Іван Багряний «Тигролови».Український пригодницький роман.

Іван Багряний « Тигролови». Український пригодницький роман «Тигроло́ви» — пригодницький роман з автобіографічними елементами Івана Багряного, написаний та виданий 1944 року як «Звіролови» у львівському журналі «Вечірня година». Лозов'яга Іва́н Па́влович 19 вересня 1906— 25 серпня 1963 — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст та політичний діяч. Приго́дницький рома́н — роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання.

Історія написання роману Історія, що полягла в основу пригодницького роману "Тигролови" Івана Багряного, має автобіографічне коріння та розказує про сталінські репресії українського народу 1930-х років. Політичні переслідування автора, що почалися до створення книги, не закінчувалися і після цього. Так, автор був змушений тікати до Німеччини, а разом з тим втратити чернетку до всього роману в Україні.

Роман«Тигролови» Літературний паспорт. Автор: Іван Багряний. (Лозов’яга)Рік написання: 1944. Жанр: пригодницький роман. Літературний рід: епос. Тема: Зображення втечі і побудови нового життя поза тоталітарною системою Григорія Многогрішного.Ідея: «Сміливі завжди мають щастя». Сміливість протистояти системі – це можливість побудувати своє життя самостійно. Головна думка – у будь-яких випадках людина має бути Людиною. Події твору “Тигролови” відбуваються на Далекому Сході у 30-тих рр. XXст. Проблематика твору «Тигролови»:– Протистояння добра і зла;– Людина і тоталітарна система: А) людина як частина тоталітарної системи, її гвинтик;Б) протистояння людини тоталітарній системі.– Душевна чистота і бруд;– Щире кохання тих, хто не може бути разом;– Життя українців поза межами своєї Батьківщини;– Двобій життя і смерті;– Сміливість і чистота винагороджуються свободою.

Головні герої твору «Тигролови» Григорій Многогрішний – молодий інженер-авіатор, предком якого є перший український політкаторжник гетьман Дем’ян Многогрішний. Втікає з потяга НКВС, що везе його в Сибір на 25 років каторги. Його девіз: “Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи” Родина Сірків – етнічні українці, що живуть в Сибіру і заробляють на життя полюванням на тигрів:-Сірко – батько,-Сірчиха – мати,-Григорій (Грицько) Сірко – молодший з двох синів Сірків,–Наталка Сірко – дочка Сірків, кохана Григорія Многогрішного. Майор Медвин – майор НКВС, що катував Многогрішного і поклявся розшукати його після втечі. Лютий ворог Григорія Многогрішного.

СМІЛИВІ ЗАВЖДИ МАЮТЬ ЩАСТЯХарактеристика образу Григорія Многогрішного. Потрапивши в Зелений Клин, Григорій відтанув душею, видужав фізично. Знайшов тут земляків, друзів, кохання. Міг би створити своє сімейне гніздечко і жити щасливо з дорогими і люблячими його людьми. Але не знаходить спокою, бо багато що і тут, на Далекому Сході, нагадує йому про знедолену Україну, синів і дочок якої розкидали по світах прислужники тоталітарної системи. Особливо сильно вразило його побачене і почуте в експресі “Владивосток—Москва”. “Те, що він почав був забувати, — ціла ота трагедія його народу, — навалилось на нього всім тягарем… Уся його Вітчизна ось так — на колесах… розчавлена, розшматована… в корості, в бруді… розпачі! Голодна!.. Безвихідна!..” І Григорій почуває нестримний потяг повернутися в Україну, щоб продовжити боротьбу. У тайзі Многогрішний зустрів свого колишнього мучителя — співробітника НКВС Медвина. Григорій убиває його — і це була справедлива помста. Григорій мстив не тільки за себе, за свою покалічену молодість, а й за скривджену Батьківщину. Розуміючи, що його будуть шукати, і не бажаючи накликати біду на родину Сірків, Григорій вирішує покинути країну. До нього приєднується Наталка. Щоб потім таки повернутися… В Україну. “А чи в героїчну битву і смерть за ту далеку, за ту незнану Україну“. Григорій Многогрішний перемагає. Не тільки тому, що був фізично дужим, мужнім і наполегливим у досягненні мети, а й тому, що зберіг у собі людяність, доброту, здатність співчувати і співпереживати. І вірити у неминучість перемоги добра і правди. Григорій разом з Наталкою переходять неміряні простори тайги, долають укриті снігами сопки, переправляються через Амур, перетинаючи кордон, і залишають позаду лемент газет про «велику озброєну до зубів банду ворогів народу». Разом вони вийшли на головну магістраль свого життя: «...вони спалили всі кораблі за собою та й вірили в свою зорю, що присвічувала їм шлях – шлях у життя. Шлях туди – десь на ту далеку… сонячну Україну. А чи в героїчну битву і смерть за ту далеку, за ту незнану Україну»Григорій Многогрішний — один із тисяч в’язнів, пригноблених, безправних, приречених, яких мчав до Колими поїзд-дракон — ешелон смерті. Він — каторжанин, нащадок першого каторжанина Сибіру, правнук гетьмана Дем’яна Многогрішного. Його мучили, а потім присудили до 25 років каторги. І все тільки за те, що він любив свій нещасливий край і свій народ. Для тоталітарної системи Григорій Многогрішний був, мабуть, дуже небезпечним, бо наглядали за ним особливо пильно. Сам начальник етапу на кожній зупинці перевіряв його присутність у вагоні. Але на кінцевій зупинці виявилося, що небезпечний арештант утік, на ходу стрибнув з поїзда, з надлюдським терпінням і надзвичайною волею приготувавшись до втечі.

“Стрибнув у саму смерть, але не здався. 99 шансів проти одного за те, що від нього залишаться самі шматки, але стрибнув”. Своїм стрибком майже у смерть із черева скаженого дракона, цим відчайдушним протестом він відживлює у в’язнів почуття людської гідності, надії і переконання — “ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи“. Став для них символом “непокірної і гордої молодості”, символом “волелюбної і сплюндрованої за те Вітчизни”. Тяжким і небезпечним був шлях Григорія після втечі з ешелону смерті. Довгим, сповненим смертельних небезпек було блукання тайгою. Неймовірним зусиллям волі він долає відчай, зневіру, смертельну втому. І знаходить у собі сили кинутися на допомогу людині, яка кликала на Порятунок. Так Григорій познайомився з Наталкою та її родиною.

Характеристика образу Медвина за романом “Тигролови”Начальник етапу– поїзда смерті — майор Медвин. Це справжній людолов, що полює на людей, залякує, катує, принижує непокірних. Він був затятим мучителем Григорія Многогрішного — молодого інженера-авіатора,— що потрапив йому в лапи. Все життя йому вважаються очі з кривавими росинками, пошматоване тіло юнака, і він божевільно боїться його, бо подумки називає молодим тигром.

Екранізація роману « Тигролови»