Інвестування агропромислового комплексу

Про матеріал
Актуальність проблеми продовольчої безпеки не зменшується ні зі зміною світової політичної системи, ні з науково-технічним прогресом цивілізації, а залишається одним з основних викликів сучасності. За прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), протягом наступних сорока років світове виробництво сільськогосподарської продукції має збільшитися на 70%. Його формуватимуть чотири основні чинники, два з яких є результатом демографічного тиску (зростання населення та урбанізація), а ще два – наслідками економічного розвитку (збільшення доходу на душу населення в країнах, що розвиваються, та підвищення попиту на біологічне паливо).
Перегляд файлу

ІНВЕСТУВАННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ

УКРАЇНИ ЯК ЗАПОРУКА ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Актуальність проблеми продовольчої безпеки не зменшується ні зі зміною світової політичної системи, ні з науково-технічним прогресом цивілізації, а залишається одним з основних викликів сучасності. За прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), протягом наступних сорока років світове виробництво сільськогосподарської продукції має збільшитися на 70%. Його формуватимуть чотири основні чинники, два з яких є результатом демографічного тиску (зростання населення та урбанізація), а ще два – наслідками економічного розвитку (збільшення доходу на душу населення в країнах, що розвиваються, та підвищення попиту на біологічне паливо). Попит на продукти харчування буде зростати разом зі зростанням населення планети (з 7 млрд до 9 млрд в 2050 році). Так, наприклад, до 2024 року в Індії кількість населення буде збільшуватись на 14 млн, в Китаї на 4 млн чол. щорічно. Щоб прогодувати 9 млрд необхідне збільшення глобального виробництва продуктів харчування, а це, в свою чергу, потребує значних інвестицій.

В України є потенціал стати житницею світу та позиціонувати себе основним експортером у питанні глобальної продовольчої безпеки. Зокрема, сприятливий клімат, родючі землі (32,5 млн га орних земель, з яких 19,4 млн – багатий чорнозем, що становить 1/3 запасів світу), добра (і недорога) робоча сила (на сільських територіях проживає близько 14 млн чол.), близькість до основних ринків споживання зерна Північної Африки та Близького Сходу.

Можливості світової системи сільськогосподарського виробництва обмежені. Також обмежена і можливість зростання продуктивності праці в традиційних країнах-експортерах Північної Америки та ЄС. Україна може збільшити виробництво пшениці та кормових зернових до 130-150 млн тон на рік, що вдвічі більше, ніж її нинішній рівень виробництва. Залежно від наявних у державі ресурсів експорт зернових може зрости вдвічі-втричі, до 110-120 млн тон на рік, що може зробити Україну першим експортером зернових на світовому ринку. Зараз 174 країни купують продукти, вироблені в Україні. Основою аграрного експорту як і раніше залишається зерно. А це передбачає високу залежність від кон’юнктури на світових ринках. Покращити стан справ може розвиток переробки продукції АПК. На сьогоднішній день рівень переробки сільгосппродукції залишається низьким. Щорічно в Україні переробляється 15-17 млн т зернових, до 2021 р. цей показник за прогнозами збільшиться до 20-22 млн т. Хоча на українському ринку і присутні світові зернотрейдери - такі як група «Cargill», «Louis Dreyfus», «ADM Україна», «Archer Daniels Midland», інвестиції цих компаній обмежуються створенням потужностей по зберіганню та перегрузці зерна.

Аграрний сектор має великий потенціал для інвестування, який оцінюється в $8 млрд. на наступні кілька років. Країна може стати також найбільшим виробником меду та м’яса птиці. Найбільш перспективними секторами для інвестицій є системи зрошення, галузь молочного скотарства, будівництво заводів по переробці сої, портова логістика та біоетанол.

Для реалізації амбітних цілей необхідні значні інвестиції. Сільське господарство України вимагає кардинальної модернізації. Згідно оцінок ЄБРР Україні необхідно залучити 4-5,2 млрд дол. тільки для побудови нових зерносховищ та 0,8–1,2 млрд дол. інвестицій для оновлення парку залізничних вагонів для транспортування зерна.

Для порівняння, в світі щорічно в сільське господарство вкладають більше 150 млрд дол. інвестицій. А окремі країни, наприклад, такі як Бразилія, в середньому за рік отримують до 10 млрд дол. прямих іноземних інвестицій. Україна отримує втричі менше інвестицій, ніж сусідня Польща. Причина чому так не відбувається в Україні, - нестабільна політико-економічна ситуація, девальвація гривні, складності з залученням кредитів, корупція.

За результатами 2017р. інвестиції в аграрний сектор України перебільшили докризовий період. Інвестиції зросли на 52,8% в порівнянні з 2016 р., і на 28,4% в порівнянні з докризовим 2013р. Інвестиції в аграрний сектор зростають випереджуючими темпами відносно загальних інвестицій в Україну. Але доля інвестицій в агросектор зараз збільшується не за рахунок збільшення їх обсягу, а за рахунок скорочення інвестицій в інші галузі. Так, загальні інвестиції в 2017 році зросли більше ніж на 22% в доларовому еквіваленті та на 25,5% в гривневому – в порівнянні з 2016р. Структура використання інвестицій демонструє, що підприємства оновлюють техніку та обладнання, а також реалізують відкладений попит. 97% інвестицій  направлені на матеріальні активи. Більше всього (23% капітальних інвестицій) склали інвестиції в машини і обладнання, в транспортні засоби - 15%, в інженерні споруди - 14%, в нежитлові приміщення - 11%.

Проблему інвестицій у сільське господарство слід вирішувати комплексно із запровадженням механізмів формування його інвестиційної привабливості. Першочерговими напрямами формування інвестиційного клімату є:

  • зміцнення системи захисту та забезпечення жорсткого дотримання гарантій прав приватної власності;
  • формування ринку землі;
  • посилення протидії корупції в органах державної влади, що надають послуги інвесторам шляхом запровадження єдиних правил;
  • мінімізації участі інвестора та скорочення часу проходження дозвільних і погоджувальних процедур;
  • перегляд системи надання податкових пільг і державної фінансової допомоги.

Подальше зростання АПК потребує доступного фінансування. Цілі фінансування можуть включати наступні:

  • розширення обсягів та асортименту продукції;
  • зростання її якості;
  • глибоку модернізацію виробничої бази та технологій;
  • оптимізацію виробничо-реалізаційного циклу.

 

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
  1. Галенко Д.С., Калантай Я.А. Інвестиційний клімат України //Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ, серія: Економічні науки. – 2015. №6
  2. Кравчук Н.І. Сучасний рівень інвестиційної активності сільськогосподарських підприємств // Економіка. Управління. Інновації. – 2014. – №1 (11).
  3. Державна служба статистики: Інвестиції та основні засоби [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
  4. FINBALANCE – незалежне Інтернет-видання про фінанси та економіку України й світу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://finbalance.com.ua/.
  5. Forbes Україна. Інтернет-видання: Коли в АПК прийдуть інвестиції. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forbes.net.ua – 2016. - №3
  6. Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.niss.gov.ua/articles/1550/.
docx
Додано
21 квітня 2019
Переглядів
501
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку