ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ПРОСПЕКТУ ПРЕЗИДЕНТА ГРУШЕВСЬКОГО м. ЛУЦЬК

Про матеріал

Матеріал містить історичні відомості виникнення та розвитку однієї із старовинних вулиць міста Луцька - Проспекту Президента Грушевського. Матеріал наповнений датами та фактами пов'язаними із виникненням проспекту. Окрім цього, зазначено та проілюстровано історію проспекту у різні історичні періоди. Розрахований для учнів та студентів.

Перегляд файлу

ФАКУЛЬТЕТ ІСТОРІЇ,

ПОЛІТОЛОГІЇ ТА

НАЦІОНАЛЬНОЇ

БЕЗПЕКИ

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

ГРУШЕВСЬКОГО

ПРОСПЕКТУ ПРЕЗИДЕНТА

Підготувала студентка групи Іст-33О Ірина Герасимюк

ЛУЦЬК 2023

ТЕРИТОРІЯ ПРОСПЕКТУ ГРУШЕВСЬКОГО: ЛУЦЬК ХVIII - ХIХ СТ.

На територі сучасних вулиць Івана Франка, та Яровиці, знаходилося село, яке мало назву – Яровиця, польовою площею села була територія сучасного проспекту президента Грушевського.

У 1830-х роках місце польових тренувань військ Луцького гарнізону перенесли на поля поблизу цього села. Так, Військовий полігон зайняв частину територі на місці стадіону «Авангард» і початку сучасного проспекту Василя Мойсея. А на місці сучасного майдану Грушевського знаходився кінний ринок.

НАЗВА ВУЛИЦІ РІЗНИЙ ПЕРІОД

ВУЛИЦЯ ПРИВОКЗАЛЬНА

1950-ті роки назва походить від зведення нового вокзалу та

ПРОСПЕКТ «ПРАВДИ»

З 1962 року на честь газети «Пр ав д а»

ПРОСПЕКТ ПРЕЗИДЕНТА ГРУШЕВСЬКОГО

Сучасна назва — на честь М. С. Гру шевського запроваджена з 1991 року

ІСТОРІЇ:

будівництва житлових масивів біля нього

ПЕРШИЙ

ЗАЛІЗНИЧНИЙ

ВОКЗАЛ У ЛУЦЬКУ 1890 РОКУ

У Луцьку з'явився перший залізничний вокзал разом з залізницею до Ківерців.

43-Й

44-Й

ПОЛКОВИЙ ХРАМ

1897 РОКУ

Напроти вокзалу на пожертви військовослужбовців 2-ої бригади 11-ї піхотної дивізі та доброзичливців був заложений полковий храм на честь Покрови

Пресвятої Богородиці. Саме тому храм ще називають Бригадною церквою. Тепер це церква святого великомученика Юрія Переможця. (до бригади входили):

ОХОТСЬКИЙ ПІХОТНИЙ ПОЛК

КАМЧАТСКИЙ ПІХОТНИЙ

ПОЛК

У Державному архіві Волинської області (ДАВО) знаходиться лист командира 43-го піхотного Охотського полку від 31 травня 1901 року до Луцької міської управи з проханням призначити члена управи у комісію. Ця комісія призначалася для визначення ремонтних робіт щодо розміщення військовослужбовців полку у міських будинках напроти села Яровиці у фортеці, та приватних будинках Клічера, Деберта та Бардаха. Командир полку вимагав, щоб казарми були здані на початку вересня 1901 року.

У 1910 РОЦІ СЕЛО

А ЧЕРЕЗ РІК ПОЧАВ КУРСУВАТИ АВТОБУС ЗА МАРШРУТОМ:

"ВОКЗАЛ – КРАСНЕ".

ЯРОВИЦЮ ОФІЦІЙНО

ПРИЄДНАЛИ ДО ЛУЦЬКА

У 1914 РОЦІ

У ЛУЦЬКУ З’ЯВИВСЯ ПЕРШИЙ ВІЙСЬКОВИЙ

АЕРОДРОМ. ЙОГО ШТАБ ЗНАХОДИВСЯ ТАМ, ДЕ

ТЕПЕР ДЕВ’ЯТИПОВЕРХОВИЙ БУДИНОК N3 ПО

ВУЛИЦІ АРЦЕУЛОВА, І БУВ ВІДДІЛЕНИЙ ВІД

КАЗАРМИ (СУЧАСНИЙ ВОЛИНСЬКИЙ

ОБЛАСНИЙ ЛІЦЕЙ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-

ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ) САДОМ. САМ АЕРОДРОМ ЗНАХОДИВСЯ, ДЕ ТЕПЕР ВОЛИНСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ ТА ПОЛОГОВИЙ БУДИНОК.

ПЕРШИЙ ВІЙСЬКОВИЙ АЕРОДРОМ У ЛУЦЬКУ

З ТРАВНЯ 1919 ПО ВЕРЕСЕНЬ 1939 РОКУ (КРІМ КОРОТКОЧАСНОГО

ПЕРІОДУ З СЕРПНЯ ПО ВЕРЕСЕНЬ 1920 РОКУ, КОЛИ У ЛУЦЬКУ ВСТАНОВИЛИ РАДЯНСЬКУ ВЛАДУ ПІД ЧАС РАДЯНСЬКО – ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙНИ) - ЛУЦЬК ЗНАХОДИВСЯ ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩІ.

У 1933 РОЦІ

БУЛО ПОБУДОВАНО СТАДІОН, ЯКИЙ ДО

1939 РОКУ НОСИВ ІМ’Я ВИДАТНОГО

ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА ДРУГОЇ РЕЧІ

ПОСПОЛИТОЇ ЮЗЕФА ПІЛСУДСЬКОГО.

ТЕПЕР НА ЦЬОМУ

МІСЦІ ЗНАХОДИТЬСЯ

СТАДІОН «АВАНГАРД».

ТЕРИТОРІЯ МІЖ СТАДІОНОМ

І ТОВАРНОЮ ЗАЛІЗНИЧНОЮ

СТАНЦІЄЮ ЛУЦЬК (ТЕПЕР

ЗАЛІЗНИЧНИЙ ВОКЗАЛ) ДО КІНЦЯ 1950-Х РОКІВ

ПУСТУВАЛА. У 1950 РОЦІ ТУТ

УРОЧИСТО ВІДКРИЛИ

ОБЛАСНУ ВИСТАВКУ

ДОСЯГНЕНЬ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА.

НА ТЕРИТОРІЇ МІЖ

СУЧАСНИМИ ПРОСПЕКТАМИ

ГРУШЕВСЬКОГО ТА

ПЕРЕМОГИ ЗНАХОДИЛОСЯ

2-3 ДЕСЯТКИ ПАВІЛЬЙОНІВ З КІЛЬКОМА

ЦЕНТРАЛЬНИМИ АЛЕЯМИ

У 1944 РОЦІ

БУЛА ЗАСНОВАНА ЛІКАРНЯ

В 1945 РОЦІ В ЛІКАРНІ БУЛО

РОЗГОРНУТО 255 ЛІЖОК ЗАГАЛЬНОГО

ПРОФІЛЮ. В ЦЕЙ ПЕРІОД В ЇЇ СКЛАДІ ФУНКЦІОНУВАЛИ ТЕРАПЕВТИЧНЕ,

ХІРУРГІЧНЕ, ПОЛОГОВЕ, ГІНЕКОЛОГІЧНЕ, ДИТЯЧЕ І ОЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ, ЯКІ

НАДАВАЛИ ЗДЕБІЛЬШОГО НЕВІДКЛАДНУ

ДОПОМОГУ. В ЛІКАРНІ ТОДІ ПРАЦЮВАЛО ВСЬОГО 8 ЛІКАРІВ: 4 ХІРУРГИ, ТЕРАПЕВТ, ОКУЛІСТ, АКУШЕР-ГІНЕКОЛОГ, ПЕ Д ІАТР.

В 1964 РОЦІ ЛІКАРНЮ ПЕРЕВЕДЕНО В НОВЕ ПРИМІЩЕННЯ, ДО ЯКОГО В 1978 РОЦІ ДОБУДОВАНО ТЕРАПЕВТИЧНИЙ КОРПУС.

В 1990 РОЦІ ПРИЄДНАНО ОБЛАСНИЙ КАРДІОЛОГІЧНИЙ, ЕНДОКРИНОЛОГІЧНИЙ, ФІЗКУЛЬТУРНИЙ ДИСПАНСЕРИ.

СЬОГОДНІ ВОЛИ́НСЬКА ОБЛАСНА́ КЛІНІЧНА́ ЛІКА́РНЯ — БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ ЛІКУВАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НА 868 ЛІЖОК

У СПИСКАХ ДО ВИБОРІВ У

ВЕРХОВНУ РАДУ СРСР 1954

ТА 1958 РОКІВ ЩЕ НЕ БУЛО НАЗВ ВУЛИЦЬ, ЯКІ ТЕПЕР

МИ ЗНАЄМО ЯК ПРОСПЕКТ

ГРУШЕВСЬКОГО, ВУЛИЦІ ПРИВОКЗАЛЬНА,

КОНОВАЛЬЦЯ ТА ГУЛАКА-

АРТЕМОВСЬКОГО, БО ЦИХ ВУЛИЦЬ ЩЕ НЕ ІСНУВАЛО.

ПРИСУТНЯ ЛИШЕ НАЗВА СТАНЦІЇ "ЛУЦЬК СХІДНИЙ".

ВПЕРШЕ ВУЛИЦЯ ВОКЗАЛЬНА

ЗГАДУЄТЬСЯ У РІШЕННІ ЛУЦЬКОГО МІСЬКВИКОНКОМУ ВІД 20 СЕРПНЯ 1958 РОКУ. ТОДІ ЗАПЛАНУВАЛИ ПОБУДУВАТИ ДОРОГУ ВІД

ЗАЛІЗНИЧНОГО ВОКЗАЛУ ДО

ВУЛИЦІ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ (ТЕПЕР ЦЕ ВУЛИЦІ ВИННИЧЕНКА ТА СТРІЛЕЦЬКА).

САМЕ У ДОКУМЕНТАХ МІСЬКОЇ

ВЛАДИ ЗА 1958 РІК ВЖЕ ПРИСУТНІ НАЗВИ ВУЛИЦЬ ВОКЗАЛЬНОЇ ТА ПРИВОКЗАЛЬНОЇ.

ОТЖЕ, В ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТАХ

ПРИСУТНІ ДВІ НАЗВИ ОДНІЄЇ ВУЛИЦІ. НАДАЛІ БУДЕ ВЖИВАТИСЯ ЛИШЕ ОДНА НАЗВА: ВУЛИЦЯ ПРИВОКЗАЛЬНА.

ДВІ НАЗВИ ОДНІЄЇ ВУЛИЦІ

ПОЧАТОК 1960-Х

ОТЖЕ, ДВА РОКИ, ДО 1960 РОКУ

ВУЛИЦЯ ПРИВОКЗАЛЬНА

(ВОКЗАЛЬНА) БУЛА, АЛЕ НІХТО ТУТ ЩЕ

НЕ МЕШКАВ. ВУЛИЦЯ НОВОБУДОВ…

3 ЧЕРВНЯ МІСЬКВИКОНКОМ ДАЄ

ДОЗВІЛ НА БУДІВНИЦТВО МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ ПО ВУЛИЦІ ПРИВОКЗАЛЬНІЙ.

20 ЧЕРВНЯ МІСЬКВИКОНКОМ НАДАЄ ДІЛЯНКИ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА 132-Х КІМНАТНОГО 4-Х ПОВЕРХОВОГО

БУДИНКУ ТА ТРЬОХ 4-Х ПОВЕРХОВИХ 24-Х КВАРТИРНИХ БУДИНКІВ.

30 жовтня 1991 року виконавчий комітет Луцької міськради народних депутатів прийняв рішення про перейменування проспекту “Правди” – на проспект Президента Грушевського. Розпочався новий етап історі проспекту, у незалежній Україні.

ПРОЄКТ КІНОТЕАТРУ

“ПРОМІНЬ“

У 1965 РОЦІ АРХІТЕКТОРИ ВАСИЛЬ МАЛОВИЦЯ ТА РОСТИСЛАВ

МЕТЕЛЬНИЦКИЙ, ЯКІ НАМАГАЛИСЯ

ВТІЛЮВАТИ СМІЛИВІ ІДЕЇ

АРХІТЕКТУРИ ПЕРІОДУ

«ХРУЩОВСЬКОЇ ВІДЛИГИ”,

СТВОРИЛИ ПРОЕКТ КІНОТЕАТРУ

“ПРОМІНЬ” СТАВ НАЙБІЛЬШИМ КІНОТЕАТРОМ “ПРОМІНЬ“ РОЗВИЛЦІ ПРОСПЕКТУ

ЛУЦЬКА З ДВОМА ЗАЛАМИ ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ “ПРАВДИ “. СПОЧАТКУ КІНОТЕАТР

ФІЛЬМІВ. ВЕЛИКИЙ ЗАЛ ВИКОРИСТОВУВАЛИ ПРОЕКТУВАЛИ НА 1200 МІСЦЬ,

ДЛЯ УРОЧИСТИХ ЗАХОДІВ, КОНЦЕРТІВ ТОЩО. ПІЗНІШЕ ПРОЕКТ СПРОСТИЛИ, ПІЗНІШЕ “ПРОМІНЬ” СТАВ НАЗИВАТИСЯ ЗМЕНШИВШИ КІЛЬКІСТЬ МІСЦЬ ДО “МОСКВОЮ”, ЗГОДОМ ЗНОВУ СТАВ 1040.