Тема. Тарас Шевченко. Життєпис поета.  «Мені тринадцятий минало…», «Тополя»

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Шевченка, проаналізувати його автобіографічний програмовий твір, в якому простежується мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові; ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; визначити  ідейно-тематичну спрямованість балади «Тополя», проаналізувати казково-фантастичні мотиви, художні засоби, внутрішній світ героїв; розвивати активний словник школярів, увагу, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, формувати кругозір, світогляд; виховувати в учнів любов до рідної літератури; повагу до творчості Т. Г. Шевченка; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

 Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу 

Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, продуктивний урок.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект,ТЗН.

Літературні терміни : контраст, балада, метаморфоза, ідея.

Міжпредметні зв’язки. Образотворче та музичне мистецтво.

Обладнання. Комп’ютери,  Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу, портрет Т. Г. Шевченка, міні-бібліотечка його творів, аудіозапис твору «Мені тринадцятий минало», малюнки-ілюстрації до балади «Тополя», дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки).

План та хід уроку

І.Підготовчий етап (5 хв)

Ø Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання

•       Хто такий Т. Шевченко?

•       Що вам відомо про дитинство письменника?

•       Які  здібності мав Тарас Григорович?

•       Хто і яким чином викупив Т. Шевченка з кріпацтва?

•       Чому дитинство для Тараса, як і для багатьох українських дітей, було безрадісним?

•       Назвіть художні твори письменника, які вам вже відомі. Чим вони вам запам’яталися?

•       Як наш народ вшановує пам’ять великого українського митця сьогодні?

•       Чому Т. Шевченка називають Кобзарем?

ІІ. Орієнтація (2 хв)

Учитель. «Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

     Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

     Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в бога у зневіру і песимізм.

     Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

     Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко» (І.Франко).

ІІІ. Презентація (10 хв)

1. Перегляд відео про Т. Шевченка https://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8.

2.                                                                                                                            Картка

Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861)

МОРИНЦІ

«Мені тринадцятий минало», «Тополя», «Заповіт»

ІV. Практика на прикладах (5 хв)

- Робота з підручника ст.61

Опрацювання поезії Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало» (1847) Виразне читання поезії, а потім її прослуховування в аудіозаписі.

Створення асоціативної карти на вірш.

Тема: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.

Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати. 

Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.

Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями.

•  Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?

•  Що вам відомо про кріпацтво як сучасне явище?

•  Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?

•  Як склалася доля малого Тарасика?

•  Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?

•  Чому, на думку хлопця, йому бог нічого не дав?

•  Яким чином прислів’я «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне» стосується героя поезії?

•  Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими?

•  На скільки частин можна поділити даний твір? Доберіть до них заголовок.

Художні особливості твору.

Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!».

Риторичні запитання: «…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?». Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».

Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».

Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози».

V. Керована практика (12 хв)

Теорія літератури.

Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар.

Ідея — узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору і виражена в образній формі, авторське ставлення до зображуваного, сутність ставлення письменника до життя.

Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліроепічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне. 

Особливості балади як жанру художньої літератури:

•  реальне часто поєднується з фантастичним;

•  невелика кількість персонажів;

•  підкреслена узагальненість;

•  відсутність деталізації;

•  стислість у викладі матеріалу;

•  «магічна» музичність.

Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь.

Виразне читання балади «Тополя»

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.

 Композиція.

Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Як твір УНТ за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння.

Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю.

Зав’язка:

Полюбила чорноброва Козака дівчина.

Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем.

Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака.

Розв’язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею.

 Сюжет.

Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом.

Дівчина покохала козака. Любилися, зустрічалися, аж доки козака не стало. Молодиця сумує за ним. Мати хоче її видати заміж за стару людину. Дочка не бажає зраджувати тому коханню, яке у неї було. Вона звертається по допомогу до ворожки.

Спробувавши зілля бабусі, дівчина стала тополею.

Особливості твору, його зв’язок з УНТ:

1)  наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння);

2)  композиція (вступ, основна частина, закінчення);

3)  невелика кількість дійових осіб;

4)  магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки);

5)  відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину.

Проблематика:

•  вірність і зрада;

•  кохання щире і без почуттів;

•  батьки і діти.

 Обговорення змісту твору за питаннями:

•  Яке значення має пейзаж на початку твору?

•  Що символізує тополя? Назвіть відомі вам образи-символи.

•  Опишіть зовнішність дівчини.

(…чорнобрива…

Карі оченята,

Біле личко червоніє — …) • Про що вона свідчить?

•  Як Т. Шевченко описує щирість почуттів молодят?

•  Яких страждань зазнала молодиця, коли козак залишив її? («Не співає чорнобрива …Білим світом нудить:

Без милого батько, мати —

Як чужії люди, без милого сонце світить — Як ворог сміється,

Без милого скрізь могила…

А серденько б’ється»)

(«Сохне вона, як квіточка…»)

•  Чому мати була схвильована за долю дочки?

•  Що вам відомо про весільний обряд сватання?

•  Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким старцем? Як до цього поставилася дівчина?

•  Чому молодиця звернулася до ворожки? Чи належить ворожка до представників нечистої сили?

•  Чи можна вважати даний твір застереженням для молодих дівчат?

•  З якою метою Т. Шевченко використовує прийом контрасту? Як це зазначено у творі?

•  Чи можна вважати кохання між головними героями твору палким? Свої міркування обґрунтуйте.

•  Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації, зображені у творі? Відповідь вмотивуйте.

•  Які риси характеру притаманні молодиці? Відповідь оформіть письмово у зошиті, застосовуючи прийоми «Доміно», наприклад: вірність у коханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність…  Художні особливості твору.

Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».

Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».

Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько».

Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда».

Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню…», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!» VІ. Незалежна  практика  (5 хв)

1.       Яку роботу виконував малий Т. Шевченко–кріпак?

а) Випасав ягнят;

б) доглядав паненя;

в) малював картини для продажу.

2.       Яка пора року відображена в поезії?

а) Осінь;

б) літо;

в) весна.

3.       Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він: а) заблукав;

б) не отримав нічого від бога;

в) боявся грози, дощу.

4.       Що робила дівчина неподалік від Тарасика?

а) Копала картоплю;

б) плоскінь вибирала;

в) жито жала.

5.       Після чого «неначе сонце засіяло…» для хлопчика-пастушка? Бо:

а) дівчина його поцілувала;

б) заспівав соловейко;

в) дядько дав йому цукерку.

6.       У якого пана служив поет-кріпак?

а) Польського;

б) Новгородського;

в) Енгельгардта.

7.       Який художній прийом застосовував Т. Шевченко у рядку з твору: «А серденько мліло»?

а) Метафору;

б) епітет;

в) контраст.

8.       Скільки років чекала молодиця свого козака?

а) Два;

б) шість;

в) п’ять.

9.       Щоб припинити страждання своєї дочки мати вирішує її:

а) засватати за старого, багатого;

б) розвеселити співами;

в) віддати заміж за сільського коваля.

10.   Який народний обряд згадується у творі?

а) Колядування;

б) сватання;

в) щедрування.

11.   З питанням «Скажи мені щиру правду — Де милий серденько?» дівчина зверталася до: а) матері;

б) бабусі-ворожки;

в) тополі.

12.   Страждаючи, дівчина подумує:

а) утопитися;

б) переїхати в інше село;

в) вирушити у подорож на пошуки коханого.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. VІІ. Домашня практика  (2 хв)

На вибір:

1.     Створити презентацію до біографії Т.Шевченка

2.     Скласти питання до балади «Тополя» 3. Намалювати ілюстрацію до одного з твору.

Тема. Тарас Шевченко. «Заповіт» - твір , що єднає минуле, теперішнє, майбутнє

Мета: ознайомити учнів з твором Т. Шевченка «Заповіт», зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум’яна любов автора до України, віра у революційне повалення самодержавства; розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, пошани, любові до рідного краю, його народу; інтерес до наслідків власної праці; прищеплювати пунктуальність, стійкість, мужність, наполегливість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, продуктивний урок.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект,ТЗН.

Літературні терміни : контраст, балада, метаморфоза, ідея.

Міжпредметні зв’язки. Образотворче та музичне мистецтво.

Обладнання. Комп’ютери,  Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу, портрет Т. Г. Шевченка, міні-бібліотечка його творів, грамзапис вірша «Заповіт», малюнки-ілюстрації до твору; дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки).

План та хід уроку

І.Підготовчий етап (5 хв)

Ø Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання

Картка № 1

1.                 Дослідіть, як за допомогою природи поет намагається відобразити внутрішній стан свого героя. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2.                 Як, на ваш погляд, з якою молитвою пастушок звертався до Бога? Свої думки обґрунтуйте.

3.                 Який художній засіб використав Т. Шевченко у фразі: «І хлинули сльози»? а) Метафору;

б) порівняння;

в) алегорію.

Картка № 2

1.   Охарактеризуйте дівчину, яка не виявила байдужості до сліз хлопця? Вмотивуйте її поведінку, прагнення стосовно цього.

2.   Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко оптимістично закінчує дану поезію? Свої міркування обґрунтуйте.

3.   Кульмінацією поезії є:

а) хвилювання хлопчика через непорозуміння з паном;

б) плач, а потім радість героя;

в) осмислення героєм того, що він став багатим.

Картка № 3

1.   Чи можна вважати поезію «Мені тринадцятий минало» Т. Шевченка автобіографічною? Власну думку доведіть, посилаючись на факти з життя письменника та приклади з твору.

2.   Дослідіть, як змінюється настрій і почуття головного героя протягом твору. Чим це зумовлено? Свою думку вмотивуйте.

3.   Яке з прислів’їв стосується хлопчика-пастушка?

а) «Більше смутку, як радості»;

б) «Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду»;

в) «Іржа залізо їсть, а печаль серце».

ІІ. Орієнтація (2 хв) Прослуховування пісні на слова Т.Шевченка «Заповіт» за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=u3KDRRqTgtE.

ІІІ. Презентація (10 хв)

      Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.

        У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікарприятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:      Як умру, то поховайте. Мене…  

        Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.

      Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок: …вставайте, кайдани порвіте.

       Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

ІV. Практика на прикладах (5 хв)

- Робота з підручника ст.70. Учитель читає вірш, учні за допомогою піктограм записують його зміст.

Особливості виразного читання твору «Заповіт». Як необхідно читати таку поезію?

      Спочатку тихо, повільно і лагідно, зі смутком, інтимно-довірливо. В міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна здвоєна строфа читається неголосно (тихіше, ніж кінець попередньої строфи), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок — різко. Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Перші чотири рядки слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алітерацію р, вимовляти цей звук з деяким притиском. Заключні чотири рядки читаються ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено, приблизно так, як читався початок твору.

 Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

  Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

 Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

 Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.

Тлумачення слова «заповіт»: а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок (заповідь).  Композиція.

За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, котрі об’єднані попарно і тому утворюють ніби три ступеня, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час всі вони об’єднані в одну гармонійну цілість.

Експозиція:

Як умру, то поховайте…

На Вкраїні милій…

Зав’язка:

Як понесе з України Кров ворожу.

Кульмінація: …Вставайте, Кайдани порвіте.

Розв’язка:

І мене…

Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.  Сюжет.

       Це розвиток-переживання ліричного героя про долю народу. У розгортанні сюжету можна виділити три частини, пов’язані між собою за допомогою інтонацій. Перші слова «Заповіту» вражають своєю граничною простотою, навіть буденністю. Тут нема і сліду «декларативності». Поет від імені ліричного «Я» висловлює свою останню волю.

        Неначе батько зібрав синів перед смертю і лагідно, спокійно, без жалю і зітхань, як колись загадував їм чергову роботу, нині просить з ледь помітною журбою поховати його, як годиться. Але в цій простоті — глибина думки і образу. 

V. Керована практика (12 хв)

Обговорення змісту поезії за питаннями.

•  Що є заповітом? Для чого його складають?

•  Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?

•  З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії?

•  Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? Про що це свідчить?

•  Якою поет змальовує Україну? («Степи широкі», «лани широкополі», Дніпро, кручі) Про що мріє Т. Шевченко?

•  Хто були ворогами українського народу?

•  Яких страждань зазнав простий люд?

•  До чого закликає поет у творі? Відповідь свою підтвердіть цитатами.

•  Яким шляхом, на думку Т. Шевченка, можна здобути волю? Чому?

•  Про яку «сім’ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням? Доберіть епітети до цього слова з твору.

•  Яке останнє прохання поета?

•  Як трудящі виконали заповіт Кобзаря?

 Художні особливості твору.

Клас ділиться на три групи. 1-а – виписує епітети; 2-а – визначає римування, 3-я – виписує порівняння.

Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море». Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».

VІ. Незалежна  практика  (5 хв)

Виконання тестових завдань

1.   Т. Шевченко заповідає, щоб його поховали на Вкраїні:

а) неподалік від вишневого садка;

б) серед степу широкого;

в) в мальовничому місті.

2.   Вкраїну поет називає:

а) милою;

б) коханою;

в) рідною.

3.   Яка річка згадується в поезії?

а) Дунай;

б) Ока;

в) Дніпро.

4.   «Заповіт» — це заклик-звернення Т. Шевченка до народу:

а) постійно читати твори;

б) повстати проти самодержавства;

в) цінувати красу української природи.

5.   Доповніть рядок: «І вражою злою кров’ю… окропіте»:

а) долю;

б) волю;

в) серце.

6.   За яких умов поет «полине до самого бога»? Якщо:

а) проллється кров ворожа;

б) буде на це згода народу;

в) він відчує власну слабкість.

7.   «Заповіт» Т. Шевченка написав 25 грудня 1845 р.:

а) на Аралі;

б) в Переяславі;

в) у Києві.

8.   Німецькою мовою «Заповіт» Т. Шевченка здійснив переклад:

а) П. Грабовський;

б) І. Франко;

в) Леся Українка.

9.   Мелодія до «Заповіту» Т. Шевченка належить:

а) М. Лисенку;

б) Б. Лятошинському;

в) Г. Гладкому.

10.          «Заповіт» Кобзаря перекладено більше як на… мов народів світу: а) п’ятдесят;

б) шістдесят;

в) сорок.

11.          Т. Шевченко під час подорожі по знедоленій Вкраїні чув відгомін спалахів селянських повстань, проїхавши сотні сіл: а) Полтавщини і Київщини;

б) Сумщини і Чернігівщини;

в) Харківщини і Львівщини.

12.          За жанровою спрямованістю «Заповіт» Т. Шевченка — це лірика: а) філософська;

б) політична;

в) громадянська.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. VІІ. Домашня практика  (2 хв)

1.     Вивчити вірш.

2.     Прочитати матеріал підручника на ст.73