Історія як наука і навчальний предмет. Функції історичного пізнання. Історична наука — система знань про минуле людства. Історія як наука складається з низки самостійних галузей історичного знання, а саме: економічної, політичної, соціальної, суспільної,воєнної історії, спеціальних історичних дисциплін, історії держави і права тощо. Усі науки поділяють на природничі й гуманітарні. Історія є складовою гуманітарних наук — галузі досліджень, предметом яких є людина як суспільна (культурна, моральна, духовна) істота, а також усе, що нею створене. Автором першого історичного дослідження, яке було створене в V ст. до н. е., був Геродот. Його твір мав назву «Історія». «Історія» мала зберегти для майбутніх поколінь найважливіші події, які стали відомими Геродоту. Завдяки йому ми дізналися і про важливі події історії України тієї доби.
Охарактеризуємо декілька з них. Принцип історизму вимагає, щоб історичні факти, явища й події розглядалися відповідно до конкретно історичних обставин минулого.Історизм дозволяє «вжитися» в історію, зрозуміти її, оцінити мотиви вчинків історичних діячів і самі вчинки, порівняти з сучасністю, побачити нове. Принцип об’єктивності пропонує історику в дослідженні спиратися лише на реальні факти у вивченні історії, не викривляючи їх. Ще в І ст. до н. е. Цицерон стверджував: «Перше завдання історії утриматися від брехні, друге — не приховувати правди,третє — не давати жодного приводу запідозрити себе в пристрасті або упередженій ворожості» Завдяки принципу соціального підходу історичні процеси розглядаються з урахуванням поведінки,інтересів, прагнень, бачення майбутнього різних верств, груп суспільства.
Крім загальних принципів, в історичному пізнанні використовуються інаукові методи історичногодослідження. Вони поділяються на три категорії:загальнонаукові, власне історичні та спеціальні. Основний метод будь якого наукового дослідження — це експеримент. Головна мета експерименту — встановити причиннонаслідкові зв’язки між певними діями та їхніми наслідками й перевірити факти. Наукові методи — шлях дослідження,обґрунтовані способи пізнання.
Хронологічний метод передбачає відтворення (реконструкцію) послідовності подій, щоб збагнутисправжню суть їхніх причин і наслідків. Синхронний метод передбачає пошук взаємозв’язку між подіями в різних сферах життя суспільства. Порівняльноісторичний метод допомагає виявити спільне й відмінне в розвитку за схожих умов тавказати визначальний чинник. Ретроспективний метод (історичного моделювання) дозволяє показати закономірності етапів історичного розвитку. Структурносистемний метод надає можливість розглядати суспільство як складну систему, пронизану численними зв’язками і впливами. Для того щоб усвідомити розвиток історичних подій на значних відрізках часу, в пригоді стане метод періодизації. Він дозволяє виявити суттєві зміни і встановити моменти цих змін. Так, наприклад, якщо поглянути на власне життя, то в ньому можна виділитикілька періодів, які відрізняються один від одного:час до навчання в школі або в іншому закладі загальної середньої освіти; час, коли ви вступили до нього. Таких періодизацій можна створити багато, усе залежить від того, що є метою дослідження.