Історична основа повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба» Побут та звичаї українського народу

Тема: Історична основа повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба».

           Побут та звичаї українського народу

 

Мета: познайомити учнів з історією створення повісті «Тарас Бульба»,  історичною епохою козаччини, з’ясувати українські традиції, побут народу, його прагнення; розвивати інтерес до історії, мистецтва слова, живопису;

виховувати патріотизм

Між предметні зв’язки: історія, українознавство, етика.

Обладнання: повість «Тарас Бульба», репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

Тип уроку: інтегрований

Епіграф:                   «Шматок землі, ти звешся Україною.

                                   Ти був до нас. Ти будеш після нас»

                                                               (Л.Костенко)

 

                            «Так ось де вона, Січ!

                           Ось те гніздо,звідки вилітають усі ті горді й дужі,як леви!

                           Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»

                                                                   ( М.Гоголь)

                                        Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

«Знайди зайве»

«Ревізор», «Тарас Бульба», «Вій», «Пісня про Правду»;

Оксана,  Вакула, Чорт, Сова;

Полтава, Василівка, Ніжин, Судак;

Україна, Росія, Італія, Мексика.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

ІУ.Оголошення теми та мети уроку.

 

Робота з епіграфами

  - Прочитайте та поясніть епіграфи уроку.

 

Учитель світової літератури: З перших рядків занурюємося в прекрасний поетичний світ гоголівської прози, яка оповита далекою козацькою епохою. Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» побачила світ у збірці «Миргород 1835 року. У цьому творі письменник звернувся до славетного минулого рідного краю – часів козаччини. Виникає питання: чому ж у Миколи Гоголя виникло бажання художньо дослідити один із найвидатніших періодів національної давнини?

 

 

Учитель історії: По-перше, Гоголь захоплювався історією України. По-друге, рід Гоголів має глибоке козацьке коріння. Пращур письменника Остап Гоголь був у роки Хмельниччини уманським, подільським, а згодом і могилівським полковником. Пізніше він став активним помічником гетьмана Петра Дорошенка і навіть отримав від нього титул наказного гетьмана Правобережної України. Інший родич – Андрій Гоголь – зрадив національні інтереси і підтримував поляків. Імена предків письменника увійшли не лише в історію, а й завдяки їхньому геніальному нащадкові – у літературу.

І сьогодні за допомогою цієї чудесної гоголівської повісті, творів живопису  й музики перенесемося до епохи ХVІ ХVІІ ст. Ми довідаємося, як створювалася Запорізька Січ та козацтво. А також познайомимося з побутом і звичаями українського народу того часу.

 

Учитель світової літератури: Ми маємо уявлення про цю епоху завдяки не тільки російській та українській літературам, але й історії, музиці живопису кіно.

      Гоголь захоплювався змістовністю й мелодійністю українських пісень, що відображали історію народу.

Вчитель історії: так відображено у пісні любов українських козаків до Батьківщини та до волі.

 

Тема  - зображення історичних подій ХУІ – ХУІІ ст. на Україні, побуту, звичаїв Запорізької Січі.

Ідея – уславлення військового товариства, звеличення подвигу, патріотизму, відданості ідеї захисту рідної землі.

Основна думка – любов до Батьківщини, звеличення козацтва.

 

Словникова робота.

Запорізька Січ – назва міста-фортеці, військово-адміністративного центру війська і земель запорізького козацтва.

 

Козак – (з тюрк. «вільна людина») – уживається для позначення вільних людей, які населяли південноукраїнські степи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               Складання асоціативного куща до слова «козак»

 

Повість – епічний прозорий твір, що характеризується однолінійним сюжетом і в якому змальовано картину життя низки персонажів протягом певного часу.

 

Запис у робочий зошит

 

Головні ознаки повісті

- епічний прозовий жанр літератури;

- однолінійний розгорнутий сюжет;

- переважно один головний герой, навколо якого групуються другорядні персонажі;

- зображено тривалий період життя головного героя;

- наявність описів;

- використання художніх засобів, властивих прозовим творам.

 

 

Учитель історії:  У середньовіччі на території Київської Русі утворилася нова держава – Малоросія. Так раніше називали Україну. Майже три століття охороняло землі України від зовнішніх ворогів славне запорізьке військо. Доводилося боротися проти литовських князів, польських панів і турецьких ханів .

Для держави це були вороги зовнішні. Але народ душили і свої пани – вельможі. Деякі волелюбні люди не могли терпіти панську неволю і тікали до степу за пороги Дніпра. Звідси й пішла назва «запорожці». Вони збиралися у великі військові загони і жили на величезних островах серед Дніпра, що ніби були відсічені водою, а тому неприступні для ворога. Це місце й стало називатися Запорізька Січ.

У козаків були начальники – кошові, був свій кодекс честі. Ось як сказав про це старійшина запорізького війська Бовдюг.

 

Учень зачитує уривок

 

Учитель історії: Запорожець – це певний склад характеру, який міг виникнути лише на Січі. Для кожного козака Січ – це родина, куди повертаються після боїв, полону та інших пригод та випробувань. У кожного запорожця свій подвиг, але для всіх одна мета. Запорожці відважно і шалено воюють, весело і несамовито розважаються, живуть по законам Січі і помирають якщо не під час бою, то від поранень зі словами: «Не жалко розлучитися зі світом. Дай, Боже, всякому такої смерті! Нехай же славиться до кінця віку Руська земля!»

 

Історичний словник

Булава й бунчук – символ влади гетьмана, кошового.

Бунчук – палиця, прикрашена пасмами кінського волосся.

Обозний – заступник гетьмана.

Осавули – гетьманські старшини

Хорунжий(бунчужний) – людина, яка відповідала за військові корогви.

 

Робота над ІІ, ІІІ, ІУ розділами повісті. Аналіз уривків.

 

Робота з текстом

 «Спритний  детектив»

Учитель: Зараз ми пограємо в гру «Спритний детектив». Як тільки ви почули запитання, ви одразу шукаєте уривок у тексті і піднімаєте руку.

   Де у тексті опис:

- Дніпра;

- степу;

- яструба;

-  світлиці воїна?

- прощання матері із сином?

 

Учитель історії: На Січі панувала справжня демократія. Січ існувала понад 300 років завдяки своїм політичним поглядам і політичному устрою. Гоголь убачав у структурі козацької вольниці ідеал держави і, як син українського народу, оспівував його в повісті «Тарас Бульба».

Запорожці були, насамперед,  воїнами. Вони вміли добре воювати , але могли гарно відпочити, потанцювати, послухати сумні думи кобзарів тощо.

А ще вміли висловлюватися гострим слівцем.

У 1676 році турецький султан Махмуд ІУ надіслав запорожцям «грізну грамоту», у якій наказував добровільно здатися. Запорожці  не залишилися в боргу, вони відправили султанові глузливу відповідь.

 

Учень зачитує лист

 

«Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, ієрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипта свинар,вірменська свиня, татарський сагайдак, камяне

цький кат, Подолинський злодіяка, самого гаспида внук і всього світу і півсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобилячий хвіст, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плючавче!

Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день у нас, як у вас, поцілуй за теє ось куди нас…!»

 

Учитель світової  літератури: Рєпін, прочитавши лист запорожців, був настільки захоплений, що перейнявся бажанням відтворити цю подію на полотні.

Презентація картини І.Рєпіна

Повідомлення учня про картину.

 

До козацької теми зверталися і художники. Картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Ілля Рєпін любив над усе. Він захоплювався образами запорізьких козаків. Рєпін працював над картиною 13 років. В її основі лежить історична подія. В 1676 році турецький султан Махмуд ІІ прислав запорожцям «грізну грамоту», в якій наказав добровільно здатися. Козаки відповіли йому гумористичним листом.  Художник зображує запорожців у момент, коли вони, розташувалися біля столу та складають знаменитого листа. Кожен з них висловлює гостре слово, що записується. Таким чином, вийшов «гострий лист».

На картині Рєпін , у центрі картини, намалював отамана Івана Сірка. Біля нього писар, козак у червоному жупані, дідок, молодий козак та інші.

Учитель історії: Подивіться, як на малюнку зображено козаків. Адже їхнє вбрання відображає характер українського козацтва.

Найбільшою святинею козаки вважали хорогву – бойовий прапор, обов’язків із зображенням святих. Під цими прапорами козаки йшли в походи. Козаки добре знали, що втрата прапора означає ганьбу і поразку.

У ставленні до жінок козацький закон теж був суворий. Дружину не мав права привести на Січ навіть сам отаман. За це могли стратити. Якщо козак був одружений, то дружина і діти жили в селах чи на хуторі. Там і жили козаки, коли не було війни. Коли козак повертався з походу, то жінка влаштовувала йому сварку, називала «волоцюгою». То був древній магічний обряд. Саме в такий спосіб дружина відводила від свого чоловіка злих духів, які чатували на нього і після боїв та походів. Це вже потім, за зачиненими дверима, під іконою Божої Матері вона своєму єдиному пошепки казала вже інші слова.

 

У. Закріплення нового матеріалу

 

«Словесний художник»

- Опишіть, як ви уявляєте козака на полі битви.

 

Поясни цитату з повісті «Тарас Бульба»

 

«Козак не на те, щоб морочитися з бабами…»

«Ось, дивіться, які молодці» на Січ незабаром пішлю.»

«Дай же Боже, щоб нам на війні завжди щастило! Щоб бусурменів били, і турків би били, і татарву били б, коли й ляхи почнуть щось проти віри нашої читати, той ляхів би били»…»

Вчитель світової літератури: Народ не забував про відданість козаків, про їхню хоробрість, тому складав пісні і поширював.

Звучить пісня

 

Славне військо запорозьке ти

                            наш лицарю зібрав,

На острові на Хортиці,

Січ преславную збудував.

Даром славне товариство

                          облягав татарський хан,

Лютий мусив завертати –

Не страшний нам бусурман!

Перший ти вказав козацтву,

Як топтать до слави шлях:

Йти за море, ріки, гори,

                        не сидіти на стінах.

 

 

УІ. Підсумок уроку

 

Метод  «Мікрофон»

- Який період з історії українського народу висвітлив М.Гоголь у повісті                             «Тарас Бульба»?

- Чому, на вашу думку, саме цей період історії нашого народу зацікавив письменника?

- Що відомо вам про історію козацтва?

- Які головні риси характеру українського козацтва ви можете визначити?

• Чим була Січ для запорожців?
• Яких законів дотримувалися козаки на Січі?
• Який закон вважався непорушним на Січі?
• Яка спільна мета об’єднувала козаків?
•  Яким було врядування на Січі?
• Чим займалися козаки?

    -   Як запорожцями обиралася рішення?

 

Учитель світової літератури: Повість «Тарас Бульба» - це історія рідної землі та вигадані герої, які переплелися в одне ціле. Читаючи твір, перед нами повстає історія народу, українська земля з природою, звичаями та народним духом . Запорізька Січ у зображенні Гоголя – це царство волі й рівності, це вільна республіка, у якій живуть люди широкого розмаху душі, абсолютно вільні й рівні, де виховуються сильні, мужні характери, для яких немає нічого вище, ніж інтереси народу, чим воля й незалежність Вітчизни

 

УІІ . Домашнє завдання.

Скласти кодекс козацтва, спираючись на повість М.Гоголя «Тарас Бульба»