Розробка уроку для 3 класу, з елементами ігор на закріплення основних понять уроку.
Урок: Перетворення інформації
Роботу підготували: Монастирська Юлія, Кравець Денис, Слободчук Юлія
1. Мотивація
Вправа з мішечком для підведення до основної теми уроку
2. Оголошення, представлення теми та очікування результатів
Тема: Поняття про повідомлення та інформацію.
Темою нашого уроку буде перетворення інформації. Ми вже знайомилися з цим поняттям у попередніх класах на уроках інформатики, тому зараз швидко повторимо пройдений матеріал.
Що таке інформація? Це певна величина, з якою можна робити певні дії. Які дії можна робити з інформацією? Наприклад спілкуючись один з одним ми передаємо певну інформацію, потім оброблюємо отримане повідомлення, та ділимось з іншими, тобто передаємо інформацію далі, тобто поширюємо її. Коли ми запам’ятовуємо якусь інформацію, наприклад те, що розказав вчитель нам на уроці, це збереження інформації у нашому мозку. А після уроку, виконуючи домашнє завдання, ми використовуємо на практиці отримані знання, тобто використовуємо отриману інформацію. Це все дії, що пов’язані з інформацією, та різними видами її сприйняття та використання у житті.
Ще наші предки передавали повідомлення один одному, використовуючи наскельні малюнки, позначки на деревах та певних написів на шкірі вбитої тварини. Так вони спілкувалися, передаючи один одному інформацію про те, де можна знайти їжу, де хороші місця для полювання на здобич, а де небезпечно, і краще туди не йти, щоб не поповнити меню мамонтів під час вечері. Спосіб, коли певні малюнки та символи малювали на скелях є графічним.
Через деякий час у давніх людей почала з’являтися мова. Певні текстові повідомлення, які згодом перетворились у писемність, та могли передаватися із покоління в покоління. Спочатку вони наносились на глиняні дощечки, каміння, а згодом на папірус та брест. Після них вже був всім нам відомий папір. Так вже з’явились перші книги. Це текстовий вид подання інформації та повідомлень.
Чи зберіглось подання інформації малюнками у наш час? Давайте подумаємо, що можна віднести до такого способу в наш час. Так, це дорожні знаки, зебра для переходу, як приклад.
Який ще спосіб є подання інформації, який використовує мама, коли кличе вечеряти?
Звичайно, ще є звуковий спосіб спосіб подання інформації. Це один з найпоширеніших способів, який був у давнину, і який залишається з нами і зараз. Які приклади звукових повідомлень ми маємо у школі? Дзвінок з уроку – найприємніше звукове повідомлення, яке сигналізує про кінець уроку математики, і що можна бігти у їдальню за сосискою в тісті. А слухати історії однокласника, як він провів літо буде звуковим повідомленням? Так, звичайно так.
3. Надання необхідної інформації
«Інформація» - відомості, що передаються людьми усним, письмовим чи будь-яким іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів тощо).
Інформацію можна класифікувати за її видами: за способом сприйняття, за формою подання та за призначенням
За способом сприйняття: інформацію ми сприймаємо за допомогою 5 органів чуття:
За формою подання:
Текст – це будь яке словесне висловлювання, надруковане, написане або існуюче в усній формі. Спочатку це була спеціальна система знаків, для позначення звуків людської мови. Спочатку це були глиняні таблички та дощечки. Згодом їм на зміну прийшли перо та папір. Усі вони були не досить зручними, адже будь який запис був перманентним, без можливості виправити помилку, тож потрібно було починати все з початку.
Числова – форма подання завдяки якій ми зараз можемо нумерувати об’єкти, їх частини. Саме з цією метою їх і винайшли первісні люди. З розвитком людства значення чисел почало розвиватись
Графічна форма – з’явилась набагато раніше ніж числова та текстова. Первинною метою такої форми було зображення певних подій, даючи змогу зберігати інформацію про навколишній світ. Першими такими малюнками є наскельні. Сьогодні 80% всієї інформації сприймається за допомогою органів зору. Серед прикладів подання такої форми можна виділити логотипи, дорожні знаки, ілюстрації до книг, географічні карти, постери, тощо
Звукова інформація – це все що ми чуємо. Музика, людська мова, шум машин, пташиний спів, звуки інших тварин. Раніше музиканти передавали пісні та мелодії із уст в уста. Але і тут знайшли спосіб застосувати текстову форму подання – домовились кодувати музику в ноти. Сьогодні можна відтворювати звуки за допомогою електронних пристроїв
4. Інтерактивна вправа
1. Інструктування:
Щоб добре засвоїти способи подання повідомлень давайте зіграємо в рольву гру.
Ми розіграємо три невеличких сценки на тему «Повідомлення та способи їх подання».
2. Об'єднання в групи, розподіл ролей.
Зараз ми навмання оберемо головних героїв сценок. (Діти достають картки де зазначені ролі. Картки: вчитель 1шт, учні 3 шт, журналіст 1 шт, золотошукач 1 шт, решта спостерігачі.)
Головні герої повинні будуть вжитися в свої ролі і виконати завдання яке їм буде надано. Інші повинні уважно спостерігати, щоб потім відповіти на запитання.
3. Виконання завдання.
Сценка 1(Урок)
Нотатки: Наштовхнути вчителя на думку як можно показати повідомлення.
Передмова для участників сценки: Уявіть, що ви учні та вчитель. Вчитель повинен донести певну інформацію до своїх учнів, щоб чомусь навчити, а учні повинні зрозуміти цю інформацію.
Сценарій: Учні і вчитель займають свої місця. Вчителю дається невелике повідомлення, яке він повинен донести своїм учням, та спосіб надання цього повідомлення – умовні жести і сигнали. Учні повинні уважно послухати вчителя і зрозуміти що він хоче сказати. Після того як вчитель розповів повідомлення, ведучий запитує учнів, що на їх думку хотів сказати вчитель. Потім ведучий запитує дітей які спостерігали, що на їх думку хотів сказати вчитель. Вчитель під час розпитуваннь мовчить і ставить умовні оцінки наскільки добре зрозуміло його учні.
Повідомлення: «Людина має очі, ніс, вуха, язик та шкіру за допомогою який вона сприймає повідомлення. Ці органи мають назву. Як вони називаються?»
Підсумки сценки:
- В який спосіб було надано інформацію вчителем з 5 вивчених на уроці?(умовні жести і сигнали)
- Чи зрозуміло було вам повідомлення?
- В якій спосіб було правильно подати інформацію?(звуковий)
- Якими способами можно було б ще подати інформацію щоб вона була більш зрозумілою ніж так як показував вчитель?(текстовий)
Сценка 2(Журналіст/Газета)
Склад: 1 журналіст, всі інші читачі.
Нотатки: Наштовхнути журналіста на думку як можно показати повідомлення. Текстові повідомлення такі як ім’я, можно зобразити текстом, але в малюнку, наприклад намалювати, щось типу свідотства про народження, чи учнівський. Потрібна дошка, кольорова крейда.
Передмова для участників сценки: Уявіть, що ви журналіст і вам треба освітити невеличке важливе повідомлення і інтернеті, а інші читачі, які мають зрозміти повідомлення бачучі його в електронній газеті.
Сценарій: Журналіст стає у дошки, своєї уявної газети чи блогу. Читачі займають свої місця свої місця. Журналісту дається невелике повідомлення, яке він повинен донести своїм читачам та спосіб надання цього повідомлення – графічний. Читачі повинні зрозуміти що він хоче сказати. Після того як журналіст дав повідомлення, ведучий просить читачів розповісти історю яку освітив журналіст. Декілька учнів розповідають свою версію. Журналіст під час розпитуваннь мовчить.
Повідомлення: «Дівчинка на ім’я Катруся була дуже весела, тому що думала про подарунок, але коли вона прийшла до дому мама її посварила, бо дівчинка перешла дорогу на червоне світло, а цього робити не можна.»
Підсумки сценки:
- В який спосіб було надано інформацію вчителем з 5 вивчених на уроці?(графічний)
- Чи зрозуміло було вам повідомлення?
- В якій спосіб було правильно подати інформацію?(Текстовий)
- Якими способами можно було б ще подати інформацію щоб вона була більш зрозумілою ніж так як показував вчитель?(звуковий, комбінований)
Сценка 3(Золотошукач)
Склад: 1 золотошукач, всі інші мандрівники.
Нотатки: Дати приклад золотошукачу, як подати повідомлення за допомогою звукового способу. Потрібні стаканчики, вода, печиво, карта.
Передмова для участників сценки: Уявіть що ви знаходитесь десь в лісу в часи, коли всі шукали скарби. Вам зустрівся чоловік, який знає де скарби і вже знаходив їх. Він вирішив поділитися з вами інформаціює де скарби, а ви повинні уважно послухати, де їх знайти.
Сценарій: Всі сідають колом і уявляють, що вони мандрівники і зустрілися на привалі і щось, їдять, та пьють. Золотошукач починає свою розмову про свою мандріку за золотом і розповідає що знайов його. Мандрівнику дається карта, він повинен донести мандрівникам де знаходиться золото – звуковим способом надання інформації.(мандрівник заздалегіть собі записує опис мясця де знаходиться скабр і карту інші не бачать). Мандрівники повинні зрозуміти де знаходиться скарб. Після того як золотошукач дав повідомлення, ведучий просить декілька мандрівників показати як дійти до схованого скабру. Золотошукач під час розпитуваннь мовчить.
Приклад повідомлення золотошукача: «Щоб дістатися скарбу потрібно приплисти у невеличку гавань. Пройти через поле де водяться олені, до індіанців та задобрити їх подарунками, щоб вони не полювали на вас. Після цього потрібно піти ліворуч відносно гавані та дістати ключ, який знаходиться на невеличкому осторові з крокодилом. Далі треба вирушити до гір, де знаходиться великий водоспад. Йдучи по горам, треба потрапити під водоспад і застосувати ключ який відриє хід у печеру. В печері ви знайдете скарб.»
Карта:
Підсумки сценки:
- В який спосіб було надано інформацію вчителем з 5 вивчених на уроці?(звуковий)
- Чи зрозуміло було вам повідомлення?
- В якій спосіб було правильно подати інформацію?(графічний)
- Якими способами можно було б ще подати інформацію щоб вона була більш зрозумілою ніж так як показував вчитель?(комбінований)
4. Підсумки сценок.
- Як ви себе почували в тій чи іншій ролі?
- Що сподобалось вам під час гри, що –ні?
- Чи бували ви в подібній ситуації, що ви не могли зрозуміти повідомлення правильно?
- Чи вирішували ви таку проблему? Чому? Як ви вирішували таку проблему?
- Яким чином цей досвід може вплинути на ваше життя?
5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку
Шо нового дізналися?
Яких навичок набули?
Наскільки це може бути корисно в житті?
Що слід змінити в майбутньому?
Які аспекти викладено вдало, а які були не досить доречними?
Про що хотіли б дізнатись більш детально на наступних заняттях?