Тема. Осмислення минулого в казці І. Нечуя-Левицького «Запорожці».
Мета: ознайомити учнів із цікавою сторінкою життя митця, змістом казки «Запорожці», удосконалювати вміння та навички характеризувати персонажів твору, проаналізувати образ Карпа Летючого, розвивати уявлення школярів про пейзаж, його роль у розкритті теми та основної думки, культуру зв’язного мовлення, логічного мислення, увагу, спостережливість; уміння виразно читати прозові твори; виховувати почуття патріотизму, героїзму, сміливість, відвагу, любов до рідного краю; формувати інтерес до книги.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник «Українська література для 5 класу закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко»; портрет І. Нечуя-Левицького; презентація; фонозапис увертюри до опери М. Лисенка «Тарас Бульба» (за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=gpzCVxQqijs)
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
· виразно читати та аналізувати казку І. Нечуя-Левицького;
· характеризувати героя Карпа Летючого;
· знаходити пейзажі.
Після уроку учні більше знатимуть:
· фактів із життя прозаїка.
Учні отримають:
· позитивні емоції від знайомства зі справжніми творами мистецтва.
Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього,
хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани.
М.Т. Рильського.
Хід уроку
I. Організаційний момент. Емоційне налаштування на урок.
Слайд 1. «Прогноз погоди»
Учитель: Добрий день, ось і розпочався урок. Пропоную вам вибрати ту картинку, яка найбільше зараз відповідає вашому емоційному настрою. У зошиті відтворіть її. Отож, зробимо прогноз: (Слайд 2)
ІІ. Повідомлення теми й мотивація навчальної діяльності.
(Слайд 3) Учитель. Ми з вами переконалися, що Україна має славну історію. Упродовж віків нашим предкам доводилося боронити землю від багатьох нападників. Вільний дух, шляхетність, мужність притаманні найкращим людям часів Київської Русі. Їхню естафету перейняли і козаки.
(Слайд 4)
Над цим питанням поміркуємо, аналізуючи казку «Запорожці» Івана Нечуя-Левицького.
(Слайд 5) Запишіть у зошити тему нашого уроку.
Іван Нечуй-Левицький «Запорожці». Осмислення минулого в казці.
ІІІ. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.
(Слайд 6) Епіграфом до уроку є слова Максима Рильського «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани. Тож шануймо наше минуле. Хто ж такий Іван Нечуй-Левицький?
(Слайд 7-8) «Всеобіймаючим оком України», «артистом зору» назвав Іван Франко письменника, який народився в с. Стеблеві на Черкащині, у сім’ї священника. Працював учителем і жодного разу не був у відпустці. Він дивував усіх своєю пунктуальністю. За його розпорядком можна було звіряти годинники. Гуляв щодня одним і тим самим маршрутом, завжди під парасолькою, не любив суперечок, мав вразливу душу. Спати лягав рівно о десятій годині. Самостійно вивчав іноземні мови.
(Слайд 9) Відомі твори І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», історичний роман «Князь Єремія Вишневецький», історична повість «Гетьман Іван Виговський». Його зацікавлення історією вилилося у цілу низку нарисів: «Унія і Петро Могила, київський митрополит», «Перші київські князі Олег, Ігор, Святослав і святий Володимир і його потомки», «Український гетьман Богдан Хмельницький і козаччина» , оповідання «Вітрогон».
(Слайд 10) Своєрідним продовженням народної традиції у зображенні козацького лицарства є казка «Запорожці». Ця казка була написана в 1872р. Уперше її опублікували в Львові в журналі «Правда» 1873р., 1874р. – у Києві.
(Слайд 11) Робота з текстом з елементами бесіди.
(Слайд 12) Казку «Запорожці» І. Нечуй-Левицький починає як народні казки. (Учні зачитують початок казки)
(Слайд13) У тексті є слова, які не зустрічаються в нашому житті. Тож збагатимо свій словниковий запас. (Учні зачитують слова і їх значення)
(Слайд 14) Фізкультхвилинка «Козацька сила»
(Слайд 15) Анкета Карпа Летючого
1. Прізвище та ім'я –
2. Місце проживання – с. Старий Кодак (фортеця на правому березі Дніпра напроти Кодацького порога (див. Дніпрові пороги). Збудована влітку 1635 польс. урядом з метою ізоляції Запорозької Січі від належних Польщі укр. земель. У серпні того ж року запорожці, очолювані І.Сулимою, зруйнували укріплення і знищили гарнізон жовнірів. 1639 фортеця була відбудована. У роки нац.-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. (див. національна революція 1648–1676) стала опорним пунктом укр. війська (див. також Кодацька облога 1648). В часи гетьманства І.Мазепи виконувала функції сторожового поста. За умовами Прутського трактату 1711 була знищена)
3. Рід занять –
4. Вміння, які виявляв з дитинства –
5. Ставлення інших героїв –
6. Риси характеру –
7. Зовнішність –
8. Авторська характеристика –
9. Ваше ставлення до героя, яким ви його уявляєте –
Зверніть увагу! В анкеті є зображення Карпа Летючого, яким його побачив ШІ (штучний інтелект). Чи відповідає воно опису І. Нечуя-Левицького? Поряд із цим зображенням, за бажанням, створіть власне.
(Слайд 16) Знайдіть і зачитайте опис порогів. Чи схвилював вас цей епізод?
(Слайд 17) Створіть ланцюжок подій.
(Слайд 18) Рефлексія
Учні висловлюються про значущі для них цінності уроку:
Сьогодні я дізнався…
Було цікаво…
Я зрозумів, що…
Тепер я зможу…
Мені сподобалося ...
Мене здивувало ...
Урок дав мені для життя…
(Слайд 19) Домашнє завдання:
про С. Палія (ІІ група),
про І. Мазепу (ІІІ група),
сенкан «козак» (ІV група)