Урок на тему: "Суспільно-політичний рух в 70–90-х роках ХІХ ст."

Тема. Суспільно-політичний рух в 70–90-х роках ХІХ ст.

Мета:

•           охарактеризувати суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні, що входила до складу Російської імперії, в 70–90-х роках ХІХ ст.; удосконалювати навички роботи учнів з історичними джерелами;
•           розвивати вміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, порівняння, вчити висловлювати свою думку й оцінювати ті чи інші історичні явища та події; на прикладах діяльності учасників громадівського руху.
•           виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: Емський указ, молоді громади, братство тарасівців,ЗУБО.

Обладнання: підручник, таблиця, презентація.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

                                                    ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

1. Які особливості українського національно-визвольного руху наприкінці 50-х — початку 60-х років ХІХ ст. ви можете назвати?

2.Коли і де була створена перша громада?(1859р. у Петербурзі)

3. Які завдання ставили перед собою діячі українського визвольного руху?

4. Яким було ставлення до українських проблем з боку учасників російського і польського визвольних рухів?

5.Які наслідки для українського суспільно-політичного руху мав Валуевський циркуляр 1863р.?

ІІІ . Вивчення нового матеріалу.

                                                                 План.

1.     Відродження громадівського руху на початку 70-х років ХІХ ст.

2.     «Південно-західний відділ Російського географічного товариства».

3.     Емський указ 1876р.

4.     Молоді громади.

Після ударів, яких царизм завдав українському рухові на початку 60-х років XIX ст., російським урядовим колам здавалося, що українське питання вирішене назавжди. Проте дух українськоїінтелігенції виявився набагато міцнішим, аніж це собі уявляло міністерство внутрішніх справ. Уже наприкінці 60-х років громадівці почали відновлювати свої організації та діяльність у Києві, Полтаві, Чернігові й інших містах України. Відновлення чи утворення нових громад, вступ до них нових членів не розголошувалося, засідання відбувалися таємно, діяльність набула напівлегального характеру. Діячі визвольного руху переходять від культурницької роботи до діяльності політичної, метою якої є відновлення української державності.

 Найбільшою і найважливішою на той час стала Київська громада Це були найвизначніші вчені й письменники: В. Антонович, П. Житецький, П. Чубинський, Ф. Вовк, М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, М. Драгоманов, О. Русов, М. Зібер, С. Подолинський та ін.

Найбільшого значення «Київська громада» надавала розвиткові культури й науки. У січні 1873 р. частина громадівців утворили на базі історико-філологічного факультету Київського університету Історичне товариства Нестора Літописця.

Наступного місяця цього ж року в Києві розпочав роботу Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.Лідерами були П.Чубинський і М.Драгоманов.

У1874-1875 рр. Київська громада стала видавати газету «Київський телеграф»Через неї громадівці почали нерівну боротьбу з російською владою. Виходячи з цих програмних засад, газета друкувала статті Драгоманова, Вовка, Подолинського та інших кореспондентів на гострі соціально-економічні й політичні теми. Зокрема, визнаючи ряд позитивних наслідків реформи 1861 p.

Цар Олександр ІІ восени 1875 р.створив спеціальну комісію «для вироблення засобів боротьби з українофільською діяльністю» Результатом роботи комісії стало видання 18 травня 1876 р. Емського указу.

Заборона друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876 рік). Урядовий указ.  «Государ імператор у 18/30 день минулого травня височайше наказав.

Завдання

1. Чим була викликана поява Емського указу Олександра ІІ?

2. Яку мету він переслідував?

3. Розкрити основні положення Емського указу.

4. Які наслідки для України мав Емський указ?

Жорстоким ударом для української науки й культури стало закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, а Чубинського і Драгоманова вислано з України. Це було додаткове розпорядження до Емського указу.

Емський указ дійсно завдав сильного удару по українському визвольному руху. Але з іншого боку він став стимулом до розгортання нової боротьби за незалежність України.

У 70–80-х роках активізується діяльність студентської молоді, яка починає створювати власні об’єднання. Вони дістали назву молоді громади.

Першою організацією стало таємне товариство «Братство тарасівців». Улітку 1891 р. кілька студентів із Київського і Харківського університетів приїхали до Канева й на могилі Т.Шевченка заприсяглися на все життя бути вірними заповітам національного генія.

У 1893 р. у львівському часописі «Правда» тарасівці опублікували свою програму. У ній наголошувалося, що українці є самобутнім народом і мають право на незалежне існування. Тому своїм обов'язком тарасівці вважали «віддати усі свої сили на те, щоб визволити свою націю з гніту, у якому вона зараз перебуває».

Своїм завданням вони вважали також утілення в життя ідеї соборності — нерозривної єдності всіх українських земель — незалежно від їхнього перебування в складі Австро-Угорської чи Російської імперій

У 1897 р. за ініціативою В. Антоновича 20 українських громад, у тому числі громади Москви й Петербурга, утворили Загальноукраїнську безпартійну організацію (ЗУБО). Вона заснувала в Києві видавництво «Вік», відкрила велику книгарню, улаштовувала маніфестації на Шевченківські свята та ювілеї письменників, дбала про матеріальне забезпечення громадських діячів, яких переслідували російські власті. Студентські громади великих міст України часто влаштовували самодіяльні концерти, театральні вистави, виступали з лекціями, поширювали українську літературу.

Робота з таблицею.

ІV. Закріплення нових знань та вмінь.

Самостійна робота. Складання кросворду 8-10 слів із запитаннями.

V.Підсумок уроку.

Оцінювання учнів.

VI.Домашнє завдання §19, підготувати повідомлення на тему: «Політичний портрет В. Антоновича», «Політичний портрет М. Дрогоманова» - для всіх