Коротка історія грошового обігу в УкраїніАнтична епоха: грецькі колонії, Боспорське царство, римські монети. Чужі та власні монети Київської держави, безгрошовий період. Монетний обіг після татаро-монгольської навали. Під владою Варшави, Константинополя, Москви та Відня. Українська держава та УНР (1917-1920)Міжвоєнний період, війна та випуски Українського спротиву. Радянська економіка та її колапс. Від карбованця до гривніРосійська агресія та монети як символ боротьби
Україна в античний період. Мідяні дельфіни та наконечники стріл (роздрібні гроші грецької колонії Ольвія). Монети пізньої Римської імперіїбули «міжнародною валютою» навіть кілька століть після розпаду імперії. На світлині – монети 2 ст., скарб з с. Дачне (Судак). Срібна драхма Ольвії та золотий статер Боспорського царства (Крим). Також ці монети були в обігу серед скіфів та сарматів
Раннє Середньовіччя. ВізантіяІранське царство (до VI ст.)Арабські дирхеми. У ранній Київській державі переважав натуральний обмін. Проте для розрахунків з сусідами часто використовувалися срібні та золоті монети інших держав. Серед них були монети Візантії (які продовжували давньоримську традицію), Ірану, проте найбільш популярними були срібні арабські дирхеми, назва яких походить від грецької драхми. Через Київські земли вони потрапляли навіть у Західну Європу, яка відчувала нестачу срібла.
Гривня: походження{2 D5 ABB26-0587-4 C30-8999-92 F81 FD0307 C}Гривня як шийна оздоба. Київська гривня(до XIII століття)Балтійська гривня(до XV століття)Назва походить від давнього слов’янського слова «грива» (яке спочатку означало «шия», а зараз «шерсть, яка росте на шиї коня»)163-165 грамів срібла(тобто шмат, з якого можна було виготовити шийну оздобу)Кінь коштував 2-3 гривні204 грамів в Новгороді,102 грамів в ЛитвіШмат гривні, розрубаний на 2 або більше частин, називався “рубль” (від слова «рубати»)
Київські златники та срібники{2 D5 ABB26-0587-4 C30-8999-92 F81 FD0307 C}Златник (за зразком візантійського соліда)Київ, Володимир Хреститель. Срібник (срібляник) (за зразком візантійського денарія)Ліворуч: срібник Володимира. Праворуч: срібник Ярослава Мудрого. Ще один тип срібника карбувався у Тьмуторокані (сучасна Кубань)Збереглося кілька сотень, але серед них розрізняють багато різних штемпелів. Це дозволяє вважати, що срібниками активно користувалися в обігу. Як пише дослідник О. Алфьоров, за срібник можна було придбати курку або кілька кілограмів хліба, на 70-80 срібників – раба. На срібниках уперше з’являється тризуб, який 1918 р. став символом Української народної республіки.
Безмонетна доба (XI-XIII ст.)25150 XI – XIII ст. – період нестачі срібла в усіх європейських державах. Монети починають різати на частини, або подекуди заміняти їх іншими засобами оплати (наприклад, шкірками тварин)Фото: з форума «Ісламська нумізматика»Станом на XI століття:1 срібна гривня = 25 арабських дирхемів або куниць = 50 різаних дирхемів= 150 вевериць (білок)Пізніше шкіри втрачали цінність порівняно з сріблом
Татаро-монгольська навала. Внаслідок навали XIII ст. Київське князівство занепадає, а його землі надовго опиняються під іноземною владою. На сході були татаро-монголи, згодом – Кримське ханство. На заході – Польща, Литва, Угорщина. На півдні – Османська імперія та Молдова. Кожна влада карбує свої монети. Татаро-монгольські монети, які карбувалися у Наддніпрянщині, XIV ст. (фото: Вікіпедія)
Гаманець купця-мандрівника. Дослідник Сергій Гуцан пише: «Гаманець з середньовічними монетами-празькими грошами (великі монети) та золотоординськими дирхемами (маленькі монети). Срібло. Кінець XIV ст. Знайдені в Сумському районі в 2014 році. Мандрівник того часу мав у себе на всяк випадок різні валюти: біля Недригайлова починалася "єврозона", а біля Суджі вже була інша "валюта"...». Головне значення мала вага срібла монети, але монета коштувала дещо більше, аніж просто срібло такої ж ваги. Кордони були досить умовними: правителі контролювали великі дороги та збирали податки.
Гроші Галичини та Закарпаття. Галицько-Волинське князівство: «руський грошик» (1/2 гроша, Львівський монетний двір, 1356-1414). Текст навколо лева: MONETA RUSSIE. За один львівський грошик можна було купити харчів на 3 дні. Угорські монети ходили в Закарпатті, а у 14 столітті карбувалися і у Львові: Празький гріш (лат. grossus – «товстий») був «міжнародною монетою» того часу. Саме від нього пішло слово «гроші». 60 грошей становили 1 копу. Монети Київського удільного князівства (під владою литовців)
Богдан проти Речі ПосполитоїЗ XVI ст. польські монети поступово стають основною «валютою» на українських землях. Так було і в часи визвольного повстання Богдана Хмельницького. Польський воєвода Станіслав Потоцький доносив 29 жовтня 1652 року королю Яну Казимиру:«Хмельницький втручається у справи Вашої королівської милості: карбує гроші». Ліворуч згори: польсько-литовські монети, які могли карбувати (підробляти) українські козаки. Верхній ряд – гріш, нижній – шеляг або шаг (від слова Schilling, 1/3 гроша). Московський посол Григорій Кунаков у 1649 році повідомляв:«А в Чигирині, кажуть, зробив Богдан Хмельницький минзу (монетний двір) і гроші роблять, а на тих... грошах з одного боку меч, а з іншого боку його, Богданове, ім’я». Ліворуч: медаль Богуслава Радзивіла, яку, скоріше за все, бачив посол та сприйняв за «монету Богдана».
Львівський монетний двір. Вище ми вже згадували, що у Львові карбували монети на межі 14-15 століть, після чого відібрали у міста право карбувати монету. У 16 та на початку 17 ст. польська монета вважалася «сильною», але після того постійно втрачала якість (зміст срібла). Війна Богдана Хмельницького, а по тому «шведський потоп» остаточно підірвали польську економіку. У середині 17 ст. Львівський монетний двір запрацював знову, щоб карбувати дешеві сурогатні монети – тимф з нечистого срібла (номінал – 30 грошей, реальна вага дорівнювала 10 грошам) та мідні боратинки (знизу). Швидка інфляція призвела до закриття Львівського монетного двору, цього разу вже остаточної.
Московські гроші(від Переяславської анексії до імперії)Карбованець (рубль)Спочатку це був європейський талер, на якому карбувалося тавро московського царя (ліворуч), потім – власна монета аналогічного розміру (праворуч)Святий Георгій зі списом (рос. «копьё») – від нього пішла назва московської монети «копійка»Невдовзі після Переяславської анексії у Севську почали карбувати для України монети з орлом (такого ж розміру, як польський півторак), але населення їх не прийняло, і цар Петро у 1689 р. вилучив їх з обігу
Російська імперська система{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}МідяніСрібніЗолоті¼ копійки½ копійки («шаг»)1 копійка2 копійки («гріш»)3 копійки5 копійок5 копійок10 копійок («гривеник»)15 копійок («злотий», «злот»)20 копійок25 копійок50 копійок1 рубль (карбованець)5 рублів10 рублів («червінець»)Особливі випуски:2 рублі (XVIII ст.)7 ½ та 15 рублів (кінець XIX ст.)Петро I першим у світі запровадив цілком десяткову грошову систему (1 рубль = 10 гривеників = 100 копійок). Дрібні монети були мідяними. Оскільки народ довіряв лише сріблу, мідяники довелося робити досить великими за розміром.
Московський рубль. Рубль Петра I (ліворуч) носив на собі напис «Московскі рубль». Причина: назву «Росія» в той ще не визнавали за Московською державою; згадайте напис на львівському грошику XIV ст. Срібна вага рубля зменшувалася: 28 г у часи Петра I, 18 г у часи Миколи II (праворуч). В народі срібний рубль отримав назву «карбованець».
«Особливі випуски» на українських землях (кінець XVIII століття)Монети Катерини II для Таврійської губерніїПриватно перекарбовані польські монети. Монети Катерини II для Молдови Вони карбувалися у м. Садигура (біля Чернівців) та ходили також на півдні України. Російські монети (особливо мідяні) були непопулярними на землях України, і до кінця 18 століття разом з ними циркулювали польські монети. І навіть після втрати Польщею незалежності існували приватні випуски (перекарбовані польські монети). Для «нових земель Таврії» Катерина карбувала особливі таврійські монети, але цей випуск був скоріш демонстраційним, таких монет збереглося мало.
Австро-Угорщина: талер, флорин («ринський»), корона. Талер був досить популярним з козацьких часів (пісня «Ой скинемось та й по таляру!») і навіть пізніше, для виготовлення намист-дукачів. Його змінив менший за розміром флорин (або «ринський», тобто із срібла ріки Рейн). Він згадується, наприклад, в оповіданнях Івана Франка, напр. «Добрий заробок». Його, у свою чергу, замінила корона зовсім маленького розміру, яка ходила аж до кінця 1-ї світової війни. Талер(1566-1754)Флорин (форинт, «ринський») =60 товстих крейцерів (1754-1857)100 крейцерів (1857-1892)Корона = ½ «ринського» =100 геллерів(1892 – 1918)
Намисто, салба, дукач. Українські заможні селянки (як під владою Австро-Угорщини, так і Російської імперії) полюбляли носити намиста (також відомі як «салба» або «дукач») зі срібних монет. Нерідко в одному намисті поєднувалися монети різних країн (праворуч) та навіть епох: приміром, дівчина ліворуч (світлина з сайту Makoviya) носить австрійські талери XVIII ст. поряд зі срібними польськими злотими 1930-х рр.
Австро-Угорщина: банкноти. На банкнотах були написи офіційними мовами імперії, в тому числі українською. Так сталося тому, що Галицько-Володимирське королівство, яке заснував король Данило Галицький, формально існувало до 1918 р. як автономія у складі Австро-Угорщини, і на його землях мова мала офіційний статус.
Перша світова і незалежність. Перша світова війна (1914-1918) призвела до занепаду економіки як Австрійської, так і Російської імперій, під владою яких перебували українські землі. Металеві гроші швидко зникли з обігу, а їх замінили паперові з великими номіналами. У 1917 р. проголосили УНР, а у 1918 р. – ЗУНР. Обидві нові держави спочатку користувалися грошима колишніх імперій. Але вже наприкінці 1917 р. в Україні виникає нестача російських грошей (які формально вилучили з обігу лише в середині 1919 року).
Перший карбованець (1917-1919)Брестський мир 1918 р. визнав незалежну Українську народну республіку. Але перші карбованці Української народної республіки надрукували у Києві ще у кінці 1917 року, щоб компенсувати нестачу російських банкнот. Тризуб, як символ незалежності, запозичили з монет Володимира та Ярослава.
Перша гривня (1918-1920)Законом від 1.3.1918 р. була введена нова валюта - гривня, названа на честь срібної гривні Київського князівства.1 карбованець = 2 гривні = 100 шагів. Банкноти друкували у Німеччині. Фактично гривня увійшла в обіг пізніше, коли до влади прийшов гетьман Скоропадський, а також ходила у часи Директорії. Металевих роздрібних монет не було – замість них друкували розмінні марки 10, 20, 30, 40, 50 шагів. Гроші доводилося друкувати як в Києві, так і в Берліні.
Місцеві випуски часів Визвольних змагань. Ліворуч (захід): 1) Чернівці, 10 корон, 2) Тернопіль, 50 гривень. Середина (південь): Одеса, 10 рублів (дизайн імітує банкноти царської Росії) Праворуч (схід): 1) Житомир, 5 карбованців, 2) Крим, 50 копійок. Мова та валюта (гривня, рубль, корона) залежала від того, чия влада була в місті.
На ці гроші не купиш і воші…Існують також легенди, нібито свої гроші друкував лідер анархістів Нестор Махно. Насправді «гроші», надруковані від імені Революційної армії Махна – сучасні підробки. Анархісти віддавали перевагу товарному обміну, а паперові гроші для них цінності не мали. Відомі також агітаційні написи, надруковані на різних грошах, що ходили під час Визвольних змагань. Принаймні частина цих надруківок може бути реальною.
Радянська влада. Спочатку радянські гроші були з орлами (ліворуч). Потім в Білгороді проголосили так звану «Українську радянську республіку» і надрукували «карбованці» з написами російською мовою, але ті не увійшли в обіг. Натомість під владою червоних ходив лише радянський рубль. Він швидко знецінювався, бо майно могли відібрати, а реальну цінність мали лише «пайки».
Радянський «рай для трудящих»У 1922-1928 рр. був короткий період економічної свободи (нова економічна політика = неп). Старі гроші з багатьма нулями вилучили. Щоб підвищити довіру до нових монет, їх карбували зі срібла, того ж розміру, що й дореволюційні. А для розрахунків з закордоном була особлива золота монета – червінець.
Голодомор. Масові конфіскації зерна та продуктів призвели до великого голоду у 1932-1933 рр. Їжу було неможливо знайти навіть за гроші – крамниці були порожні. Але були ще особливі магазини «Торгзін» (торгівля з іноземцями), де було все – але в обмін на коштовності або іноземну валюту. Ліворуч – світлина А. Вінербергера, Харків, 1933
ТрудодніСеляни були примусово згуртовані у колгоспи та радгоспи, де худоба, поля, техніка і т.п. належали державі. За працю селянам нараховували «трудодні», які оплачувалися продуктами наприкінці року (згодом помісячно), і лише з середини 1950-х почали оплачувати грошима. Фото: Вікіпедія (ліворуч), аукціон Violity (праворуч згори), Ганна Черкаська (праворуч знизу).
Все – державне, все для держави. З 1930 р. з обігу вилучили срібні та золоті монети – нові монети були маленькими та з дешевих металів. Приватне підприємництво поступово заборонили – всі мали працювати на державу. З середини 1930-х рр., лише частину заробітної платні давали грошима (ліворуч), а частину – примусовими облігаціями державної позики (праворуч). Виплата боргів по цих позиках тривала аж до 1980-х рр.
Українські землі за межами СРСР{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Галичина (Польща, 1920-1939) – срібний польський злотий. Буковина та південь Одещини (Румунія, 1918-1940) – румунський лей«Дистрикт Галичина» (1941-1944) –паперовий окупаційний злотий. Трансністрія (1941-1944) – німецька марка та румунські талони. Західна Україна до 1939 р. була у складі Польщі, а Буковина та Ізмаїльщина до 1940 р. – Румунії. Польська та румунська валюта були там в обігу також під час окупації 1941-1944 рр.
Закарпаття{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Чехословацька влада та автономна Карпатська Україна (до 1939)– чехословацька корона. Угорська окупація (1939-1945) – угорський пенґе. Закарпаття до 1938 р. було у складі Чехословаччини. Коротка незалежність Карпатської України дуже скоро закінчилася угорською окупацією, яка тривала до 1945 р., коли Закарпаття стало радянським.
«Райхскомісаріат Україна» (1941-1944)Ліворуч: базар на Галицькій площі у Києві, архів Олени Насирової, газета «Вечірній Київ». Згори: 20 німецьких райхсмарок (спеціальний окупаційний випуск, для крамниць «тільки для німців»). Знизу: 100 карбованців Райхскомісаріату Україна. Всі написи німецькою, лише на звороті українською: «фальшування грошових знаків карається тяжкою тюрмою». Неофіційно на чорному ринку також ходили радянські гроші.
«Бофони» ОУН-УПАПриймаючи від населення гроші або речі, бійці УПА давали людям розписки- «бофони» (скорочення від «Бойовий фонд»). Їхній дизайн розробив художник Ніл Хасевич (праворуч). Спочатку він робив гравюри для друку розписок у вигляді банкнот, а потім перетворив їх дизайн на агітаційні листівки.
Післявоєнні грошові реформи СРСРВ СРСР часто проводили примусовий обмін грошей (1947, 1961, 1991), коли лише певну суму можна було обміняти за «рівним» курсом; решта обмінювалася за нижчим курсом або втрачала вартість. На світлинах: 1) 10 руб. 1947 р. = 1 руб. 1961 р.; 2) обігові монети останніх років СРСР. Ціль реформ: не дати людям заощадити велику кількість грошей і не допустити приватного підприємництва.
Гроші не для всіх: рублі «звичайні» та «каштанові»В СРСР вільний обмін валюти був заборонений. На території Української РСР іноземну валюту треба було обмінювати за примусовим курсом на спеціальні чеки для магазинів «Каштан» (ліворуч), де можна було придбати товари, недоступні за звичайні гроші (праворуч)
Колапс радянської економіки:споживчі купони та купони-карбованці10 січня 1992 р. в обіг ввели купони-карбованці (праворуч). Їх надрукували 1991 р. на неякісному папері зі слабким захистом як тимчасові, через нестачу радянських рублів в обігу, але у зв’язку з отриманням незалежності вони стали основною грошовою одиницею. Купони швидко втрачали вартість, станом на 1996 р. в обігу був номінал в 1 мільйон. Під кінець СРСР харчі та товари за низькими державними цінами продавалися лише власникам «споживчих купонів» (ліворуч).
Рідкісні копійки. Рідкісні монети:*** 750 CAD ** 100-200 CAD * 50-80 CAD1 коп. : 1994*, 1996*2 коп.: 1992***, 1996**5 коп.: 1994**, 1996**, 200110 коп.: 200125 коп.: 1995*, 2001, 2003**50 коп.: 2001, 2003*1 гривня: 1992***, 2008 Всі номінали: 1992 (вдавлений тризуб на гербі)* / **У обігових українських монет є багато різновидів, і деякі з них можуть виявитися досить рідкісними. Монети відрізняють за дрібними елементами: тип та розмір герба, розмір літер та цифр, кількість ягід тощо.
Пам’ятні обігові монети. Верхній ряд: 60 років визволення України, 65 років перемоги у Другій світовій війніНижній ряд: чемпіонат Європи 2012 з футболу, 70 років перемоги у Другій світовій війніПраворуч згори: Київський монетний двір (фото: «Тверезий погляд», 2018)Праворуч знизу: 20 річниця введення гривни
Нумізматичні музеї та колекції України. Музей грошей Національного банку України(Фото: НУБІП України, 2019). Національний музей історії України. Одеський Археологічний Музей. Музей грошей Національного банку України, Київ. Музей монет України, Дніпро. Музей грошей, Кам'янець-Подільський. Львівський історичний музей (нумізматична колекція)Одеський музей нумізматики. Музей нумізматики, Острог. Музей розвитку банківської справи на Сумщині та історії грошей, Суми. Феодосійський музей грошей (в окупації)
Окупація Криму та боротьба за визволення. Один з залів Феодосійського музею грошей (фото: Вікіпедія). З 2014 р. Крим перебуває в окупації. Після 2014 р. Україна продовжує карбувати пам’ятні монети, присвячені Криму (на світлинах - лише кілька прикладів)Кримський пейзаж був зображений на перших гривневих банкнотах, але пізніше його замінили
Російська агресія (з 2014 року)Пам’ятник гривні(Донецьк, знищений окупантами 2015 р.)Згори: гривні, які окупанти вилучили з банків Донецька, але не змогли використати через зіпсування захисною фарбою. Навіть після окупації гривня залишалася популярною на місцевих ринках Донеччини та Луганщини аж до відкритої агресії 2022 р., тоді як у магазинах примусово запровадили російські рублі ще 2015 р.
Подяка. Дякую Роману Кучеруку та Михайлу Гаухману за корисні поради під час підготування цієї презентації. Також я використав кілька статей з Вікіпедії, які написав український письменник та нумізмат Володимир Володимирович Вакуленко (праворуч). Він готував власну книгу про гроші на землях України – але не встиг…У перші дні російської збройної агресії 2022 р. він був вбитий окупантами у власному домі в Ізюмському районі.
Література. Горох М. Ваш хліб за ваше ж золото. Гроші УНР та Української Держави // «Радіо Свобода». Грошові знаки та монети України / підгот. В. М. Абросимов [та ін.]. – Харків: Колорит, 2005. Дорофєєва Н. В., Комаринська 3. М. З історії грошей України. Київ-Львів, 2000. Зайцев В. В. К вопросу о монетах Богдана Хмельницького. Загреба М. Монети України. 1992-2005 : каталог / Максим Загреба. – Київ: [б.в.], 2005. Зварич В. В., Шуст Р. М. Нумізматика: Довідник. Тернопіль-Львів, 1998. Каталоги грошових знаків, випущених на території України. Котляр М. Ф. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні ХІV-ХVIII ст. / Відп. ред. І. С. Слабєєв. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Видавництво "Наукова думка", 1981. – 240 с. Крижанівський А. Львівський монетний двір. Відеолекція. 27 серпня 2022 р. Метёлкин Н. В. Сокровища и ненайденные клады Украины. М. 2006. Монети: Україна (онлайн-каталог). Найдорожчі монети України. Національний банк України: http://www.bank.gov.ua Нечитайло В. Каталог монет України періоду козаччини XV - XVIII ст. / В. В. Нечитайло. – Київ, 2011.
Література (продовження)Оганесян К. Як 100 років тому з Німеччини до УНР доставляли гривні. // DW, 29 липня 2019 р. Окупаційні гроші Третього райху. Піворович В. Б. Монети і скарби півдня України. – Херсон: Штрих+, 2009. Полюхович Д. Большой куш. Что на самом деле было в карманах Попандопуло. Пояснення до каталогу обігових та роздрібних монет України. Рацібарська Ю. «Гривні» з «ДНР» і «ЛНР» ходять Україною. Українська Радянська Республіка: випуски 1919-1920 рр. Українське геральдичне товариство: Колекціонерство. Українські монети (каталог на сайті Numista): Шурхало Д.-Алфьоров О. Історія української гривні: від часів України-Русі до сьогодення. Шурхало Д.- Алфьоров О. Монети часів України-Русі. Про що розповів «Городницький скарб»?Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. К. 2009. Черноіваненко В. Історія паперових грошей України 1917-1920 // ЗН, 21 вересня 2001 р. Ющенко В. А., Панченко В. О. Історія української гривні. К. 1997. Як знайти скарб у своїй решті з магазину?Прим. Щоб відкрити посилання, натисніть на ньому правою кнопкою миші та оберіть «відкрити гіперпосилання».