Урок на тему: "Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853 – 1856 років."

Про матеріал

Урок на тему: "Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853 – 1856 років."

Мета: визначити зміст українського питання в контексті європейської міжнародної політики в другій половині XIX ст.; проаналізувати причини, перебіг і результат Кримської (Східної) війни 1853—1856 рр., з'ясувати її вплив на становище в Наддніпрянській Україні, охарактеризувати селянський рух під час Кримської війни; формувати в учнів уміння працювати з документами, історичною картою, термінами й поняттями, уміння аналізувати історичний матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору; виховати повагу до залежних селян, до долі українців в тяжких умовах життя.

Перегляд файлу

Тема. Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853 – 1856 років.

Мета:

  • визначити зміст українського питання в контексті європейської міжнародної політики в другій половині XIX ст.; проаналізувати причини, перебіг і результат Кримської (Східної) війни 1853—1856 рр.,   з'ясувати її вплив на становище в Наддніпрянській Україні, охарактеризувати селянський рух під час Кримської війни;
  • формувати в учнів уміння працювати з документами, історичною картою, термінами й поняттями, уміння аналізувати історичний матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору;
  • виховати повагу до залежних селян, до долі українців в тяжких умовах життя.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (комбінований).

Обладнання: підручник, карта, схема

ФОПД: Індивідуально – відокремлена, фронтальна

Методи та прийоми: словесні, наочні, пояснювально-ілюстративні, проблемні, пошукові

  1.                Організаційний момент
  2.                Перевірка домашнього завдання

Актуалізація опорних знань учнів

Основні поняття, терміни, назви: українське питання. Кримська (Східна) війна, «Київська козаччина», похід «У Таврію за волею».

Основні дати та події: 1853—1856 рр. — Кримська (Східна) війна; 1855 р. — «Київська козаччина»; 1856 р. — похід «У Таврію за волею».

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті основні події Східної (Кримської) війни на українських землях; адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії;

• характеризувати особливості соціально-економічних зрушень в українських землях у пореформений період;

• визначати причини й наслідки селянської реформи 1861 року в Наддніпрянській Україні;

• називати дати: Кримської війни, ліквідації кріпацтва.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу (комбінований).

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

III.     Мотивація навчальної діяльності

Дана тема визначається великим впливом, що справила Кримська війна на політичний і військовий розвиток Європи ХIХ ст. Подія допомагає зрозуміти ті механізми, які лежали в основі подальших подій ХIХ ст. Також ця тема являє інтерес з точки зору військової історії; досвід Кримської війни визначив для європейських країн загальні напрямки вдосконалення військової інфраструктури армії, сприяв розробці теоретичних положень концепції бойових дій у територіально віддалених регіонах, що залишається актуальною і в наші дні.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 У середині XIX ст. Україна знову була втягнута у воєнний конфлікт Російської імперії з Туреччиною, Францією та Англією. Між Росією з одного боку та Османською імперією, а також низкою європейських держав з іншого виникли деякі розбіжності щодо поділу сфер впливу на Чорному морі і на Сході. Цей конфлікт у результаті призвів до збройного протистояння, що отримав назву Кримська війна, коротко про причини, хід військових дій і результати якої поговоримо в цій статті.

Причини війни:

• Росія прагнула утвердитися на Балканському півострові й на Чорному морі;

• воєнні дії відбувалися на Дунаї, у басейні Чорного моря, Криму;

• Англія і Франція оголосили війну Росії і виступили на боці Туреччини;

• союзники здійснили бомбардування Одеси (квітень 1854 р.), взяли в облогу Севастополь (жовтень 1854 — серпень 1855 рр.);

• Росія зазнала поразки. За Паризьким договором (1856 р.) Росія позбавлялася права мати флот і фортеці на Чорному морі, а частина Бессарабії відійшла до Туреччини;

• ця війна засвідчила відсталість Росії й російської армії, загострила суперечності всередині країни;

• в Україні розгортається масовий виступ українських селян «Київська козаччина» та рух селянства в «Таврію за волею».

Робота з історичною інформацією

• Київська козаччина — масовий селянський рух у Київській губернії 1855 року, спрямований проти національної та соціальної політики російського уряду в Україні.

Приводом до селянських виступів стало опублікування під час Кримської війни 1853-1856 рр. царського маніфесту, який закликав формувати народне ополчення і вирушати на війну. Серед селян Київщини почали поширюватися чутки про те, що, записавшись в ополчення (в «козаки»), вони будуть звільнені від кріпосної залежності і одержать поміщицькі землі та майно. Селяни складали списки «вільних козаків», відмовлялися відробляти панщину й виконувати розпорядження місцевої адміністрації, створювали власні виборні органи самоврядування («сільські громади»). На придушення «козаччини» російський уряд кинув регулярні війська. У ряді сіл сталися криваві сутички селян з військами.

У квітні 1856 р. почався новий його спалах, що дістав назву «похід селян у Таврію за волею». Приводом до непокори поміщикам і масових утеч селян до Криму стали вперті чутки, які зі швидкістю блискавки поширювалися по селах, про те, що начебто цар закликає поміщицьких селян заселяти зруйновані в час війни місцевості Криму і за це обіцяє їм волю, допомогу і високу поденну плату за казенні роботи.

Під впливом цих чуток селяни масово, інколи цілими селами почали зніматися з насиджених місць, забирати все своє, а інколи й панське майно, і рухатися на південь, у «Таврію за волею».

Запитання

1. Чому селяни так активно підтримали рух «Київська козаччина»?

2. Що поєднувало «Київську козаччину» та рух «У Таврію за волею»?

У середині XIX ст. російська влада усвідомила, що економічне, соціальне й військове становище імперії, що ґрунтувались на підневільній праці кріпаків, опинилось у глибокій кризі.

Робота з таблицею

Причини селянської реформи

1. Поглиблення кризи феодальних відносин.

2. Поразка Росії в Кримській війні.

3. Посилення антикріпосницької боротьби.

4. Кріпацтво заважало розвиткові промисловості і торгівлі

Зміст реформи

19 лютого 1861 р. видано «Маніфест» про скасування кріпацтва і «Положення про селян».

• Скасовано особисту залежність селян від поміщика

• Селяни отримували визначені нормою наділи (залежали від родючості ґрунтів). Земельні надлишки (відрізки) вилучали на користь поміщика.

• Безземельні отримували землю за рахунок «відрізків».

• Селяни мали протягом 49 років сплачувати викупні платежі з відсотками за землю державі.

• До переходу на викуп, селянин вважався тимчасовозобов’язаним і мав виконувати всі повинності

 Селяни здобули: особисту свободу;

право вступати на службу або в навчальні заклади;

право переходити в інші стани;

право самостійно укладати договори і торговельні угоди;

право вільно вести промисел чи торгівлю; право купувати майно

Наслідки реформи

1. Прискорився розвиток ринкових відносин.

2. Розпочався процес формування робітничого класу.

3. Технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва.

4. Зростає врожайність.

Але: Розвиток капіталістичних відносин на селі уповільнювали збереження поміщицького землеволодіння і значні суми викупних платежів

Запитання

1. У чиїх інтересах проводили реформу?

2. Назвіть позитивні і негативні ознаки селянської реформи.

3. Чи вплинула, на вашу думку, селянська реформа на розвиток промисловості? Чому?

Із царського Маніфесту 19 лютого 1861 року

«Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають селянам за встановлені повинності в постійне користування... для забезпечення побуту і виконання обов’язків їх перед урядом визначену в Положеннях кількість польової землі та інших угідь.

Користуючись цим поземельним наділом, селяни зобов’язані виконувати на користь поміщиків визначені в Положеннях повинності. У цьому стані, який є перехідним, селян іменують тимчасовозобов’язаними.

Разом із тим їм надається право викупляти присадибну їх осілість, за згодою поміщиків вони можуть купувати у власність польові землі та інші угіддя, відведені їм на постійне користування. Після такого придбання у власність визначеної кількості землі селяни звільняються від обов’язків щодо поміщиків за викуплену землю і вступають у стан вільних селян — власників.

Окремим Положенням про дворових людей визначено для них перехідний стан, пристосований до їхніх занять і потреб; по закінченні дворічного терміну видання цього Положення вони одержать повне визволення і термінові пільги».

Запитання

1. На основі цього документа визначте, на яких умовах відбувалося звільнення селян.

2. Чи обійшла реформа інтереси поміщиків? Відповідь підтвердьте висловлюваннями із документа.

3. Які недоліки селянської реформи ілюструють народні приказки: «Дожилися до того, що хоч серед хати ори», «Поле — курці лапою ніде ступити», «Тіснота така, що зі стріхи на чужий город капає»?

Запитання

1. У чому полягали особливості проведення селянської реформи в Україні порівняно з Росією?

2. Узагальніть проведення реформи про скасування кріпосного права в Україні. Чи згодні ви з оцінкою реформи як Великої? Відповідь обґрунтуйте.

 Опрацювати зміст таблиці й відповісти на запитання.

Назва реформи, дата

Основний зміст реформи

Наслідки

Судова реформа, 1864 р.

1. Скасовано становий суд.

2. Запроваджено відкриті судові засідання, судочинство відбувалося за участі адвокатів, прокурора, суда присяжних.

3. Цивільні та кримінальні

справи слухали окремі суди.

4. Створювали три ступені судів: мировий, окружний і судова палата. Касаційні функції було покладено на сенат

 Скасовано становий суд.

 Судова реформа законодавчо закріпила громадянські права населення, рівність всіх громадян перед законом

Земська реформа, 1864 р.

1. Створювали виборні органи місцевого самоврядування на рівні повіту, губернії (земські управи).

2. У виборах до земств брали участь всі жителі, що мали земельну власність.

3. Діяльність земств фінансувалася за рахунок місцевих податків

• Земства контролювали економічне і культурне життя в повітах.

• Сільське населення здобувало якісну безкоштовну освіту, мало медичну допомогу.

• Діяльність ряду земств сприяла зростанню національної самосвідомості українського населення.

• На Правобережжі земства було запроваджено лише 1911 року

Освітня реформа, 1864 р.

1. Запроваджено спеціалізацію навчання за гуманітарним та технічним профілями.

2. Гімназії поділено на класичні та реальні, чоловічі та жіночі. Навчання в них було платним.

3. Створювались як державні, так і приватні навчальні заклади під контролем повітових та губернських шкільних рад.

4. Життям університету керувала рада професорів

• Забезпечено безперервність шкільної та вищої освіти.

• Навчальні заклади опинилися під контролем повітових та губернських шкільних рад.

• Освіта стала доступною для всіх станів населення.

• Відновлено автономію університетів

Міська реформа, 1870 р.

Створення міської думи як органу самоврядування в містах

До місцевого самоуправління залучаються широкі верстви населення

Військова реформа, 1864- 1874 рр.

1. Територію держави поділено на 10 військових округів.

2. Замість рекрутських наборів запроваджено військову повинність з 20 років для всіх громадян.

3. Термін служби обмежувався 6-7 роками.

4. Створювалася мережа військових навчальних закладів для юнаків недворянського стану

• Принципи формування та управління армією було приведено у відповідність до вимог часу.

• Здійснено переозброєння армії.

• Створено систему підготовки офіцерських кадрів

Загалом, реформи 60-90-х років, попри непослідовність та обмеженість, створили необхідні умови для переходу від феодально-станового устрою до парламентсько-представницького, сприяли подальшому розвитку капіталістичних відносин у суспільстві.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Провівши земську, судову, військову, фінансову, освітню та інші реформи, а отже, заклавши підвалини громадянського суспільства, російський царизм не зробив останнього кроку — не провів зміни в управлінні державою, не проголосив конституції і не скликав парламент. Саме тому модернізація в Росії не мала системного характеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до капіталізму.

Бесіда

1. Назвіть позитивні й негативні наслідки реформ 60-70-х років.

2. Чому реформи називають непослідовними і незакінченими? Доведіть фактами.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати параграф підручника, накреслити таблицю реформи 60-70-х рр.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сахненко Оксана Петрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
9 березня 2018
Переглядів
10254
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку