Історичний журнал "Український історик" День, що випадає раз на чотири роки.

День, що випадає раз на чотири роки

      29 лютого — день, який з’являється в календарі раз на чотири роки. Хтось сприймає його як звичний день, хтось бажає надати йому містичного забарвлення. За кількістю прикмет цей день може позмагатися хіба що з «п’ятницею 13-го». А високосного 1712 року у Швеції після 29 лютого було навіть 30 лютого... Загалом вірогідність народитися у високосний рік та ще й 29 лютого дорівнює 1 до 1461. Таких людей у світі налічується понад 4 млн. Хтось поспівчуває їм, буцімто день народження раз на чотири роки — зла витівка долі, а хтось навпаки позаздрить, зважаючи на економію.

29 лютого є щороку, але триває лише мить

     Психологи вважають, що народжені 29 лютого в більшості самі вважають себе винятковими і такий настрій у житті допомагає їм виділятися з натовпу. Німецький професор Генріх Хемме розробив для 4 мільйонів людей, що народилися 29 лютого, спеціальний графік. У ньому все залежить від години народження. Якщо людина народилася з 0.00 до 6.00 — у невисокосні роки їй пропонується відзначати свій день народження 28 лютого. Якщо народилася з 6.00 до 12.00 — два роки після високосного відзначати 28 лютого, а на третій рік — 1 березня. Від 12.00 до 18.00 — протягом першого року після високосного святкувати пропонується 28 лютого, другий і третій — 1 березня. Той, хто народився після 18.00, може відзначати свій день народження 1 березня.

В Україні – Касьянів день, а в Шотландії жінка пропонує одружитися

     В Україні та Росії 29 лютого — Касьянів день. Існує чимало легенд про Касьяна.За однією він був світлим ангелом, але «здав» Усевишнього, розповівши дияволу про плани Бога вигнати з неба всю сатанинську силу. За це він був покараний: ангел повинен був три роки поспіль ходити за ним і бити молотом по чолу Касьяна й лише кожен четвертий рік Бог давав йому спокій. За іншою легендою, Святий Касьян стоїть біля воріт пекла на сторожі й тільки раз на 4 роки у нього вихідний. Ще одна легенда розповідає про недоброзичливість послідовника Христа Касьяна, який не відгукнувся на прохання Христа допомогти селянинові витягнути воза з болота, натомість допоміг чоловікові Микола Чудотворець. Тому Ісус побажав: «Благому чудотворцеві Миколі два свята в році, а Касьяну немилостивому — один на чотири роки».

     Якщо відслідковувати прикмети, які стосуються 29 лютого та високосного року загалом, більшість із них несуть негативний зміст — не можна виходити з дому, не можна гуляти весілля, не можна будувати дім і т. ін. і лише у Шотландії з 1288 року 29 лютого жінкам дозволено проявляти ініціативу, запропонувавши чоловікові одружитися. Більше того, у разі відмови — штраф. Правда, є одна умова, обумовлена в Кодексі шотландського парламенту: «Всяка леді, яка йде свататися, має одягти нижню сорочку з багряної фланелі і щоб пруг її був добре видний, інакше чоловікові доведеться заплатити за неї штраф».

День Святого Освальда

     Крім 14 лютого — Дня Св. Валентина, який по праву вважається одним із найбільш популярних і улюблених свят усіх закоханих, у лютому є ще одне свято, присвячене коханню — День Св. Освальда, і припадає воно саме на 29 лютого, тому і відзначають його лише раз на чотири роки. Цього дня дівчата, котрі страждають від нерозділеного кохання, не лякаючись поглядів і громадського осуду, можуть зробити пропозицію вподобаному чоловікові.

     Це свято назване на честь католицького святого Освальда, який пішов із життя 29 лютого 992 року. Святий походив із благочестивої знатної сім’ї. Спершу був висвячений у єпископи, а пізніше став ще й архієпископом Йорка. Освальд заснував кілька монастирів, що привело до відродження чернечого життя. До кінця своїх днів архієпископ Йорка був активним священиком, відвідував засновані ним монастирі й будував нові церкви. Свою останню месу він відслужив 29 лютого 992 року. Потім, наспівуючи псалми, омив ноги біднякам — так він завжди робив під час Великого посту — і помер.

     Традиція відзначення Дня Святого Освальда зародилася ще в V столітті в Ірландії.