Інтерактивні вправи для розвитку навичок, необхідних для коректної роботи з різними видами інформації серед наймолодших журналістів

Про матеріал
У даній методичній розробці пропонується відпрацювання простих механізмів роботи з різними видами інформації через застосування інтерактивних ігор, як тренувальних вправ, які стимулюють уважність, швидкість реакції, концентрацію на конкретному завданні, розвивають образне мислення, а також можливість перевтілення ( а це один із важливих аспектів розуміння інших людей) серед дітей навіть молодшої вікової групи. Найголовніше, що стимулювання такої діяльності завдяки інтерактивним іграм відбувається весело, легко і невимушено. Тож дитина не втомлюється і не напружується та, відповідно, відсутній фактор страху через можливість не виконання поставленого завдання.
Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Солом’янське районне управління освіти міста Києва

 

Навчально-виховний комплекс допрофесійної підготовки та технічної творчості молоді

 

 

Гурток «РАДІОТЕЛЕВЕДУЧИЙ»

 

 

 

 

Інтерактивні вправи для розвитку навичок, необхідних для коректної роботи з різними видами інформації серед наймолодших журналістів

 

Методична розробка

 

 

                                                           Автор:

                                                                              Сергійчук Тетяна

                                                                            Володимирівна

                                                                            Керівник гуртка

 

 

 

 

 

 

м.Київ

2021

ЗМІСТ

 

 

  1. Вступ                                                                                                        3
  2. Основна частина                                                                                   4
  3. Приклади інтерактивних вправ                                                         5
  4. Список літератури                                                                                 9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

Безперечно, що медіасередовище впливає на формування світогляду ще з малку, на соціальні цінності і цілі підростаючого покоління. Певне оточення поширює і створює відповідні поведінкові норми, а отже, впливає на соціалізацію дитини.

Нині світ перевантажений такою кількістю різноманітної інформації, що інколи навіть дорослій людині осмислити її, відокремити якісне від неякісного, важливе від другорядного вкрай складно, а молодому поколінню і поготів, особливо, через брак життєвого досвіду і підготовки.

Оскільки, завдяки передовим технологіям поширення новин відбувається миттєво, то і реагувати на них суспільство має просто негайно.  Але саме блискавична передача інформації ускладнює найважливіший процес - її осмислення, тобто нам просто ніколи зазирнути у зміст повідомлення, що транслюється, оцінити його глибину і інформативність.

Водночас засоби масової інформації є комплексним засобом освоєння людиною навколишнього світу у різних його аспектах -  соціальних, моральних, психологічних, художніх, інтелектуальних тощо.

Саме тому підготовка за напрямком «Журналістика» або дотичні і похідні дисципліни навчають працювати з великими об’ємами різної  інформації, робити це оперативно, адаптувати складні поняття до загальнодоступних, узагальнювати, аналізувати. Погодьтеся, такі навички є вкрай важливими у сучасному світі не лише у медійному просторі. Тож методична розробка буде корисною і для інших спеціальностей, де важливу роль відіграють перераховані вище навички.

 

 

 

 

2. Основна частина

У даній методичній розробці пропонується відпрацювання простих механізмів роботи з різними видами інформації через застосування інтерактивних ігор, як тренувальних вправ, які стимулюють уважність, швидкість реакції, концентрацію на конкретному завданні, розвивають образне мислення, а також можливість перевтілення ( а це один із важливих аспектів розуміння інших людей) серед дітей навіть молодшої вікової групи. Найголовніше, що стимулювання такої діяльності завдяки інтерактивним іграм відбувається весело, легко і невимушено. Тож дитина не втомлюється і не напружується та, відповідно, відсутній фактор страху через можливість не виконання поставленого завдання. 

Водночас особливістю такої методики із застосуванням інтерактивних ігор є і побудова діалогу між учасниками завдань, а це вже зараз закладає базу для професійного спілкування у журналістській професії в майбутньому. Така модель може розглядатися і як основа для встановлення першого контакту, зацікавлення та початку інтерв’ю.

Крім того, інтерактивна методика в ігровому форматі розкриває і авторську манеру кожної дитини у сприйнятті навколишнього світу, подій і явищ, сприйняття і подачі себе перед аудиторією.

Гуртківці, які навчаються за даним напрямком отримують практичний

навик, виробляють вміння викладати свої думки грамотно і природно,

розкривати суть явища, проблеми, вчяться мислити нестандартно, спілкуватися з людьми різної вікової категорії та різного соціального статусу.

Отже,  діти у такий спосіб не лише отримують первинні знання про основи журналістики, а й навчаються працювати в команді, вирішувати питання з урахуванням інтересів оточуючих людей,  допомагати один одному, стають більш ерудованими і комунікабельними. Таким чином, вправи сприяють ще й підвищенню загального рівня культури учнів.

 

 

3. Приклади інтерактивних вправ

У якості вправ/ігор, які варто використовувати для розвитку і відпрацювання навичок пропонуються наступні приклади.

 

 

Музейна статуя

Завмираємо в позі статуї й непомітно змінюємось!

  •  Діти збираються в одній кімнаті під назвою «музей». Одна дитина стає ведучим, виходить із кімнати, рахує до двадцяти й повертається.
  • У цей час гравці приймають різні пози й завмирають, як музейні статуї. Входить ведучий, оглядає музейні експонати й поводиться так, як турист.
  •  «Статуї» намагаються змінити своє положення непомітно для ведучого. Якщо ведучий зауважує рух «статуї», вона оживає і стає туристом.
  • Продовжуйте гру, доки не залишиться одна «статуя». Гравець-«статуя», який залишився останнім, стає ведучим у наступному раунді.

 

 

Як змінилося слово?

Це кумедна гра, кінець якої непередбачуваний.

  •  Спочатку діти сідають на підлогу в коло.
  • Перший гравець придумує яке-небудь випадкове слово, наприклад, «олівець».
  •  Потім перший гравець шепоче це слово на вухо другому гравцю, який сидить праворуч від нього.
  •  Другий гравець повинен придумати інше слово, пов’язане з вихідним словом. У даному випадку це може бути слово «точилка». Другий гравець повинен прошепотіти це нове слово на вухо наступному гравцю, який сидить праворуч.
  •  Таким чином, усі діти придумують нові слова по черзі, доки ця черга не дійде до останнього гравця в колі. Наприкінці діти дуже здивуються, як змінилось вихідне слово.
  •  Таким же чином можна попросити останнього гравця вгадати вихідне слово на основі всіх пов’язаних з ним слів, які придумали учасники.

 

 

Віраж

Цікава швидка гра з автомобілями й гонками.

  • Діти сідають у коло на підлозі. Вибирають одного гравця, який починає гру.
  •  Початковий гравець вимовляє слово «Віраж» сусіду праворуч або ліворуч.
  •  Той у свою чергу вимовляє слово «Віраж» своєму сусіду праворуч або ліворуч. Крім того, гравець може негайно видати звук, з яким гальмує машина. У цьому випадку черга повертається до попереднього учасника.
  •  Гра просувається вперед і назад, доки черга не дійде до всіх учасників.
  • Правило гри передбачає, що всі звуки учасники видають зі щільно зімкнутими губами. У разі, якщо гравець розімкнув губи й показав зуби, він виходить із гри.

 

 

Кольорова кімната

Ваші діти в цій веселій грі знайдуть у приміщенні всі кольори веселки.

  •  Усі діти стають у коло, а один учасник – ведучий стає в центр кола.
  •  Ведучий в центрі кола називає будь-який колір на свій розсуд.
  •  Решта гравців, які стоять у колі, розбігаються по всій кімнаті. Їх завдання швидше за всіх знайти в кімнаті предмет такого ж кольору, який загадав ведучий.
  •  Перемагає той учасник, який швидше за всіх знайде предмет потрібного кольору. Він стає ведучим у наступному турі.

 

 

Мін-ман-мон

Чи можуть діти розмовляти швидко і правильно?

  •  Діти сідають у коло, одного гравця вибирають початківцем.
  • Початківець каже «Мін» і вказує на одного з учасників, які сидять у колі.
  •  Гравець під назвою «Мін» тепер повинен указати на наступного гравця і сказати слово «Ман».
  •  Учасник під назвою «Ман» швидко вказує на наступного гравця й каже «Мон».
  •  Гра продовжується доти, доки один з учасників не заплутається у словах і не скаже неправильне слово. Цей гравець виходить із кола і стає суддею, при цьому він заважає іншим гравцям зосередитись на правильних словах.

 

Попутник

То все-таки ця гра про подорожі чи про наслідування?

  •  Для цієї гри дітям знадобляться стільці за кількістю учасників.
  •  Розставте стільці в кімнаті, як сидіння в автомобілі.
  •  Один гравець стає водієм автомобіля, а решта попутниками. Кожний попутник придумує свого персонажа й відтворює його химерні індивідуальні особливості, наприклад, поведінку кішки, настанови вчителя.
  •  Водій веде машину й підбирає одного з попутників. Коли той сідає в машину, то починає представляти свого персонажа, а водій повторює все, що робить попутник.
  •  Потім водій бере в машину наступного попутника, і той починає демонструвати кумедні індивідуальні особливості свого персонажа. Усі пасажири й водій повинні повторювати за ним.
  •  Після того як автомобіль заповниться, водій починає висаджувати попутників по одному, і учасники копіюють поведінку персонажів у зворотному порядку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Список літератури

1. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання, як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - № 5-6. – С.7-10.

2. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. – 2002. - №2. – С.2-6.

3. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології   навчання. –К., 2004. –192 с.

4.  Лук Л.И. Мышление и творчество. М., Педагогика. 1976.

 

  1. Федоров А.В. Медиаобразование: История, теория и методика. – Ростов-наДону: Изд-во ЦВВР, 2001.

 

  1. Петровский А.В. Психология развивающейся личности. – М., Педагогика, 1987.

 

 

1

 

docx
Додано
30 квітня 2021
Переглядів
646
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку