"Історія і сучасність друкованих пряників" Презентація

Історія і сучасність друкованих пряників Підготувала :Надія Самченко, викладач спецтехнології ДНЗРПАЛ імені І.Г.Боровенського

Пряники - це вироби з пряничного тіста з приємним  солодким смаком, ароматом прянощів і порівняно м’якою консистенцією Назва «пряник» (або пряжник,пряженик)- походить від способу приготування цього борошняного виробу у печі.  Пряження- один з етапів виготовлення пряників,коли різьблену дошку для них обмазували олією (щоб не пригорали і не прилипали). Усім відомий вислів був практично втрачений, але залишився у казках, наприклад, у казці «Колобок» є такі слова: «Я по засіку метений, я з борошна печений»

Загальна характеристика пряничного тіста та виробів з нього. 3 пряникового тіста виготовляють різні пряникові вироби, зокрема пряники та буханці. Залежно від вмісту цукру пряникове тісто має три різновиди: медове тісто, цукрове (без меду), медово-цукрове.

Історія виникнення пряників Пряник з часу своєї появи пройшов дуже довгий шлях. Його виникнення нерозривно пов'язане з таким величезним відкриттям людства, як хліб, який з'явився ще в неолітичну епоху. Обрядів і культів, пов'язаних із хлібом, було безліч, але їх об'єднувало одне - бажання отримати заступництво богів. Перші згадки про медові коржики зі спеціями датуються приблизно 350 до н.е. — ними ласували ще давні єгиптяни та римляни. Звичайно, це ще не були звичні нам пряники, але все-таки чимось їх нагадували. Медова випічка з'явилася в IX столітті і називалася "медовим хлібом" - його готували з житнього борошна з медом та ягідним соком.

До речі, з пряниками були пов'язані багато звичаїв та повір'я. Їх дарували у зв'язку з урочистими подіями, на знак поваги та за заслуги.  У таких випадках пряники були досить великих розмірів – за чином того, кому вони призначалися. Так, пряник для царської сім'ї важив кілька пудів і доставлявся за призначенням на двох санях. А ще пряникам приписували цілющі властивості, на спеціальних «лікувальних» примірникахнаносили в якості зображення магічні знаки та початкові букви імен святих покровителів.

«Прянишники» –професія спадкова Спочатку пряники ліпили вручну (ліпні). Але потім стали вирізати з дерева форми та «друкувати» пряники. Людей, які їх робили, називали прянишниками – ця професія була спадковою і передавалася з покоління в покоління. За манерою виконання, формою,складом прянощів можна було визначити, звідки ласощі.

У вісімнадцятому столітті пряникове виробництво стало процвітаючим і шанованим «бізнесом».  В Україні пряничним центром вважався Харків. Медові коржі увійшли в історію також під назвою «Лебкухен» (різдвяні пряники). Ще пізніше пряники стали прикрашати кольоровою глазур'ю, навіть позолотою, що надавало їм ефекту казковості,новорічного дива. Яскраво розфарбовані, блискучі рожевою, блакитною, жовтою фарбами, сусальним золотом пряники виставляли у вікнах, а також прикрашали новорічну ялинку Смак та назва пряників залежали від тіста та від прянощів, серед яких найпопулярнішими були чорний перець, італійський кріп, помаранчева кірка (гіркий апельсин), лимон, м'ята, ваніль,імбир, аніс, кмин, мускат, гвоздика.

У Західній Європі найвідоміші пряникові центри — Торунь (Польща), Пардубіце (Чехія) Свої традиції випічки пряників збереглися у Бремені, Мюнхені,Нюрнберг (Баварія, Німеччина). Гданську, Амстердамі, Льєжі, Остенді, Клайпеді та інших містах.

Наприклад,Музей пряників - це  музей у середньовічному старому місті Торунь( Польща), який відомий своїми пряниками. Відвідувачі беруть участь в інтерактивному шоу, під час якого їх навчають виготовляти традиційні пряники. Шоу складається з двох частин — першим відвідувачам показують, як готували тісто в середньовіччі .

Торуньський Музей пряника Приготувавши тісто, кожен охочий випікає власний пряник, використовуючи традиційні форми для випікання. Протягом усього дійства відвідувачів супроводжують майстер пекарні, прянична чарівниця та ремісники.

Пряник на зорі свого існування був оригінальним твором. Згодом пряники стали серійними, «тиражними», «друкарськими» — їх почали друкувати зі спеціальних пряникових дощок. Колекція пряничних дощок зібрана і зберігається у фондах Національного музею історії України (дерев’яних виробів, призначених для нанесення малюнка на тісто під час випічки).

Ця колекція з початку ХХ ст. зберігається у Національному музеї історії України і демонструє різноманітність пряничних дощок, висвітлює питання надходження цих етнографічних експонатів до НМІУ, історію походження та застосування пряничних дощок, трактує зображення та написи на них.

Полтавщина здавна славиться пряничною справою В Краєзнавчому музеї Полтави і досі зберігається Земський каталог, в якому вміщено більше ніж 200 видів пряників, які виготовляли у давнину на Полтавщині.

Існували пряничні традиції і на Решетилівщині. Був час, коли кожний, хто приїздив у гості в Решетилівку, віз із собою додому як гостинець, як сувенір або подарунок друкований пряник «Решетилівка», виготовлений майстрами пекарської справи на Решетилівському хлібозаводі.

Пряничні традиції Решетилівщини по виготовленню пряників друкованих Пряничні традиції Решетилівщини по виготовленню пряників друкованих, відродили майстри виробничого навчання ДНЗ «Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І.Г.Боровенського». Вони зустрічалися з технологом Решетилівського хлібозаводу, розпитували у неї про рецептуру пряника друкованого «Решетилівка», який у 80-роки виготовлявся підприємством і був візітівкою містечка,сувеніром при зустрічі гостей на різних урочистих подіях.

Наші майстри виробничого навчання відшукали на хлібозаводі різьблену дерев’яну  форму для цього пряника, виготовлену решетилівцем Миколою Мельником, провели декілька пробних випічок. І нам  вдалося відтворити технологію виготовлення пряника «Решетилівка»

Згодом наш керівник гуртка різьби по дереву , «прянишник», викладач ліцею Лебединський Едуард, виготовив нові дерев,яні форми з липового дерева , які ми стали використовувати для виготовлення пряників друкованих «Решетилівська весна», «Решетилівський аграрний ліцей», «1 решетилік», «5 решетиліків», ці друковані пряники як і пряник «Решетилівка» вже декілька років поспіль стають окрасою всіх святкових подій, тематичних виставок та ярмарків, які охоче розкуповують решетилівці та гості нашого міста.

А нещодавно, ми замовили і придбали ще декілька форм для випічки друкованих пряників у різних «прянишників» України

Це такі форми як «Герб України», пряник-сердечко- «Я люблю Україну», а також форми для виготовлення друкованих пряників до Новорічно-різдвяних свят, до Дня святого Миколая та Дня святого  Валентина

Всі ці пряники виготовляються з фруктовим повидлом всередині, вони довго не черствіють та залишаються свіжими, м,якими, ароматними завдяки складу окремих інгридієнтів, що входять до їх рецептури.

Дякую за увагу!!!