГПД розглянуто в працях вітчизняних та зарубіжних дослідників (Ш. Голчека,     М. Горобея, Ж. Готдаєва, П. Гранкіна, В. Дімітрової, Я. Дімової, Б. Кобзаря, Е. Костяшкіна, Т. Рабченюк, Т. Чубенка); педагогічні основи розвитку ГПД досліджували Е. Костяшкін,
Д. Стельмухов; зміст, форми та методи навчально-виховної роботи у ГПД вивчали В. Коротов, І. Мар’єнко, В. Рязанова,
М. Скаткін; вихованню самостійності молодших школярів присвячено доробки Л. Веденісова, В. Мартиненко, О. Суркова; аспекти соціального розвитку молодшого школяра в умовах групи продовженого дня є предметом дослідження Т. Герлянд.

Отже, наявний науковий фонд свідчить про те, що проблема організації роботи ГПД розглядалася вченими аспектно. Однак висловлені дослідниками ідеї стали теоретичним підґрунтям заявленого дослідження, актуальність якого посилює і той факт, що в Україні не здійснено жодного цілісного наукового аналізу ролі інтерактивних технологій як чинника активізації навчальної діяльності молодшого школяра у  групі продовженого дня.

Мета та завдання роботи безпосередньо пов’язані з загальною проблематикою загальноосвітньої школи та проблемою, над якою я працюю в цій школі як вихователь ГПД, що і зумовило написання цього посібника.

 

Автор

 

 

Розділ 1

Теоретичні основи інтерактивних технологій
у початковій школі

 

1.1. Поняття та сутність інтерактивних технологій

 

Практика навчання свід­чать про недостатність часткових методик, спрямова­них на систематичне залучення учнів до спілкування. Заповнити цю прогалину може використання інтерак­тивних методів навчання, в основі яких лежить актив­не ситуативне спілкування школярів. Інтерактивні технології передбачають навчальний процес за умови активної взаємодії всіх учнів у ході роботи в малих групах, де відбувається розподіл ролей, чітке виконання обов'язків учасників. За такої організації навчання вихователь керує роботою кожного учня через пізнавальні завдання, якими спрямовує діяльність груп.

Термін «інтерактивний» (з англійської inter – взаємний, akt – діяти) означає «здатний до взаємних дій, діалогу». Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.

Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вихователя – він виступає як лідер, організатор [14, с. 8].

Традиційно «інтерактивний» розуміється як ініціа­тивна відповідна позиція суб'єкта, якому адресовані певні дії чи процедури. Поняття «інтерактивність» широко опановується педагогікою, методиками, до то­го ж не лише в галузі комп'ютерного навчання, а й у процесі організації навчання. Узагальнюючи наукові студії, стверджуємо, що інтерактив­ні методи навчання — це способи міжособистісної взаємодії в режимі вчи­тель — учень, учень — учитель, учень — учень, що за­безпечують реалізацію мети й завдань заняття [27, с. 19].

Розглянемо пасивну, активну та інтерактивну (за О.Пометун, Л.Пироженко [24]) моделі навчання і порівняємо їх.

1. Пасивна модель навчання.

За цією моделлю учень виступає у ролі пасивного слухача. Він сприймає матеріал, який йому подає вчитель: відеофільм, текст із підручника. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться, або слухають, або читають (лекція–монолог, пояснення нового матеріалу вчителем, демонстрація).

Спробуємо визначити позитивні та негативні сторони такої моделі:

 

 

 

Позитивні	Негативні
1.1 Можна подати великий за обсягом матеріал за короткий час. 2. Одночасно сприймають матеріал усі слухачі. 3.  Витрачається мало часу на розповідь або пояснення.	1. Учні пасивні, не спілкуються ні між собою, ні з учителем. 2. Не виконують ніяких завдань. 3. Вчителю важко зрозуміти якість засвоєння поданого матеріалу. 4. Відсутній   контроль за знаннями. 5. Як правило, невисокий відсоток засвоєння знань.

 

Навчання за такою моделлю пасивне. Цю модель можна назвати «Монолог».

2. Активна модель навчання.

У цьому випадку вчитель і учень перебувають у постійному взаємозв'язку. Учень відповідає на запитання вчителя, розповідає. Вчитель має змогу співпрацювати з кожним учнем зокрема. За такої моделі використовують активні методи навчання: бесіду, дискусію, фронтальне опитування тощо.

Визначимо позитивні і негативні сторони цієї моделі:

 

 

 

 

 

 

Позитивні	Негативні
1.  Високий рівень інформації (проблемний метод). 2.  Велика кількість учнів, які  одночасно сприймають інформацію. 3.  Відсоток засвоєння матеріалу досить високий. 4.  Майстерність  педагога відіграє велику роль в організації навчання. 5.  Учитель може проконтролювати  надані учням знання.	1.  Учні спілкуються тільки з учителем. 2.  Як правило, така модель використовується тільки для опитування. 3. Учень перебуває у постійній напрузі – «спитає – не спитає». 4.  Учень може бути незадоволений тим, що його не запитали, не вислухали його думку.

 

Навчання за такою моделлю – активне. Таку модель можна назвати «Діалог».

3. Інтерактивна модель навчання.

Схема цієї моделі відображає постійне спілкування вчителя з учнями, учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. Під час навчання за такою моделлю використовують ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм, фронтальне опитування, круглий стіл, дебати. Перерахуємо позитивні та негативні сторони моделі:

 

 

Позитивні	Негативні
1. Розширюються   пізнавальні   можливості   учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел). 2. Як правило, високий рівень засвоєння знань. 3. Учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнів. 4. Учитель має змогу розкритись   як   організатор, консультант. 5. Партнерство між учителем і учнями та в учнівському колективі.	1. На вивчення певної інформації потрібен значний час. 2. Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів. 3. В учителя відсутній досвід такого виду організації навчання. 4. Відсутні методичні розробки з різних предметів.

 

Подану модель можна назвати «Полілог», вона є свідченням активного навчання. Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель досить ефективна.

Таким чином, використання інтерактивних методів навчання сприяє розвитку комунікативних умінь учнів, пізнавальної діяльності, уста­новленню емоційних контактів між учасниками на­вчально–виховного процесу.

Організація інтерактивного навчання учнів передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Застосування інтерактивних технологій позитивно впливає на ефективність навчального процесу у ГПД. Спостерігається значне підвищення мотивації пізнавальної діяльності, особливо серед слабших учнів. Діти організовано включаються в роботу, проявляють інтерес до навчального матеріалу. У них виробляються уміння працювати в групі, удосконалюються комунікативні навички, добре розвивається усна мова. Якісно змінюється рівень сприймання матеріалу, уміння самостійного здобуття і практичного використання знань. Покращуються взаємовідносини між учнями, постійно проявляється прагнення допомогти один одному.

Інтерактивні технології навчання є важливою складовою вдосконалення умінь і навичок учнів. Ці технології спираються на самостійну пізнавальну активність уч­нів, орієнтовані на розвиток здатності вирішувати проблеми колективно, залучаючи учнів до групових дискусій, забезпечують реаліза­цію комунікативно–діяльнісного підходу.

Отже, інтерактивне навчання – спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачену мету: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в організації навчального процесу за умови постійної взаємодії всіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Класифікація інтерактивних технологій у 1-4 класах

 

Стратегія інтерактивного навчання полягає в організації педагогом з допомогою певної системи способів, методів, прийомів такого навчального процесу, в основі якого лежать суб’єкт–суб’єктні відносини вчителя і учня, багатосторонньої комунікації, конструювання знань учнями, використання самооцінки і зворотного зв’язку, активності учня. У контексті інтерактивного навчання знання набувають інших форм порівняно з цілями традиційного навчання. Особливістю є те, що учень отримує інформацію не в готовому вигляді, а в процесі власної пізнавальної активності.

Важливим аспектом інтерактивного навчання є почуття групової належності, що дає слабким, невпевненим учням змогу почувати себе безпечно, вселяє впевненість у подоланні труднощів. Коли учні навчаються разом, вони відчувають емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає можливість вийти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь.

Вихователь створює ситуації, в яких учень самостійно і в процесі взаємодії з іншими відкриває, конструює знання і одночасно засвоює механізми їх здобуття. За таких умов учень стає суб’єктом пізнавальної діяльності, власної освіти, що забезпечує внутрішню мотивацію пізнавальної самостійності. Саме інтерактивні методи дозволяють конструювати зміст навчання в єдності його змістовної і процесуальної сторін.

Діяльнісний принцип навчання у ГПД передбачає значну роль практичної роботи учнів. Ефективни­ми є інтерактивні методи навчання, що спо­нукають учнів думати, зіставляти, усебічно аналізу­вати матеріал, систематизувати його, конкретизувати власними прикладами, прак­тично використовувати, переносити вміння й навички на інші факти, забезпечують комунікативну спрямо­ваність навчання. Однак, як свідчать спостереження, інтерактивними іноді називають методи і прийоми, що належать до традиційної класифікації, зокрема різні види бесіди, спостереження предметів і явищ дійсності тощо.

Як зазначають Л. Варзацька, Л. Кратасюк, в процесі використання інтер­активних технологій учень і вчитель / вихователь є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчально–виховного про­цесу. Вони спільно визначають мету діяльності, об'єкт, суб'єкт, засоби діяльності, результати нав­чання. Під час пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності, уна­слідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здо­бутих результатів. Учні усвідомлюють, чого вони досягли на певній сходинці пізнання, як збагатився особистий до­свід творчої діяльності.

У класифікації інтерактивних технологій виділяють два види: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6 осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всієї групи (класу). Робота в малих групах надає всім учням можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування, зокрема, володіння прийомами активного слухання, вироблення спільного рішення, розв’язання протиріч.

Досвід інтерактивного навчання у ГПД дозволяє виділити ефективні інтерактивні технології, які системно поєднуються з іншими навчальними методами.

1. Робота в парах. При виконанні завдання учні по двоє обговорюють ситуацію, явище, факти, подію, обмінюються думками, шукають спільне рішення. Цей метод дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити короткий текст, зробити критичний аналіз роботи один одного, взяти інтерв’ю, анкетувати партнера тощо). Після виконання завдання один з учнів доповідає про отриманий результат.

2. Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок). Також широко застосовують роботу в змінюваних трійках. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з доробком своєї.

3. 2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2–3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

4. Карусель. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються «попарні суперечки» кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).

5. Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: «спікер» – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), «секретар» (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), «посередник» (стежить за часом, заохочує групу до роботи), «доповідач» (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи). Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.

6. Акваріум. Це рольова гра, в якій одна мікрогрупа працює в центрі класу, а інші виступають у ролі спостерігачів, аналізують ситуацію зі сторони. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки. Цей метод дозволяє учням виступати як в ролі експертів, так і аналітиків.

До фронтальних технологій інтерактивного навчання відносять такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу.

1. Велике коло. Учні сидять по колу й по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вихователь може взяти слово після обговорення.

2. Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі лаконічно висловлюються з приводу проблеми, обґрунтовують свою думку, позицію, передаючи один одному уявний «мікрофон»: «Я вважаю ...», «На мою думку, ...».

3. Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу: «Можна зробити такий висновок…», «Я зрозумів, що…».

4. Мозковий штурм (brainstorming). Оперативний метод вирішення проблеми на основі стимулювання творчої активності, при якому учням пропонується висловлювати максимально можливу кількість варіантів вирішення. Приймаються без обмежень, критики й заперечень усі думки, навіть абсурдні та подібні. Заохочується генерація незвичних, оригінальних ідей. Потім із всіх ідей відбирають найбільш вдалі.

5. Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, оскільки полі-варіантне). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, «Чи кожна справа має приносити користь не тільки собі, а й всім людям?»).

6. Дискусія. Метод допомагає виявити наявну різноманітність точок зору на питання чи проблему і при необхідності обговорити кожну з них. У процесі полеміки формуються вміння формулювати думки, аргументувати їх, виробляються навички критичного мислення.

7. Мозаїка. Цей метод поєднує групову і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (кожна первинна група аналізувала твір, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму).

Своєрідною рисою інтерактивних методів навчання є використання власного досвіду учнями під час розв'я­зання проблемних питань. Школярам надається макси­мальна свобода розумової діяльності в побудові логіч­них ланцюгів. Це зумовлено потребою самостійно роз­в'язувати складні проблеми, звільняючи учня від тра­диційної ролі спостерігача. В ін­терактивному навчанні учні навчають один одного, отже, можна говорити про навчання діалогового характеру.

 

 

 

Розділ 2

Особливості використання інтерактивних  технологій

у групі продовженого дня

 

2.1. Методичне забезпечення процесу використання  інтерактивних технологій у групі продовженого дня

 

Група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час. Вона забезпе­чує, враховуючи вікові особливості, їхній розумовий, мораль­ний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості все­бічного виявлення і розвитку індивідуальних  здібностей, запи­тів та інтересів дітей.    

Основними завданнями групи продовженого дня є:

 - організація самостійної роботи учнів із закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок, набутих на уроках;

 - створення сприятливих умов для формування учнівського колективу та надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і   виконанні домашніх завдань;

 - організація індивідуальної,  групової та колективної  роботи учнів;

 - організація дозвілля учнів;

 - формування в учнів ціннісних орієнтацій;

 - здійснення заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я учнів,  на їх психічний  та  фізичний  розвиток,  набуття навичок здорового способу життя;

 - виховання позитивного ставлення дітей до суспільно-корисної праці;

 - надання допомоги  батькам у вихованні учнів.

Найкращим поєднанням видів діяльності дітей у групі продовженого дня є рухлива активність на повітрі до початку самопідготовки (прогулянки, рухливі й спортивні ігри, суспільно корисна праця на пришкільній ділянці тощо), а по завершенні самопідготовки – участь у заходах емоційно-розвивального характеру (заняття в гуртках, ігри, підготовка і проведення концертів самодіяльності, вікторин тощо)

Проаналізуємо найпоширеніші інтерактивні технології, які доцільно використати вихователеві на заняттях групи продовженого дня під час підготовки учнів до уроків, а також в позанавчальній роботі.

 

Інтерактивна технологія «Мікрофон».

«Мікрофон» – це різновид великого кола. Учні швидко по черзі лаконічно висловлюються з приводу проблеми, обґрунтовують свою думку, позицію, передаючи один одному уявний «мікрофон»: «Я вважаю ...», «На мою думку, ...».

Кожному учневі надається можливість у діалозі з вихователем  висловити свою думку з приводу запитання чи завдання. Діти вчаться правильно, грамотно, зміс­товно формулювати запитання, а також давати повні та короткі відповіді на них, застосовуючи мікрофон. Кожен учень може сформулювати до­даткове запитання товаришеві, який на певному етапі роботи відповідає вчителеві. Вихователь ураховує і правильність відповідей на додаткові запитання однокласників. Цю вправу доцільно вико­ристовувати і під час підбиття дітьми підсумків навчальної роботи. Свої висловлювання вони починають зі слів: «Ця робота навчила мене...»

Ідея цієї інтерактивної вправи полягає в тому, що вихователь  пропонує учням швидко кількома реченнями, висловити свою думку стосовного певного питання. Він пропонує класу уявний мікрофон, який передається від учня до учня по мірі того, як кожен висловлює свою думку. Перевагою цього методу є те, що учнів непотрібно ділити на окремі групи. Недоліком може бути те, що діти не завжди готові до висловлювання власної думки як самостійної та незалежної ідеї. Тому вихователю  необхідно працювати над методикою реалізації вказаного методу.

Наприклад, питання для обговорення при підготовці домашнього завдання: «– Чи може речення складатися тільки з другорядних членів речення?»

Діти відповідали на запропоноване питання в мікрофон, доводили свої думки, наводили приклади, дискусія вийшла досить живою й цікавою. Інтерактивна вправа допомогла дітям краще зрозуміти тему, їм для цього не потрібно було докладати багато зусиль. Робота проходила невимушено, дітям подобалось дискутувати з товаришами і відповідати на запитання в мікрофон. Це було для них як участь в ток–шоу. Тому ми вважаємо, що ці вправи потрібно використовувати, оскільки вони допомагають учням засвоїти матеріал, не докладаючи  зусиль, а навпаки, роблячи це цікаво і з задоволенням.

Як організувати роботу вихователеві:

1. Поставте запитання класу.

2. Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Діти передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон.

4. Запропонуйте дітям говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5–1 хвилину).

5. Не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді.

Інтерактивна технологія «Мозковий штурм».

«Мозковий штурм» – відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми.

Вказаний варіант інтерактивного прийому роботи є більш зручним для роботи з учнями 3–4–го класу, ніж «Мікрофон». Це пояснюється тим, що для учнів на початковій стадії навчання будь–якому прийому роботи або вправи важливо мати конкретний приклад, на який можна орієнтуватися. У цьому випадку вихователь пропонує частину вже готової думки (у вигляді незакінченого речення), яку учневі необхідно доповнити своєю власною. Цей момент у роботі значно полегшує для учнів можливість самостійно висловлювати свої думки, особливо на початковій стадії навчання.

Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів упродовж обмеженого періоду часу.

Ідея методу «мозкової атаки» або «штурму» полягає у тому, що одна група учнів (генератори ідей) висловлюють якомога більше ідей, а інша група (експерти) дають їм оцінку, відбирають найбільш цінні думки та ідеї. До переваг цього методу роботи можна віднести:

1. Роботою охоплено переважну більшість класу.

2. Обговорення є колективним, а це є важливим для учнів, особливо на перших етапах навчання.

3. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати думки.

 

До недоліків можна віднести наступні:

І. Учні не завжди спроможні дати експертну оцінку тим ідеям, які висловлюються.

2. Пошук нових ідей зупиняється на тому, що учні повторюють вже висловлені ідеї.

3. Нераціональне використання навчального часу.

Це оперативний метод вирішення проблеми на основі стимулювання творчої активності, за якого учням пропонується висловлювати максимально можливу кількість варіантів вирішення. Приймаються без обмежень, критики й заперечень усі думки, навіть абсурдні та подібні. Заохочується генерація незвичних, оригінальних ідей. Потім із всіх ідей відбирають найбільш вдалі.

Активізувати учнів вихователю допомагає така форма роботи, як «Мозковий штурм». Діти не бояться висловлюватися. Саме цю форму роботи використовуємо для узагальнення вивченого матеріалу, для активізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми.

Наприклад, при підготовці домашнього завдання у 3 класі, можна пропонувати такі питання:

— Що таке антоніми?

— Які основні ознаки антонімів?

— Чим антоніми відрізняються від синонімів?

Особливо цінним у роботі групи вважаємо те, що учні мають можливість виконувати різні ролі, а саме:

— партнерів, що вчаться співробітництва;

— учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми;

— мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами;

— співрозмовників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову; досягати згоди, домовлятися;

— експертів, що аналізують проблему;

— друзів, які піклуються один про одного, допомагають, довіряють.

Як організувати роботу вихователю:

Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.

Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

Зверніть увагу на такі моменти.

1. Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, діти зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.

2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі — двічі подумають, перед тим як висловлять).

3. Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.

4. Спонукайте всіх дітей розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до Висунення нових, що перевершують первинні.

5. У класній кімнаті можна повісити такий плакат:

А. Кажіть усе, що спаде на думку.

Б. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання Інших.

В. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь–ким іншим.

Г. Розширення запропонованої ідеї заохочується.

6. На закінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.

Варіант «мозкового штурму» — «мережа» чи «кульки». Тут пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються на папері із зазначенням зв'язку. Водночас «мозковий штурм» «вільного» типу дає можливість за дуже короткий період (три–п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли.

Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей.

 

Інтерактивна технологія «Навчаючи – вчусь».

«Навчаючи – вчусь» («Кожен учить кожного», «Броунівський рух»). Метод «Навчаючи, вчусь» використовується у вивченні блоку інформації або в узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що вивчаються, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Сутність цього методу полягає в тому, що вихователь  готує картки з фактами, по одній для кожного учня. Роздає по одній картці кожному. Впродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Далі їм пропонується ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Учень може одночасно говорити лише з однією особою.

Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. У відведений час варто забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації. Після того, як учні завершать цю вправу, запропонують їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Відповіді можуть записуватись на дошці.

Зупинимось на використанні цього методу. Вихователь   визначає тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».

Вихователь ставить питання: «Що ми довідались про лелек»?

1. Інформаційна група озвучує відомості про різні назви птаха, беручи інформацію з енциклопедичного словника.

2. Фольклорна група – підготовлені заздалегідь розповіді з народознавства, зокрема легенду про те, як чоловік став буслом.

3. Літературознавці – підготовлені відомості з додаткової літератури, в якій розповідається про лелек.

4. Читці – вміння виразно читати вірші про лелек.

5. Екологи – Закон з Конституції України (ст. 66) про охорону природи та занесення цього птаха до Червоної книги України.

6. Художники малюють цього птаха на оселі господаря.

7. Аналітики підсумовують сказане, роблять висновки про ставлення людей до цього птаха.

8. Секретар фіксує найцікавіші думки.

Отже, на дошці перед очима дітей виникає за їх відповідями цікавий «кущ», на «гілках» якого знаходяться відомості про птаха. Таким чином, навчання молодших школярів стає цікавим, радісним, водночас створюються умови для бажання читати, самостійно поповнювати свої знання, пробуджується емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх засвоєння. Використання методу будується на груповій (кооперативній) формі навчального процесу. Вона виникла як альтернатива існуючим традиційним формам навчання.

Метод «Навчаючи — учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість дітям узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Як організувати роботу:

• Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня. Роздайте по одній картці кожному. Протягом кількох хвилин діти читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане. Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

• Дитина може одночасно говорити тільки з однією особою. Зик Дання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.

• Після того як діти завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.

 

 

Інтерактивна технологія «Незакінчені речення».

Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, вихователь  формулює незакінчене речення й пропонує учням закінчити його.

Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «Сьогодні для мене найбільш важливим відкриттям було...» або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...», або « Це рішення було прийнято тому, що...» тощо.

Також це дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу: «Можна зробити такий висновок…», «Я зрозумів, що…».

Наприклад, гра «Доповни речення» (по два завдання для кожної групи)

Багато ознак у красуні – зими.

1. Світить, та не гріє (сонце).
2. Падає білий, лапатий (сніг).
3. Водойми вкриті міцною (кригою).
4. На деревах сріблиться (іній).
5. На небі важкі, сірі (хмари).
6. Тріщить лютий, пекучий (мороз).
7. Свище холодний колючий (вітер).
8. На вікнах мережані (візерунки).

Як організувати роботу:

• Визначивши тему, з якої діти будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, вихователь  формулює незакінчене речення і пропонує дітям висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Діти працюють відкритими реченнями, наприклад: «Сьогодні для мене найбільш важливим відкриттям було...» або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...», або «Це рішення було прийнято тому, що...» тощо.

 

Інтерактивна технологія «Дерево рішень».

Дерево рішень – клас ділиться на 3 або 4 групи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює питання й робить записі на своєму «дереві» (аркуш ватману), потім групи міняються місцями і дописують на деревах сусідів свої ідеї.

Технологія «Дерево рішень» така:

Проблема “Ознаки окличного речення”, рішення – підвищена інтонація, знак оклику в кінці речення.

 

Для учнів початкових класів навчально-виховний процес у групі продовженого дня – це фрагмент реального життя із системою конкретних стосунків. Перебування у групі з використанням інтерактивних технологій відкриває широкі можливості для органічного поєднання навчання і виховання учнів, заохочення їх до участі у ці­кавих класних і позашкільних заходах, сприяння розвитку здібностей, формування дружного дитячого колективу, розвиток у дітей навичок спілкування і спостережливості; виховання почуття взаємоповаги і співпраці; розвиток уяви і інтуїції, спритності та окоміру.

2.2. Система інтерактивних технологій

для використання у групі продовженого дня

 

 

Технологія «Мозковий штурм»

1) Необхідно висловити якомога більше ідей та зафіксувати їх.

2) Записуються всі висловлені ідеї, навіть на перший погляд, безглузді.

3)  Відсутність будь-якої критики.

4) Всі учасники мають однакові права висловити свою думку.

Наприклад:

― Які риси людини важливі для досягнення успіху?

― Як ви думаєте, що таке звичка?

― Які бувають звички?

― Які звички вважають корисними?

― Які звички вважають шкідливими?

― Що означає вислів «керувати собою»?

 

Технологія «Створення дискусій».

― Сьогодні ми говоритимемо про вплив куріння, алкоголю та наркотиків на здоров'я людини. Англійський вчений Т. Пен вважав, що у людства є три вороги, які забирають більше життів і приносять більше лиха, ніж усі війни разом узяті. Це – алкоголізм, тютюнопаління і наркоманія.

― Тепер з'ясуємо завдання, які стоять перед нами. Чого навчимося?

Діти по черзі читають записи на дошці.

Навчимося:

Негативно ставитись до паління, алкоголізму, наркоманії.

Працювати в групах.

Оцінювати свої вчинки і приймати рішення відповідно до ситуації.

Рішуче давати відповідь «Ні» на пропозицію щодо куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин.

 

Технологія «Мікрофон»

Робота в загальному колі.

• Чи є у тебе друзі?
• Кого ти вважаєш своїм найкращим другом?
• Кращий друг – це той, хто---------------.
• Я переживаю, коли мій друг---------------.
• Я радію, коли мій друг -----------------.
• Мені приємно, коли мій друг -------------------.
• Мені не приємно, коли мій друг ------------.
• Мені хотілося , щоб мій друг ---------------.
• Коли я виросту, я хочу , щоб мій друг --------------.
• Коли я виросту, я не хочу, щоб мій друг ----------.

 

Технологія «Парна робота»

Робота в парах «Так – ні»:

Як йдете гриби збирати,

Не беріть усі підряд.

Пам'ятайте разом з нами

Добре правило моє,

Що між добрими грибами

І отруйні також є.

Хто гриби їстівні знає

І збирати їх мастак,

Хай мені відповідає

Словом простим — "Так".

І отруйні теж бувають —

Вам відомо, знають всі.

Діти, що гриби ці знають,

Хай говорять чітко — "Ні".

Підберезником назвався,

І засмаг — дивіться як!

У червону шапку вбрався.

Його можна брати? (Так.)

На його червоній шляпці

Білі цяточки ясні.

Він красивий, мов у казці.

Будем брати його? (Ні.)

Це коричневі маслята —

Шляпки в них блищать, мов лак.

Йдіть мерщій сюди, малята.

Їх візьмете в кошик? (Так.)

Ці жовтесенькі сестрички

Любить кожен їсти всмак.

Бо грибочки ті — лисички.

Ви збираєте їх? (Так.)

Ми бліді, ми неяскраві,

Ми поганочки ясні:

Білі, жовті, зеленаві.

В кошик пустите нас? (Ні.)

Білий гриб міцний і дужий,

Як справжнісінький козак.

І всі хвалять його дуже.

Він найкращий? Справді? (Так.)

 

 

Метод «Прес».

Інструктування, об'єднання в групи.

І група – «Шкідливість куріння в приміщеннях».

ІІ група – «Вживання підлітками алкоголю».

ІІІ група – «Вживання підлітками наркотиків».

Учні отримують картки, у яких зазначено чотири етапи методу.

1. Позиція: «Я вважаю, що...»

2. Обґрунтування: «є... тому, що...»

3. Приклад: «... наприклад...»

4. Висновки: «Тому я вважаю...»

 

Технологія «Карусель».

Діти розділяються на два кола: внутрішнє – хлопчики, зовнішнє – дівчатка. Завдання для хлопчиків: запропонувати партнеру спробувати цигарку або покуштувати алкогольний напій. Завдання для дівчаток: відмовити в чіткій формі.

За командою кола пересуваються: пари змінюються, думки «шліфуються». Презентація результатів виконаної вправи.

― Придумати причину і відмовитися.

― Змінити тему розмови.

― Навести факти шкідливого впливу того, що пропонують.

― Відмовитися, нічого не пояснюючи.

― Найкоротший спосіб – одразу сказати «ні».

― Малювання плакатів і представлення.

І група – «Ні – алкоголю!»

II група – «Ні – наркотикам!»

III група – «Ні – курінню!»

 

 

«Криголам «Друг».

Діти, зла і підступна Баба Яга, як тільки побачить, що друзям дуже весело, цікаво, радісно, починає чаклувати і ставить між ними здоровенну гору з льоду, щоб їх розлучити. А щоб здолати чари, ми виконаємо завдання, яке називається криголам «Друг».

Д – добрий, дорогий, ……

Р – радісний , розумний , ……

У – уважний , урівноважений , усміхнений , ….

Г – гарний, головний в житті ,….

Молодці! Ви здолали чари злої чаклунки.

 

Стратегія «Мікрофон»

• Що означає дружити? (До друга треба уважно ставитись, не сваритись, ділитись з ним усім, намагатись зробити для нього щось хороше).
• Хто хоче розказати про свого друга чи подругу? (виступи дітей)

 

Інтерактивна гра «Законотворці».

— Чи знаєте ви, що таке закон?

— Прослухайте декілька законів про дружбу і товаришування.

— Спробуйте скласти свої закони.

• Радію за успіхи товариша.
• Разом з другом переживаю його невдачі.
• Якщо з ким посварюся, першим намагаюся примиритися.
• Зупиню товариша, коли він робить щось погане.
• Не. насміхаюся над другом.
• Намагаюсь уникати сварок і бійок.
• Обминаю у своїй мові лайливі слова і дражнилки.

• Дотримую свого слова, виконую свої обіцянки.

— Чи згодні ви з такими законами дружби?

 

Інтерактивна гра «Голови – хвости» 

Групова робота (під музичний супровід).

—  Діти, такі закони створювали наші мами й тата, дідусі й бабусі, їхні дідусі й бабусі … Дійшовши до наших днів, вони стали прислів`ями і приказками .Я вам принесла деякі з них…

— Але що це? Знову Баба Яга начаклувала і  переплутала кінцівки цих прислів`їв. Що ж ми будемо робити ?

Друга шукай, а знайдеш — тримай.

Друзі пізнаються в біді.

Одяг кращий новий, а друг — старий.

Нових друзів наживай, старих — не забувай.

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.

Приятелів тьма, а друга нема.

Скарб не друг , зате друг – скарб .

Давайте з`єднаємо частини прислів`їв олівцем (групова робота).

Друга шукай,                                   а друг — старий .

Одяг кращий новий,                       а знайдеш — тримай.

Нових друзів наживай,                   і я скажу, хто ти.

Скажи мені, хто твій друг,             старих — не забувай.

Друзі пізнаються                             зате друг – скарб.

Приятелів тьма,                                в біді.

Скарб не друг,                                  а друга нема.

— Яке прислів`я вам найбільше сподобалось? Як ви його розумієте?

 

Прийом «Парна робота»

Клас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зобра-женням дорослих тварин, інша – малят. «Малята» мають знайти «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх малят.

Завдання:

1. Фантазування: барлога ведмедя зменшилася до розміру рукавички. Як буде жити ведмідь?

2. Творчо-емпатійні ігри.

Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:

а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими готується...»

б) зустрілися їжак з білкою і розговорилися...

Завдання «Знайди свою маму».

На столі розкладаються картки із зображенням малят домашніх тварин. Учням роздаються картки із зображенням дорослих свійських тварин. Дається завдання: дібрати малят до дорослих тварин, описати дорослу тварину, виділити її характерні ознаки; розповісти, що цікавого помітили, спостерігаючи за домашніми тваринами. Виграє той, хто перший впорається із завданням.

Завдання:

1. Символічна синектика — імітація повадок свійських тварин.

2. Переплутати мам та малят, придумати спільні умови проживання — як будуть спілкуватися, як харчуватися?

а) як будуть жити собака із лошам?;

6) корова з кошеням?

 

Метод «Мікрофон»:

- Природа буває живою і….

- Ознаки живих організмів…

- Тваринам для життя потрібно…

- Тварини розподіляються на..

- Плазуни – це…

- Земноводні – це..

- Риби – це..

- Комахи – це…

- Звірі – це..

- Птахи – це…

- Які способи живлення тварин існують?

 

Метод «Прес»

- Чи правильне твердження «Людина – частина живої природи?»

Учень: - Я вважаю, що людина є частиною живої природи, тому що людина народжується, росте, розвивається, дає потомство і помирає. Таким чином, маючи всі ознаки живих організмів, ми впевнено можемо сказати: людина-частина живої природи.

Метод «Прес»:

Я вважаю…

Тому, що…

Отже…

1 група

Довести або заперечити твердження:

Короп – це комаха, бо….

2 група

Довести або заперечити твердження:

Муха – плазун, бо…

3 група

Довести або заперечити твердження:

Лось – це звір, бо…

 

Метод «Побудова асоціативного куща».

Вихователь. Усі ми використовували слово сім. Згадайте, де воно вам зустрічалося?

Учень 1. У казці «Вовк і семеро козенят».

Вихователь. Так, правильно. А ще коли?

Учень 2. Сім кольорів веселки.

Учень 3. Білосніжка і семеро гномів.

Учень 4. Сім нот: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

Учень 5. Сім’я.

Учень 6. У прислів’ях: Семеро одного не чекають. Сім разів відміряй – один раз відріж.

Учень 7. Сім чудес світу.

Учень 8. Я живу у сьомій квартирі…

Вихователь. Так, зі словом сім ви знайомі вже давно, а в математиці для його позначення існує число і цифра 7.

Вихователь використовує підготовлені ілюстрації або малюнки (веселка, календар, ноти, фрагменти казок тощо). Для того, щоб діти звикали до схематичної побудови асоціативного куща, Вихователь за допомогою магнітів або скотчу закріплює на дошці підготовлене унаочнення (відповіді дітей легко спрогнозувати) у формі куща, як показано на рисунку.

Отже, на дошці перед очима дітей виникає (за їхніми відповідями) цікавий «кущ», на «гілках» якого знаходяться відомі ілюстрації.

Вихователь. Як, на вашу думку, отримується число сім? Якщо ми уважно розглянемо ілюстрацію казки «Вовк та семеро козенят», то побачимо, що сьоме козеня прибігло до перших шести. Отже, якщо до 6 додати 1, отримаємо нове число 7.

 

Метод «Мікрофон» (Мозковий штурм):

– Діти, а чи любите ви ходити у супермаркет (відповіді дітей)

– Люди яких професій працюють у супермаркеті?

– Сьогодні ми відвідаємо супермаркет, але не звичайний, а математичний. Я буду продавцем, а ви покупцями. Але тут гроші не потрібні, а тільки знання з математики. А купувати будемо речі, необхідні для збереження здоров’я (кошик здоров’я).

– Як ви гадаєте, чи потрібні знання з математики, щоб бути добрим покупцем?

 

 

Інтерактивна вправа «Ланцюжок»

– Запиши числа у порядку зростання: 198, 802, 208, 1000, 34, 303, 999, 284, 248, 981, 102, 25.

– Запиши цифрами числа: двісті сорок сім, триста двадцять три, чотириста, вісімсот, сорок, шістсот сім, двісті двадцять два, вісімдесят шість, двісті сорок два, сто шістдесят вісім.

2. Записати кожне з чисел як суму розрядних доданків: 473, 599, 760, 804. (за цю роботу оцінку товаришу виставляють діти)

3. Порівняй

123 > 107      805>599    

770 > 707      93 < 309

1000 > 110    400 > 380

(діти задають додаткові питання

 

Інтерактивна вправа «Робота в парах»

Додавання і віднімання чисел

400 + 5                    1000

600 + 100                 405

80 – 1                       450

800 + 20                   801

400 + 50                   700

600 + 400                 820

800 + 1                     79

100 + 50                   150

(з’єднати приклад з відповіддю)

 

Гра «Мозкова атака».

•     Назвіть шестицифрові числа.
•     Розкладіть на розрядні доданки число 30 015.
•     Якого розряду немає у числі 3015; 145 001?
•     Назвіть «сусідів» числа 999 999.

 

Гра «Асоціативний кущ».

•     Продовжте речення: «Якщо людина здорова, то вона...» (силь­на, привітна, усміхнена, життєрадісна, добра, щаслива, працьовита, весела, енергійна).

Зрозуміло, всім відомо, що приємно бути здоровим. Тільки треба знати, як здоровим стати.

•    Що потрібно робити, щоб бути здоровим? (Режим дня, зарядка, спорт, відпочинок, чистота, загартовування, правильне харчування.)

 

Інтерактивна вправа «Закінчи речення»

Сьогодні повторили… (діти закінчують речення)

Увага! Наш супермаркет закривається. Ви отримали чарівний кошик здоров’я (у кошику – лимон, апельсин, мандарин, цибуля, часник, мед)

У нас працювала довідкова служба супермаркету, яка давала консультації щодо цих продуктів.

 

«Мозковий штурм»

– Україна. Що означає це слово для вас діти?

Відповіді дітей: місце, де ти народився, рідна домівка, друзі, батьки.

– Діти, що ви уявляєте, коли чуєте вираз «народні свята»?

Учні добирають відповідні слова. Цим самим діти прилучаються до глибшого пізнання культури рідного краю

 

 

 

Метод «Прес».

– Чи правильне твердження «Людина – частина живої природи»?

Учень. – Я вважаю, що людина є частиною живої природи, тому що людина народжується, росте, розвивається, дає потомство і помирає. Таким чином, маючи всі ознаки живих організмів, ми впевнено можемо сказати: людина – частина живої природи.

 

Бесіда в колі.

Групові завдання №1: порівняти предмети за кольором, розміром, формою. Знайти абсолютно однакові (якщо вийде). Зробити висновки.

І група – морські камінчики;

ІІ група – паперові сніжинки;

ІІІ група – осіннє листя;

ІV група – плоди каштанів.

Групові завдання №2 (робота за фотознімками)

1 група. Чи абсолютно однакові рослини грошового дерева на фотознімках? Чим вони схожі і чим різняться ?

 

ІІ група. Чи можна сказати, що морські свинки (хом’ячки, кошенята тощо) однакові? Чим вони різняться?

ІІІ група. Кого ви бачите на цих фотографіях? Чим схожі зображені на них малята? Чим різняться?

 

ІV група. Порівняйте два кленових листочки. Вони однакові чи різні? Чому природа навіть на одному дереві не створила однакового листя?

V група. Порівняйте хмарки. На що вони схожі? Чи бачили ви коли–небудь однакові хмари? Знайдіть відмінності однієї хмари від іншої.

 

Завдання для всіх груп. Зробіть висновок. (У природі однакові об’єкти зустрічаються вкрай рідко).

 

 

 

 

 

 

Робота з оповіданням В.Сухомлинського «Важко бути людиною». 

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

– А ми ж не подякували жінці за воду.

Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

–  Що ж... –  каже Роман, – це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

– Варто, – наполягає Марійка. – Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?

Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

– Ви як хочете, – каже Марійка, – а я повернуся й подякую...

– Чому? Скажи, чи ж обов’язково це зробити? – питає Роман.., – Адже ми так потомилися...

– Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не вертатися...

Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі.

Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

– Важко бути людиною... — сказав він.

Завдання до опрацювання оповідання:

1. Інсценуйте оповідання «Важко бути людиною».
2. Складіть сенкан до слова людина (за оповіданням).

Орієнтовне виконання

Людина

Добра, небайдужа

Допомагає, відгукується, турбується

Уміє дякувати за добро

Не теля

3. «Займи позицію»

Якби вам довелося бути серед дітей, героїв оповідання «Важко бути людиною», кого б ви підтримали: Марійку чи Романа?

4. Метод «РОФТ»

Складіть звернення до дітей від імені Марійки «Бо ми люди».

Роль	Отримувач, аудиторія	Формат	Тема
Марійка	Сучасні діти	Звернення	«Будьте завжди людьми!»

 

Прийом «Так чи ні»

1. Якщо вам доводилось випадково затриматись у школі, на прогулянці, чи повідомляєте ви про це батьків (запискою, по телефону, через товаришів)?
2. Чи можете ви відразу, нікуди не глянувши, назвати дати народження батьків, бабусі чи дідуся, братів і сестер?
3. Свої потреби (купити ковзани, м’яч, велосипед, джинси) ви, мабуть, знаєте добре. А чи відомо вам, яка річ конче необхідна мамі чи батькові і коли вони збираються придбати її?
4. Чи буває так, що, крім маминого доручення, ви виконуєте ще яку–небудь роботу «від себе», за власною ініціативою (наприклад, вас попросили протерти підлогу в коридорі, а ви ще охайно прибрали й почистили своє взуття)?
5. Мама пригощає вас апельсином, шоколадом. Чи завжди ви пропонуєте і дорослим посмакувати солодощами?
6. У батьків видався вільний вечір. Вони збираються в гості чи в кіно. Чи висловлюєте ви їм своє невдоволення, що залишаєтесь самі вдома?
7. У вас вдома дорослі гості. Чи доводиться рідним нагадувати вам, що треба зайнятися якоюсь тихою справою, не втручатися в їх розмови?
8. Чи соромитесь ви вдома, в гостях, в музеї подати мамі пальто або виявити інші знаки уваги?

Наведемо приклад використання інтерактивних методів при роботі з оповіданням В.О.Сухомлинського «Красиве й огидне». 

Марія Іванівна сказала: «Діти, подумайте, що вам здається найкрасивішим, а що – найогиднішим. Подумайте і напишіть про це».

Я довго думала: що ж найкрасивіше? Найкрасивіші – мармурові квіточки конвалії. Вони такі ніжні і ласкаві. Коли дивишся на них, стає так радісно. Хочеться зробити щось хороше. Хочеться, щоб люди говорили про мене, що я хороша, слухняна дівчинка, добра мамина і татова донька.

Найкрасивіше – коли люди роблять одне одному щось хороше. Одного разу трапилось ось що. Під високим деревом на лавці сидів старий дідусь. Він їхав автобусом, і йому стало погано. Вийшов із автобуса і сидить на лавці. Мама запросила його додому, дала ліки, нагодувала. Дідусь відпочив і поїхав додому.

А найогидніше було ось що. В одного хлопчика померла бабуся. Стара–стара, дев’яносто років. І він не пішов на похорони. А коли бабуся хворіла – не ходів до неї. Невже йому не боляче? Найогидніше, коли людина стає злою, безсердечною.

Завдання до опрацювання оповідання:

1. Метод «Прес»

•   Чи погоджуєтесь ви з тим, що «найкрасивіше – коли люди роблять одне одному щось хороше»?
•   Чи погоджуєтесь ви з тим, що «найогидніше, коли людина стає злою, безсердечною»?

2. «Трибуна відвертості». Розкажіть про свої гарні вчинки. Які свої вчинки ви вважаєте найогиднішими?
3. Мозаїка. Складіть із слів та словосполучень речення із оповідання «Красиве й огидне».

донька	щоб люди	що я хороша,	добра
слухняна дівчинка,	говорили про мене,	мамина і татова	Хочеться,

Ключ. Хочеться, щоб люди говорили про мене, що я хороша, слухняна дівчинка, добра мамина і татова донька.

Мозаїка

Завдання. Складіть із слів та словосполучень правила відповідальної поведінки.

Відповідай	насамперед до себе.
Будь вимогливим	як хотів би, щоб вони ставилися до тебе.
Стався до людей так,	то насамперед, вимагай від себе.
Що вимагаєш від товариша,	за кожний свій вчинок.

 

Ключ.

1. Відповідай за кожний свій вчинок.
2. Будь вимогливим насамперед до себе.
3. Стався до людей так, як хотів би, щоб вони ставилися до тебе.

Що вимагаєш від товариша, то насамперед, вимагай від себе.

Інтерактивна гра «Куди поїдемо на свято?» 

Визначте, яке свято наближається і в якій країні на нього чекають.

       

            

       

       

(Різдво в Європі, Хеллоуін – в Англії,  Новий рік – в Україні, Росії, Америці, карнавал – в Бразилії,  Святу Трійцю – в Україні, Росії  та Білорусії, Великдень – в Україні, Росії  та Білорусії, Святого Миколая  – в Україні).

 

Вправа «Скрапбук»

Завдання. Створіть скрапбук (альбом), у якому розкажіть про себе через фото, малюнки, картинки, маленькі розповіді, підписи, афоризми тощо.

Орієнтовні сторінки альбому (дітям пропонується висвітлити 5–6 тем за власним вибором).

1. Моє улюблене заняття...

2. Мій улюблений колір...

3. Моя улюблена тварина...

4. Мій найкращий друг...

5. Мій улюблений звук...

6. Мій улюблений запах...

7. Моя улюблена гра...

8. Мій улюблений одяг...

9. Моя улюблена музика...

10. Моя улюблена пора року...

11. Що я найбільше люблю робити...

12. Місце, де я найбільше люблю бувати...

13. Мій улюблений співак...

14. Мої улюблені герої...

15. Я маю здібності до...

16. Людина, якою я захоплююся...

17. Найкраще я вмію...

18. Я знаю, що зможу...

19. Я впевнений у собі, тому що...

Висновок: У всіх багато можливостей, багато того, що робить кожного з нас унікальним, і того, що нас об'єднує. Ми потрібні один одному, і кожна людина може досягти успіху і зробити так, щоб іншим було веселіше жити.

 

Асоціативний кущ “Сонячні промінчики життя”

Запитання.  Що потрібно людині для щасливого життя?

(Орієнтовні відповіді: гарна сім’я, друзі, щастя, здоров’я, матеріальне благополуччя, розум, терпіння, професія, самовдосконалення, захопленість тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Коло ідей»

Запитання для обговорення

•        Як розпорядитися своїм життям?
•        Які найважливіші речі існують у нашому житті, на які варто витрачати свій час, сили, інші ресурси

 

«Броунівський рух»

Методичний коментар. Кожен учень отримує папірець із коротеньким текстом. Учні знайомляться із текстом і за командою вихователя починають рухатися по класу та ознайомлювати один одного зі своєю інформацією у доступній формі.

Після того, як учні обмінялися інформацією, необхідно провести підсумкову бесіду:

•   Що ви дізналися про роль спілкування в житті людини?
•   Чи цікаво вам було слухати інших учнів?
•   Чи сподобалося вам ділитися із однокласниками своєю інформацією?
•   Чи запам’ятали ви те, що розповідали ваші товариші?

Тексти:

1.      Жодна людина не існує сама по собі. Кожен із нас може жити лише серед людей і зв'язаний з ними безліччю найрізноманітніших стосунків. Формою такого взаємозв'язку є спілкування.
2.      Спілкування – це процес взаємодії між людьми, в якому відбуваються обмін діяльністю, інформацією, досвідом, умінням і навичками, а також результатами діяльності.
3.      Спілкування – це одна із основних сфер людського життя. Види і форми спілкування дуже різноманітні. У спілкуванні один з одним протягом тисячоліть люди, представники різних поколінь, обмінювалися інформацією, накопичували, зберігали її.
4.      Спілкування – це природна потреба людини, проте воно має бути щирим та відкритим, без «задніх думок», марнослів’я. Воно не повинне перетворюватися на пусту трату часу та пліткування.
5.      Завдяки щирому та ввічливому спілкуванню, Герда, дівчинка з казки «Снігова Королева» Г–Х. Андерсена, пройшовши півсвіту, знаходить не лише Кая, а й безліч друзів та помічників.
6.      Завдяки спілкуванню з прекрасним – природою, музикою, живописом – розквітає душа людини. І таке спілкування є запорукою справжнього життєвого успіху – щастя.
7.      Існують найдавніші заповіді спілкування:

•        Проявляйте повагу до людини, з якою ви розмовляєте.
•        Довіряйте тому, з ким спілкуєтеся.

8.      Зі знайомим людьми у нас, як правило, не виникає жодних проблем у спілкуванні. Ми добре знаємо, як вони реагують на ті чи інші слова, репліки, новини. А ось, розмовляючи з незнайомими людьми, варто робити це завжди позитивно, не проявляти негативу, завжди бути доброзичливим.
9.      Важливо під час спілкування дотримуватися певних правил: розмовляйте з посмішкою; дивіться людині в очі ясним і доброзичливим поглядом; проявляйте до співрозмовника щирий інтерес і увагу.
10. У різних народів існують історично вироблені традиційні форми спілкування, які найчастіше закріплені у певних звичаях і обрядах. Залежно від них навіть вітатися при зустрічах люди можуть по–різному: кланяючись одне одному, обіймаючись, цілуючись, потискуючи руку або цілуючи її, промовляючи певні усталені слова або щось вигукуючи. Незнання цих звичаїв може затруднити спілкування або зробити його неефективним.
11. Спілкування має величезне значення у формуванні розумної, культурної поведінки людини. Через спілкування людина набуває здатність до навчання. Той, хто позбавлений з дитинства можливості спілкуватися, ніколи не стане цивілізованою людиною.
12. Є багато випадків, коли діти зростали серед звірів у дикій природі. Таких дітей називають Мауглі. Не маючи можливості спілкуватися у людському товаристві, Мауглі виростають психічно та розумово неповноцінними людьми. Вони не вміють говорити, не можуть навчатися.
13. Дорослі, якщо їх позбавити на тривалий час можливості спілкування з собі подібними, можуть втратити набуті ними раніше людські якості. Наприклад, люди, які потрапляли на безлюдний острів, втрачали здатність говорити і правильно розуміти, що з ними відбувається.

 

Вправа «Куля мрій»

Ведучий підкидає різнокольорові повітряні кульки вгору.

Завдання. Піймайте кожен свою кульку мрії та намалюйте або напишіть свою мрію на ній, користуючись маркерами або фломастерами.

Давайте об'єднаємо всі кульки мрій в один великий оберемок, нехай ваші побажання здійсняться. Сприймайте все своє життя як велику цінність, даровану вам Богом!

 

«Мозаїка»

Завдання. Складіть розрізані прислів’я та поясніть їхній зміст.

Життя прожити –	все інше наживеш.
У житті –	а навчився.
Було б здоров’я –	як на довгій ниві.
Мудрим ніхто не вродився,	не поле перейти.

 

Ключ: Життя прожити – не поле перейти.
У житті – як на довгій ниві.
Було б здоров’я – все інше наживеш.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

«Робота в групах»

Завдання. Назвіть позитивні риси людини і кожній з них протиставте негативну.

Добра – зла, розумна –…, ввічлива – …, чесна – …, охайна –  …, працелюбна – …, наполеглива  – …, смілива  – …, відповідальна  – …, впевнена у своїх силах – …, поважно ставиться до інших – …, сильна – …, спритна – …, стримана – … .

 

Вправа «Крісло автора»

Скласти зв’язну розповідь про прогулянку в ліс. Використати у ній неокличні та окличні речення.

Учні читають свої твори для всього класу у «кріслі автора», яке було виставлене посеред класу. Звертається увага на зміст твору, грамотність написання та цікавий сюжет. Потім відбувається обговорення та обираються  кращі розповіді, які діти оцінювали самостійно.

 

Робота в групах

1. Інструктування.

2. Об’єднання в групи по 4 учні, розподіл ролей.

3. Виконання завдання: визначити в реченнях головні члени.

Несподівано прийшла зима.

Осіннього вечора лютувала буря.

По снігу стрибають го­робчики.

Широке крислате гілля високо підіймається до сонця.

Дрімають зачаровані дерева.

Білокорі берізки вкрилися сріблястим інеєм.

4. Презентація результатів виконання  вправи.

5. Виконання завдання: поширити речення другорядними членами.

Настала осінь.

Ростуть гриби.

Червоніють кетяги горобини.

Відлітають птахи.

6. Презентація результатів виконання роботи.

 

«Інтерв’ю за три кроки».

- Відгадайте загадку і ви дізнаєтесь, який об’єкт буде предметом сьогоднішньої роботи.

За хатою у садочку

У зеленому віночку,

У червоному намисті

Дівчинонька чепуриться.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти,

За намисто кожен смик

Та й укине на язик.

- Які слова допомогли вам відгадати об’єкт?

- Які ви ще знаєте загадки про калину?

Варіанти: Стоїть півень над водою з червоною бородою.

Хто не йде, за бороду щипне.

У лісі на проліссі висить плаття червоне.

І не дівка, а червоні стрічки носить.

 

Метод «Мозковий штурм».

- Де росте калина?

- Яка калина на вигляд?

- Кого приваблює кущ калини навесні, восени?

- Яку користь приносить вона людям?

- Як народ величає калину?

 

Метод «Кубування».

- Давайте згадаємо все, що ми знаємо про калину. І допоможе нам в цьому наш куб.

1 грань. Що таке калина? Яка на вигляд?

2 грань. Де росте калина?

3 грань. Як виглядає калина в різні пори року?

4 грань. Як люди використовують цю рослину?

5 грань. Як народ величає цей лікарський кущ?

6 грань. Чим подобається тобі ця рослина? Запропонуйте аргументи «за» і  «проти».

 

Складання сенкану.

Написати «сенкан» про калину.

Орієнтовний сенкан:

Калина

Розкішна, чепурна.

Біліє, червоніє і горить,

Лікує від недуг вона −

Родинний оберіг.

 

 Гра «Хто більше?».

Записати якнайбільше речень:

а) окличних зі словами шахтар, Донбас;

б) питальних зі словами літак, поїзд;

в) розповідних зі словами літо, море.

 

 

Гра «Музикальні слова».

Скласти речення зі словами, що мають у своєму складі назви нот (до, ре, мі, фа, соль…): по-мі-до-ри, до-ля, до-мі-но ...

3. Завдання-жарти.

А ви розумієте?

— Завтра у мене день народження. Мені пошили плаття з а'тласу.

— З а'тласу? Та ти що?

— З а'тласу. Він такої рідкісної білизни!

— Біли'зни? То з чого тобі плаття пошили: з біли'зни чи а'тласу?

— Та з а'тласу ж!

— Не розумію — як можна пошити плаття з паперу?

Чому виникло непорозуміння?

***

Одного разу Дмитрик написав оповідання і дав його Андрій­кові. Той почав читати вголос: «Колись в одній далекій країні на бе­ре'зі річки стояв великий замо'к. Його охороняли цілі по'лки. Воїни були мужні й хоробрі. Та їм часто завдавали турбот і муки' тубільці.

Одного разу підпливли вороги в своїх пирога'х зовсім близько. Почався бій, страшне пекло!.. ».

— Нічого не розумію, — перервав читання Андрійко.

— Я такого не писав, — схопився Дмитрик.

А що думаєте про це ви? Чи ви розумієте?

 

Гра «Хто (що) заховалося?»

Вихователь вивішує на магнітну дошку малюнки предметів зворотною стороною до дітей. На зворотній стороні записано кілька ознак предмета, який «заховався». Педагог читає ці ознаки. Учні намагаються назвати предмет. Якщо вихователь відкриває малюнок, то діти із завданням впоралися. Школярі складають речення зі словом, яке позначає названий предмет, у зошитах. Один з учнів коментує правопис словникового слова. З словами скласти речення різних типів.

Матеріал для ігор «Хто (що) заховалося?»

1.Стрімкий, залізний, точний... (годинник).

2.Працьовитий, рідний, старенький... (дідусь).

3.Новий, цікавий, словниковий... (диктант).

4.Хижий, маленький, сірий, безхвостий, колючий... (їжак).

5.Легкий, дерев'яний, кольоровий... (олівець).

6.Перший, вихований, мудрий... (учитель).

7.Коричнева, солодка, шоколадна... (цукерка).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час. Вона забезпе­чує, враховуючи вікові особливості, їхній розумовий, мораль­ний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості все­бічного виявлення і розвитку індивідуальних  здібностей, запи­тів та інтересів дітей.    

Інтерактивне навчання у групі продовженого дня є формою організації пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, яка має на меті створення комфортних умов навчання. Суть його навчання полягає в організації навчального процесу за умови постійної, активної взаємодії учнів. Організація інтерактивного навчання у ГПД передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та ситуації.

Своєрідною рисою інтерактивних методів навчання у групі продовженого дня є використання власного досвіду учнями під час розв'я­зання проблемних питань. Школярам надається макси­мальна свобода розумової діяльності в побудові логіч­них ланцюгів. Це зумовлено потребою самостійно роз­в'язувати складні проблеми, звільняючи учня від ролі спостерігача. В ін­терактивному навчанні учні навчають один одного, тому можна говорити про навчання діалогового характеру.

Проаналізовано найпоширеніші інтерактивні технології, які доцільно використати вихователеві на заняттях групи продовженого дня під час підготовки учнів до уроків, а також в позанавчальній роботі.

Використана література

 

1. Анцибор М.М. Особенности организации педагогичес-кого процесса в начальных классах с продленным днем / М. М. Анцибор, Н.Ф. Голованова. – М. : Просвещение, 1990. – 159 с.
2. Ващенко О.М. Рухливі ігри в початковій школі : навчально-методичний посібник / Ващенко О.М., Кудикіна Н.В., Люріна Т.І., Романенко Л.В. – К. : Навчальна книга, 2002. – 236 с.
3. Використання інтерактивних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх учителів : монографія / за ред. H. С. Побірченко, H.С. Баліцька, О.А. Біда. – К. : Наук, світ, 2003. – 284 с.
4. Виховна робота у групі подовженого дня в 1-4 класах / Н.О. Забашта, Н.О. Шматько. – Х. : Ранок, 2010. – 176 с. 
5. Волкова  С.И.  Интерактивные технологии на уроках  математики / Волкова  С.И.,  Н.Н. Столярова  // Начальная  школа. – 2011. – №7. – С. 19–25.
6. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання як засіб формування творчої особистості дитини / І. Гейко // Розкажіть онуку. – 2012. – №7. – C. 7–9.
7. Герлянд Т. М. Роль вихователя групи продовженого дня у формуванні всебічно розвиненої особистості молодшого школяра / Т. М. Герлянд // Наукові записки: Педагогічні науки): у 2-х частинах. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. – Вип. 52 (Ч. 2). – С. 70–71.
8. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Гончаренко С. – К.: Либідь, 1997. – 376с.
9. Горощенко В.П. Методика интерактивного обучения : теория и технологии : учеб. пособ. / В. П.Горощенко. –
   М. : Владос, 2013. – 159 с.
10. Гунява Г. Інтерактивний метод на уроках розвитку мовлення / Г. Гунява // Початкова школа. – 2012. – №4. – С. 16–17.
11. Дейч О. Виховна діяльність у сучасній школі : шляхи удосконалення та принципи організації / Дейч О. // Палітра педагога. – 2000. - №7. – С. 37-38.
12. Дорошенко К. Стан та особливості організації виховної роботи у ГПД : дослідження проблеми / Дорошенко К. // Рідна школа. – 2002. – №2. – С. 24-26.
13. Дунець І.Р. Я у світі : конспекти уроків : 3 кл. : за підручником Тагліної О.В., Іванової Г.Ж. / І.Р. Дунець. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – 96 с.
14. Забашина Н.О. Виховна робота в групі продовженого дня в 1–4 класах. / Н.О.Забашина. – К.: Веселка, 2009. – 125 с.
15. Інтерактивні технології навчання : теорія, досвід : метод. посіб. / авт.–уклад. : О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.П.Н., 2002. – 136 с.
16. Іова В.Ю. Літній «Сонцеграй»: Збірник ігрових програм та методичних рекомендацій / Іова В.Ю., Красноголовець Л.В. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 1998. – 144 с.
17. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови / О.І. Когут. – Тернопіль : Астон, 2005. – 311 с.
18. Кондратюк О. Інноваційні технології в початковій школі / О.Кондратюк. – К. : Шкільний Світ, 2008. – 250 с.
19. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів / С.Г. Крамаренко // Відкритий урок. – 2002. – №5. – С. 23–24.
20. Крутій В.А. Місце інтерактивних методів у початкових класах / В.А. Крутій // Наука і освіта. – 2011. – №2-3. –
    С. 19-22.
21. Кузик О.П. Організація роботи в групі продовженого дня в 1–4 класах / О.П. Кузик. – К. : Логос 2009. – 120 с.
22. Лопатіна О. 600 творчих ігор для дошкільнят і школярів / Лопатіна О., Скрипцова М. – Харків : Основа, 2009. –
    224 с.
23. Малютина И. Интерактивные игры / Малютина И. // Воспитание школьников. – 2005. - №1. – C. 53-54.
24. Микитинська М.І. Ігри в ГПД для 1-3 класів /
    М.І. Микитинська, Н.Д. Мацько. – К. : Рад. школа, 1980. – 188 с.
25. Морозова З.В. Група продовженого дня : методичний посібник для вихователя / З. Морозова. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 160 с.
26. Москаленко Л.М. Планування роботи другого позаурочного періоду школи повного дня в 1-4 класах : методичний посібник. – К.: КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, 2005. – 56 с.
27. Навчально-виховні заняття в групі продовженого дня / упоряд. О.Л. Співак. – Харків : Ранок – НТ, 2007. – 176 с.
28. Нижник О.  Використання інтерактивних технологій на уроках рідної мови : рекомендації, приклади, зразки застосування в 1-4 класах / О. Нижник // Початкова школа. – 2005. – №11. – C. 9–12.
29. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології /
    Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. – К. : Шкільний світ, 2000. – 368 с.
30. Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала /
    В.Ф. Паламарчук. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 152 с.
31. Перспективні освітні технології : наук.-метод. посібник / за ред. Г. С. Сазоненко – К. : Гопак, 2000. – 560 с.
32. Робота з обдарованими дітьми: Сходинки творчого зростання. 1-4 класи : посіб. / упор. Гордіюк Н.М. – Тернопіль: Богдан, 2006. – 152 с.
33. Робоча книга вихователя групи продовженого дня: навчальний посібник / уклад. Я.М. Шуль. – Тернопіль : Астон, 2004. – 212 c.
34. Савченко О.Я. Розвивай свої здібності / О.Я. Савченко. – К. : Магістр, 1995. – 384 с.
35. Семчук Д. Творчо–дослідницькі та інтерактивні технології навчання : метод. посібник / Д. Семчук. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. – 128 с.
36. Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології: навчально-методичний посібник / Сорока Г.І. – Харків, 2009. – 128 с.
37. Співак О. Навчально-виховні заняття в групі продовже-ного дня / Співак О. – Х. : Ранок – НТ, 2007. – 188 с.
38. Цінності освіти і виховання : наук.-метод. зб. / за ред. Сухомлинської О.В. – К., 1997. – 456 с.
39. Шевчук І. Використання інтерактивних технологій на уроках української мови в початкових класах / І. Шевчук // Початкова школа. – 2013. – №1. – C. 33–35.