Тема. Іван Франко «Захар Беркут» . Характеристика Максима та Мирослави.

Мета: охарактеризувати образи Максима та Мирослави, добираючи приклади з тексту; зробити ідейно-художній аналіз 6 розділу повісті, сприяти виробленню в учнів навичок аналізувати образи в художніх творах; розвивати увагу, активний словник школярів, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;  прищеплювати любов до художньої літератури, її митців.

 Тип уроку. Урок вивчення художнього твору.

Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія,коучинг технологія, продуктивний урок.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект, асоціативна картка, ТЗН.

Міжпредметні зв’язки. Історія України, образотворче та музичне мистецтво.

Обладнання. Комп’ютери, портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», ілюстрації до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу.

План та хід уроку І.Підготовчий етап (5 хв) Ø Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання Літературна вікторина «Що я знаю про життя і творчість І. Франка»

1.   Коли народився майбутній письменник? (27 серпня 1856 року).

2.   За гороскопом І. Франко… (Діва)

3.   Яким ріс малий Іван? (Розумним, здібним, мав надзвичайну память)

4.   Під час навчання в гімназії І. Франко захопився збиранням… (книжок)

5.   І. Франко розпочав навчання коли йому виповнилося… (Шість років)

6.   Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі? (Шевченка)

7.   Де здобував вищу освіту І.Франко? (Львівський, Чернівецький у-ти)

8.Скількома мовами володів письменник? (14)

9.       Який науковий ступінь мав Каменяр (доктор філософії)

10.   Як сучасники називали І.Франка? (академією в одній особі)

11.   В якому місті похований видатний письменник? (Львів) 

12.   Який пам’ятник встановлено на могилі І.Франка? (скульптура Каменяра, який невтомно б’є молотом скелю)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІ. Орієнтація (1 хв)

        Героями моїх творів майже ніколи не бувають люди темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію до них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за їх життєву енергію, розум і чуття, яке вони проявляють у життєвій боротьбі. (І. Франко)

ІІІ. Презентація (6 хв)

- Створення асоціативної карти на повість «Захар Беркут»

Дійові особи твору.

Монгольська навала, бегадири Пета, Бурунда були насправді.

Тугар Вовк, Захар Беркут, Мирослава, Максим — створені письменником художні образи.

Тема твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших.

Основна думка: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного.

Жанр: історична повість.

2.6. Проблематика твору:

•  захист рідної землі;

•  моральний вибір;

•  єдність, згуртованість народу — запорука перемоги;

•  людина і природа;

•  кохання, вірність, самопожертва;

•  взаємовідносини батьків і дітей.

ІV. Практика на прикладах (5 хв)

Максим

 Бесіда за питаннями:

•  Хто такий Максим? Коли вперше ви зустрічаєтеся з ним у творі?

•  Яке враження справляє на вас цей герой?

•  Як тухольці ставилися до Максима?

•  Де познайомилися Максим і Мирослава?

•  За що Т. Вовк не полюбляв Максима?

•  Яким чином Максим опинився у ворожому стані?

•  Чи легко було молодому Беркуту руйнувати будинок, де жила його кохана з батьком?

•  В чому виявилася мужність Максима у битві з ворогом?

•  В результаті чого Максим потрапив у полон?

•  Що запропонував юнак тухольській громаді для подолання ворога? • Як сприйняв Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні?

•  За що, на ваш погляд, Мирослава полюбила Максима?

•  Чи можна вважати молодого Беркута зрадником?

•  Чому, на вашу думку, Максим вижив, перебуваючи в полоні?

•  Чи буде Максим продовжувати справу батька? Відповідь обґрунтуйте.

•  Якими рисами характеру наділив І. Франко свого героя? Які з них ви б хотіли мати? Чому?

Мирослава. Бесіда за питаннями:

•  Якою ви уявляєте Мирославу?

•  Хто виховував дочку боярина? Як це вплинуло на її характер, поведінку?

•  Як Мирослава поводила себе під час полювання?

•  Через що дочка не розуміла свого батька? Як вона сприймала його зраду?

•  Чому Мирослава відстоювала інтереси тухольців?

•  Яким чином Мирослава намагалася визволити Максима з неволі?

•  Як Захар Беркут ставився до Мирослави?

•  Чому Мирослава не могла перебувати з батьком у ворожому стані?

•  Що відчувала героїня, коли зрозуміла про можливу смерть Максима?

•  Як Мирослава поставилася до загибелі батька?

•  Чи будуть, на ваш погляд, щасливими Максим і Мирослава?

•  Дослідіть, як сам автор твору ставиться до своїх героїв. Спостереження обґрунтуйте. Гра «Вільний мікрофон».

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Чим мені сподобався Максим, Мирослава?»

V. Керована практика (20 хв)          Орієнтовний план до характеристики образу Максима. 1) Максим — «молодий гірняк… перший удалець на всю тухольську верховину…»

2)   Портрет і зовнішність героя.

3)   Вольові якості:

а) наполегливість;

б) цілеспрямованість;

в) мужність;

г) велика сила волі;

д) незламність, твердість;

е) готовність до самопожертви;

є) свідомість обов’язку. 4) Розум та кмітливість: а) володіння зброєю;

б) військове вміння;

в) риси начальника. 5) Почуттєві риси: а) справедливість;

б) любов до вітчизни, коханої;

в) гордість;

г) волелюбність;

д) вірність;

е) розсудливість;

є) витривалість;

ж) самовладання.

6) Значення образу Максима. Орієнтовний план до характеристики образу Мирослави.

1)              Мирослава — головна героїня повісті І. Франка «Захар Беркут», дочка боярина Тугара Вовка.

2)              Портрет і зовнішність. 3) Риси вдачі:

а) сердечність;

б) доброта;

в) скромність;

г) ніжність;

д) порядність;

е) вірність.

4)   Донька і батько.

5)   Вольові риси:

а) готовність віддати життя за щастя народу і за коханого;

б) сила волі;

в) мужність.

6)   Палке кохання до Максима.

7)   Мирослава — рятівниця Тухлі.

Порівняльна характеристика Максима і Мирослави.  Спільні риси.

1)   Максим і Мирослава — сміливі й мужні.

2)   Волелюбні, розуміють справедливість порядків, установлених тухольцями.

3)   Виявляють військове вміння.

4)   Готові віддати життя за щастя народу.

1.3.2. Відмінні риси.

1) Різні умови виховання по-іншому впливають на їхні характери.

•                  Син вождя тухольської громади Максим не згоден ні на які поступки, коли йдеться про щастя народу.

•                  Дочка боярина Мирослава ладна відмовитися від справедливої кари ворогові аби зберегти життя коханому.

2) Максим твердий і непохитний; Мирослава слабкіша, іноді вагається. 3) У Максима над усім панує свідомість обов’язку перед народом; Мирослава насамперед думає про свого нареченого.

Висновок. Хоч Максим і Мирослава відрізняються своєю вдачею, вони обоє патріоти. У цих образах уславлено гаряче патріотичне почуття, вірність батьківщині.

 Робота над VI розділом повісті

Переказ цікавих епізодів з розділу.

Тема: відтворення страшних картин перебування монголів на Тухольщині, де ворог потрапив до пастки її оборонців.

 Ідея: уславлення мудрості, винахідливості, дружби, взаємопідтримки оборонців рідної землі; засудження підступності, жорстокості монголів, їх прагнення збагатитися за рахунок знищення всього живого.  Основна думка: справжній син рідного краю ніколи не зрадить свою Батьківщину, свій народ, навіть якщо потрібно йому пожертвувати власним життям.

 Композиція.

Експозиція: страшна чутка про намагання монголів захопити Тухлю. Зав’язка: мудре рішення Максима стосовно блокади монголів у горах; непорозуміння між Бурундою і Т. Вовком.

Кульмінація: відчуття монголами тієї безвихідної ситуації, в яку вони потрапили під час захоплення Тухлі.

Розв’язка: відмова Максима зрадити свій народ. Сюжет.

Сон, який бачив З. Беркут, був передчуттям неприємного — страшною чуткою про те, що на Тухлю рухаються монголи.

Мирослава звернулася до громади з пропозицією від Максима стосовно боротьби з монголами. Тухольцям необхідно було покинути село і, як тільки монголи потраплять до нього, то «їх обступити і вирубати до останнього».

Монголи увійшли у пусте село. Почалася боротьба: тухольці кидали каміння з гори на татар. Бурунда був незадоволений Т. Вовком, бо через нього монгольське військо поступово зменшувалося, план Пети не виконувався.

Т. Вовк пропонує обміняти Максима на те, щоб тухольці надали можливість монголам вийти з котловини.

Мирослава хоче звільнити Максима, вона пропонує йому переодягнутися в її одяг і взяти перстень, подарований їй Петою. Саме він дозволить Максиму пройти всю монгольську сторону.

Максим відхиляє пропозицію Мирослави, а потім і батька.

Мирослава порадила тухольцям у боротьбі з монголами використовувати машини, за допомогою яких можна кидати каміння (метавки).  Обговорення змісту розділу за питаннями:

•  Який сон снився З. Беркуту? Про що він свідчив, на думку самого Захара? («Що се може значити? Щастя чи нещастя? Радість чи горе? Але він сам не міг знайти відповіді на те питання, тільки сон сей лишив по собі якесь важке почуття, якусь хмару суму на Захаровім чолі»)

•  Як тухольці реагували на сумну вість пастухів? («Перший раз, відколи засіла Тухля, рада громадська зібралася нині без звичайних обрядів, без знамена, серед брязку топорів та кіс, серед напівстривоженого, найвойовничішого гумору. Без порядку мішалися старці з молодцями, оружні з безоружними, бо навіть жінки снували сюди й туди поміж громадою, допитуючись вістей про ворога або голосно оплакуючи свої погиблих синів»)

•  У чому вбачав З. Беркут призначення тухольців у боротьбі з монголами?

(«Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!»)

•  Чим пояснити те, що громада не підтримала промову З. Беркута? («…Твоя рада хоч мудра і велику обіцяє славу, та неможлива для нас. Слабі наші сили… Ще не наспіла поміч від інших верховинських і загірських громад, а хоч і наспіє, то таки наша сила не вистачить навіть на те, щоб окружити монголів, не те вже щоб побороти їх в одвертій битві»)

•  Яка допомога прибула тухольцям для оборони? («Се йшла приобіцяна тухольцям поміч верховинських і загірських громад. Хлоп в хлопа, мов рослі явори, стали всі три відділи довгими рядами перед зібраною громадою і склонили хоругви на знак привітання»)

•  Як тухольці сприйняли приїзд Мирослави? («Голоси були різні, неприязні дочці поганого боярина, через котрого стільки молодців погибло») Що вона розповіла З. Беркуту про його сина? («…Син твій живий і здоров», «…у монгольській неволі»)

•  Що запропонував Максим для перемоги над ворогом? («…Не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у котловину. Тут можна їх обступити і вирубати до останнього, а коли ні, то виморити голодом. Треба тільки поробити засіки в вивозі при водопаді і повиносити з села все добро громадське, все збіжжя, весь хліб, усю худобу, а потім замкнути їх тут зо всіх боків») Чи погодилася на це рада? («Тепер уже не піднімалися голоси, противні тій раді — і швидко громада рішилася»)

•  Опишіть, що відбувалося у тухольському селі, коли громада підтримала план Максима?

•  Як природа відчувала ту небезпеку, яка повинна була ось-ось трапитися? • Якою була реакція Бурунди, коли монгольське військо прийшло до спустошеного тухольського села?

•  Як Бурунда намагався знищити тухольців, що перебували на горі? («Зігнати тих псів відтак у гори! Драбин сюди! Передні на драбини, а задні відганяй їх стрілами! Побачимо, чия візьме!»)

•  Чим займався З. Беркут під час побоїща? («…Сидів на соломі, зайнятий при ранених,.. виймав їм із ран стріли, повимивав рани при помочі Мирослави і заходився перев’язувати їх, поприкладавши якоїсь скусно приладженої живиці…»)

•  З якою промовою звернулася Мирослава до тухольців стосовно монголів, які піднімалися вгору за допомогою драбин? («Не бійтеся …Нехай собі стріляють, а ви ратища в руки і плазом додому! Аж коли передні покажуться до половини на горі, тоді разом на них! Самі вони заслонять вас від стріл, а обаливши передніх, ви обалите й задніх»)

•  Чому Бурунда «скакав на майдані мов смажений»? За що він дорікав Т. Вовкові? («Підвійний зрадник — се твоя вина! Ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо! …Ти запровадив нас сюди, ти мусиш і вивести нас, і то завтра, без страти часу й людей!»)

•  Що трапилося з Максимом після того, як він опинився у неволі? Як він сприймав те, що відбувалося з його рідним селом?

•  Чим пояснити доброту, співчуття, чуйність Т. Вовка до полоненого Максима?

•  Як Максим охарактеризував народ Тухольщини? («Тухольці ціпкий народ: кого раз у руки зловлять, то вже не люблять пустити»)

•  Яку думку висловив Максим боярину стосовно його, Беркута, замінити на виведення татар з котловини? («Тухольці будуть битися до останнього, щоб не пустити вас через гори. Чи, може, мали б за таку нужденну заміну, як я, допуститися зради на своїх верховинських і загірських братах, котрих села мусили б тоді бути зруйновані отак, як наша Тухля?»)

•  Прокоментуйте слова Максима: «Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть». Зробіть висновок.

•  Чому зустріч Мирослави з поневоленим Максимом змусила хлопця повірити у своє життя?

•  Про що розповіла Мирослава Максиму, коли ті залишилися на самоті? • Через що Максим назвав Мирославу не дочкою Т. Вовка, а духом Сторожа?

•  Що запропонувала Мирослава для звільнення Максима? («Варта перепустить тебе. Бачиш перстень, що мене перепустила? Тілько ось що зроби: переберись у мою одіж і візьми сей золотий перстень; його дав мені їх начальник на знак свободи і безпечного проходу. Покажеш його сторожам, і вони пропустять тебе»)

•  Чому Максим не погодився на пропозицію Мирослави?

 

VІ. Незалежна  практика  (5 хв)

VІ розділ повісті.

1.       З яким деревом І. Франко порівнює мужність Максима під час бою: а) смерекою;

б) дубом;

в) кленом.

2.       Який художній прийом використано письменником у фразі: «…монголи пруться на них, мов хвилі повені»: а) алегорію;

б) метафору;

в) порівняння.

3.       Вікна будинку Т. Вовка, як і у всіх хатах, обернені були на:

а) «полудне»;

б) захід;

в) схід.

4.       Про що розповіли пастухи з сусідньої полонини З. Беркуту?

а) Негайну необхідність щодо захисту отари овець від вовків;

б) небезпеку через обвал каміння з гори;

в) бійку, крики біля боярського дому.

5.       Кому з героїв належить висловлювання: «Раз умирати кождому, але славно вмирати — се не кождому случається»? а) Одному з лучників;

б) З. Беркуту;

в) Максиму.

6.       Обов’язковою атрибутикою кожної громади була:

а) трембіта;

б) князівська грамота;

в) хоругва.

7.       Як назвали тухольці Мирославу, коли та зненацька приїхала до них у вивернутому монгольському кожусі? а) Прегарною і смілою;

б) винахідливою красунею;

в) мудрою і винахідливою.

8.       Через що тухольці вимушені були залишити своє поселення?

а) Перелякалися монголів;

б) для звільнення Максима з неволі;

в) щоб здійснити план Максима.

9.       Пустинність села, яке покинули тухольці, порівнюється з:

а) чумою, в результаті якої всі тухольці померли;

б) порожнім посудом;

в) степом взимку.

10.   Яким чином тухольці почали атаку на ворога?

а) Обвалом каміння з гір;

б) пусканням стріл із луків;

в) стріляниною зі зброї.

11.   Що наказав Бурунда своєму війську перед спочинком?

а) Підпалити село;

б) розвалити хати тухольців;

в) приготувати смачну вечерю.

12.   У разі перемоги татар Пета обіцяв Т. Вовку:

а) велике карпатське князівство;

б) один віз золотих речей;

в) надати ханське звання.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

2. Робота на картках Картка № 1

1.   Через що, на ваш погляд, Т. Вовк вважав себе і Максима невільниками? Свої міркування узагальніть.

2.   Охарактеризуйте Максима як розумного, винахідливого, кмітливого ватажка під час бою з монголами.

3.   Щоб забезпечити татарам вільний вихід із котловини, Т. Вовк вирішив:

а) підкупити З. Беркута;

б) проміняти його на полоненого Максима;

в) подати згоду на одруження Мирослави і Максима.

Картка № 2

1.   Що, на ваш погляд, мав на увазі І. Франко, зазначаючи про Максима Беркута: «Відмалку він виріс у глибокім почуванні своєї єдності з громадою і святості громадської волі».

2.   Чим пояснити те, що Мирослава сказала З. Беркуту, що у неї немає батька? Чи мала вона на це право? Свою думку вмотивуйте.

3.   Яке прислів’я використав Максим під час розмови з Т. Вовком?

а) Після дощу сонце засяє.

б) Діти батька не вчать.

в) Не хвали дня перед вечором.

Картка № 3

1.   Що надавало сил Максимові і його прибічникам у боротьбі з монголами? Наведіть переконливі обґрунтування.

2.   Прокоментуйте ставлення Максима до свого життя: «Життя в неволі нічого не варте — краще смерть». У чому, на ваш погляд, смисл життя для Максима?

3.   Максим в родині Беркутів був сином:

а) старшим;

б) середнім;

в) наймолодшим.

 

VІІ. Домашня практика  (2 хв)

1.     Прочитати 8 розділ повісті (ст.36-46)

2.     Виконати завдання 1,2,3 , ст.46.

3.     Дізнатися,  що означають імена Максим та Мирослава Максим - означає «найбільший», «превеликий».

Мирослава - це слов’янське ім’я, утворене з двох частин «світ» і «слава», тому можливі різні тлумачення перекладу імені: «прославляє світ», «прославлена миролюбністю».

Тема. Іван Франко «Захар Беркут» . Характеристика  Тугара Вовка.

Мета: охарактеризувати образи Тугара Вовка добираючи приклади з тексту; зробити ідейно-художній аналіз 8 розділу повісті, сприяти виробленню в учнів навичок аналізувати образи в художніх творах; розвивати увагу, активний словник школярів, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;  прищеплювати любов до художньої літератури, її митців.

 Тип уроку. Урок вивчення художнього твору.

Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, коучинг технологія, продуктивний урок.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект, асоціативна картка, ТЗН.

Міжпредметні зв’язки. Історія України, образотворче та музичне мистецтво.

Обладнання. Комп’ютери, портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», ілюстрації до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу.

План та хід уроку І.Підготовчий етап (5 хв)

Ø Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання

1.       «…Світлою хвилею серед пітьми невільництва» Максима була:

а) коротка зустріч з Мирославою;

б) згадка про рідну Тухольщину;

в) думка про можливість свого звільнення.

2.       Кому з героїв повісті належить фраза: «Або ми всі поляжемо, або ви»? а) Т. Вовку;

б) З. Беркуту;

в) Бурунді.

3.       В який час Максим пообіцяв вивести монголів з котловини? а) Вночі;

б) вдень;

в) вранці-рано.

4.       Щоб вийти з котловини, треба було знайти:

а) сторічну смереку;

б) велику плиту;

в) берлогу ведмедя.

5.       Що перешкодило Максиму для знайдення ним обійстя Беркутів?

а) Страшні болі по всьому тілу;

б) пожежа села;

в) великі зарослі папороті.

6.       Після згоди допомогти татарам Максим, «мов на світ народився, таким легким почув себе», коли:

а) він позбувся тяжких ланцюгів;

б) Т. Вовк подякував йому за це;

в) через тривалий час побачив сонячне проміння.

7.       Бурунда Максима називав:

а) рабом;

б) смердом;

в) любим другом.

8.       Якої плати вимагав Максим у Бурунди за зраду?

а) Ніякої;

б) не вбивати тухольців;

в) багато золота.

9.       Чим були занепокоєні Бурунда і татари під час розкопування плити для виходу в гори?

а) Великою кількістю води, що прибувала з гір;

б) дощовою погодою;

в) раптовими морозами.

10.   Татари не могли вибратися на гору, хоча вихід було і знайдено, бо по ній:

а) не було стежки;

б) сипався пісок;

в) котилося безліч каміння.

11.   На думку Максима, жодний із туркоманів-степовиків не вмів: а) плавати;

б) дряпатися по горі;

в) стріляти з метавки.

12.   Бурунда-бегадир, бачачи загибель свого війська, був:

а) розлютований;

б) розгублений;

в) байдужий до всього, що відбувалося.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

ІІ. Орієнтація (1 хв)

Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною.

Народна мудрість

Учитель. Діти! Ви повинні знати, що «зрадництво» — це найганебніша риса в людському житті. Сьогоднішній урок допоможе вам знайти правильний життєвий вибір у складній ситуації. Я сподіваюсь, що ви будете справжніми патріотами і ніколи не зрадите свій рідний край, рідну неньку. ІІІ. Презентація (6 хв)

Тугар Вовк.

Цитатна характеристика. 

•  «…Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів». • «…Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, …побудував собі гарну хату…»

•  «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду…»

•  «Тільки мені ви затроюєте життя в тім раю».

•  Максим: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати…»

•  «Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним».

•  Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!» «Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна».

•  Максим: «У мне пута на руках, а в тебе на душі!»

•  Бурунда: «Псе блідолиций. Подвійний зраднику — се твоя вина! Ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо!»

•  «Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках…» (Т. Вовк — не щасливий. Батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. Але в цьому Тугар Вовк сам винний. Його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя Максимові). Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник. Т. Вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. І виправдання йому не може бути. Навіть тоді, коли Т. Вовк рятує Максима, якого хотів зарубати Бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом.

На прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі).

 

ІV. Практика на прикладах (5 хв)

 Робота над змістом VIII розділу повісті.

Переказ окремих цікавих епізодів розділу.

Тема: зображення страшної картини загибелі татар у результаті заповнення котловини водою.

Ідея: возвеличення мудрості, кмітливості, рішучості тухольців у вмінні залучати сили природи для боротьби з ворогом.

Основна думка: кожний, хто посягає на рідний край, прагне його заполонити, буде покараний.

Композиція.

Експозиція: рішення Максима вивести татар потаємною стежкою. Зав’язка: знайдений потаємний вихід з котловини не дає можливості скористатися монголам через надходження води.

Кульмінація: осмислення Бурундою безвихідного становища, в якому опинилися він та його військо.

Розв’язка: поступова загибель татарського війська через прибуття води до котловини. Сюжет.

Максим погоджується допомогти татарам вийти з оточення тухольців через потаємний вихід, який безпосередньо знає він сам та його батько. За це Бурунда звільнив молодого Беркута з кайданів і обіцяв волю.

Після спалення татарського села Максиму необхідно було знайти свій двір, неподалік від якого, в огороді, плита, піднявши її, буде хід. Плиту було знайдено, розбито татарами, але віднайдений вихід почало заливати водою. Вода поступово прибувала, все менше було можливості перебувати в котловині. Монголи розпочали атаку на одну з гір, але тухольці не давали їм можливості вилізти по ній.

Розлютований Бурунда бачить безвихідність свого становища, все більше гине його війська у воді.

V. Керована практика (20 хв)         Бесіда за питаннями.

•  Яке значення мала для Максима його коротка зустріч з Мирославою? («Її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його з темного гробу, повернуло йому життя. Він чув, як вертала його давня сміливість і надія»)

•  Як Максим охарактеризував свого батька стосовно того, про що він промовляє? («Мій батько не на вітер говорить. Він звик добре передумати, за ким що говорить»)

•  Чому Т. Вовк вважав, що метавки не завдадуть великої шкоди татарам? («Будемо тут таки градок каміння завтра, але не дуже шкідливий градок, бо не вміли добре виплести шнурових пружин»)

•  Яким чином запропонував Максим Т. Вовку вивести відділ монголів з котловини? («Я знаю стежку з сеї котловини, безпечну, а скриту, про яку не знає ніхто в Тухлі, окрім мойого батька й мене. Стежки тої не пильнують. Туди можна вивести відділ монголів наверх і обсадити ними вивіз, а тоді легка річ буде розвалити засіки і вийти з сеї долини»)

•  Через що Максим намагався уповільнено вести монголів на гору.

•  Чим були занепокоєні Бурунда і татари під час розкопування плити для виходу в горі?

•  Чому Бурунда був незадоволений, коли було знайдено вихід, про який обіцяв Максим?

•  Чому монгольський бегадир не дотримав свого слова стосовно обіцянки звільнення Максима? Що він відповів молодому Беркуту? («Тоді будеш вільний, як усі вийдемо з сеї долини, не борше!»)

•  Чим були схвильовані татари? Як вони сприймали небезпеку, яка поступово охоплювала їх? («Монгольське військо стояло довгими рядами, по кістки в воді, сумне, безрадне… Сама тривога, сам вид грізної небезпеки побуджували тих людей до якогось діла, хоч би й безпородного, до руху. Конечно, було треба щось зробити, стрібувати щастя, бо інакше — Бурунда чув се добре — вся та маса монголів піде в врозтіч, розігнеться, гнана власною тривогою. Бурунда велів цілому війську зібратися докупи, збитися в тісну масу»)

•  Яким чином Бурунда намагався підбадьорити своє військо? («Що ви — мужі чи коти, що так боїтеся тих кількох крапель води? Чи такі ж то ріки перебували ми? Що сей потік проти Яїка, і Волги, і Дону, і Дніпра? Не бійтеся, вода по кістки не здужає затопити вас! Далі до вивозу! Нападемо всі збитою масою! Не дбаймо на страти! Побіда мусить бути наша!»)

•  Про що подумав Максим, побачивши вгорі біля метавки Мирославу? («Ось він стоїть сам серед тих ворогів, правда, без кайданів, та все-таки безоружний, невільник, і бажає, щоб хоть камінь, кинений її рукою, закінчив його життя і його муку»)

•  Яку правду розповів Максим Т. Вовку стосовно води, що прибуває в долину?

•  Чому Т. Вовк запропонував Максиму триматися разом у час небезпеки? • Як Бурунда сприймав інформацію Т. Вовка про намагання тухольців захопити територію, на якій перебували татари?

•  Що запропонував Т. Вовк Бурунді для тимчасового утримання війська над водою? («Вели своєму війську, поки вода прозірчаста, збирати з дна каміння і класти на купи, високо, понад поверхність води. Стоячи на них, ми зможемо оборонятися й від слабшого ворога — тухольців»)

•  Яким чином Бурунда із залишками свого війська хотів вибиратися з небезпеки?

•  Розкажіть, якої шкоди завдала вода монголам? («Страшно було глянути тепер по долині! Тут і там, мов чорні острови, виднілися з води купи монголів. Ані сліду якого-будь військового порядку не було вже між ними. Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині, борючись із хвилями, десь-кудись з трудом прямуючи, кричачи і проклинаючи. Ніхто нікого не слухав, ні про кого не дбав»)

•  Як тухольці сприймали ту страшну картину, коли татари гинули від води, завдаючи один одному шкоди і намагаючись вижити? («Німо, непорушно, мов дерев’яні стовпи, стояли на берегах тухольці, навіть найзавзятіші не могли без дрожі, без зойку, без сліз глядіти на ту громадну загибель людей») Як поводив себе Бурунда, коли все його військо було охоплено водою? Поясніть становище, в якому він перебував. («…Довгу хвилю Бурунда стояв на місці, рвучи собі волосся і видаючи з горла страшні беззв’язні окрики на вид загибелі свойого війська»)

Бесіда за питаннями.

•  Які у вас враження від першої зустрічі з Т. Вовком на сторінках повісті?

•  Чому боярин не розуміє Максима і зверхньо ставиться до нього?

•  Чим Т. Вовк зобов’язаний молодому Беркуту?

•  Як поводить себе Т. Вовк на тухольській копі? З чим це пов’язано?

•  Що зумовило боярина покинути Тухлю і перейти на бік татар?

•  Як Пета зустрів Т. Вовка? За що він дорікав боярину?

•  Що відомо про минуле боярина?

•  Чому батько і дочка не розуміли одне одного?

•  Чим зумовлено те, що Т. Вовк врятував життя Максиму від руки Бурунди?

Чи це було зроблено для якоїсь користі? Власні міркування обґрунтуйте.

•  Чому Бурунда назвав Т. Вовка подвійним зрадником?

•  З якою метою І. Франко відтворив у повісті образ Т. Вовка? Свої думки вмотивуйте. Орієнтовний план-характеристика Т. Вовка.

1)  Т. Вовк — тухольський боярин.

2)  Портрет і зовнішність.

3)  Стосунки Т. Вовка з іншими героями твору.

4)  Риси характеру: а) підступність;

б) хитрість;

в) гордість;

г) зарозумілість;

д) корисливість;

е) улесливість. 5) Прагнення героя:

а) поневолити народ;

б) розруйнувати і розповсюдити розбрат;

в) задовольнити власні потреби. 6) Т. Вовк — подвійний зрадник.

VІ. Незалежна  практика  (5 хв)

Робота на картках Картка № 1

1.               Через що, на ваш погляд, тухольці-християни молилися богам своїх прадідів?

2.               Висловіть власні враження стосовно того, чому З. Беркут жертвує життям сина задля громади. Наведіть переконливі обґрунтування.

3.               Який художній засіб використав І. Франко у фразі: «Слова його, гарячі, могучі»?

а) епітет;

б) метафору;

в) алегорію.

Картка № 2

1.   Поясніть, чому для Максима зрада страшніша за смерть. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.

2.   Вмотивуйте, через що З. Беркут жертвує життям свого сина в інтересах громади. Як би ви повели себе, перебуваючи на місці тухольського ватажка?

3.   Для чого З. Беркут намагався якомога швидше загатити воду?

а) Поки вода ще не прибувала з гір;

б) бо могли в будь-який час з’явитися монголи;

в) щоб цього не побачив Т. Вовк.

Картка № 3

1.   Висловіть власну точку зору стосовно того, чи можна вважати Максима зрадником. Свої міркування обґрунтуйте.

2.   Прокоментуйте слова Максима: «Чоловік у небезпеці дуже смирний, дбає про себе, а не про смерть іншого».

3.   З. Беркут називає монголів:

а) вбивцями;

б) дикунами;

в) кровопивцями.

VІІ. Домашня практика  (2 хв)

4.     Прочитати 9 розділ повісті (ст.48-55)

5.     Виконати завдання 1,2,3 , ст.56.

 

Тема. Іван Франко «Захар Беркут» . Характеристика Захара Беркута.

Мета: охарактеризувати образ Захара Беркута, добираючи приклади з тексту; зробити ідейно-художній аналіз 8 розділу повісті, сприяти виробленню в учнів навичок аналізувати образи в художніх творах; розвивати увагу, активний словник школярів, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;  прищеплювати любов до художньої літератури, її митців.

 Тип уроку. Урок вивчення художнього твору.

Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, коучинг технологія, продуктивний урок.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект, асоціативна картка, ТЗН.

Міжпредметні зв’язки. Історія України, образотворче та музичне мистецтво.

Обладнання. Комп’ютери, портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», ілюстрації до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу.

План та хід уроку І.Підготовчий етап (5 хв)

Ø Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання

Дати відповідь, кому з героїв твору «Захар Беркут» І. Франка належать нижченаведені слова?

1.   «Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть».

(Максим)

2.   «Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!» (Захар Беркут) 3. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!» (Тугар Вовк)

4.   «Раз мати родила, раз і гинути прийдеться». (Бурунда)

5.   «Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто…» (Максим)

6.   «Ми над усе любимо свій кутик,— коли б так кождий інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо».

(Максим)

7.   «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!» (Захар

Беркут)

8.   «Свідоцтво моє проти боярина Тугара Вовка велике і страшне: він зрадник…» (Митько Вояк)

9.   «Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім’я на вічну ганьбу!»

(Мирослава)

10. «Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю!» (Мирослава) 11. «Гляди, дівчина, на свій тат. Будь вірна великому Чінгісхану. Велика ласка буде!» (Пета)

12. «Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив! Ти кажеш, що щастя бажаєш, а ти вбив моє щастя». (Мирослава) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

ІІ. Орієнтація (1 хв)

Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим.

І. Франко Учитель. «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить нас», кому належать ці слова?

ІІІ. Презентація (6 хв)

Опрацювання ідейно-художнього змісту ІХ розділу повісті

Тема: зображення перемоги тухольців над монголо-татарами; смерть старого Беркута.

Ідея: возвеличення мужності, винахідливості, кмітливості тухольців, їх наполегливості у досягненні своєї мети.

Основна думка: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас».  Композиція.

Експозиція: продовження атаки тухольцями монголо-татар за допомогою стовбурів загострених ялиць.

Зав’язка: намагання Бурунди і Т. Вовка обміняти своє життя на полоненого Максима.

Кульмінація: смерть ворогів, Максим залишається живий.

Розв’язка: остання промова З. Беркута до громади; смерть і поховання ватажка Тухлі.

Сюжет.

Продовження боротьби тухольців і монголів. Все більше і більше татар гинуло під водою. Невелика купка татар, де були Т. Вовк, Бурунда, Максим, перебували на плоту. Всіх їх обстрілювали тухольці.

Щоб зберегти собі життя, Бурунда і Т. Вовк вирішують обміняти своє життя на полоненого Максима. З. Беркут не погоджується на це. Тоді Бурунда замахнувся із сокирою, щоб зарубати Максима, але Т. Вовк відрубав бегадиру руку. Бурунда, падаючи у воду, потягнув за собою Максима.

Камінь, який кинув З. Беркут за допомогою метавки знищив решту ворогів.

Максим залишається живий.

Остання промова тухольського ватажка до народу перед смертю. Поховання З. Беркута.

 

ІV. Практика на прикладах (5 хв)

Бесіда за питаннями.

•  Коли ви вперше, читаючи твір, дізналися про Захара Беркута?

•  Що єднає прізвище Захара з назвою птаха?

•  Чому Захар Беркут мав авторитет серед тухольців?

•  Як Захар реагує на шкоду, яку завдає Тугар Вовк громаді?

•  Чим пояснити те, що старий Беркут прагне розгромити, а не відбити татар? • Які сили допомагають Захарові прийняти правильне рішення і подолати ворога?

•  В чому вбачав тухольський ватажок смисл свого життя?

•  До якої справи Захар Беркут мав хист?

•  Яке значення для ще молодого Захара Беркута мало його перебування у діда Акинтія?

•  Як Захар Беркут ставиться до зрадництва Тугара Вовка?

•  Чому Захар не погодився на пропозицію Тугара Вовка обміняти полоненого Максима на вихід татар з котловини? Що в цей період відчував старий Беркут? Чи можна його засудити за таке ставлення до свого сина?

•  Яким були останні слова Захара Беркута? Що він пророкував для майбутнього покоління?

•  Чим повчальний образ Захара Беркута?

V. Керована практика (10 хв)         Орієнтовний план-характеристика образу Захара Беркута.

1)  Захар Беркут — ватажок тухольської громади.

2)  Портрет і зовнішність героя.

3)  Риси характеру:

а) добрий і волелюбний;

б) відвертий і чесний;

в) працьовитий;

г) розсудливий і мужній;

д) витриманий. 4) Прагнення героя:

а) боронити рідний край від ворогів;

б) шанувати традиції і богів;

в) служити інтересам народу;

г) закликати до єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами.

5) Захар Беркут — патріот Руської землі.

VІ. Незалежна  практика  (15 хв)

Розв’язування тестових завдань

1.       Кому з героїв твору належать слова: «…найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок»? а) Т. Вовку;

б) Бурунді;

в) Максиму.

2.       «Тухольці спихали монголів з одного становища за другим у воду», немов:

а) трава під косою;

б) огонь, пущений по скошеній сіножаті;

в) каміння, що сиплеться зі скель.

3.       Гнів Бурунди під час останньої боротьби з тухольцями порівнюється з:

а) шумом зграї вороння;

б) пустим вітром;

в) безпредметною балаканиною.

4.       Щоб зберегти життя собі та Бурунді, Т. Вовк вирішив запропонувати тухольцям:

а) багатий викуп;

б) залишити їх вільними і щасливими;

в) видати полоненого Максима.

5.       Яким чином Бурунда хотів помститися Максиму за свою смерть:

а) втопити молодця;

б) зарубати сокирою;

в) підстрелити.

6.       Через що кара Бурунди по відношенню до Максима не була здійснена:

а) Захар Беркут кинув камінь на ворога;

б) Т. Вовк відрубав руку бегадиру;

в) молодий Беркут штовхнув головного монгола у воду.

7.       Захар Беркут, звертаючись до громади, зазначив, що вона отримала перемогу над ворогом завдяки: а) згоді оборонців і дружбі;

б) воді і метавкам;

в) Максиму і Мирославі.

8.       Що пророкував Захар Беркут на майбутнє:

а) щасливе життя;

б) часи жорстокої боротьби народу проти поневолення;

в) шанувати традиції Тухольщини — інакше Боже покарання.

9.       Останній погляд Захара Беркута перед смертю був на:

а) сонце;

б) громаду;

в) Максима з Мирославою.

10.   Хто кликав на спочинок З. Беркута після бою?

а) Мирослава;

б) Сторож;

в) тухольська громада.

11.   В останній промові до громади Захар Беркут наголосив про:

а) необхідність оберігати Сторожа;

б) дружнє і впорядковане життя тухольців на майбутнє;

в) вшанування пам’яті тих, хто загинув.

12.   Щасливі дні майбутнього життя Захар Беркут уважає:

а) сонячними;

б) весняними;

в) яскравими.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

1.   Що, на вашу думку, мав на увазі старий Беркут, говорячи: «Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю». Свої міркування обґрунтуйте.

2.   В чому, на ваш погляд, вбачав Захар Беркут для себе щастя після перемоги над ворогом? Наведіть переконливі факти з твору.

3.   Повість «Захар Беркут» була написана І. Франком у:

а) Львові;

б) Києві;

в) Нагуєвичах.

Картка № 2

1.   Що мав на увазі Захар Беркут, говорячи: «Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!»? Власну думку вмотивуйте.

2.   Обґрунтуйте слова — закінчення твору. Яку думку намагався висловити ними І. Франко?

3.   Наприкінці твору Тугар Вовк:

а) тікає до Пети;

б) тоне від каміння метавки Захара Беркута;

в) залишається жити серед тухольців.

Картка № 3

1.               Прокоментуйте благословення Захара Беркута своїм дітям Максиму і Мирославі. В чому його значимість?

2.               Чи виправдовує Тугара Вовка його останній добрий вчинок, коли він рятує Максима? Свої міркування вмотивуйте.

3.               З. Беркут перед смертю зазначив, що майбутнє покоління буде жити в добу:

а) занепаду;

б) відродження;

в) великих змін.

VІІ. Домашня практика  (2 хв)

1.     Прочитати матеріал підручника на ст.57-61. Створити асоціативний ланцюг.

На вибір:

2.     Написати твір-есе на тему «Сила народу – в єдності»

3.     Створити вікі-газету на тему «І.Франко - це розум і серце нашого народу.

Створити презентацію «Образи повісті «Захар Бе