Урок на тему: «ЄВРОПЕЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1848–1849 РР. В УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНАХ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ»

УРОК 13: «ЄВРОПЕЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1848–1849 РР. В УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНАХ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ»

Мета: 

• з’ясувати причини та досягнення української національної революції в контексті «Весни народів», дізнатись обставини до створення Головної руської ради; визначити роль Лукяна Кобилиці;
• розвивати вміння та навички аналізу документів, роботи з підручником, складання таблиці, робити власні висновки;
• виховувати почуття патріотизму на прикладах життя і діяльності борців за соціальне та національне визволення.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

•    описувати події 1848 р. на західноукраїнських землях;
•    розкривати зміст понять національно-визвольний рух, революція, сервітут ;
•    працювати з концептуальною таблицею , аналізувати історичні документи.

Основні терміни:  національно-визвольний рух, «Весна народів» революція, сервітут, «Зоря Галицька», Головна руська рада.

Дати: 17 квітня 1848 – скасування панщини на Галичині; 2 травня 1848 – утворена Головна Руська Рада; травень 1848 р. – газета «Зоря Галицька»: 19 жовтня 1848 р. – Собор руських вчених.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (комбінований).

Обладнання: презентація, підручник, портрет

ФОПД: Індивідуально – відокремлена, фронтальна

Методи та прийоми: словесні, наочні, пояснювально-ілюстративні, проблемні, пошукові

1. Організаційний момент
2. Перевірка домашнього завдання

Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.  Що вам відомо про революцію 1848-1849 років у країнах Європи?

2.  Які держави вона охопила?

3.  Які вимоги повсталі революціонери висували у цих країнах?

4.  Які українські землі входили до складу Австрійської імперії?

5.  Яким було їх соціально-економічне становище?

III.     Мотивація навчальної діяльності

Революційна хвиля охопила країни Європи, народи яких повстали проти монархічної влади і вимагали демократичних перетворень, проголошення рівноправності і демократичних свобод. Політично залежні народи виступали з вимогою відродження власної державності. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 pp. в Австрійській імперії передбачав це відродження української державності, пробудження національної свідомості. Ця революція увійшла в історію під назвою «весна народів».

Незважаючи на людські втрати та національні суперечності, все-таки революційні події спричинили неабияке пожвавлення в усіх сферах суспільного життя Східної Галичини. Найбільшим здобутком революції 1848–1849 рр. треба вважати вирішення найбільш актуальної соціальної проблеми – ліквідацію панщини. того, що ми є частиною одного українського народу, і що додає сил і наснаги в подальшій боротьбі за національне і соціальне визволення, визнання.

Отже, для чого ми вивчаємо цю тему? З якою метою? на порядок денний висували справу національного визволення пригноблених народів. У цей час у політичному житті імперії Габсбургів особливо вагому роль почав відігравати національний чинник.

Проблемне питання: «Україна - складова європейської революції? Чи можна було мирним шляхом розв'язати суперечності між австрійською владою та українським населенням?»

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Причини і початок революції. «Весна народів»
2. Скасування панщини
3. Створення Руської ради

1. Причини і початок революції. «Весна народів»

Розпочавшись в Італії і Франції, революція перекинулася до Німеччини, а в березні 1848 р. спалахнула в столиці Австрійської імперії Відні.

Причини революції:

• ліквідація феодально-кріпосницьких відносин;
• знищення монархічного режиму;
•      національне визволення.
  Одним з найважливіших досягнень початкового етапу революції 1848-1849 рр було проголошення демократичних свобод  і введення парламенту(рейхстагу).

15 березня австрійський цісар Фердінанд І проголосив конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, виборів, скликання парламенту  (рейхстагу).

Обговорення даних:

•     Чому відсоток українців малий?
•     Хто інший презентував інтереси в парламенті?
•     Чи збігалися інтереси інших депутатів з інтересами українців?
•     Як ставилися до парламентської діяльності українців поляки?

2. Скасування панщини

Революційні події активізували національно-визвольну боротьбу західних українців. У Західній Україні ширилося незадоволення, і можна було очікувати масового соціального вибуху. Для запобігання антиурядових селянських виступів імператор Фердінанд I скасовує панщину. У цей критичний момент уряд, прагнучи не допустити участі в революції найбільш масової суспільної верстви — селянства, пішов на скасування кріпосницької системи.

• Квітень 1848 р. — скасування кріпацтва в Галичині.

• Серпень 1848 р. — скасування кріпацтва в Буковині.

• Березень 1848 р. — скасування кріпацтва на Закарпатті, але фактично це відбулося в березні 1853 р.

Суть селянської реформи

1. Ліквідація юридичної залежності селянина від поміщика.

2. Наділення селян землею.

3. Сплата селянами викупу за кріпосні повинності.

Особливості проведення:

Селяни здобули громадянські права (обирати і бути обраними, самостійно визначати місце проживання тощо)

•    Сервітут - звичаєве чи законом встановлене право користуватися (частково або спільно) чужим майном. На правах сервітуту у кріпосницьку  добу в Україні селяни користувалися спільно з поміщиками лісами, пасовищами, лугами й ін. вжитками.

  Революційні події в Австрійській імперії та галицькі українці.

Перегляд відеоролику .

Історичний диктант

1. Коли в Австрійській імперії спалахнула революція?
2. Де вперше почались революційні події?
3. Яке місто стало центром бурхливих подій?
4. Хто на той час першим написав петицію до монарха(цісаря), де вимагали свободи до представників польської нації?
5. 2 травня 1848 року, українці створюють у Львові першу легальну політичну організацію, яка і має захищати їхні інтереси..?
6. Члени Головної Руської Ради засновують першу газету, що виходить українською мовою...?
7. Що не вміли добре робити представники-українці в парламенті?
8. Головна Руська Рада за символіку українців приймає...?
9. Аби привернути на свій бік селянство, влада оголошує..?
10. У місті відбувались варварські події, в результаті яких...
11. Чим завершилась революція?
12. Яке позитивне значення для українців?

3. Створення Руської ради

Утворення та діяльність Головної руської ради.    2 травня 1848 р. у Львові була заснована перша легальна політична організація українців Галичини – Головна руська рада (ГРР).

Мета діяльності – представлення інтересів українців Галичини перед урядом у Відні. Головна руська рада:  входило 30 чоловік;  Г. Яхимович (єпископ) – перший голова ГРР;  

вимоги:   а) поліпшення правового й матеріального становища греко-католицького духівництва; б) поділ Галичини на українську (Східна) та польську (Західна); в) об’єднання української Галичини з Закарпаттям під владою Австрії;            г) друкований орган – газета “Зоря Галицька”

Досягнення Головної руської ради:  1848 р. – запровадження навчання українською мовою в народних школах;  викладання української мови в гімназіях;  1849 р. – відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті;  1848 р. – був скликаний Собор руських вчених (інтелігенція) у Львові, де було засновано Галицько-руську матицю – товариство для видання популярних книг для народу.   У 1851 р. Головна руська рада саморозпустилася, тому що в Австрії було відновлено абсолютизм.

V. Первинна закріплення знань

Користуючись підручником заповнити таблицю: «Завдання та результати діяльності Головної руської ради»

VІ Підсумки уроку

Прийом дієслово:

Головна Руська Рада:

1. Встановила….
2. Сприяла….
3. Розповсюдила….
4. Знищила….
5. Розгорнула….
6. Створила….
7. Закликала….
8. Залишила…

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 10 підручника – середній рівень, всім
2. Пит. 2, с 84 (письмово) – достатній рівень

3. Причини та наслідки революції 1848-1849 рр.(презентація або доповідь) – високий рівень

пам'ятник Лук'яну Кобилиці - ватажку і організатору селянських загонів, метою яких була боротьба проти кріпацтва на території сучасної Буковини.