Історія України. Профільний рівень (Календарно-тематичне планування) 10 клас

У  результаті пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть

Зміст навчально- пізнавальної програми

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Знати:

• характерні риси “короткого ХХ століття”;
•  територіальні межі розселення українців як етносу;
•  етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст..

Розуміти:

• зміст понять: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція, модернізм;
• особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;
•  алгоритми опрацювання таких видів історичних джерел, як плакати, фото- і кінодокументи тощо).

Уміти:

• застосувати знання про періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;
•  показати на історичній карті держави -метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини;
•  зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;
• визначити основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;
•  здобувати інформацію, використовуючи підручники та зіставляти різні компоненти підручників із історії України та всесвітньої історії.
• тлумачити  та застосовувати поняття і терміні за темою.

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. Формування модерної української нації.

ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст. Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст., особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Знати:

• сутність українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;
•  позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;
• місце, перебіг і наслідки воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.: окупація російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі;
•  бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців.

Розуміти:

• зміст понять: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;
•  особливості становища українців у районах бойових дій;
•  особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;
• причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;
•  причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

Уміти:

•  встановити синхронність подій Першої світової війни на українських територіях, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини, і на Західному фронті;
•  використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях;
• висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до світової війни;
•  охарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;
•  скласти характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінгена (Василя Вишиваного), Андрія Жука, Григорія Коссака, Костя Левицького;
• тлумачити  та застосовувати поняття і терміні за темою.

Україна в геополітичних планах Троїстого союзу (Четверного союзу, Центральних держав) і Антанти.

Головна українська рада.

Союз Визволення України. Загальна українська рада. Український національний рух у Російській імперії.

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр.

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр.

Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці. Пропаганда воюючих сторін.

Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр. Російський окупаційний режим на підвладних Австро-Угорщині українських теренах.

Антиєврейські погроми російської армії в

Галичині. Вплив Першої світової війни на світогляд, політичні орієнтири українців та економіку України.

Життя на фронті і          в тилу, стратегії

виживання цивільного  населення.

Орієнтовні теми для практичних занять:

• Українські політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській імперіях: порівняльний аналіз стратегії здобуття української державності.
• Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел)

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

• Бойові дії на Чорному морі в роки Другої світової війни.
• Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців.
• Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій Першої світової війни;

Орієнтовні теми для написання есе:

• Травма війни у творчості Василя Стефаника і Марка Черемшини.
• Становище українців в російській імперії.

Міжпредметні зв’язки:

-10 клас. Захист України. Розділ: Історія розвитку українського війська. Тема: Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; називає видатних військових лідерів українського народу; наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська).

-Українська література. Позакласне читання. Василь Стефаник «Вона – земля»;

Марко Черемшина «Село за війни» (цикл оповідань).

Урок  - узагальнення та тематичного контролю за розділом «УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ»

Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ, РОЗПАД РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА ПОСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ – УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Знати:

• дати утворення УЦР, проголошення УНР і державної незалежності УНР, бою під Крутами, утворення Кримської Народної Республіки.

Розуміти:

• зміст понять: Українська революція, універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум, інтервенція;
•  етапи Української революції 1917–1921 рр.;
•  вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;
•  наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;
•  природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР.

Уміти:

•  визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;
•  використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.;
•  на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів їх досягнення українськими політичними партіями на початку Української революції;
•  проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору;
• визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;
• визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі,
• обґрунтувати висловлені судження;
• давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР Петра Болбочана, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського;
• тлумачити  та застосовувати поняття і терміні за темою.

Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський.

Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради.

Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників.

З’їзд поневолених народів Росії як              передвісник розпаду Російської імперії

Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР.

Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР.

Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

Кримськотатарський національний рух. Курултай і Кримська Народна Республіка.

Проголошення в Харкові більшовицької влади та маріонеткової квазідержави УНР (Радянської/Совєтської).

Початок  і    перебіг першої російсько- української війни. Бій під Крутами.

IV Універсал УЦР: проголошення державної незалежності УНР.

Практичне заняття. Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки.

Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.

Державотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР.

Орієнтовні теми для практичних занять:

• Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.
• Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки.
• Українська революція: загальноукраїнський і регіональний виміри.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

•  “У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає” (початок проекту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–ХХІ ст.; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми "Європейський вибір України. Російсько-українська війна").
• Питання суверенності, соборності й територіальної цілісності України під час революції у світлі історичних джерел.
• Відображення Української революції в текстах українських письменників.

Орієнтовна тема для написання есе:

• Постання національної держави Української Народної Республіки: «вигадка німців» чи закономірність?

Міжпредметні зв’язки:

-10 клас. Захист України. Розділ: Історія розвитку українського війська. Тема: Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; називає видатних військових лідерів українського народу; наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська).

-11 клас. Українська література. Тема: Поетичне самовираження. Павло Тичина «Пам’яті тридцяти». Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну. — Українська література. Позакласне читання. Надія Суровцова «Спогади», «Листи».

Урок  - узагальнення та тематичного контролю за розділом «ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ»

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ. БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Знати:

• дати утворення ЗУНР, проголошення Акта злуки, Чортківської офензиви;,
• хронологічні межі, перебіг та результати Першого та Другого зимових походів Армії УНР;
• час існування форми та основні ознаки національної державності : УРН за УЦР, Української Держави, УНР за Директорії, ЗУНР;
• центри та ідейні течії української еміграції.

Розуміти:

• зміст понять: гетьманат, Директорія, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона;
• форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради, Українська Держава, УНР за Директорії, ЗУНР;
•  значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;
•  особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії;
•  відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;
•  вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури;
•  значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури;
•  причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрями і наслідки трудової еміграції в 1914–1921 рр.;
•  ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

•  встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);
• оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;
• вказати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;
•  виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;
•  висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;
• визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.;
•  розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;
• охарактеризувати державно-політичну діяльність Павла Скоропадського, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри;
• тлумачити  та застосовувати поняття і терміні за темою.

Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика.

Прелімінарний (попередній) мирний договір Української Держави з Російською Соціалістичною Федеративною  Радянською/Совєтською Республікою (РСФРР/РСФСР).

Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України.

Утворення Директорії. Антигетьманське повстання. Відновлення УНР. Реорганізація Директорії УНР. Акт Злуки УНР і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), його історичне значення. Трудовий Конгрес України. Державне будівництво та національна політика.

Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. ЗУНР: Державне будівництво. Євген Петрушевич.

Польсько-української війни 1879 р. Галицька армія.

Єврейський бойовий курінь в УГА. Чортківська офензива.

Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання.

Друга російсько-українська війна.

Отаманщина. Холодноярська республіка. Створення  маріонеткової   Української Соціалістичної  Радянської/Совєтської Республіки (УСРР/УССР).

Політика «воєнного комунізму». «Червоний» терор. Поразка більшовицької влади в Україні

УНР в кільці фронтів: ключові події, герої та результати боротьби за збереження української держави.

Денікінський режим на теренах України в другій половині 1919 р.: ставлення та становище місцевого населення.

Відновлення збройної експансії більшовицької Росії та окупація теренів УНР. «Червоний імперіалізм».

Перший Зимовий похід армії УНР.

Варшавська угода. Війна УНР в союзі з  Польщею проти більшовицької Росії.  Поразки Червоної армії під  Варшавою–Замостям («Диво на Віслі»).

Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму.

Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка УНР.

Розвиток культури 1914–1921 рр. Освіта. Наука. Мистецтво. Георгій Нарбут. Особливості пропаганди протиборчих сторін.

Міжетнічні відносини в Україні 1917– 1921 рр. Міжетнічні конфлікти, їх наслідки. Антиєврейські погроми.

Орієнтовні теми для практичних занять:

• Отаманщина і повстанський антибільшовицький рух: ідейні основи і практика.
• Повсякдення українців у 1917–1921 роках.
• Повстанський рух в Україні 1920-1921р.р.: ідейні основи, практика.
• Більшовизм та український націонал-комунізм: порівняльна характеристика.
• Постать Володимира (Зеєва) Жаботинського як уособлення єврейсько-української співпраці.

Орієнтовна тема для навчального проєкту:

• Студії боротьби за незалежність: від ідеї автономії до самостійності (початок кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми "Становлення України як незалежної держави").

Орієнтовні теми для написання есе:

• Без соборності немає незалежності.
• Здобутки Української революції.

Зовнішній ворог чи внутрішній розбрат. Хто більше загрожує суверенітетові держави?

• Тернистий шлях Галицької армії;
• Уроки Української революції та боротьби за державність у 1917 році – на початку 1920-х років;

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Захист України.. Розділ ІІ: Збройні Сили України на захисті України. Тема 2: Історія розвитку українського війська. Українські військові формування та участь українців у військових подіях XX ст. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; називає видатних військових діячів українського народу; наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська).

Українська література. Позакласне читання. Володимир Сосюра «Махно»; Василь Шкляр «Чорний ворон» («Залишенець»), «Маруся».

Урок  - узагальнення та тематичного контролю за розділом «РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ. БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ»

Розділ 4. УКРАЇНА У СКЛАДІ ТОТАЛИТАРНОЇ ІМПЕРІЇ: ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

Знати:

• хронологічні межі перебування УСРР у складі СРСР;нової економічної політики «коренізації» («українізації») в УСРР; «епохи Голодомору»,існування УАПЦ; «великого терору»;
• дати утворення Кримської АСРР у складі РСФРР та Молдавської АСРР у складі УСРР; переходу до форсованої індустріалізації та суцільної колективізації в УСРР; Голодомору; показових політичних процесів 1920-х – початку 1930-х р.р. («Шахтинська справа», «справа спілки визволення України»);
• головні місця поховання жертв Голодомору, масових репресій ( на національному, регіональному , локальному рівнях).

Розуміти:

• зміст понять: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, "чорна дошка", Розстріляне відродження, культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм;
• суть, засоби впровадження та наслідки непу, політики коренізації, форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій;
• природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;
•  протиріччя між комуністичним вченням і новою економічною політикою, доктриною інтернаціоналізму та політикою коренізації, розвитком індустрії та планованою індустріалізацією, кооперуванням і колективізацією, між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР, пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;
•  оцінки голоду 1921–1923 рр., Голодомору і масових репресій як злочинів радянського тоталітарного режиму;
•  причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;
• мету зросійщення більшовиками України;
•  взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Сталіна, закріпленням однопартійності, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;
• різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями Розстріляного відродження, й апологетами соціалістичного реалізму.

Уміти:

•  встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;
•  вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань;
• визначити причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;
•  визначити особливості втягування російською владою України до складу СРСР; спроможність застосування норм конституції “соціалізму, що переміг” у повсякденному житті радянської людини в УРСР;
• визначити особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.;
•  обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу;
•  охарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Християна Раковського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.
• тлумачити  та застосовувати поняття і терміні за темою.

Формальний та реальний статус УСРР у «договірній федерації» радянських республік. Християн Раковський. Привласнення союзним центром суверенітету України.

Зміни в адміністративно- територіальному поділі УСРР.

Голод 1921–1923 рр.: причини, наслідки. Іноземна допомога жертвам голоду в УСРР.

Повстанський рух в Україні 1921–1923 рр.

Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності. Впровадження непу в УСРР.

Політика «коренізації» («українізації»). «Українське відродження». Олександр Шумський. Микола Скрипник.

Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР. Національна політика радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР.

Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Василь Липківський.

Форсована промислова індустріалізація в УСРР. Роль іноземних спеціалістів і технологій. Згортання непу.

Голод 1928–1929 рр. Перехід до планової економіки.

Масові депортації, кампанія з розкуркулення, насильницька колективізація. Пасивні і активні форми опору населення УСРР сталінській політиці.

Прояви національної свідомості, антиімперські,

антирадянські/антисовєтські настрої в УСРР.

Примусові хлібозаготівлі. Український хліб на експорт, внутрішньосоюзні ринки.

Пропаганда як інструмент

підготовки геноциду. Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору.

Національно-демографічні зміни.

Прояви «культу особи» Йосифа Сталіна в Україні. Конституція УРСР/УССР 1937 року:

порушення прав людини за ширмою декларованих свобод.

Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Масові репресії.

 «Розстріляне відродження (Червоний ренесанс)». «Великий терор» в Україні. Биківня, Вінниця, інші місця масових поховань жертв репресій. Посилення російської експансії у сферах освіти,

науки, мистецтва.

Антирелігійна політика влади та її наслідки. Значення «самоліквідації» УАПЦ.

Орієнтовні теми для практичних занять:

• Голодомор мовою документів, свідчень, чисел...
• Прояви національної свідомості, антиімперські,антирадянські/антисовєтські настрої в УСРР.
• Революціонери української культури:досягнення і трагедії.
• Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

• Микита Хрущов, Павло Постишев, Станіслав Косіор як провідники союзної/імперської влади в Україні.
• Петлюра і «петлюрівщина»: (де)конструкція імперського міфу.
• «Червоний ренесанс»: постаті, доля, роль в українській культурі.
• Розстріляне відродження: доля духовно-культурного та літературно-мистецького покоління 1920-х рр. в Україні.
• СРСР: союз рівноправних республік чи видозмінена Російська імперія?

Орієнтовні теми для написання есе:

• Сталінська військово-промислова модернізація ціною мільйонів життів: виправданню (не)підлягає.
• Права людини в умовах тоталітаризму: як тоталітаризм торкнувся життя моєї родини.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Художня культура. Розділ: Основи художньої культури. Тема: Художні напрями мистецтва ХХ століття: від модернізму до постмодернізму. Полістилістика. (Учень/учениця уміє толерантно вести дискусію з питань культури, знаходити джерела для художньої самоосвіти); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво європейського культурного регіону. Україна. (Учень/учениця знає та розуміє внесок українського мистецтва у скарбницю світової культурної спадщини; називає найхарактерніші здобутки – “візитівки” українського мистецтва у світі; видатних представників українського мистецтва (зокрема, української діаспори); наводить приклади визначних творів різних видів мистецтва, художніх явищ, створених у різні часи в українському мистецтві; усвідомлює необхідність збереження національної мистецької спадщини); — 10 клас. Англійська мова. Тема: Англомовний світ і Україна. (Учень/учениця знає про звичаї та традиції дозвілля в Україні та англомовних країнах, історичні та культурні цінності України та англомовних країн, заходи з охорони довкілля в Україні та англомовних країнах). – 11 клас. Українська література. Вступ. «Розстріляне відродження». (Учень/учениця: знає про історичні та суспільні умови розвитку літератури в ХХ ст., називає основні літературні організації, угруповання 1920-х років; знає і розповідає про масові репресії письменників у 1930-ті роки, втручання влади в мистецький процес; пояснює поняття «розстріляного відродження»). – Українська література. Позакласне читання. Ольга Мак «Каміння під косою», Докія Гуменна «Куркульська вілія», Наталка Доляк «Чорна дошка», Світлана Талан «Розколоте небо», Анатолій Дімаров «Перепешіть мене в українця».

Урок  - узагальнення та тематичного контролю за розділом «ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ»

Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Знати:

• хронологічні межі перебування і правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини;
• дати утворення УНДО, ОУН, проголошення незалежності Карпатської України.

Розуміти:

•  зміст понять: осадництво, пацифікація, русини, східні креси, національна кооперація, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, Карпатська Січ;
• правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії,Чехословаччини;
•  особливості та головні риси національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення;
•  історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;
• передумови формування та зміст теорії інтегрального націоналізму;
•  вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

•  синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;
• використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;
•  аргументувати особисті судження щодо діяльності Українського народно-демократичного об’єднання, Української національної партії, Української військової організації, Організації українських націоналістів;
• охарактеризувати геополітичне становище Карпатської України;
•  визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях;
•  скласти характеристики історичних діячів: Августина Волошина, Володимира-Сергія Залозецького-Саса, Євгена Коновальця, Василя Мудрого, Андрея Шептицького;
• тлумачити  та застосовувати поняття і терміні за темою.

Правовий статус українських земель у складі Польщі. Політика Польщі щодо «східних кресів» та міжетнічні відносини в Галичині і Волині. Осадництво. «Пацифікація».

Економічний розвиток української спільноти в умовах Польської держави. Українська кооперація. Культурно-просвітні і спортивні товариства

українців. Андрей Шептицький.

Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання. Українська військова організація й Організація українських націоналістів. Євген Коновалець.

Українські землі у складі Румунії. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія. (УНП)

Українські землі у складі Чехословаччини. Суспільно-політичне й економічне життя.

Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин Волошин.

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Уряд УНР в екзилі. Діяльність української політичної1

еміграції.

Орієнтовні теми для практичних занять:

• Особливості політичної боротьби в Закарпатті.
• Срібна земля. Третя спроба утвердити незалежність України в ХХ столітті.
• Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.
• Городок 32: історичний факт та його художня інтерпретація.
• Роль української кооперації у формування національної самосвідомості українців Галичини та Волині у міжвоєнний період.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

• Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1914–1939 рр.

Орієнтовні теми для написання есе:

• Татарбунарське повстання.
• Українське суспільство і церква.
• В’ячеслав Липинський і Дмитро Донцов: ідейні вороги чи соратники?

Урок  - узагальнення та тематичного контролю за розділом  «ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД»

Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Знати:

• хронологічні  межі окупації України нацистами та їх союзниками;
• дати Акта проголошення Української Держави, створення УПА, депортації комуністичним режимом кримськотатарського народу та інших етносів Криму;
• сутність українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;
• цілі та напрямки німецько-радянської співпраці від серпня 1939р. до червня 1941 р;
• роль українців у перемозі над нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни.

Розуміти:

•  зміст понять: країна-агресор, пакт, радянізація, бліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, новий порядок, похідні групи, чорносвитники, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост;
• природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками трагедії в історії людства;
•  зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;
•  причини, зміст та наслідки політики радянізації Західної України;
•  основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;
• вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;
•  причини польсько-українського протистояння, роль німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні;
• природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;
•  причини розколу ОУН, виникнення українського визвольного руху та його військово політичної формації – УПА;
•  руйнівні наслідки Другої світової війни для України;
•  вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні) та повсякденне життя українців.

Уміти:

•  встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;
• використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;
• висловити аргументовані судження щодо анексії Радянським Союзом у 1939–1940 рр. і радянізації нових українських територій, політичного та соціально-економічного становища в Україні напередодні німецько-радянської війни, правового статусу громадян на анексованих територіях;
•  пояснити причини і наслідки окупації України та польсько-українського протистояння;
•  обстоювати власні судження щодо ролі й місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни та

                     вирішення українського питання на 

                     завершальному етапі війни;

• визначити тенденції розвитку національної культури воєнної доби;
• дати історичну оцінку масштабам втрат українського народу від воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;
•  охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Ігоря Сікорського, Амета-Хана Султана;
• висловити аргументовані судження щодо діяльності Степана Бандери, Тараса Бульби (Боровця), Андрія Мельника, Кирила Осьмака, Романа Шухевича в українському визвольному русі періоду Другої світової війни;
• тлумачити  та застосовувати поняття і терміні за темою.

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії.

Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера.

Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр.

Політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни.

Передумови, початок німецько- радянської війни. «Тактика випаленої землі». Депортації німців та інших народів з території      України. Інші злочини радянського  режиму.

Окупація України військами Німеччини та її союзників. Нацистський «новий порядок» в Україні. Прояви співпраці з окупаційним режимом.

Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори.

Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок. Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори

Масове знищення окупантами мирного населення.

Бабин Яр. Голокост. Геноцид ромів. Праведники народів світу в Україні. Олена Вітер.

Акт проголошення Української      Держави.

Українська повстанська армія (УПА). Українсько-польське протистояння. Українська Головна Визвольна Рада (УГВР).

Бойові дії Червоної армії у 1942– 1944 рр. в Україні. «Чорносвитники». Радянський

партизанський рух.

Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з України. Відновлення тоталітарного імперського режиму в УРСР. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Українці у військових формуваннях країн Об’єднаних Націй і держав «Вісі».

Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях.

Ціна війни.

Повсякдення в часи війни: стратегії боротьби і виживання. 

Орієнтовні теми для практичних занять:

• “Волею Українського народу…” (дослідження документів та матеріалів усної історії про війну).
• Друга світова – найкривавіший збройний конфлікт в історії людства.
• Вплив війни на суспільну свідомість.
• Моделі історичної пам’яті про Другу світову війну та сучасний світ.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

• Війна в об’єктиві камери.
• Митрополит Анрей Шептицький і дилеми морального вибору в умовах тоталітарних імперій.
• Сталінські генерали і ціна людського життя («чорно свитники», битва за Дніпро, Берлін та ін..).
• Світ дитинства в українській літературі про Голокост.
• Участь українців у визволенні країн Європи.
• Воєнне повсякдення: люди і долі.

Орієнтовні теми для написання есе:

• Партизанський рух.
• Бабин Яр у Київі – символ Голокосту та інших трагедій.
• Доля Олени Теліги: життя творчість, боротьба.
• Ідеологія «визвольного походу» в Бессарабію і Північну Буковину.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Українська література. Розділ: Воєнне лихоліття. Тема: Олександр Довженко “Щоденник” (періоду війни). (Учень/учениця розглядає “Щоденник” як джерело вивчення біографії митця в контексті його доби; особливості авторського бачення й оцінки історії України й українського народу, розкриття національних і загальнолюдських проблем; розуміє особливості світовідчуття українців, національного характеру, народної моралі та етики; усвідомлення важливості культурної самоідентифікації особистості; розуміння взаємозв’язку конкретного із загальним).

-Українська література. Позакласне читання. Володимир Лис «Століття Якова»; Марія Матіос «Нація. Откровення», «Солодка Даруся»; Улас Самчук «На білому коні»; Леонід Первомайський «У Бабинім Яру»; Анатолій Дімаров «СИмон Різник»; Юрій Винничук «Танго смерті»; Катерина Бабкіна «Соня»; Тетяна Пахомова «Я, ти і наш мальований  і немальований Бог».

Урок  - узагальнення та тематичного контролю за розділом «УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ»

Підсумкове узагальнення за курс 10 класу

№ з/п

Зміст навчального матеріалу

Кільк. год.

Дата

Примітка

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП (2 години)

1.

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. Формування модерної української нації.

1

2.

ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст. Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст., особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

1

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

(13 годин)

3.

Україна в геополітичних планах Троїстого союзу (Четверного союзу, Центральних держав) і Антанти.

1

4.

Головна українська рада.

1

5.

Союз Визволення України. Загальна українська рада. Український національний рух у Російській імперії.

1

6.

Практичне заняття. Українські політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській імперіях: порівняльний аналіз стратегії здобуття української державності

1

7.

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр.

Діагностична контрольна робота

1

8.

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр.

1

9.

Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці. Пропаганда воюючих сторін.

1

10.

Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр. Російський окупаційний режим на підвладних Австро-Угорщині українських теренах.

1

11.

Антиєврейські погроми російської армії в

Галичині. Вплив Першої світової війни на світогляд, політичні орієнтири українців та економіку України.

1

12.

Життя на фронті і          в тилу, стратегії

виживання цивільного  населення.

1

13.

Практичне заняття ( проектна діяльність)

Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців

1

14.

Практичне заняття. Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел)

1

15.

Урок  - узагальнення та тематичного контролю з розділу 1 «УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ»

1

Розділ 2.  ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ, РОЗПАД РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА ПОСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ – УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

(18 годин)

16.

Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський.

1

17.

Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

1

18.

Практичне заняття. Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.

1

19.

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради.

1

20.

Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників.

1

21.

З’їзд поневолених народів Росії як              передвісник розпаду Російської імперії

1

22.

Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР.

1

23.

Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР.

1

24.

Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

1

25.

Кримськотатарський національний рух. Курултай і Кримська Народна Республіка.

1

26.

Проголошення в Харкові більшовицької влади та маріонеткової квазідержави УНР (Радянської/Совєтської).

1

27.

Початок  і    перебіг першої російсько- української війни. Бій під Крутами.

1

28.

IV Універсал УЦР: проголошення державної незалежності УНР.

1

29.

Практичне заняття. Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки.

1

30.

Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.

1

31.

Державотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР.

1

32.

Практичне заняття. Українська революція: загальноукраїнський і регіональний виміри.

Проектна діяльність: “У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає” (початок проекту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–ХХІ ст.; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми "Творення нової України").

1

33.

Урок  - узагальнення та тематичного контролю з розділу 2 «ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ, РОЗПАД РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА ПОСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ – УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ.»

1

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ. БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

 (24 години)

34.

Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика.

35.

Прелімінарний (попередній) мирний договір Української Держави з Російською Соціалістичною Федеративною  Радянською/Совєтською Республікою (РСФРР/РСФСР).

1

36.

Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України.

1

37.

Утворення Директорії. Антигетьманське повстання. Відновлення УНР. Реорганізація Директорії УНР. Акт Злуки УНР і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), його історичне значення. Трудовий Конгрес України. Державне будівництво та національна політика.

1

38.

Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. ЗУНР: Державне будівництво. Євген Петрушевич.

1

39.

Польсько-української війни 1879 р. Галицька армія. Практичне заняття (написання есе) Без соборності немає незалежності.

1

40.

Єврейський бойовий курінь в УГА. Чортківська офензива.

1

41.

Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання.

1

42.

Друга російсько-українська війна.

Отаманщина. Холодноярська республіка. Створення  маріонеткової   Української Соціалістичної  Радянської/Совєтської Республіки (УСРР/УССР).

Практичне заняття. Отаманщина і повстанський антибільшовицький рух: ідейні основи і практика

1

43.

Політика «воєнного комунізму». «Червоний» терор. Поразка більшовицької влади в Україні

1

44.

УНР в кільці фронтів: ключові події, герої та результати боротьби за збереження української держави.

1

45.

Денікінський режим на теренах України в другій половині 1919 р.: ставлення та становище місцевого населення.

1

46.

Відновлення збройної експансії більшовицької Росії та окупація теренів УНР. «Червоний імперіалізм».

1

47.

Перший Зимовий похід армії УНР.

1

48.

Контрольна робота за І семестр

1

49.

 Урок  - узагальнення та тематичного контролю з розділу 3 «РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ. БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ». (частина 1)

1

50.

Варшавська угода. Війна УНР в союзі з  Польщею проти більшовицької Росії.  Поразки Червоної армії під  Варшавою–Замостям («Диво на Віслі»).

1

51.

Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму.

1

52.

Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка УНР.

1

53.

Розвиток культури 1914–1921 рр. Освіта. Наука. Мистецтво. Георгій Нарбут. Особливості пропаганди протиборчих сторін.

1

54.

Міжетнічні відносини в Україні 1917– 1921 рр. Міжетнічні конфлікти, їх наслідки. Антиєврейські погроми.

Практичне заняття. Повсякдення українців у 1917–1921 роках.

1

55.

Практичне заняття (написання есе)

Здобутки Української революції.

1

56.

Практичне заняття ( проектна діяльність)

Студії боротьби за незалежність: від ідеї автономії до самостійності (початок кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми "Становлення України як незалежної держави").

1

57.

Урок  - узагальнення та тематичного контролю з розділу 3 «РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ. БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ». (частина 2)

1

Розділ 4. УКРАЇНА У СКЛАДІ ТОТАЛИТАРНОЇ ІМПЕРІЇ: ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

 (17 годин)

58.

Формальний та реальний статус УСРР у «договірній федерації» радянських республік. Християн Раковський. Привласнення союзним центром суверенітету України.

1

59.

Зміни в адміністративно- територіальному поділі УСРР.

1

60.

Голод 1921–1923 рр.: причини, наслідки. Іноземна допомога жертвам голоду в УСРР.

Повстанський рух в Україні 1921–1923 рр.

1

61.

Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності. Впровадження непу в УСРР.

1

62.

Політика «коренізації» («українізації»). «Українське відродження». Олександр Шумський. Микола Скрипник.

1

63.

Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР. Національна політика радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР.

1

64.

Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Василь Липківський.

1

65.

Форсована промислова індустріалізація в УСРР. Роль іноземних спеціалістів і технологій. Згортання непу.

Голод 1928–1929 рр. Перехід до планової економіки.

1

66.

Масові депортації, кампанія з розкуркулення, насильницька колективізація. Пасивні і активні форми опору населення УСРР сталінській політиці.

Прояви національної свідомості, антиімперські,

антирадянські/антисовєтські настрої в УСРР.

1

67.

Примусові хлібозаготівлі. Український хліб на експорт, внутрішньосоюзні ринки.

Пропаганда як інструмент

підготовки геноциду. Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору.

Національно-демографічні зміни.

1

68.

Практичне заняття. Голодомор мовою документів, свідчень, чисел...

1

69.

Прояви «культу особи» Йосифа Сталіна в Україні. Конституція УРСР/УССР 1937 року:

порушення прав людини за ширмою декларованих свобод.

1

70.

Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Масові репресії.

Практична робота: (написання есе) Сталінська військово-промислова модернізація ціною мільйонів життів: виправданню (не)підлягає.

1

71.

«Розстріляне відродження (Червоний ренесанс)». «Великий терор» в Україні. Биківня, Вінниця, інші місця масових поховань жертв репресій. Посилення російської експансії у сферах освіти,

науки, мистецтва.

1

72.

Антирелігійна політика влади та її наслідки. Значення «самоліквідації» УАПЦ.

1

73.

Практичне заняття ( проектна діяльність)

Розстріляне відродження: доля духовно-культурного та літературно-мистецького покоління 1920-х рр. в Україні.

1

74.

Урок  - узагальнення та тематичного контролю з розділу 4 «УКРАЇНА У СКЛАДІ ТОТАЛИТАРНОЇ ІМПЕРІЇ: ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ»

1

Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

(10 годин)

75.

Правовий статус українських земель у складі Польщі. Політика Польщі щодо «східних кресів» та міжетнічні відносини в Галичині і Волині. Осадництво. «Пацифікація».

1

76.

Економічний розвиток української спільноти в умовах Польської держави. Українська кооперація. Культурно-просвітні і спортивні товариства

українців. Андрей Шептицький.

1

77.

Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання. Українська військова організація й Організація українських націоналістів. Євген Коновалець.

1

78.

Українські землі у складі Румунії. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія. (УНП)

1

79.

Українські землі у складі Чехословаччини. Суспільно-політичне й економічне життя.

1

80.

Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин Волошин.

1

81.

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Уряд УНР в екзилі. Діяльність української політичної1

еміграції.

1

82.

Практичне заняття. Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.

1

83.

Практичне заняття (проектна діяльність) Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1914–1939 рр.

1

84.

Урок  - узагальнення та тематичного контролю з розділу 5 «ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД»

1

Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

(21 година)

85.

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії.

1

86.

Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера.

1

87.

Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр.

1

88.

Політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни.

1

89.

Передумови, початок німецько- радянської війни. «Тактика випаленої землі». Депортації німців та інших народів з території      України. Інші злочини радянського  режиму.

1

90.

Окупація України військами Німеччини та її союзників. Нацистський «новий порядок» в Україні. Прояви співпраці з окупаційним режимом.

Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори.

1

91.

Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок. Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори

1

92.

Масове знищення окупантами мирного населення.

Бабин Яр. Голокост. Геноцид ромів. Праведники народів світу в Україні. Олена Вітер.

1

93.

Акт проголошення Української      Держави

1

94.

Українська повстанська армія (УПА). Українсько-польське протистояння. Українська Головна Визвольна Рада (УГВР).

1

95.

Бойові дії Червоної армії у 1942– 1944 рр. в Україні. «Чорносвитники». Радянський

партизанський рух.

1

96.

Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з України. Відновлення тоталітарного імперського режиму в УРСР. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

1

97.

Українці у військових формуваннях країн Об’єднаних Націй і держав «Вісі».

1

98.

Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях.

1

99.

Ціна війни.

Практичне заняття (проектна діяльність) Друга світова – найкривавіший збройний конфлікт в історії людства.

1

100.

Культура в роки війни. Пропаганда в умовах Другої світової війни.

1

101.

Повсякдення в часи війни: стратегії боротьби і виживання.  Вплив війни на суспільну свідомість.

1

102.

Практичне заняття ( проектна діяльність) Війна в об’єктиві камери.

1

103.

Річна контрольна робота

1

104.

Урок  - узагальнення та тематичного контролю з розділу 6 «УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ»

1

105.

Підсумкове узагальнення

1