Історія створення Криворізького ботанічного саду НАН України

 1. Історія створення ботанічного саду.

 Фундатором і творцем ботанічного саду на Криворіжжі став професор Євген Миколайович Кондратюк, на той час був директор Донецького ботанічного саду, мрією життя якого було створення ботанічних садів у промислових регіонах. Він одним із перших усвідомив необхідність розвитку нового напрямку в біології – промислової ботаніки. Зважаючи на загрозу екологічної катастрофи, що нависла над Кривбасом, з його ініціативи у грудні 1972 року, а згодом і в серпні 1974 року, Президія АН УРСР виносить рішення «Про організацію опорного пункту Донецького ботанічного саду АН УРСР у Криворізькому промисловому районі», і вже 15 квітня 1975 року Тернівська районна Рада народних депутатів м. Кривого Рогу прийняла рішення про створення на своїй території опорного пункту [3].

 Згодом у 1076 році він був реорганізований у відділ оптимізації техногенних ландшафтів. Однак від ідеї створення ботанічного саду до втілення в життя минуло 10 років. І лише у 1980 році за численними клопотаннями багатьох видатних вчених, депутатів Верховної та місцевої Рад, Криворізька міськрада прийняла рішення «Про виділення Криворізькому опорному пункту Донецького ботанічного саду земельної ділянки площею 52,4 га під створення ботанічного саду». За прийняттям такого рішення криється наполеглива багаторічна робота великої кількості людей.

 Євген Миколайович неодноразово приїздив до Кривого Рогу, вів переговори з керівництвом міста, керівниками великих промислових підприємств, добирав місце для майбутнього ботанічного саду.  З цією метою були оглянуті перспективні для можливого розміщення ботанічного саду урочища міста. Вибір випав на територію, яка межувала із санітарно захисною зоною Північного гірничо збагачувального комбінату, який на той час потужно розвивався. Завдяки непохитній вірі у святу справу, Євген Миколайович згуртував навколо себе великих шанувальників природи та патріотів свого міста. Насамперед, це керівники міста, району та великих підприємств: М.Г. Толочко, Г.І. Гутовський, М.М. Панчошний, С.С. Стежко, А.С. Морозюк, С.С. Стриженко, В.М. Артюх, З.Л. Атамась. Саме за їх клопотанням 25.06.1981 р. Президія Академії наук Української PCP прийняла розпорядження №115 «Про створення Криворізького відділення Донецького ботанічного саду», в якому наголошувалося , що Криворізький залізорудний басейн ‒ потужний промисловий центр чорної металургії країни, де відкритим і шахтним способами видобувається значна кількість залізної руди, розташовані численні металургійні та гірничо˗збагачувальні підприємства, у зв’язку з чим виникла гостра потреба в оптимізації техногенного середовища за допомогою рослин, зокрема рекультивації порушених гірничою промисловістю земель. Очолив відділення кандидат біологічних наук В.Є. Чайка [4].

 Чи не вперше створення ботанічного саду у промисловому місті було цілеспрямоване на вирішення екологічних проблем регіону, що й було відображено в основних напрямках наукової діяльності саду, визначених Є.М. Кондратюком: опрацювання принципів і прийомів оптимізації техногенних ландшафтів в умовах Криворізького басейну за допомогою рослин; обґрунтування наукових основ відновлення біологічної продуктивності відновлення біологічної продуктивності земель, порушених залізорудною промисловістю; розробка теорії і практики фітодизайну інтер’єрів промислових підприємств.

 Поряд з вирішенням екологічних проблем Криворіжжя швидкими темпами йшло будівництво ботанічного саду. Завдяки великій підтримці керівництва міста, підприємств та широкій громадськості і наполегливій, а часом і самовідданій праці невеликого колективу, вже у 1989 р. відбулося урочисте відкриття ботанічного саду. За короткий час були зібрані значні колекції тропічних і субтропічних рослин, квітниково˗декоративних, лікарських, ґрунтопокривних та рідкісних рослин; створені дендрарій, сад безперервного цвітіння, рокарій, розарій, сад бузку та садового жасмину; побудовані лабораторно˗адміністративний корпус, оранжереї, центральний вхід в сад, гараж, пішохідний міст через ставок довжиною 110 м; дорожно˗пішохідна мережа з твердим покриттям [4].

 Найщиріших слів подяки заслуговують вчені і робітники саду, які стояли біля витоків його становлення, i на плечі яких ліг тягар перших років будівництва: В.Є. Чайка, А.Ю. Мазур, В. В. Кучеревський, В.Д. Федоровський, О.О. Ракітін, Н.В. Луцишин, В.В. Чайка, Г.П. Вітренко, І.О. Доровська, В.І. Тихомирова, А.М. Доценко, В.К. Бондар, Т.А. Морозюк, Т.Б. Молчанова, П.С. Сапроненко, О.П. Павленко та інші.

 З огляду на значні досягнення колективу у створенні саду та розвитку промислової ботаніки при підтримці академіків К.М. Ситника, М.А. Голубця, Л.М. Андрєєва, член кореспондента Т.М. Черевченко та інших видатних вчених, Президія Академії наук наук УРСР прийняла постанову №144 від 20.05.1992 р. про створення на базі Криворізького відділення Донецького ботанічного саду, самостійної наукової установи в системі Національної Академії наук ‒ Криворізького ботанічного саду. З цього часу розпочався новий етап розвитку ботанічного саду.

 У насадженнях та колекціях Криворізького ботанічного саду зібрано близько 3,0 тис. видів, форм та сортів дерев, ліан, напівчагарників, чагарників, трав, квітково – декоративних, диких та культурних рослин [4].

 Колекції Криворізького ботанічного саду постійно поповнюються. Сад отримує насіння та посадковий матеріал з усіх ботанічних садів, дендропарків СРСР та 30 зарубіжних країн. Рослини та угруповання в насадженнях розміщені за систематичним принципом у вигляді спеціалізованих колекцій – моносадів та ландшафтних композицій.

 Науково-дослідні завдання Криворізького ботанічного саду є надзвичайно різноманітними. Його дослідження проводяться за такими основними напрямками:

• інтродукція та акліматизація нових перспективних для Кривбасу деревно-чагарникових, трав’янистих та квітково-декоративних рослин;
• розробка принципів оптимізації техногенних ландшафтів Криворізького басейну за допомогою рослин;
• рекультивація порушених промисловістю земель;
• розробка наукових засад відновлення біологічної продуктивності земель, порушених залізорудною промисловістю Кривбасу;
• розробка теорії та практики фітодизайну інтер’єрів промислових підприємств Кривбасу [4].

 2. Архітектурно˗планувальна організація території.

 Архітектурно-планувальна організація території ботанічного саду вирішена з урахуванням рельєфу розташування та розміщення основних експозицій саду. Найбільшу площу саду займає експозиційна зона, розташована в центральній частині між першим та другим відрогами балки «Підворотна». Тут знаходяться дендрарій, сад бузку, сад чубушників, сад безперервних квітково-декоративних рослин відкритого ґрунту, колекція господарсько корисних рослин. Крім того, на території саду виділено зону загально-паркових насаджень та заповідних територій (лісові смуги та відроги балки з природною степовою рослинністю), адміністративно-господарська зона, оранжерея тропічних та субтропічних рослин з виставковим залом, експериментальна ділянка з інтродукційним та репродукційним розплідниками [3].

 Композиційним центром саду є центральне велике коло, до якого веде дворядна алея, обсаджена липами. Від центральної алеї півколами розходяться дороги, що обмежують ділянки експозицій рослин. У центральному колі створено оглядовий пагорб, який служить ефектним оглядовим пунктом, що одночасно пожвавлює плоский рельєф дендрарію. Крім того, у колі розміщені фрутицетум та розарій. Уся територія саду розбита на 30 кварталів, з яких 18 зайняті експозиціями представників основних сімейств та родів деревних та чагарникових рослин [3].

 Карта Криворізького ботанічного саду: 1 – Центральний вхід, 2 – Центральна алея, 3 – Центральне коло, 4 – Розарій, 5 – Гірський сад, 6 – Пішохідний міст, 7 – Офіс саду, оранжереї, 8 – Колекції квітково˗декоративних рослин, 9 – Розплідник, 10 – Природна рослинність, 11 –Сад бузків, 12 – Жасминовий сад, 13 – Хвойні, 14 – Березові, 15 – Букові, 16 – Кленові, 17 – Розоцвіті, 18 – Горіхові, 19 – Липові, 20 – Бобові.

 3. Структура саду, основні наукові напрями та досягнення.

 Криворізький ботанічний сад є державною, бюджетною, неприбутковою науковою установою, що перебуває у віданні Національної Академії наук України, яка створена для організації творчої роботи колективу вчених і вирішення актуальних проблем розвитку фундаментальних та прикладних досліджень в галузі біологічної науки.

 Ботанічний сад є об’єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. А з 2004 року, згідно розпорядження Кабінету Міністрів, колекція деревних і чагарникових рослин визнана національним надбанням України [1].

 Огляд тематики наукових досліджень свідчить про багатогранну наукову та практичну діяльність саду. На цей час визначились і основні напрямки наукових досліджень:

• вивчення антропогенних змін біогеоценотичного покриву Криворіжжя, розробка наукових основ рекультивації порушених промисловістю земель;
• оцінка стану екологічної ситуації регіону Кривбасу з метою розробки заходів щодо її покращення;
• інтродукція та акліматизація нових видів рослин світової та місцевої флори з метою збереження біологічного різноманіття та відбору перспективних видів рослин для оптимізації довкілля використання в народному господарстві;
• вивчення фізіолого-біохімічних та анатомо-морфологічних особливостей інтродуцентів при дії несприятливих екологічних факторів;
• генетико-селекційне збагачення біорізноманіття рослин.

 Ці наукові дослідження проводяться у наступних відділах :

• оптимізації техногенних ландшафтів;
• інтродукції та акліматизації рослин;
• природної флори;
• фізіології рослин та біології ґрунтів.

 Доцільно зупинитися на висвітленні основних напрямків їхньої роботи та найвагоміших здобутках [2].

 3.1. Відділ інтродукції та акліматизації рослин.

 До складу відділу інтродукції входять групи: дендрології та декоративного садівництва, квітниково˗декоративних рослин, тропічних та субтропічних рослин. Основним напрямком наукової діяльності відділу є інтродукція та акліматизація видів і форм рослин світової і місцевої флор з метою збереження біологічного різноманіття та відбору перспективних видів рослин для оптимізації техногенного середовища, озеленення та фітодизайну промислових підприємств Кривбасу.

 Успішність інтродукції рослин у Криворізький промисловий регіон залежить не тільки від стійкості інтродуцента до особливостей природно˗кліматичних умов, але й від ступеня забруднення повітря та ґрунту токсичними речовинами. В цьому територія ботанічного саду розглядається як полігон для таких випробувань, оскільки вона розташована в межах санітарно˗ захисної зони Північного гірничо˗збагачувального комбінату [4].

 Гордістю саду є колекційний фонд дерев та кущів , який розміщений на площі понад 22 га i віднесений до національного надбання (Розпорядження Кабінету Міністрів № 74 від 11 лютого 2004 р.). В експозиціях дендропарку представлено 647 видів, 73 різновидності, 33 форми та 104 сорти деревних рослин з різних куточків світу. З країн Східної та Центральної Азії інтродуковані: гінкго дволопатеве, горіх маньчжурський, актинідії гостра та коломiкта, аралія висока, хвилiвник маньчжурський, секуринега кущиста, бархат амурський, будлея Давидова, софора японська  З Центрального Китаю в саду зростають: барбарис Юліана, евкомія в’язолиста, бузок пекінський та інші. З дендрофлори европейського континенту в саду представлені широко відомі рослини дуб черешчатий, береза повисла, клен звичайний, липа серцелиста. 3 Північної Америки інтродуковані: ялина колюча, дуб червоний, береза паперова, горіх чорний, бундук дводомний тощо.

 Вагомий внесок зроблений відділом у систематику, географію, популяційну екологію смородини колосистої. Наслідком цієї роботи найкраща в Україні колекція смородини та аґрусу – 41 вид та 38 сортів.

 Для демонстрації найбільш декоративних видів дерев та кущів створені моносади: бузку, садового жасмину, магнолій. У центральній частині дендрарію розміщений сад безперервного квітування, де з ранньої весни до пізньої осені буяє цвітом безліч кущів, дерев та трав.

 За відносно короткий проміжок часу у відділі були розроблені та впроваджені у практику наукові принципи та методи створення Криворізького ботанічного саду. Закладений у формування колекцій деревних видів рослин основний філогенетичний (систематичний) принцип та пов’язаний з ним метод родових комплексів, показали успішність їх використання в умовах Криворіжжя. Отримані результати наукових досліджень еколого˗біологічних особливостей інтродуцентів в умовах техногенного забруднення лягли в основу розробки практичних рекомендацій зі створення захисно декоративних насаджень на проммайданчиках, відвалах та бортах кар’єрів гірничо-збагачувальних комбінатів Криворіжжя. Для озеленення міста ботанічним садом рекомендовано 450 видів дерев та кущів [4].

 3.2. Відділ оптимізації техногенних ландшафтів.

 Заснований у 1974 році і є одним із потужних підрозділів саду, наукова діяльність якого спрямована на вирішення екологічних проблем промислового Кривбасу. Виходячи з цього основними науковими завданнями відділу є:

• розробка теоретичних основ оптимізації техногенних ландшафтів;
• вивчення структурно-функціональної організації різних типів біогеоценозів регіону.

 У різні часи відділ очолювали к.б.н. Чайка В.Є., к.б.н. Мазур А.Ю., д.б.н. Сметана М.Г..

 За цей час науковцями відділу досліджені еколого-едафічні умови порушених проведена земель; проведена екотопологічна диференціація території регіону; вивчені процеси ґрунтоутворення та сингенезу рослинного покриву на різних типах техногенно порушених земель; підібраний асортимент деревних та трав’янистих рослин, придатних для створення захисного фітомеліоративного покриву на порушених землях; розроблені найбільш ефективні способи посадок рослин і система догляду за ними. За результатами цих досліджень підготовлені і впроваджені біотехнології рекультивації різних типів техногенно порушених земель, що дало змогу покращити екологічний стан у промисловому Кривбасі. Останнім часом у відділі під керівництвом к.б.н. Сметани О.М. вивчається структурно-функціональна організація різних типів біогеоценозів та закономірності їх розвитку з метою оцінки екологічного потенціалу локальних i регіональних екосистем та розробки дійових заходів щодо поліпшення екологічної ситуації на Криворіжжі [4].

 3.3. Відділ фізіології рослин і біології ґрунтів.

 Основними напрямками науково роботи відділу, створеного в 1998 році, є з’ясування структурно-функціональних механізмів адаптації рослин на анатомічному, фізіологічному i генетичному рівнях до дії несприятливих факторів навколишнього середовища, а також розробка заходів щодо покращення мінерального живлення рослин на підставі вивчення складних мікробіологічних і біохімічних процесів перетворення органічних сполук азоту, фосфору і вуглецю у змінених діяльністю людини ґрунтах.           

 Співробітниками відділу розроблена принципова схема впливу фтору на рослинні організми на різних рівнях їх структурної організації та функціонування антиоксидантноï системи захисту рослин за дії сполук фтору, нікелю i кадмію. Розроблена методика оцінки стану деревних рослин в умовах різного рівня забруднення міського середовища. Створена колекція мікроорганізмів роду стрептоміцетів, яка дає можливість визначити як чутливі, так і стійкі до антропогенного чинника види. Наукові та методичні розробки відділу знайшли своє впровадження на Центральному та Північному гірничо збагачувальних комбінатах м. Кривого Рогу, в управлінні екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області, а також в навчальному процесі Дніпропетровського національного, Запорізького державного та Криворізького педагогічного університетів. Науковий доробок співробітників відділу становить більше ніж 260 публікацій у провідних наукових виданнях України та зарубіжжя [4].

 3.4. Відділ природної флори.

 Першочерговим завданням відділу є дослідження сучасного стану, тенденцій змін та пошук шляхів збереження та відновлення біорізноманіття степових екосистем в умовах антропогенно-зміненого середовища.

 Великий внесок у вивчення флори і рослинності України, у становлення колекційних фондів, створення регіонального гербарію зробили О.О. Красова, Г.Н. Шоль, Т.А. Провоженко, О.М. Баранець, О.М. Федорова, О.В. Василенко піж керівництвом к.б.н. В.В. Кучеревського.

 У результаті багаторічних досліджень флори Правобережного степового Придністров’я проведена її інвентаризація та екотопологічна диференціація, визначені основні зміни флори, які відбулися під високим різноякісним антропогенним впливом; виявлення рідкісні та зникаючі рослини. У відділі накопичений значний практичний досвід інтродукції рідкісних та зникаючих рослин з використанням сучасних наукових принципів та методів.

 Створена унікальна колекція рідкісних і зникаючих рослин, де в умовах ех situ зберігається понад 180 видів рослин. Тільки тут можна побачити занесені до Червоної книги України, Світового та Європейського Червоних списків види: цимбохазму дніпровську, зiновать Скробічевського, дрiк скіфський, карагану скіфську, очиток Борисової, еремогоне голiвчасту тощо. У 2005 р. розпочато створення національної колекції видів ковили України.

 Вперше для флори ПСП наведено понад 150 видів рослин, описано новий для науки вид астрагал висунський. Колекційний фонд відділу включає 184 види рідкісних і зникаючих рослин: 170 ‒ лікарських; 180 ‒ ґрунтопокривних; 340 видiв рослин природноï флори Криворіжжя. У вiддiлi функціонує гербарій, де зберігається понад 15 тисяч гербарних аркушів рослин ПСП та насіннєва лабораторія, яка веде обмін насінням із 150 ботанічними садами та дендропарками світу [4].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бібліотека Криворізького ботанічного саду НАН України. Режим доступу: http://garden.gov.ua/index.php/science/naukova-biblioteka
2. Криворізький ботанічний сад НАНУ / А. Ю. Мазур // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article˗649
3. Криворожский ботанический сад: Путеводитель / Кондратюк Е. Н., Мазур А. Е., Кучеревский В. В., Федоровский В. Д.: Отв. Ред. Тарабрин В. П.; АН УССР. Донецкий ботан. сад. – Киев: Наук. думка, 1989. – 96 с.
4. Мазур А.Ю. Криворізький ботанічний сад / А. Ю. Мазур [та ін.]; НАН України. ‒ Д.: Проспект, 2006. ‒ 128 с.