Урок на тему: "Українське мистецтво та архітектура в другій половині ХІХ століття"

Тема: Українське мистецтво та архітектура в другій половині ХІХ століття (9 клас. Історія України)

Мета: охарактеризувати розвиток мистецтва в Україні у другій половині ХІХ ст., а саме — розвиток живопису, музики, театру, архітектури та скульптури, детально зупинившись на діяльності провідних українських митців даного періоду; розвивати в учнів навички роботи в групах, з текстовими та візуальними джерелами інформації, навички самостійної роботи; виховувати в учнів естетичні смаки та уподобання.

Обладнання: підручник  «Історія України. 9 клас» О.К. Струкевич, 2009 рік, видавництво «Грамота»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 9 клас»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Терміни та поняття: живопис, музика, театр, драматургія, архітектура, скульптура.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;

• визначати особливості розвитку культури, причини і наслідки культурних зрушень;

• пояснювати суперечливі процеси модернізації розвитку освіти і культури;

• розпізнавати та описувати пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва;

• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «романтизм», «класицизм».

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Чим пояснити відхід від старої української літератури українського панства та вищого духовенства?

2. Поясніть, чому значну частину російськомовної творчості М. Гоголя літературні критики визнають українською.

3. Чому «Енеїда» І. Котляревського стала визначальною віхою в розвитку нової української літератури?

4. «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим...». Про кого писав І. Франко? Як «син мужика» зумів досягти таких висот?

5. Які соціально-політичні теми висвітлював у своїй творчості Т. Шевченко? Використайте для відповіді знання з української літератури.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 Українська культура першої половини XIX ст. збагатилася й досягненнями українського мистецтва: музики, живопису, архітектури та скульптури. Зі здобутками українського мистецтва, з провідними українськими художниками, композиторами, архітекторами та їхніми творами ми й ознайомимося на сьогоднішньому уроці.

Складання тез

• Скласти за розповіддю учителя або за текстом підручника тези «Архітектура першої половини XIX ст.».

Орієнтовний вигляд тез

• У першій половині XIX ст. в офіційній архітектурі запанував стиль класицизму.

• За забудовою міст здійснювали нагляд спеціальні комісії та комітети.

• Цивільні споруди зводили з урахуванням їх призначення — головною метою архітектора стало не створення зовнішньої краси, а забезпечення внутрішнього комфорту (високі стелі, вентиляція, освітлення тощо).

• Забудовували нові міста на Півдні України і в Криму, засновані наприкінці XVIII ст. — Маріуполь, Олександрівськ, Катеринослав, Миколаїв, Одеса та ін.

• В Одесі за проектом петербурзького архітектора Ж. Тома де Томона 1809 р. було споруджено перший будинок оперного театру. Виконаний в античному дусі театр став окрасою Одеси.

• Відбувалася реконструкція старих міст Слобожанщини і Придніпров’я.

• Архітектурний стиль Києва у ті часи визначав А. Меленський, який обіймав посаду міського архітектора: були зведені пам’ятник на честь поновлення Києву Магдебурзького права, церква на Аскольдовій могилі, ансамбль Контрактової площі на Подолі.

• У 1837-1843 рр. за проектом відомого архітектора В. Беретті було збудовано Київський університет.

• Впорядковуються такі міста, як Полтава і Харків.

• Тривало спорудження культових установ. У містах і селах церкви зводили не лише дерева, цегли та каміння.

• Розвивається палацово-паркова архітектура: палац Розумовського в Батурині; палац Галагана у с. Сокиринцях на Чернігівщині; парк «Олександрія» у Білій Церкві; знаменита «Софіївка» в Умані.

• У народному зодчестві втілюються ознаки класицизму у вигляді дерев’яних колонок ґанку або вздовж стіни для підтримки Даху.

З кінця XVIII ст. в Україну прийшов класицизм, так званий «міський стиль», характерною рисою якого було значне зменшення церковного будівництва. Перевага стала надаватись палацам та громадським будівлям.

Класицизм - це велична простота, відсутність зайвих деталей, строгість, лаконізм, який проявляється в усьому, і в зовнішній, і у внутрішній обробці будівлі. Архітектурному стилю також характерна природність і м'якість квітів, які не кидаються в очі. Будівля, оформлене у відповідності з напрямком класицизм, звичайно виконано в кремових, бежевих, молочних і блідо-жовтих кольорах.

Також цього стилю властиве верховенство надійності, гармонійності, стабільності і комфорту. Класицизм в архітектурі володіє своїми ключовими рисами. Це високі стелі, розписані хитромудрими візерунками і прикрашені ліпниною. Це царствені колони і арки, вишукані вітражі, ажурні перила. У будівлях, оформлених в цьому стилі, зазвичай присутні світильники, які розміщені на сходах, у підлозі і нішах в стіні. Класицизму властиві камінні решітки, якнайлегші штори простого покрою, на яких відсутні зайві декоративні деталі у вигляді кистей, складних драпіровок і бахроми. Меблі, відповідна цьому стилю, також виконується за принципом розумної простоти. Тобто, це прості геометричні форми, функціональність. Окрасою меблів виступають лише скляні елементи, малюнок деревини, незвичайна структура каменю.

Класицизм в архітектурі - це вишукана і ненав'язлива розкіш. Тут відіграє важливу роль все, в особливості аксесуари. Величну атмосферу створюють мармурові скульптури, дзеркала в золотих рамах, фарфор, класичні картини, гобелени, незвичайні композиції з квітів, диванні подушки. Однак деталей не повинно бути занадто багато, адже класицизм - це, перш за все, відсутність химерності. Кожен декоративний елемент повинен бути гармонійно вписаний в загальну картину. Різні деталі доповнюють і взаємодіють один з одним.

Класицизм в архітектурі важко представимо без мальовничого англійського парку, який може бути як регулярним, так і пейзажним. Ключовий елемент стилю - ордер. Чому? Класицизм, головним чином, характеризується наслідуванням античним зразкам, звідси і подібні деталі.

На розвиток українського образотворчого мистецтва значний вплив справляла Петербурзька академія художеств. Професійні майстри живопису, що працювали в Україні (І. М. Сошенко, Д. І. Безперчий, Т. Г. Шевченко та ін.), переважно були її випускниками, зокрема вихованцями видатного російського художника К. П. Брюллова.

У портретному жанрі працювали Д. Левицький, В. Боровиковський, В. Тропінін, М. Іванов, А. Мокрицький.

Мальовнича українська природа надихала багатьох митців. Художники-пейзажисти М. Сажин, І. Сошенко, В. Штернберг прагнули її найреалістичнішого відображення.

Нові соціальні мотиви започаткував у своїй живописній творчості Т. Шевченко, який присвятив свої полотна, як і поетичне слово, зображенню тяжкого життя поневоленого народу («Циганка-ворожка», «Катерина», «Селянська родина» та ін.). Неабияку майстерність виявив Шевченко у портретному жанрі. Ці твори вирізняються глибоким психологізмом, привабливою кольоровою гамою.

Запитання

1. Як ви вважаєте, яка тематика переважала в роботах Т. Г. Шевченка? Чому?

2. Відомо, що Василь Тропінін був відомим портретистом. Розгляньте його роботу та поясніть, як у картині відбивається навколишнє українське життя.

Робота з текстовою таблицею

• Опрацюйте таблицю й охарактеризуйте досягнення професійного музичного мистецтва в Україні.

• Українське музичне мистецтво розвивалося в тісній єдності з народною музикою

• У Києві, Полтаві й Харкові створені на початку XIX ст. професійні артистичні трупи.

• У великих містах виникали світські хори й капели, діяли оркестри.

• У гімназіях та університетах викладали музику й танці, улаштовували концерти й музичні вечори.

• Найпопулярнішим хоровим колективом був Перемишльський хор, заснований 1828 року. Його вихованцем був перший професійний композитор Галичини — Михайло Вербицький, автор музики сучасного гімну України.

• Відомі українські музиканти: Йосип Витвицький, Алоїз Єдлічка, Іван Вітовський

 Нова українська література дала потужний поштовх розвиткові театрального мистецтва. Центром театрального життя в Україні в першій половині XIX ст. стали Харків і Полтава, де започатковувався національний український професійний театр.

Директором і водночас режисером та актором Харківського театру був Григорій Квітка-Основ’яненко. У складі професійної трупи театру вирізнявся Михайло Щепкін (1788-1863). Театр ставив п’єси російських та європейських авторів, але найбільший успіх у глядачів мали вистави за творами І. Котляревського «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» та Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик».

В історії українського театрального мистецтва визначне місце посів Полтавський театр, який очолювали І. Котляревський та Михайло Щепкін. Останній розпочав роботу 1818 року, коли разом з трупою переїхав до Полтави з Харкова. Полтавський театр, у репертуарі якого були п’єси перш за все І. Котляревського, часто виїздив на гастролі до Харкова, Кременчука та інших міст україни і скрізь користувався незмінним успіхом. Проте 1821 року через скрутне матеріальне становище театр припинив свою діяльність.

У багатьох містах діяли аматорські театри, які ставили переважно українські п’єси. Поряд з ними працювали поміщицькі театри, оркестри, хори і капели. Широко відомим був театр із селян-кріпаків с. Качанівка на Чернігівщині. Музикантів навчав грати видатний композитор Михайло Глінка. А в складі іншого поміщицького театру в с. Романове, що на Волині, виступали актори, які здобували музичну освіту в Італії.

• Яку роль відіграв театр в Полтаві у становленні театрального мистецтва в Україні?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати 13 параграф підручника