У прадавньому Вавилоні 5000 років тому з'явилися перші книжки. Їх сторінками були глиняні плитки. На глину гострими паличками наносили літери, що мали вигляд клинців. По закінченню роботи «сторінки» обпалювали на вогні. Щоб перенести одну глиняну «книгу», її власникові доводилося наймати носіїв! «5000 років тому» Пізніше на кам’яних плитах почали з’являтися надписи - ієрогліфи- найстаріші зображувально-образні знаки єгипетського письма.
Книги з тваринного «паперу» У ІІ ст. до нашої ери люди навчилися робити зручні і досить легкі книги з першого тваринного “паперу” — пергаменту (за назвою міста Пергам у Малій Азії). Книги з тонкої козячої чи телячої шкіри були зручні, легкі. Шкури тварин мочили, старанно вишкрібали з обох боків, вибілювали у вапні, натягали на спеціальні рами і сушили. Коли шкури висихали, їх знімали, і акуратно обрізували. Вичинка шкур Книга з пергаменту
Папірус – прадідусь сучасного паперу. Книги на сухих стеблах папірусу – болотяної рослини з берегів річки Нілу, придумали стародавні єгиптяни ( ІІІ тис. до н.е. ). Відтоді з’явилася книжки, а краще сказати – сувої з папірусу, що сягала заввишки 5 метрів. Писати на папірусних сувоях було зручно, але через кілька років такі книги ламалися і розпадалися.
Віск Разом з папірусом використовували дешевший матеріал для книг – віск. яким заповнювали дощечки, вистругані в середині. Такі дощечки скріплювали шнурками. Перша і остання дощечки воском не заповнювалися. Такі книжечки служили дуже довго: запис можна було стерти, а потім наново написати. На воскових дощечках писали сталевою або кістяною паличкою – стилем.
Поява сучасного папіру Вперше папір був виготовлений із вторинної сировини, кори чи бамбука в Китаї у 105 р. н.е. Він виявився дешевшим і легшим за інші письмові матеріали. Папір прийшов у Європу від арабів. Починаючи з ХII ст. папір як самий зручний письмовий матеріал витіснив пергамент.
Книги за давніх часів коштували дорого, оскільки створювалися повільно, ціною кропіткої праці переписувача. Він від руки переписував книгу впродовж декілька місяців, а іноді й років. Писали й переписували книги в основному при монастирях. У давній Русі переписувачів називали літописцями. Вони писали на бересті – корі берези, яку обробляли спеціальним чином. Декілька сотень берестяних грамот було знайдено при розкопках у Новгороді.
Йоганн Гутенберг У ХV ст. (1447 р.) Йоганн Гутенберг придумав металеві букви, з яких набирав текст, покривав букви фарбою і за допомогою пресу отримував відбиток на папері. Своє велике відкриття, винахід друкарського верстата, Гутенберг обмірковував і здійснював упродовж 10 років. Відома його книга Біблія, 150 екземплярів якої він віддрукував на папері і 35 – на пергаменті. Збереглося лише 47 екземплярів цієї першої друкарської книги. Сьогодні це найдорожча книга у світі. Гутенберга людство шанує як основоположника європейського книгодрукування.
Скарбниці книг Виготовляючи книги, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово “бібліотека” означає приміщення, де зберігаються книги (“бібліо” – книга, “тека” – сховище). В Україні перша бібліотека з'явилася за часів Київської держави. Її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 р. Давні єгиптяни називали їх “аптеками для душі”, тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним.