Із циклу «АКТОРСЬКИЙ ТРЕНІНГ» Вправа «ПОВОДИР»

Із циклу «АКТОРСЬКИЙ  ТРЕНІНГ» для керівника театрального колективу(студії, гуртка)

Вправа «ПОВОДИР»

Ефективна вправа на партнерство. Робота над  власним тілом  та мобілізація  внутрішніх ресурсів.

План проведення вправи:

1. Розбиваємося на пари. В кожній парі визначаємо, хто з учасників отримує перший, а хто - другий номер. Перший буде виконувати функції поводиря. Другому випадає  бути веденим, «сліпцем»: він буде виконувати вправу з закритими (або зав'язаними) очима. «Сліпцю»  потрібно освоїтися  з новою «роллю» (  з втратою одного з органів почутті- зору), і спробувати замінити тимчасово втрачену здатність бачити навколишній світ на  загострений  уважний слух, мобілізувати свою  інтуїцію. «Сліпцю»  потрібно довіритися  своєму партнеру-«поводирю». «Поводирю»  потрібно  взяти  на себе відповідальність за  безпеку партнера.
2. Для виконання вправи нам потрібно весь простір кімнати, входи і виходи з неї. Буде дуже добре, якщо ми зможемо використовувати також коридор, суміжні приміщення, тощо ... Розширення простору дії робить завдання набагато більш значущим. Зрозуміло, заздалегідь подбати  про передбачуваний маршрут руху пар від небезпечних або великогабаритних сторонніх предметів, від столів з гострими кутами ...
3. Починаємо вправу «Поводир». Поводир перевіряє готовність свого партнера до вправи: чи очі зав'язані, чи не тисне йому пов'язка? Чи є якісь проблеми? починаємо  перший етап. «Поводир» встає за спиною веденого і кладе йому руку на плече. По ходу руху поводир направляє свого товариша тільки за допомогою руки, не даючи ніяких додаткових команд.
4.  Закінчився перший етап вправи. Тепер «поводир» стає  обличчям до «сліпця». Руки складаємо так, щоб  долоня «поводиря»  була внизу, а «сліпця» зверху на долоні поводиря. На другому етапі треба пройти маршрут в такий «гнучкій» зв'язці, не втрачати контакту між донями: рука веденого не повинна зісковзувати з руки ведучого. Це непросто, але  після першого етапу ви стали краще розуміти один одного, і це взаєморозуміння допоможе парі пройти другий етап завдання
5.  Продовжуючи  вправу, знову міняємо стиль ходьби. «Поводир» стає збоку або ззаду «сліпця» без будь-якого фізичного контакту з ним. Тепер вам треба буде пройти спільний маршрут лише за допомогою словесних вказівок. .
6. Тепер пари розходяться на невелику відстань один від одного. Між учасниками  не буде ніякого фізичного зв'язку. «Ведення сліпця»  здійснюватиметься лише голосом ведучого, який обере для себе будь-який звук і буде постійно виспівувати його. «Поводир» буде вести свого партнера, оберігаючи від несподіваних зіткнень. Весь шлях йому доведеться виконати, в основному задкуючи, щоб постійно бачити партнера- «сліпця» і буквально прикривати його власним тілом від інших учасників і предметів. «Сліпцю»  потрібно навчитися впізнавати голос свого «поводиря», виділяючи його серед інших шумів і голосів, розрізняючи його за характером звуку, висоті, тембру. Але, незважаючи на незручність в пересуванні, цей етап надзвичайно цікавий саме мобілізацією внутрішніх ресурсів обох партнерів.
7. Після вправи-  подякували своїм  «поводирям» за відповідальне виконання завдання. Поміняйтеся ролями і зараз ви отримаєте можливість дослідити ті ж відчуття, які щойно пережив ваш партнер. Вправа починається з першого етапу.
8. Обговорення вправи. Що ви відчували, коли були  «сліпцем»? Чи легко довірити себе іншій людині? Чого ви боялися найбільше? Яке відношення ви відчували до ведучого? Хто беззастережно вірив своєму поводирю? Чому? Що змушувало вас з недовірою ставитися до вашого партнера?

Які почуття ви відчували, будучи «поводирем»? Чи вдалося налагодити між вами емоційний зв'язок, що було потрібно для цього? Який етап завдання був найбільш складний і чому?  Ким, на вашу думку, бути складніше: поводирем чи «сліпцем»?