Тема.  Позакласне читання. Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе», «І небо не вмите, і заспані хвилі» 

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Шевченка, ознайомитися з поезією періоду заслання, опрацювати зміст творів, з’ясувати їх ідейно-тематичне спрямування; залучати учнів до читання художніх творів самостійно і під керівництвом учителя; розвивати пам’ять, увагу, вміння виразно читати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; раціонально використовувати навчальний час. Тип уроку: аналіз художнього твору

Обладнання: портрет Т. Шевченка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І.Підготовчий етап (15 хв)  

Ø Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання Гра «Так – ні»

1.        Т. Шевченко народився у селі Моринці (так).

2.        Перша збірка поета називалася «Кобзар» (так).

3.        У неї ввійшло 10 творів (ні).

4.        Сума викупу з кріпацтва Т. Шевченка становила 250 крб (ні).

5.        Поет тричі відвідував Україну (так).

6.        Кобзар 15 років провів на засланні (ні).

7.        Т. Шевченко навчався у Петербурзькій академії мистецтв (так).

8.        У грудні 1845 р. поет захворів на запалення легень (так).

9.        Т. Шевченко не писав п’єс (ні).

10.   Кобзар мав звання академіка-гравера (так)

11.   Поет прожив 47 років (так).

12.   Державну премію України ім.. Т. Шевченка присуджують у галузі літератури та мистецтва (так).

Ø Конкурс «Найкращий читець «Заповіту» Т. Шевченка»

ІІ. Орієнтація (1 хв)     

Учитель. Повне зібрання творів Т. Шевченка налічує 12 томів: збірка поетичних творів «Кобзар», 9 повістей, п’єса «Назар Стодоля», щоденник та листи. ІІІ. Презентація (4 хв)

Прослуховування поезії Т. Шевченка «Чи то недоля та неволя» у виконанні Б. Ступки https://www.youtube.com/watch?v=j7P7YAlPiWE.

ІV. Практика на прикладах (6 хв)

Виразне читання поезії «За сонцем хмаронька пливе» (1848), створення асоціативної карти на вірш.

Обговорення змісту поезії.

-         Який  настрій викликала у вас ця поезія?

-         Про що автор розповідає вигаданому співрозмовнику?

-         Як у вірші Кобзар зображує вечір?

-         Які кольори використав автор?

-         Які асоціації викликає слово «сонце»?

-         Чому, на думку автора, туман – ворог?

-         Якими словами закінчується поезія? 

Тема : змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.

Ідея : туга за рідним краєм, його чарівною природою.

Головна думка : батьківщина – рідна домівка.

Жанр : пейзажна лірика.

Художні особливості твору.

Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою. 

Метафори: хмаронька пливе, поли розставляє, сонце спатоньки зове, серце одпочине, серце заговорить, туман оповиє душу.

Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог, мов матері діти.

     Отже, Сонце — уособлення тепла, світла й радості, туман же, навпаки, — уособлення темряви, небезпеки. Та людина має завжди вірити, що сонце зійде, прожене пітьму, обігріє, як мати дитину. V. Керована практика (12 хв)

Ефективне запам’ятовування віршів

Учитель читає вірш  «І небо не вмите, і заспані хвилі» (1848),  а учні відтворюють його зміст за допомогою малюнків (піктограм).

Обговорення змісту поезії.

-        Хто виступає ліричним героєм у вірші?

-Що можна сказати про композиційну структуру поезії? (складається з 3 частин)

-Який настрій домінує в поезії? (пригноблений)

-Яке море поет називає у творі «нікчемне»? (Аральське) -Зобразіть провідний настрій кожного уривку. 

-Поясніть, що символізує зображення?

Метафори : небо невмите, заспані хвилі, мовчить і гнеться трава, нудиться світом.

Порівняння : неначе п’яний, очерет; трава, мов жива.

Епітети : нікчемним морем, пожовклая трава.

Риторичні оклики : Боже милий!

VІ. Незалежна  практика  (5 хв)

1. Дібрати епітети до слів :

-        хвилі –  - очерет – 

-        берег – 

-        вітер – 

-        море –

2.     Дописати рядки вірша, використовуючи довідку

3.     Прочитати вірш, використовуючи пікторгаму.

VІІ. Домашня практика  (2 хв)

1.     Вивчити одну з поезій.

2.     Намалювати ілюстрацію.

Додаток 

За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить... А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою

Оповиє тобі душу,

Й не знаєш, де дітись, І ждеш його, того світу, Мов матері діти.

 

***

І небо невмите, і заспані хвилі;

І понад берегом геть-геть, Неначе п’яний, очерет

Без вітру гнеться. Боже милий!

Чи довго буде ще мені

В оцій незамкнутій тюрмі,

Понад оцим нікчемним морем

Нудити світом? Не говорить,

Мовчить і гнеться, мов жива,

В степу пожовклая трава;

Не хоче правдоньки сказать, А більше ні в кого спитать.