Презентація «Скарби Трипільськоі культури»

«Скарби Трипільської культури» Підготувала вчитель історії Насалик Н. В

Свою назву трипільська культура дістала від с. Трипілля на Київщині , де наприкінці ХІХ ст. археолог В. Хвойка провів перші розкопки поселення цієї культури. Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення. Вікентій Хвойка

Територія поширення Трипільської культури. Правобережжя України, Середнє Подніпров’я

Найдавніші поселення трипільців- Майданецьке, Тальянки, Доброводи, Лука – Врублевецькат а інші, площею 250 – 400 га, в яких проживало до 10 – 20 тисяч осіб ( так звані протоміста), будувалися у формі кола.

ТРИПІЛЬЦІ

Господарство і побут трипільських племен. Основою господарства було землеробство, спочатку мотичне, а потім орне. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові. Врожай збирали серпами. Скотарство було тісно пов’язане із землеробством і передбачало розведення великої рогатої худоби, а також овець і свиней.

Трипільська кераміка. У трипільців високого технічного і художнього рівня досягло виготовлення керамічних виробів. Майстри володіли секретами і складною технологією їх виробництва. Якщо раніше гончарні вироби випалювали на відкритих вогнищах, то трипільський посуд – у спеціальних печах.

Суспільний устрій. В основі суспільного устрою трипільських племен лежали матріархальні , а згодом і патріархальні родові відносини. Основною ланкою трипільського суспільства була невелика сім’я. Сім’ї об’єднювалися в роди, кілька родів складали плем’я , група племен утворювала міжплемінні об’єднання, що мали свої етнографічні особливості.

Житло трипільців. Житла були наземні, з двосхилим дахом та дерев’янними стінами, які обмащувалися глиною з обох боків і розписувались. Будинки були одно чи двоповерхові від 6 до 150 м.

Перенаселення й надмірне використання господарських земель призведе до того, що трипільці будуть покидати свої домівки у пошуках більш родючих грунтів. Кожна пташка тужить за своїм гніздом. Тому, щоб з чистою душею покинути нажиті роками рідні землі, трипільці виконували священний обряд – ритуальне спалення своїх помешкань. Трипільські будинки стояли досить щільно один до одного , тому достатньо було підпалити один, як спалахувало усе протомісто. Одним із найзагадковіших ритуалів , які вважають дослідники, було спалення трипільцями своїх поселень. Коли наставав час переселятися на нове місце, то вогонь переносив у інший світ старі споруди, наповнені посудом, запасами харчів та іншими речами, потрібними предкам, які вже відійшли у потойбічний світ. Ця жертва мала забезпечити також добробут і процвітання громади на новому місці.

Релігія і культура. Головне божество – Богиня – Матір, символ материнства й родючості. Поклонялися бику ( символу сонця та чоловічої сили), змієві ( знаку вічності та вічного руху, охоронцю дому).

Вправа “Асоціативний кущ” ТРИПІЛЬЦІ

Київський обласний археологічний музей Трипільської культури Заснований у 1978 році, знаходиться в селі Трипілля, що розташоване на відстані від 50 км від Києва та у 20 км від Обухова.

Попрацюймо творчо!Уявіть себе трипільським майстром. Розфарбуйте глечик використовуючи трипільські символи.