28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Інтимна лірика Лесі Українки

Про матеріал

Урок-презентація.

Урок

Тема. Утвердження духовних цінностей у віршах інтимної лірики Лесі Українки.

Мета: ознайомити із зразками інтимної лірики, показати глибину та щирість почуттів ліричної героїні; розвивати естетичні смаки; формувати переконання, що кохання – це почуття, яке стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини.

Хід уроку

Літературна хвилинка.

Виберіть з-поміж назв поезій ті, що їх написала Леся Українка.

«Чари ночі», «Виклик», «В магазині квіток», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Як дитиною, бувало…», «Заспів», «Ти не любиш мене», «Мій шлях», «Тиша морська», «Золотий гомін», « Сім струн», «Веснівка», «Товаришці на спомин», «Надія».

З останніх літер останніх слів кожного твору Лесі Українки складемо слово «кохання».

Леся Українка… Була вона не тільки «співачкою досвітніх огнів». Сьогодні поговоримо про інтимну лірику поетеси.

Є серед інтимної лірики поетеси низка віршів («Як я умру…», «Так прожила я цілу довгу зиму», «Не дорікати слово я дала…»), звернених до Нестора Гамбарашвілі, стосунки з яким, за твердженням біографів, «були більш, ніж дружніми».

Слайди 6 -10

Нестор Гамбарашвілі був ровесником Лариси Косач. За участь у студентському русі в 1894 році його виключили з Московського університету. Нестор продовжив навчання в Києві. В 1895 році разом із ще одним студентом, Сергієм Френзелем, знімав кімнату в Косачів. Лесі тоді щойно повернулася з Болгарії, де вона гостювала в родині Драгоманових.

Леся давала Несторові уроки французької мови, він вчив грузинської…

Грузія викликала в дівчини щирий інтерес: її захоплювала сила духу народу, який усім лихоліттям протиставив свою мужність та доблесть і зумів зберегти себе. У свого «учня» Леся вперше познайомилася з «Витязем у тигровій шкурі». «Коли б я не була українкою, я б хотіла бути грузинкою!» - сказала якось Леся.

Розмови про Грузію будили думки про долю рідного краю. Влітку 1896, проводжаючи Нестора на канікули, Леся попросила привезти їй із Грузії кинджал – «як емблему боротьби з ненависним ворогом»… Він виконав це прохання.

Слайд 10

Протягом літа вони писали одне одному. Проте всі Лесині листи згодом зникнуть без сліду у вихорі громадянської війни.

1897 рік почався для неї різким загостренням хвороби. Боротися з недугою подалася в Ялту.

Слайд 11

В Ялті,отримавши якось чергового листа від матері, дізналася про одруження Нестора Гамбарашвілі. "Дуже сумно мені те, що ти пишеш мені про Гамбарова... Привітай його від мене, як побачиш, конечне, скажи, що я часто згадую його, а що я йому не пишу, то се, певне, його не здивує..."

Слайд 12

Це рядки з Лесиного листа-відповіді. Чується в них ледь стримувана гіркота, хоча, напевно, Несторове рішення не було для неї цілковитою несподіванкою. Адже ще в лютому на папір лягли слова: "Не дорікати слово я дала..."

Слайд 13 (виразне читання вірша)

Слайд 14

Стоячи біля вікна у своїй київській кімнатці, вона думала про "світ інакший", не той, який обмежений чотирма стінами: з людськими голосами, дзвоном трамваїв, паровозними гудками...

Слайд 15

У вірші "Так прожила я цілу довгу зиму" це головний мотив: усвідомлення свого трагічного відторгнення від "шумливого світу за вікном", від простих радощів життя. Вступала в силу весна, у Києві стояв квітень 1897-го, а Леся, борючись із відчаєм, почувала себе обкраденою лихою долею.

Вірш «Так прожила я цілу довгу зиму..»

Слайд 16

Те, що для інших було звичайним, само собою зрозумілим, для неї виявилося недосяжним…

Вірш «Як я умру, на світі запалає…»

Адресат другої, пізнішої за часом, групи інтимних віршів Лесі Українки - Сергій Мержинський.

Слайд 18

Познайомилися вони влітку 1897-го в Ялті. Лесю мучив туберкульоз кісток, Мержинського - сухоти. Він приїхав з Мінська: служить там на залізниці; соціал-демократ. Лесі його рекомендував Петро Тучапський, київський знайомий Косачів. Сама Леся в цей час зайнята влаштуванням у театрі своєї драми "Блакитна троянда".

Слайд 19

Мержинський був професійним революціонером. У його рисах і духовній поставі було щось чаруюче: "тонке скорботне лице", "прекрасний, тонкий, обрамований чорною бородою профіль, з блідим матовим, що часто палало нездоровим рум'янцем, лицем, з чорною хвилястою шевелюрою". Таким малювали портрет С. Мержинського його друзі. Був він людиною лагідної вдачі, інтелігентною, висококультурною. У ньому жив вогонь самопожертви.

Після Ялти вони листувались..

Слайд 20

"Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборенно, нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене. Як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?"

Слайд 21

Не хотіла вірити, що Сергій (30-літній!) помирає. Згадувала зустрічі з ним - у Криму, в Гадячі, Києві, на хуторі Зелений Гай, де якось разом фотографувалися... Кілька разів бачилися в Мінську...

Слайд 22

Але зустрічі ті були короткі і обривалися, як нескінчена розмова. Залишалося продовжувати їх подумки, на самотині, в кімнатці, де поруч - його подарунки: томик Гете німецькою мовою, "Сікстинська мадонна" Рафаеля 4-томник поезій Гейне...

Слайд 23

Восени 1900-го вона отримає лист від лікаря, який опікувався Мержинським: її другові зовсім погано. З листа Лесі Українки до сестри Ольги: "Тепер нема й розмови про те, чи їду я, чи ні. Звичайно, їду. Здається, мені прийдеться сей рік чимало енергії вжити, але се нічого, коли мета ясною стоїть, то й енергію знайти не трудно. Як би там не віднеслись до мене всі інші, але я певна, що ти і Міша (брат Лесі. - В. П.) будете мене завжди розуміти і підтримувати, і се мені багато значить".

Слайд 24

Між нею і ним стали його родичі. Та й Олена Пчілка відмовляла
доньку - як-не-як, а в Сергія сухоти. Проте поїде в Мінськ і в січні 1901-го. Доглядати за хворим.

Слайд 25

Вірш «Все, все покинуть, до тебе полинуть..»

Слайд 26

Вільну часину, затамувавши біль душі, сиділа над книжками: мала зобов'язання перед журналом "Жизнь". Жила - як в облозі. В листі до батьків так і написала: "Треба жити так, як живуть люди в осаді, - поставити варту і проводити всю роботу так, мов у нормальні часи".

Слайд 27

У Мінську йшов мокрий сніг, вітер рвучко жбурляв великими сніжинками, і вони танули, не долітаючи до землі... Тануло й Сергієве життя. Однієї січневої ночі, сидячи біля ліжка смертельно хворого Мержинського, написала поему "Одержима". Згодом зізналася І. Франкові: "Я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши тугу, а в самому її апогею".

Слайд 28

Сергія Мержинського не стало 3 березня 1901 року. Усім пережитим Леся була вимучена і фізично, й морально. Власне життя здавалося без нього порожнім і марним.

Вірш «Уста говорять: він навіки згинув»

Ще коли Сергій був живий, вона, передчуваючи довічну розлуку, написала рядки про плющ, який міцно обнімає листям руїну, боронить її від негоди: «А прийде час розсипатись руїні, - нехай вона плюща сховає під собою. Навіщо здався плющ у самотині?»

Слайд 29

До Києва їхати не хотілось. Подалася до Ольги Кобилянської, "на зелену Буковину". Там трохи відійшла душею. Але - думки про покійного друга не покидали її. Якогось дня, 7 червня 1901 р., написала три вірші, у яких запікся біль щойно пережитої драми ("Уста говорять: "Він навіки згинув!", "Ти не хотів мене взять, полишив мене тут на сторожі...", "Квіток, квіток, як можна більше квітів"...).

Слайд 30

Один із тих віршів закінчувався словами, які вона могла б повторити і через десяток літ: "Тебе нема, але я все з тобою!"

Та життя триває. 1907 року Леся Українка пов'язує долю з етнографом і музикознавцем Климентом Квіткою, який став надійною опо­рою хворої дружини. В останнє десятиріччя свого життя Леся Українка багато часу прово­дить на півдні, бо тамтешній клімат полегшує страждання. У Євпаторії 1908 року вона пише поезію «Хвиля», в якій майстерно передає мінливі рухи морської хвилі. Різної довжини рядки допомагають відчути припливи та відпливи, інтенсивність хвилі. Навіть дієслівні рими завдяки прийому аліте­рації є максимально органічними. З рухами хвилі суголосні почуття ліричної героїні. По­езія «кольорова», а ще більше музикальна: «вал гуде», «хвиля плаче», вона «гучна і бучна».

Підіб'ємо підсумки роботи на уроці запитаннями:

• Яка з прочитаних на уроці поезій справила найбільше враження? Чим саме?

•Які ще твори Лесі Українки про кохання ви знаєте? Чи відчули потребу більше дізнатися про інтимну лірику Лесі Українки?

•Климент Квітка писав, що «Леся Українка була взагалі проти публікування фактів з інтимно­го життя». Поезії, присвячені Мержинському, не публікувала. Чи маємо ми моральне право цікави­тися її особистим життям зараз?

Домашнє завдання. 1. Повторити особли­вості драматичного твору. 2. Прочитати дра­му «Лісова пісня».

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Інтимна лірика Лесі Українки Через виразне читання й аналіз лірики Лесі Українки розкрити “життя її серця”

Номер слайду 2

Виберіть з-поміж назв поезій ті, що їх написала Леся Українка. «Чари ночі», «Виклик», «В магазині квіток», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Як дитиною, бувало…», «Заспів», «Ти не любиш мене», «Мій шлях», «Тиша морська», «Золотий гомін», « Сім струн», «Веснівка», «Товаришці на спомин», «Надія». З останніх літер останніх слів кожного твору Лесі Українки складемо слово «кохання».

Номер слайду 3

Епіграф уроку “ Хто хоче знати життя її серця, хай читає її твори”

Номер слайду 4

Інтимна поезія Лесі Струни поетичної ліри Лесі Українки не раз озивалися ніжними, сокровенними тонами, - була вона не тільки "співачкою досвітніх огнів". Інтимна поезія Лесі складає цілу збірку (в 1991 році така книжка, укладена львівським літературознавцем Леонілою Міщенко, побачила світ під назвою "Хвилі моєї туги" у видавництві "Каменяр").

Номер слайду 5

Номер слайду 6

Про Нестора Гамбарашвілі Серед інтимної лірики поетеси є низка віршів “Як я умру...”, “Так прожила я цілу довгу зиму...”, “Не дорікати слово я дала...”, звернених до Нестора Гамбарашвілі, стосунки з яким, за твердженням деяких біографів, “були більш, ніж дружніми”

Номер слайду 7

Про Нестора Гамбарашвілі Нестор Гамбарашвілі був ровесником Лариси Косач. За участь у студентському русі в 1894р. його виключили з Московського університету, і він продовжив навчання в Києві. У1895р. Разом із ще з одним студентом, Сергієм Френкелем, знімав кімнату в Косачів. Леся тоді щойно повернулася з Болгарії, де вона гостювала в родині Драгоманових. Там вона пережила велике потрясіння - смерть дядька Михайла, свого духовного наставника...

Номер слайду 8

Про Нестора Гамбарашвілі Леся давала Несторові уроки французької мови; він її вчив грузинської... Грузія викликала в дівчини щирий інтерес: її захоплювала сила духу народу, який усім лихоліттям протиставив свою мужність та доблесть і зумів зберегти себе.

Номер слайду 9

Про Нестора Гамбарашвілі У свого "учня" Леся вперше познайомилася з "Витязем у тигровій шкурі". "Коли б я не була українкою, я б хотіла бути грузинкою", - сказала якось Леся. Розмови про Грузію будили думки про долю рідного краю. Влітку 1896 р., проводжаючи Нестора на канікули в Горі, Леся попросила привезти їй із Грузії кинджал - "як емблему для боротьби з ненависним ворогом"... Він виконав це прохання.

Номер слайду 10

Про Нестора Гамбарашвілі Протягом літа вони писали одне одному. Проте всі Лесині листи згодом зникнуть без сліду у вихорі громадянської війни. 1897 рік почався для неї різким загостренням хвороби. Боротися з недугою подалася в Ялту.

Номер слайду 11

Про Нестора Гамбарашвілі В Ялті,отримавши якось чергового листа від матері, дізналася про одруження Нестора Гамбарашвілі. "Дуже сумно мені те, що ти пишеш мені про Гамбарова... Привітай його від мене, як побачиш, конечне, скажи, що я часто згадую його, а що я йому не пишу, то се, певне, його не здивує..."

Номер слайду 12

Про Нестора Гамбарашвілі Це рядки з Лесиного листа-відповіді. Чується в них ледь стримувана гіркота, хоча, напевно, Несторове рішення не було для неї цілковитою несподіванкою. Адже ще в лютому на папір лягли слова: "Не дорікати слово я дала..."

Номер слайду 13

"Не дорікати слово я дала..." Не дорікати слово я дала, І в відповідь на тяжку постанову Ти дав колючу гілочку тернову, Без жаху я в вінок її вплела. Рясніше став колючий мій вінок... Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала Від тебе зброю, що сріблом сіяла, Я в серце прийняла безжалісний клинок. Тепер мені не жаль ні мук, ні крові, Готова я приймать і рани, і терни За марні мрії, за святії сни Пречистого братерства і любові.

Номер слайду 14

Почуття і страждання Лесі Українки Стоячи біля вікна у своїй київській кімнатці, вона думала про "світ інакший", не той, який обмежений чотирма стінами: з людськими голосами, дзвоном трамваїв, паровозними гудками...

Номер слайду 15

Почуття і страждання Лесі Українки У вірші "Так прожила я цілу довгу зиму" це головний мотив: усвідомлення свого трагічного відторгнення від "шумливого світу за вікном", від простих радощів життя. Вступала в силу весна, у Києві стояв квітень 1897-го, а Леся, борючись із відчаєм, почувала себе обкраденою лихою долею.

Номер слайду 16

«Так прожила я цілу довгу зиму» І жаль мені, і думаю я з жалю; Та чи не так, як от тепер весну, Я бачила кохання й молодощі, І все, чим красен людський вік убогий? Те все було, та тільки за вікном

Номер слайду 17

Сергій Мержинський Те, що для інших було звичайним, само собою зрозумілим, для неї виявилося недосяжним... Адресат другої, пізнішої за часом, групи інтимних віршів Лесі Українки - Сергій Мержинський.

Номер слайду 18

Сергій Мержинський Познайомилися вони влітку 1897-го в Ялті. Лесю мучив туберкульоз кісток, Мержинського - сухоти. Він приїхав з Мінська: служить там на залізниці; соціал-демократ. Лесі його рекомендував Петро Тучапський, київський знайомий Косачів. Сама Леся в цей час зайнята влаштуванням у театрі своєї драми "Блакитна троянда".

Номер слайду 19

Сергій Мержинський Мержинський був професійним революціонером. У його рисах і духовній поставі було щось чаруюче: "тонке скорботне лице", "прекрасний, тонкий, обрамований чорною бородою профіль, з блідим матовим, що часто палало нездоровим рум'янцем, лицем, з чорною хвилястою шевелюрою". Таким малювали портрет С. Мержинського його друзі. Був він людиною лагідної вдачі, інтелігентною, висококультурною. У ньому жив вогонь самопожертви. Після Ялти вони листувались..

Номер слайду 20

Сергій Мержинський "Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборенно, нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене. Як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?"

Номер слайду 21

Сергій Мержинський Не хотіла вірити, що Сергій (30-літній!) помирає. Згадувала зустрічі з ним - у Криму, в Гадячі, Києві, на хуторі Зелений Гай, де якось разом фотографувалися... Кілька разів бачилися в Мінську...

Номер слайду 22

Сергій Мержинський Але зустрічі ті були короткі і обривалися, як нескінчена розмова. Залишалося продовжувати їх подумки, на самотині, в кімнатці, де поруч - його подарунки: томик Гете німецькою мовою, "Сікстинська мадонна" Рафаеля, 4-томник поезій Гейне...

Номер слайду 23

Сергій Мержинський Восени 1900-го вона отримає лист від лікаря, який опікувався Мержинським: її другові зовсім погано. З листа Лесі Українки до сестри Ольги: "Тепер нема й розмови про те, чи їду я, чи ні. Звичайно, їду. Здається, мені прийдеться сей рік чимало енергії вжити, але се нічого, коли мета ясною стоїть, то й енергію знайти не трудно. Як би там не віднеслись до мене всі інші, але я певна, що ти і Міша (брат Лесі. - В. П.) будете мене завжди розуміти і підтримувати, і се мені багато значить".

Номер слайду 24

Сергій Мержинський Між нею і ним стали його родичі. Та й Олена Пчілка відмовляла доньку - як-не-як, а в Сергія сухоти. Проте поїде в Мінськ і в січні 1901-го. Доглядати за хворим.

Номер слайду 25

Сергій Мержинський Все, все покинуть, до тебе полинуть, Мій ти єдиний, мій зламаний квіте! Все, все покинуть, з тобою загинуть, То було б щастя, мій згублений світе! Стать над тобою і кликнуть до бою Злую мару, що тебе забирає, Взять тебе в бою чи вмерти з тобою, З нами хай щастя і горе вмирає

Номер слайду 26

Сергій Мержинський вільну часину, затамувавши біль душі, сиділа над книжками: мала зобов'язання перед журналом "Жизнь". Жила - як в облозі. В листі до батьків так і написала: "Треба жити так, як живуть люди в осаді, - поставити варту і проводити всю роботу так, мов у нор-мальні часи".

Номер слайду 27

Сергій Мержинський У Мінську йшов мокрий сніг, вітер рвучко жбурляв великими сніжинками, і вони танули, не долітаючи до землі... Тануло й Сергієве життя. Однієї січневої ночі, сидячи біля ліжка смертельно хворого Мержинського, написала поему "Одержима". Згодом зізналася І. Франкові: "Я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши тугу, а в самому її апогею".

Номер слайду 28

Сергій Мержинський Сергія Мержинського не стало 3 березня 1901 року. Усім пережитим Леся була вимучена і фізично, й морально. Власне життя здавалося без нього порожнім і марним. Ще коли Сергій був живий, вона, передчуваючи довічну розлуку, написала рядки про плющ, який міцно обнімає листям руїну, боронить її від негоди:

Номер слайду 29

1901 рік Ольга і Леся До Києва їхати не хотілось. Подалася до Ольги Кобилянської, "на зелену Буковину". Там трохи відійшла душею. Але - думки про покійного друга не покидали її. Якогось дня, 7 червня 1901 р., написала три вірші, у яких запікся біль щойно пережитої драми ("Уста говорять: "Він навіки згинув!", "Ти не хотів мене взять, полишив мене тут на сторожі...", "Квіток, квіток, як можна більше квітів"...).

Номер слайду 30

Прощання з коханим Один із тих віршів закінчувався словами, які вона могла б повторити і через десяток літ: "Тебе нема, але я все з тобою!"

ppt
До підручника
Українська література 10 клас (Міщенко О.І.)
Додано
22 жовтня 2018
Переглядів
977
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку