"Інтонація та імпровізація в піснях-іграх"

Урок -14

Тема уроку. Інтонація та імпровізація в піснях-іграх.

Мета. Формування ключових компетентностей:

загальнокультурна компетентність:

• значення «Інтонація» в піснях-іграх (продовження).

 предметна компетентність:

• закріпити основні поняття: інтонація, «зерно інтонації», зображальність та виражальність у музиці, з’ясувати роль інтонації в пісні-грі;
• розвивати співацькі навички, уміння імпровізувати і аналізувати прослухану музику;
•  виховувати любов і повагу до народної музики, традицій і звичаїв українського народу.

Музичний матеріал: Слухання: «Гра в зайчика», в обробці М. Леонтовича; розучування: українська народна пісня-гра «Коза»; виконання українська народна щедрівка «Павочка ходить»

Обладнання: комп’ютер, телевізор, музичні інструменти ( фортепіано, скрипка, темброво-шумові інструменти)

Тип уроку: урок поглиблення теми.

 

ХІД УРОКУ

 

  1. Організаційний момент.

1. Вхід під музику української народної пісня «Зайчику».

1.2. Музичне привітання.

2. Мотивація навчальної діяльності.

2.1. Який характер музики, яка звучала на початку уроку? (відповіді учнів).

2.2. Які інтонації ви почули в цій пісні?(відповіді учнів).

Вчитель: Ця пісня не проста, вона відноситься до пісень-ігор. Які ви іще  знаєте пісні-ігри? (відповіді учнів)

2.3. Оголошення теми та мети уроку.

3. Основна частина.

3.1.Ознайомлення з текстом пісні.

Українська народна пісня «Гра в зайчика»

Зайчику, зайчику, мій братчику,

Не ходи, не ходи по городчику.

       З'їси капусту, зробиш доріжку,

Вийде хазяїн, переб'є ніжку.

 

Зайчику, зайчику, мій братчику,

Не скачи, не скачи по городчику.

Дивись:  хазяїн вийшов із хати,

Зайчику сірий, треба тікати.

 

Зайчику, зайчику, мій братчику,

Чом ти не скачеш вже по городчику?

Зайчик не скаче, бідненький плаче,

Сірий кульгає, ніжки не має.

 

Зайчику, зайчику, мій братчику,

Не будеш лазити по городчику.

Будеш  кульгати,  ніжки не мати,

Ніжки не мати з віку до віку.

Зайчику, братчику, будеш калікою.

3.2. Виконання пісні вчителем.

3.3. Аналіз прослуханої пісні.

4. Слухання музики.

4.1 Вчитель: Послухайте та порівняйте українську народну пісню-гру «Гра в зайчика» із піснею обробленою відомим українським композитором Миколою Дмитровичем Леонтовичем. Кожен куплет цієї пісні-гри  має свій варіант звучання. Простежте, у якій саме послідовності проходить ця інтонаційна зміна.

4.2 Слухання: Українська народна пісня в обробці М. Леонтовича «Гра в зайчика».

 4.3 Аналіз прослуханого твору. (Учні визначають, у якій послідовності проходить зміна звучання: мелодія звучить то тривожно й насторожено, то схвильовано і сумно, а то наполегливо повторюється, як вмовляння).

- З якою феєю в цьому творі зустрічається інтонація? (імпровізацією)

5. Вокально-хорова робота.

Вчитель: Дотримуючись теми нашого уроку я пропоную вам вивчити нову пісню-гру, яку ви зможете використати під час новорічних свят. Ця пісня іще про одну тваринку, а називається вона  «Го-го-го коза».

5.1. Слухання пісні.

5.2. Ознайомлення з текстом пісні. (Робота з підручником, ст. 55)

5.3. Робота над нотним записом.

- Пофразне розучування.

- Виконання пісні і розучування гри.

Го-го-го, коза сірая,

Го-го, сірая, го-го, білая.

Го-го-го, коза бистрая.

 Ой розходися, розвеселися,

 По сьому дому, по веселому!

 Де коза ходить, там жито родить.

 Де не буває, там вилягає.

 Де коза ногою, там жито копою,

 Де коза рогом, там жито стогом.

 А в Михайлівці всі хлопці стрільці.

 Встрелили козу в правеє ушко,

 В правеє ушко, в саме сердечко.

Пуць! Коза впала, нежива стала,

 А міхоноша бере дудочку,

Надима козі та й у жилочку.

 Надулась жила, коза ожила,

 Та й пішла коза та стрибаючи,

 Та гасаючи, своїх діточок та шукаючи.

5.4. Виконання пісні «Павочка ходить»

• Підсумок уроку
• Урок закінчено!

Дякую за увагу і роботу!

Вихід з класу під сучасну обробку пісні «Павочка ходить»