Із досвіду роботи "Розвиток творчої уяви молодших школярів"

РОЗВИТОК  ТВОРЧОЇ  УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Розвиток уяви в молодшому шкільному віці тісно пов'язаний із розвитком мовлення, з формуванням пізнавальних здібностей дитини, з її загальним інтелектуальним розвитком. Важливо навчити дитину формулювати різні за складністю задуми і реалізовувати їх. Ці завдання ефективно вирішуються при організації дорослими продуктивних вправ діяльності дитини. Важливим є формування уяви у контексті розумового розвитку, зростання пізнавальної активності та самостійності дитини. Ефективним у процесі навчання є створення проблемних ситуацій ігрового характеру, які не мають готового способу вирішення або його засоби відсутні.

Види завдань для розвитку творчої уяви:

1.  Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями.

2. Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі.

3. Придумування казок.

4. Складання віршів, загадок, скоромовок.

Майже всі види цих завдань доступні вже першокласникам, однак із різною мірою самостійності й повноти виконання. У першому класі такі творчі завдання вважаються пропедевтичними, бо їх виконують у тісній співпраці з вчителем в усній формі. Слово вчителя, його заохочувальна інтонація та позитивне ставлення до таких робіт емоційно сприймаються малюками. Ці засоби слід доповнити кропіткою роботою у підготовці дітей до виконання конкретних творчих завдань. Зокрема, нагромадження відповідних спостережень, їх осмислення, активізація та розширення словника, аналіз зразків, корекція відповідей тощо.

• Складання  творів-мініатюр  за опорними  словами  та словосполученнями.

Оберіть будь-який набір опорних слів і словосполучень із запропонованих нижче; використовуючи їх, письмово складіть маленьке оповідання:

а)  горобець, струмок, подих весни, бруньки, свіжість, добрий настрій.

б)    дідусь, еліксир молодості, допомога, амфора, старовинна скринька.

• Складання    творів-описів    на    основі    узагальнення особистих вражень, спостережень у природі.

-  Під час екскурсії поспостерігайте за жителями парку чи лісу. Навчіться вдивлятися в кольори дерев, вслухатись у щебет пташок. Спробуйте передати словами звуки, фарби, дотики.

- Знайдіть у парку найкрасивіший листочок. Розкажіть, чому саме його ви виділили серед інших, чим він особливий.

-  Опишіть, яким ви уявляєте місто майбутнього, (завдання для 1-2кл.)

- Складіть письмовий твір-опис на одну із запропонованих тем:

а) краса зимового парку

б) веселі хмаринки

в) замріяна берізка

г) що можна побачити з мого вікна?

• Придумування казок.

-   Створіть власну казку-кальку з будь-якої відомої казки. Для цього необхідно звести основні сюжетні лінії відомої казки до отримання абстрактної схеми. Потім цю схему необхідно інтерпретувати по-новому, тобто символи «одягти в одежу» нових образів.

-   Переплетіть події різних казок та створіть власну оригінальну казку, використовуючи техніку «вінегрет із казок».

• Складання віршів.

-  Складіть маленький вірш-небилицю.

-   Спробуйте створити віршик-метафору, в якому замальовується певний об'єкт природи, (соснова хвоїнка у воді, метелик на троянді, світлячки у ночі, місяць за хмарою).

Використання цих завдань та ігор у навчанні сприяють розвитку не тільки уяви і літературних здібностей, вони дають змогу забезпечити розвиток особистості дитини.

У фантазуванні дітей тісно переплітаються пам'ять, мислення, мовлення, емоції, моральний досвід, практичні уміння. Суттєво, що дитина, яка яскраво фантазує в одному виді діяльності, легко переносить цю якість на інші. Основою запропонованих завдань є формування творчості, яка сприяє появі креативності безпосередньо в навчальному процесі й у повсякденному житті.

Перші творчі спроби можна починати  із складання загадок. Учням ця робота подобається. Такі завдання можна виконувати  на уроках читання, природознавства, під час уроків-екскурсій  на природі. Загадка найбільше зацікавлює дітей, коли вона стає відправним моментом для бесіди про тварину чи подію або явище, для того, щоб учні здогадалися, яку нову тему вивчатимуть, щоб закріпити словникові слова, для логічних вправ.

Отже в будь-якому випадку загадка на уроці допомагає справі виховання і мислення дітей. Тільки загадкою можна навчити дітей висловлювати свою думку та фантазію.

         Загадки можна складати:

• за описом, розглядаючи сам предмет чи його ілюстрацію та складаючи опис згідно з планом;
• за аналогією, розглянувши і проаналізувавши подану загадку, скласти аналогічну вже про інше.

-         І в огні не горить, і в воді не тоне (Лід)

-         І по небу літає, і на землю падає (Хмара)

• за темою (весняна тематика: про струмочок, сонечко, підсніжник)
• із поданим словом (прикметником — червоний)

-         Червоний, кругленький

          Для соусу добренький (Помідор)

-         Не риба, а плаває,

                   Не листок, а зелена (Жаба)

Алгоритм складання загадки:

1. Уважно розгляньте предмет (чи пригадайте явище).

2. Опишіть його за планом:

а) предмет (форма, колір, смак, запах, дотик);

б) явище (позитивне чи негативне, для чого воно? Коли відбувається?);

в) тварина (рослина) — (назва, розмір, форма, колір, дотик, де живе, що їсть, користь).

3. Зробіть висновок про суттєві особливості предмета.

4. За висновком складіть загадку.

На уроках читання та мови діти не тільки вчаться складати загадки і відгадувати їх, а й працюють над скоромовками, завдяки яким прищеплюється увага і повага до кожного вимовленого звука, слова, до якості і чистоти мовлення.

Щоб сформувати яскраву особистість, слід з перших кроків навчання привчати дітей до творчої діяльності, до уміння робити вибір. Отже, творча робота зі словом — це і методичний засіб, що робить навчання цікавим, і дійова виховна сила. Учителю треба вміти використовувати на уроках ті моменти, які спонукають учнів до творчості.