План уроку
Тема уроку: Конкуренція та її види. Соціальні наслідки конкуренції.. Навчальна: вивчити поняття конкуренції, її основних видів та соціальних наслідків.
Розвиваюча: розвивати вміння узагальнювати та аналізувати.
1. Виховна: виховувати свідоме ставлення до обраної професії, застосовувати теоретичні знання на практиці.
2. Забезпечення уроку: конспект уроку, роздатковий матеріал.
3. Тип уроку: формування нових знань.
Міжпредметні зв'язки: економіка, історія.
Хід уроку
1. Організаційний момент – 1-2хв.
1.1. перевірка наявності учнів
1.2. повідомлення учням теми уроку
1.3. повідомлення учням плану проведення уроку
2. Визначення мети уроку – 2-3хв.
Визначення поняття «конкуренція», види конкуренції. Наслідки конкуренції:
позитивні та негативні.
3. Мотивація діяльності на уроці – 2-3 хв.
Конкуренція – як стимул для розвитку і руху вперед.
4. Повторення вивченого матеріалу – 5-8хв.
4.1. Об’єкти ринку.
4.2. Суб’єкти ринку.
4.3. Функції ринку.
5. Формування нових знань – 20-25 хв.
5.1. Визначення поняття «конкуренція»
5.2. Характеристика видів та методів конкуренції.
5.3. Наслідки конкуренції:позитивні, негативні.
6. Узагальнення та систематизація знань – 8-10 хв 6.1. Повторення та систематизація основних понять.
6.2. Домашнє завдання: вивчити конспект.
Конспект уроку
Як економічна категорія, конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за найбільш сприятливіші умови виробництва та збуту товарів, за привласнення найбільшого прибутку.
Конкуренція – це об’єктивний економічний закон, який виражає внутрішньо-необхідні, стійкі та істотні зв’язки між відокремленими товаровиробниками, з одного боку, і споживачами їх продукції – з іншого.
Цей закон діє у всіх сферах суспільного виробництва:
1) в сфері безпосереднього виробництва:
а) боротьба між суб’єктами підприємницької діяльності за найбільш сприятливі умови
виробництва;
б) боротьба між підприємцями та найманими робітниками за продовження робочого
дня;
в) боротьба між робітниками за робочі місця.
2) в сфері обігу:
а) боротьба за збут товару;
б) боротьба за умови продажу робочої сили;
в) боротьба за величину заробітної плати.
3) в сфері розподілу:
а) боротьба між виробниками та споживачами;
б) боротьба між споживачами за якість товарів.
Позитивні сторони конкуренції:
1) сприяє розвитку НТП;
2) примушує виробників економити всі види ресурсів;
3) сприяє зниженню цін;
4) веде до підвищення якості товарів;
5) вирівнює прибутковість та рівень заробітної плати у всіх сферах економіки.
Негативні сторони конкуренції:
1) створює умови для безробіття, інфляції та банкрутства окремих підприємців;
2) веде до збільшення диференціації доходів;
3) сприяє виникненню економічних криз;
4) виступає важливим фактором монополізації економіки.
Види конкуренції:
а) внутрігалузева конкуренція – це боротьба між товаровиробниками, які функціонують
в одній галузі народного господарства;
б) міжгалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками, які
функціонують в різних галузях народного господарства.
Форми конкуренції:
1) вільна конкуренція ( досконала ), яка характеризується:
а) великою кількістю конкурентів-виробників та конкурентів-споживачів;
б) вільним доступом товаровиробників до будь-якої виробничої діяльності;
в) стихійною взаємодією попиту та пропозиції;
г) правилом – споживач завжди правий;
д) жодна фірма не може вплинути на ринкову ціну.
2) монополістична конкуренція; 3) олігополістична конкуренція.
Монополістична конкуренція виникає там, де необхідна широка диференціація товару, пов'язана або з його властивостями (якість, марка, дизайн, упакування), або з особливими смаками споживачів, які доводиться брати до уваги при продажу товару. Відрізняючись від досконалої (чистої") конкуренції, монополістична конкуренція контролюється і обмежується монополіями, які стають на ринку єдиним продавцем певного товару, а тому можуть нав'язувати споживачам власні умови й одержувати монопольний прибуток.
Олігополістична конкуренція (термін "оліго" у перекладі з грецької мови означає "малий, декілька продавців") виникає, коли на ринку діє не один монополіст-продавець однорідних товарів, а декілька (три, чотири) великих продавців. За цих умов кожен з них розробляє і здійснює власну ринкову і маркетингову стратегію (визначає ціну, обсяги продажу тощо), але при цьому мусить враховувати стратегію і дії своїх конкурентів. Олігополісти здебільшого домовляються про спільні дії на ринку, з допомогою служб маркетингу уважно стежать за конкурентами, сприяючи стабільності ринку.
Методи конкуренції:
а) цінова конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом
зниження затрат в процесі виробництва, зниження цін на товари;
б) не цінова конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом
своєчасного впровадження в процес виробництва НТР.