Календарно - тематичне планування з історії України для 8 класссу за оновленою програмою 2019 року

Дата

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ  У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ХVІ ст. ( 10 год.)

Статус українських земель у складі королівства Польського, ВКЛ, Московського царства, Османської імперії в першій половині ХVІ ст. 

Соціальна структура суспільства. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Василь-Костянтин Острозький.

Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування. Литовські статути.

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українські землі.

Криза православної церкви. Особливості реформаційних та контрреформаційних рухів в Україні. Полемічна література. Православні братства.

Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення Греко-католицької церкви.

Культурно-освітнє життя. Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії.

Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Іван Федоров.

Учень/учениця:

Знаю:

– дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;

– адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

 Розумію:– наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;

– роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;

– вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;

– історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;

– поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Умію:– розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;

– показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;

– обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.;

– охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;

– розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;

– визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);

Практичне заняття.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:– внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Люблінську унію, Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії, інше; –              позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої;

– виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом;

– описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;

– здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво.

– розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні можуть самостійно формувати судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел (на вибір учителя): Василь-Костянтин Острозький, Іван Федорович, Іпатій Потій, Йосип-Веніамін Рутський, Герасим і Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Йов Борецький, Петро Могила та ін.

Узагальнення з теми: " УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ  У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ХVІ ст.»

Тематичний контроль( самостійна робота).

Розділ ІІ. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – у першій половині ХVІІ ст.) ( 8 год.)

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ – козацька республіка.

 Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

Козацькі повстання кінця ХVІ ст. Під проводом К. Косинського та С. Наливайка.

Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Військове мистецтво.

Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна.

Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького. 

Учень/учениця:

Знаю:– дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;

– напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розумію:– передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;

– затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;

– місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;

– причини козацьких воєн (повстань);

– поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».

Умію:– розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;

– показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;

– охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;

– описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;

– визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань

1590-х і 1620–1630-х років;

– обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.

Практичне заняття:

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:  внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького», інше;

– позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років);

– описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські народні думи. Тема: Українські народні думи. «Маруся Богуславка» (Учень усвідомлює, що любов до вітчизни – одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями); 8 клас. Українська мова. Розділ: Словосполучення й речення. Тема: Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні. Граматична помилка та її умовне позначення (практично) (Учень складає статті до вікіпедії «Українські козаки: історія й сучасність» з використанням  простих і складних, двоскладних і односкладних речень).

Узагальнення з теми: «СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – у першій половині ХVІІ ст.)»

Тематичний контроль( різнорівневі тестові завдання).

Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

середини XVII ст. ( 8 год.)

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. Козацько-кримський союз.

Події 1648-1649 рр. Зборівський договір.

Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи. Зовнішня політика у пошуку союзників.

Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун.

Битва під Батогом. Молдавські походи. Облога Жванця

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько - шведсько-трансильванський союз.

Знаю:– хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;

– дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;

– устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розумію:– Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;

– Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);

– особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;

– поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».

Умію:– розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;

– показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;

– розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;

– зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;

– визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;

– охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;

– проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

– обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

Практичне заняття.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:– внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;

– відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;

– розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня, вибір обґрунтувати).

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Усна народна творчість. Тема: Українські історичні пісні. «Чи не той то Хміль», «Ой Морозе, Морозенку» (Учень усвідомлює роль лицарів-оборонців рідної землі від іноземних поневолювачів).

Узагальнення з теми: НАЦІОНАЛЬНО - ­ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Розділ ІV. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ 50-х років ХVІІ – НА ПОЧАТКУ ХVІІІ ст. ( 12 год)

Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва. Початок Руїни.

Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я.

Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.

Дем’ян Многогрішний. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».

Припинення існування Правобережної Гетьманщини. Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст.

Знаю:– 

дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору і «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика;

– етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.

Розумію:

– Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;

– поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».

Практичне заняття.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:– внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Руїни, Гадяцьку угоду, Андрусівський договір, Бахчисарайський договір, «Вічний мир», повстання під проводом Семена Палія, зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавську битву, ухвалення Конституції Пилипа Орлика, інше (на розсуд учителя);

– позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;

Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козачі полки.  Запорозьке козацтво. Іван Сірко.

 Гетьманщина в часи Івана Мазепи. Внутрішня і зовнішня політика. Паліївщина. Північна війна і Україна.

Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво.

Умію:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в перід «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;

– простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України;

– охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

– проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;

– визначити причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи;

– обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;

– розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.

Практичне заняття. – проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Козацької держави.

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел:

гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, кошові отамани Іван Сірко, Кость Гордієнко, полковник Семен Палій, діячі церкви та культури Йосиф Тукальський-Нелюбович, Феофан Прокопович, Стефан Яворський, інші (на розсуд учителя).

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські історичні пісні. Тема: Українські історичні пісні. «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» (Учень усвідомлює лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках); 8 клас. Українська мова. Розділ: Просте речення. Двоскладне речення. Тема: Головні і другорядні члени речення (Учень оформлює рубрики, готує стислі описи до проекту «Українське козацьке бароко в пам’ятках історії та культури»).

Узагальнення  з теми: КОЗАЦЬКА УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ 50-х років ХVІІ – НА ПОЧАТКУ ХVІІІ ст...»

Тематичний контроль (різнорівневі тестові завдання).

Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20—90­х рр. ХVІІІ ст.( 12 год.)

Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Павло Полуботок. Данило Апостол. Нова Січ.

Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.

Друга Малоросійська колегія. Запровадження кріпацтва.

Нова (Підпільненська) Січ. Петро Калнишевський. Ліквідація Запорозької Січі.

Російсько-турецькі війни XVIII ст. і Україна. Ліквідація Кримського ханства. Колонізація Півдня України.

Правобережна Україна.  Гайдамаки. Коліївщина.

Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків.

Знаю:

– хронологічні межі існування Нової Січі;

– період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;

– дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.

Розумію:

– причини втрати українцями державності;

– внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;

– поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».

Умію:– розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;

– показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;

Практичне заняття.

Завдання для практичних робіт:– внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, рух опришків, відновлення діяльності Львівського університету, інше (на розсуд учителя);

– позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства;

– визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;

Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода.

Архітектура. Образотворче мистецтво. Музики

– охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;

– встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті;

– обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;

– визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел:

гетьмани Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, кошовий отаман Петро Калнишевський, керівники селянських виступів Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта, діячі культури Григорій Сковорода, Паїсій Величковський та інші (на розсуд учителя).

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські історичні пісні. Тема: Українські історичні пісні. «Максим козак Залізняк» (Учень усвідомлює лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках); 8 клас. Українська мова. Розділ: Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами. Тема: Однорідні члени речення (Учень створює відгук про віртуальну екскурсію до музею або історичної місцевості).

Узагальнення  з теми: «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20—90­х рр. ХVІІІ ст..»

Тематичний контроль ( самостійна робота)

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ ( 2 год)

Здобутки українського суспільства.

 Особливості суспільного життя України ХVІ–ХVІІІ ст. Внесок України у формування європейської цивілізації.

Розумію:

– взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Умію:

– встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;

– визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

– зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;

– оцінити роль козацтва в історії України.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

– на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.