Хеві-метал – це жанр рок музики,перший напрямок металу ,як такого.Зазвичай таким словом називають “класичний” метал у тому вигляді,в якому він був створений в 1970-ті роки такими групами,як Black Sabbath та Judas Priest. Всього існує 15 видів металу:Блек-метал ,готичний метал, дарк-метал , дум-метал, дезметал , металкор , ню-метал , павер-метал , глем-метал,прогресивний метал, паган-метал,спід-метал, треш-метал, фолк-метал, симфонічний метал.
Важкий метал, як правило, характеризують як стиль музики з домінуючими ударними і гітарами у звучанні, потужним ритмом і значними запозиченнями з року, класичної музики і блюзу. Однак піджанрам хеві-металу властиві їхні специфічні стилістичні варіації щодо оригінального стилю, тож вони часто змінюють чи зовсім опускають згадані вище елементи. Тому нині можна говорити про значне розмаїття стилів у жанрі металу.
Розвиток важкого металу в 1970-х роках – дискусійна тема серед істориків музики. Одні називають цей період ерою “розпродажу”, тому, що такі гурти як Blue Цyster Cult змогли досягти деякого успіху як мейнстрімова музика, а представники “патлатого металу” з Лос-Анжелеса навіть стали улюбленцями серед фанів поп-музики, особливо в 1980-х роках. Інші ігнорують, або применшують значення цих гуртів і більше концентруються на появі класичних впливів, які можна почути в композиціях Едді Ван Халена, Ренді Роадза та інших. Ще інші описують кінець 1970-х як перехрестне запилення важкого металу панк-роком (типу Sex Pistols) яке завершилось появою десь в 1980 році нової хвилі британського важкого металу, провідними гуртами якої були Judas Priest та Iron Maiden. В середині 1980-х років в важкому металі з’явилося стільки різноманітних течій, що нові класифікації створювалися фанами, фірмами звукозапису, музичними журналами. В цьому хаосі відмінності між піджанрами не розуміли навіть виконавці. Важливі підстилі початку 1980-х були: треш-метал, піонерами якого була велика трешова четвірка (Anthrax, Megadeth, Metallica та Slayer, інколи до них додають Testament), та поп-метал (або “патлатий метал”) гурти типу Bon Jovi та Def Leppard. В кінці 1980-х остаточно формуються спід-метал, блек-метал, дум-метал та дез-метал.
Блек-метал з'явився на початку 1980-х, а першим альбомом напрямку вважається «Black Metal» гурту Venom (1982), від якого і походить назва, хоча нерідко основоположником вважають гурт Bathory. В історії блек-металу виділяють чотири хвилі. До першої відносять «прото»-блек-метал, найвідоміші представники якого - Venom, Sodom (раннє), Bathory, до другого - гурти, що остаточно сформували напрямок у 85-90-х (у першу чергу, норвезькі і швецькі). Третя хвиля - початок 90-х 95-і. Після 95 - четверта хвиля.
Дарк-ме́тал (також дарк-, грец. Dark metal, від dark — «темний») — музичний напрямок, підстиль метала, що вперше з'явився в кінці 1980-х і сформувався до 1994 року. У дарк-металу немає єдиного стилю напряму. Перші альбоми цього напрямку можна виявити в Німеччині, Бразилії, Греції, США, Швейцарії та інших країнах. Дарк-метал найчастіше характеризується поєднанням елементів агресивних підстилів металевої музики: блек-, дез- і дум-металу з окультною «ритуальною» атмосферою. Лірика, як правило, звертається до тем окультизму, відчаю, суїциду. Таким чином, дарк-метал перейняв багато чого з усього екстремального метала [1].
Дум-метал (англ. Doom metal від англ. doom - фатум, загибель) - різновид важкого металу, що виник у середині 1980-х років. Засновниками дум-металу вважається британський гурт Black Sabbath, а його твори "Black Sabbath" i "Into the Void" вважаються першими цього ґатунку. До інших представників класичного дум-металу відносять Trouble, Saint Vitus, Candlemass, Pentagram і Witchfinder General, а першим класичним альбомом вважається Epicus Doomicus Metallicus гурту Candlemass.
Дет-метал (Death metal) — вид важкого металу (з сильним впливом треш-металу), який з'явився в кінці 1980-х на початку 1990-х років в США та у Європі (у більшій мірі Великобританія та Швеція, у меншій Франція та Нідерланди) . Цей напрямок як і більшість інших напрямків важкого металу досить складно означити. Основними характеристиками цього напрямку є граничні брутальність, інтенсивність та швидкість. Вокал переважно виконується як низьке гарчання (ґроулінґ). Тексти цього стилю переважно пов'язані з темними сторонами життя, смертю, жахами, вбивствами тощо. Такі гурти як Death, Cannibal Corpse, Mortician Necrophagia , Impetigo джерелом натхнення мали фільми жахів.
Металкор (Metalcore) — музичний жанр, для якого характерне змішування важкого металу і хардкор-панку. Попри те, що популярність жанру зросла на початку 21 столітя, цей жанр не новий. Такі гурти як Integrity існують з кінця 1980-их. Ознаки цього стилю, до появи назви металкор, мав кросовер-треш. Гурт «Dirty Rotten Imbeciles» оголосив кросовер на їх однойменному альбомі в кінці 1980-их. Металкор і кросовер — загалом окремі стилі, тому що кросовер вважають змішуванням треш-металом і хардкор-панка, а металкор — повільніший, важчий, і на нього впливають хардкор, треш-метал і дез-метал.
Па́уер-ме́тал, па́уер-ме́тал чи просто па́уер (англ. power metal, від power — «сила», «влада») — один із напрямків металу. Характеризується швидшими темпами виконання, ніж «класичний» хеві-метал, та більшою мелодичністю, ніж спід-метал. Засновником напрямку вважається група Helloween, яка випустила в 1987—1988 рр. подвійний альбом «Keeper of the Seven Keys». Пауер-метал — це різновид хеві-металу. Досить часто ведуться дискусії про сам термін. Ці дискусії ґрунтуються на тому, що є два різні, але все-таки близькі стилі: один стиль був заснований і тепер досить широко поширений в Північній Америці, а інший базується в Німеччині і Скандинавії. Тому досить часто павер-метал співвідносять все-таки з його європейським різновидом.
Глем-метал (також відомий як хейр-метал[2] і поп-метал[3]) — піджанр хард-рока[2] та хеві-метала. Він поєднує в собі елементи панк-року, а також складні хуки та гітарні рифи, запозичивши в той же час естетику глем-року 1970-х. Глем-метал виник наприкінці 1970-х — початку 1980-х років в США. Особливо сильний розвиток він отримав в Лос-Анджелесі на музичній сцені Sunset Strip під впливом таких гуртів, як Kix, Night Ranger, Motley Crue та Quiet Riot. Глем-метал був популярний в 80-х і початку 1990-х років в результаті діяльності багатьох гуртів, включаючи Poison, Cinderella та Bon Jovi. Жанр стрімко втратив своє панування з 1991 по 1994 рік у часи підйому гранджа та випуску таких альбомів, як Nevermind гурту Nirvana, однак почав відроджуватися на початку нового тисячоліття багато в чому завдяки шведському сліз-металу та діяльності ретро-гуртів, таких як The Darkness і Steel Panther.
Прогресивний метал (англ. Progressive metal) — це різновид важкого металу, якому притаманні змішування могутніх звуків металу, що створюються гітарою, з складними композиційними структурами, непарними музичними розмірами, і заплутаною інструментальною грою в стилі прогресивного року. Деякі гурти прогресивного металу знаходяться також під впливом класичної музики та джаз-ф‘южну. Подібно до прогресивного року, пісні прогресивного металу зазвичай є набагато тривалішими за пісні звичайного металу і часто поєднуються в концептуальні альбоми. Як результат, композиції прогресивного металу рідко транслюються в радіо та телевізійних передачах.
Пага́н-ме́тал, або язичницький метал (англ. pagan metal, від англ. pagan — «язичницький») — один з напрямків металу, важкий і містичний стиль на рівні black та death, але має характерну особливість: язичницьку тематику, яка виражається у текстах, оформленні обкладинки, зовнішньому вигляді і світоглядах музикантів. Має народне звучання, близьке до фольк-металу, але більш жорстке та агресивне. Часто паган-металом називають вікінг-метал з язичницькою тематикою текстів.
Спід-метал, або швидкий метал (від англ. speed - швидкість) - різновид важкого металу, що розвинувся у другій половині 1970-х років і досяг найбільшої популярності в США на початку 1980-х років. Швидкий метал відрізнявся головним чином швидкими темпами, першим твором цього ґатунку вважають пісню "Highway Star" гурту Deep Purple (1972).
Треш-метал (thrash-metal від to thrash - молотити, тарабанити) — один з різновидів важкого металу, виник в першій половині 1980-х. Першочергова заслуга у формуванні трешу належить американським музикантам (більшість з них — уродженці Каліфорнії), яким подобався британський хеві-метал. Захоплені відгуки про Нову хвилю британського важкого металу (НХБВМ) просочувалися в Америку через пресу, а сама музика досягала Нового світу на платівках. Деякі з молодих виконавців (серед яких — Ларс Ульріх, майбутній ударник Metallica) навіть їздили у Британію набиратися досвіду. В американців були й "рідні" джерела впливу — наприклад, хардкор. Альбом Metallica "Kill 'Em All" виданий в 1983 році вважається першим трешовим альбомом.
Фолк-метал (англ. folk metal) — один з напрямків металу, вбирає в себе елементи народної музики. Фолк-метал з'явився як результат впровадження елементів народної музики в звучання різних стилів металу. Вперше подібний експеримент продемонстрували Skyclad на початку 90-х, змішавши кельтську музику з треш-металом.[1] Також до ранніх представників відносять Amorphis, що впровадили елементи народної музики Фінляндії в дез-дум-метал.[2]
Симфо-метал (симфонічний метал; англ. symphonic metal) — різновид важкого металу, що залучає звучання симфонічного оркестру. Симфо-металу властивий солюючий жіночий вокал, хор, інструменти симфонічного оркестру або їх імітацію за допомогою синтезатора. Для стилю характерні концептуальні альбоми, дуети й ансамблі кількох вокалістів.
Взагалі культура хеві - металу не має чітко вираженої ідеології,на відміну від панків чи готів . Вона не дотримується чітких правил і не має обмежень . Єдине за що виступають металісти – це свобода . Свобода у будь яких її проявах,чи вона стосується віросповідання,особистої незалежності від соціуму і влади,чи навіть банального бажання підлітка мати якусь свободу від своїх батьків . Металісти бурно реагують коли хтось намагається їх принизити чи у чомусь утискати . Можливо саме тому прихильників металу є досить багато. І за допомогою важкої музики,різкого стилю одягу ,свого особистого світосприйняття багато підлітків намагаються заявити про себе,що вони не такі як інші . В метал культурі і справді багато хто знаходить себе,адже саме там їхню не схожість на інших не тільки не засуджують,а навпаки підтримують.