Історична довідка До теми "Статистика"

   ПЕТТИ, ВИЛЬЯМ (Petty, William) (1623–1687) - английский экономист и статистик, оставивший заметный след в истории экономической науки, хотя единой точки зрения на его научный вклад до сих пор не существует. Одни авторы рассматривают его как выдающегося представителя меркантилизма, другие видят его основную заслугу в создании основ статистико-экономического метода исследований и экономической статистики, третьи считают основателем нового направления в науке, из которого впоследствии выросла английская классическая политическая экономия.
В сборник входят практически все основные труды Петти - "Трактат о налогах и сборах" (A Treatise of Taxes and Contributions, 1662), "Слово мудрым" (Verbum Sapienti, 1665); "Политическая анатомия Ирландии" (Political Survey or Anatomy of Ireland, 1672); "Политическая арифметика (Essays in Political Arithmetick, 1683).

Перші системні спроби визначити вплив економічних процесів на демографічні події були зроблені Вільямом Петті (1623-1687) у праці «Трактат про податки і збори» (1662). Він наголошував, що Ірландія має недостатню кількість населення, яке неспроможне утримувати армію та сплачувати податки, що покриватимуть усі державні видатки. Шляхом подолання цієї проблеми він називав переселення англійців на територію Ірландії. Так було отримано корисне спостереження: обмежена кількість населення не може в достатньому обсязі фінансувати державні програми, в тому числі й соціальні, які можуть сприяти покращенню життя людей і здійснювати вплив на демографічні процеси країни.

 «Рідке (йдеться про обмежену кількість – Р.Я.) населення – справжнє джерело бідності» [1, с. 24]. В. Петті також належить положення, що: «країна, яка має 8 мільйонів мешканців вдвічі багатше за країну, де на такій же території мешкає лише 4 мільйони» [1, с. 24]. Такі твердження не можна сприймати без  багатьох застережень, зокрема щодо відповідності його об’єктивному економічному закону обмеженості ресурсів, специфіки території та залежності від багатьох суспільних чинників.

 Він також писав, що «Десятина збільшується на будь-якій території відповідно до збільшення праці даної країни, а праця зростає, або має зростати відповідно до зростання числа жителів» [1, с. 63]. З цим можна погодитись лише якщо звернутись до цивілізованого суспільства, відсутності тіньової економіки та наявності економічно активного населення.