Календарне планування 10 клас ( профільний рівень)

Про матеріал

Програма призначена для навчання учнів хімії на профільному рівні у класах біолого-хімічного, хіміко-технологічного, фізико-хімічного, агрохімічного профілів. Як профільний навчальний предмет хімія включає курси неорганічної (10-й клас), органічної та загальної хімії (11-й клас). Зміст курсів ґрунтується на знаннях, набутих учнями в основній школі. Профілізація забезпечується не лише поглибленим вивченням хімії, посиленням міжпредметних зв'язків, а й упровадженням спецкурсів, факультативів та курсів за вибором

Перегляд файлу

10-й клас

(3 год на тиждень, усього 105 годин )

НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

К-ть

годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до  загальноосвітньої підготовки учнів

Дата

Розділ І. Повторення та поглиблення основних теоретичних питань курсу основної школи    (16год)

 

1,2

Класифікація хімічних елементів і речовин. Властивості основних класів неорганічних сполук.

 

Учень (учениця)

називає

  • хімічні елементи та їх сполуки;

наводить приклади:

  • s-, p-, d-елементів;
  • сполук з різним типом кристалічних ґраток;
  • розчинів;
  • різних випадків гідролізу;

формулює означення:

  • основних класів неорганічних сполук з точки зору електролітичної дисоціації;
  •  ізотопів, електронегативності, радіусу атома;
  • окисно-відновних реакцій;
  • розчинів,  масової частки розчиненої речовини,

     молярної концентрації;

  • гідролізу солей;
  • сучасне означення періодичного закону;

характеризує

  • хімічні елементи за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів;

складає:

  • електронні та графічно-електронні формули атомів елементів;
  • рівняння  відповідних хімічних реакцій;
  • схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

класифікує

  • хімічні елементи та речовини;

пояснює:

  • механізми утворення різних типів хімічних зв’язків;
  • теплові явища при розчиненні речовин;

обґрунтовує:

  • закономірності змін будови атомів  елементів та їх властивостей  у періодичній системі;
  •  залежність фізичних властивостей речовин від їх будови;

прогнозує

  • фізичні властивості речовин у залежності від їх будови;

експериментально розв’язує задачі

  • на генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук;

виготовляє

  • розчини солі заданої молярної концентрації;

визначає

  • реакцію середовища водних розчинів солей;

обчислює:

  • масу, кількість речовини, об’єм реагентів і продуктів реакції за рівнянням реакції;
  • молярну концентрацію речовини у розчині;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

 

3,4

Обчислення за хімічними рівняннями  маси, кількості речовини, об’єму реагентів і продуктів реакції.

 

 

5,6

Сучасні уявлення про будову атомів. Нукліди. Ізотопи.

 Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

 

 

7,8

Характеристики атомів елементів: радіус атома, електронегативність і закономірності зміни їх у періодах і групах.

Будова електронних оболонок атомів елементів І-ІV періодів періодичної системи. Електронна та графічно-електронна конфігурації атомів s-,
p-, d-елементів.

Характеристика хімічного елемента за його положенням у періодичній системі та будовою атома.

 

 

9,10

Хімічний зв’язок. Ковалентний, йонний, металічний, водневий зв’язки, механізми  їх утворення.

 Атомні, молекулярні, йонні, металічні кристалічні ґратки. Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.

 

 

11,12

 

 

 

 

 

13,14

Валентність і ступінь окиснення елементів у основному та збудженому станах атомів. Окисно-відновні  реакції.

Розчини. Процес розчинення речовин. Характеристики кількісного  складу розчинів: масова частка та молярна концентрація розчиненої речовини. Обчислення молярної концентрації .

 

Гідроліз водних розчинів солей.

 

15,16

Контрольна робота №1

 

 

Розрахункові задачі:

1. Обчислення молярної концентрації розчиненої речовини у розчині.
2. Обчислення за хімічними рівняннями реакцій маси, кількості, об’єму реагентів і продуктів реакції.

Демонстрації:

1. Таблиці: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва (короткий і довгий варіанти); розчинності кислот, основ і солей у воді; ряд електронегативностей елементів.
2. Моделі кристалічних ґраток.

3. Теплові явища при розчиненні концентрованої сульфатної кислоти (кристалічного натрій гідроксиду) та амоній нітрату.

4. Зміна кольору при розчиненні безводного купрум(ІІ) сульфату.

5. Зміна об’єму при розчиненні спирту у воді.

Лабораторні досліди.

1. Гідроліз водних розчинів солей і визначення їхнього середовища..

Міжпредметні зв’язки:

математика: найменше спільне кратне;

фізика: атом, атомне ядро, ядерна модель атома, електрон, йон; формула густини рідини; біологія: хімічні елементи найважливіші для організму людини;

основи здоров’я: необхідність контролю за якістю води, повітря, харчових продуктів.

Розділ ІІ. Неметалічні елементи та їхні сполуки

 

Тема  1. « Гідроген. Водень»

Учень (учениця)

називає

  • ізотопи та сполуки Гідрогену;

формулює

  • закон об’ємних відношень газів;

характеризує:

  • Гідроген за його місцем у періодичній системі та будовою атома;
  • поширеність у природі;
  • фізичні та хімічні властивості водню;
  • способи добування;

складає:

  • електронну та графічно-електронну формули атома Гідрогену;
  • рівняння відповідних хімічних реакцій;
  • схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

обґрунтовує

  • місце Гідрогену в періодичній системі;
  • валентність та ступені окиснення;

оцінює

  • роль водню як екологічно чистого палива;

експериментально

  • добуває, збирає і перевіряє водень на чистоту;

обчислює

  • об’єм речовин у хімічних реакціях за законом об’ємних відношень газів;

дотримується правил безпечного поводження з воднем.

 

17,18

Гідроген. Місце у періодичній системі. Будова атома. Ізотопи. Поширеність Гідрогену в природі

Водень. Склад молекули і будова речовини.  Добування. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з  неметалами, металами, оксидами металів, етеном(етиленом) та етином (ацетиленом). Застосування водню.

 

 

19,20

Об’ємні відношення газів у хімічних реакціях. Закон об’ємних відношень газів.  Розрахунки за законом об’ємних відношень газів

 

Розрахункові задачі.

3. Розрахунки за законом об’ємних відношень газів.

Демонстрації:

6. Добування водню в лабораторії та способи його збирання.

7. Перевірка водню на чистоту.

8. Горіння водню в кисні.

9. Взаємодія водню з купрум(ІІ) оксидом.

Міжпредметні зв’язки:

математика: пропорція, пряма пропорційна залежність;

фізика: об’єм та одиниці об’єму;

біологія: біологічна роль Гідрогену в живих системах.

 

 

 

 

21,22

Тема 2. « Елементи VІІ-А групи (галогени)»(8год)

Загальна характеристика елементів групи: Флуор, Хлор, Бром, Йод.  Поширеність їх у природі.

Хлор як проста речовина. Склад молекули і будова речовини. Фізичні властивості хлору. Способи добування хлору.

Хімічні властивості хлору: взаємодія з воднем, металами, водою, лугами, метаном, етеном і етином. Поняття про ланцюгову реакцію. Хлорна вода.    Застосування хлору.

 

 

Учень (учениця)

називає

  • елементи-галогени та їхні сполуки;

наводить приклади

  • основних природних сполук галогенів та їх родовищ в Україні;

формулює

  • означення вільного  радикалу;

характеризує:

  • елементи та прості речовини галогенів;
  •  фізичні та хімічні властивості галогенів, хлоридної кислоти, хлоридів; 
  • способи добування хлору;
  • поширеність галогенів у природі;
  •  практичне значення галогенів та їхніх сполук, вплив на довкілля;

складає:

  • електронні та графічно-електронні формули атомів галогенів;
  • рівняння відповідних хімічних реакцій; 
  • схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

 

 

23,24

Гідроген хлорид. Склад молекули і будова речовини. Фізичні властивості. Добування та застосування гідроген хлориду (хлороводню).

Хлоридна кислота. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, з основними та амфотерними оксидами та гідроксидами, солями.

пояснює:

  • сутність ланцюгових реакцій на прикладі взаємодії хлору з воднем;
  • біологічну роль галогенів та їхніх сполук;

порівнює:

  • елементи галогени за їхнім положенням в періодичній системі і будовою атомів;
  • фізичні та хімічні властивості їхніх сполук;

експериментально визначає

  • хлорид-, бромід-, йодид-іони та йод;

розв’язує

  • експериментальні задачі;

обчислює

  • масу, об’єм (газуватих речовин),  або кількість речовини продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів узято в надлишку;

дотримується правил безпечного поводження з хлорною, бромною, йодною водою, хлоридною кислотою.

 

25,26

Хлориди. Розчинність хлоридів у воді. Якісна реакція на хлорид-іони. Застосування хлоридної кислоти та хлоридів.

Обчислення за рівнянням хімічної реакції маси або кількості речовини продукту, якщо один з реагентів узято в надлишку.

 

 

27,28

Фтор, бром і йод. Порівняння фізичних і хімічних властивостей простих речовин: взаємодія з металами, воднем, водою. Якісні реакції на бромід-, йодид-іони, йод. Застосування сполук Флуору, Брому та Йоду. Біологічне значення галогенів.

Проблема охорони довкілля від забруднення сполуками Хлору

 

29,30

Контрольна робота№2

 

 

Розрахункові задачі:

4. Обчислення маси, об’єму (газуватих речовин), або кількості речовини продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів узято в надлишку.

Демонстрації:

10. Зразки хлору, брому, йоду, сполук галогенів.

11. Сублімація йоду.
12. Добування гідроген хлориду та розчинність його у воді.

13. Хімічні властивості хлоридної кислоти.
14. Витіснення галогенів один одним із розчинів галогенідів.

Лабораторні досліди:

2. Якісні реакції на хлорид-, бромід-, йодид-іони та йод.

Міжпредметні зв’язки:

біологія: біологічна роль галогенів, значення хлоридної кислоти для травлення в шлунку;

географія: нерудні корисні копалини України;

основи здоров’я: захворювання, що виникають внаслідок нестачі йоду в організмі, наслідки уражання шкіри та очей хімічними речовинами.

 

Тема 3. « Елементи VI-А групи»(8год)

 

Учень (учениця)

називає

  • елементи VI-А групи та їхні сполуки;
  • прості речовини Оксигену та Сульфуру;

наводить приклади

  • основних природних сполук елементів VI-А групи та їх родовищ в Україні;

характеризує:

  • елементи групи;
  • прості речовини Оксигену та Сульфуру;
  • фізичні та хімічні властивості простих речовин, оксидів і кислот Сульфуру;
  • поширеність у природі Оксигену та Сульфуру; практичне значення кисню, сірки та сполук Оксигену і Сульфуру;
  • біологічну роль Оксигену, Сульфуру та їх сполук;

складає:

  • електронні та графічно-електронні формули атомів елементів групи;
  • рівняння відповідних хімічних реакцій;
  • схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

пояснює

  • причини  кислотних дощів;

порівнює:

  • елементи VI-А групи за їхнім положенням в періодичній системі і будовою атомів;
  • фізичні та хімічні властивості їхніх сполук;
  • прості речовини Оксигену та Сульфуру;

експериментально:

  • доводить властивості розбавленої сульфатної кислоти;
  • визначає сульфід-, сульфіт- і сульфат-іони в розчинах;

розв’язує

  • експериментальні задачі;

обчислює

  • кількість речовини,  масу або об’єм продукту реакції за відомою кількістю речовини, масою або об’ємом вихідної речовини, що містить домішки;

дотримується правил безпечного поводження з розчином сульфатної кислоти.

 

 

31,32

Загальна характеристика елементів VI-А групи. Поширеність елементів у природі.

Оксиген. Прості речовини Оксигену: кисень та озон. Порівняння фізичних та хімічних властивостей озону та кисню. Їх біологічна роль. Значення озонового шару для життя організмів на Землі.

 

 

 

 

33,34

Сульфур. Прості речовини Сульфуру: ромбічна, моноклінна, пластична сірка. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, неметалами. Застосування.

Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту реакції за відомою кількістю речовини,  масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки.

 

 

 

 

 

 

 

35,36

Гідроген сульфід. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем.  Сульфідна кислота та сульфіди. Якісна реакція на сульфід-іони. Фізіологічна дія сірководню.

Сульфур(IV) оксид і сульфітна кислота. Їх окисно-відновні властивості.

Сульфур(VІ) оксид. Сульфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості розведеної та концентрованої сульфатної кислоти: взаємодія з металами, основними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями. Водовідбірні властивості.

Сульфати. Якісна реакція на сульфат-іони. Застосування сульфатної кислоти та сульфатів

 

37

Контрольна робота№3

 

 

Розрахункові задачі:

5. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту реакції за відомою кількістю речовини, масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки.

Демонстрації:

15. Зразки сірки та інших природних сполук Сульфуру.

16. Взаємодія кисню з неметалами та металами.

17. Добування сульфур(IV) оксиду реакцією обміну та ознайомлення з його властивостями. 18. Взаємодія концентрованої сульфатної кислоти з металами.

19. Дія концентрованої сульфатної кислоти на цукор.

Лабораторні досліди:

3. Хімічні властивості розведеної сульфатної кислоти та сульфатів.

4. Якісні реакції на сульфід-, сульфіт- та сульфат- іони.

Міжпредметні зв’язки:

математика: відсоткові розрахунки;

біологія: біологічна роль Оксигену та Сульфуру, фотосинтез,  дихання рослин, дихання тварин, газообмін у легенях людини;

географія: поширення сульфуровмісних корисних копалин в Україні; 

основи здоров’я: наслідки ураження шкіри та очей хімічними речовинами.

 

Тема 4 «. Елементи V-А групи»

 

 

 

 

38,39

Загальна характеристика елементів V-А групи.   Поширеність їх у природі. Біологічна роль Нітрогену і Фосфору.

Азот. Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, воднем і киснем. Добування, застосування.

 

Учень (учениця)

називає:

  • елементи V-А групи та їхні сполуки;
  • прості речовини Фосфору;

наводить приклади:

  • основних природних сполук Нітрогену та Фосфору;
  • мінеральних добрив;

характеризує:

  • елементи групи за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома;
  • прості речовини Фосфору;
  • фізичні та хімічні властивості азоту, фосфору, амоніаку, оксидів, кислот і солей Нітрогену та Фосфору;
  • поширеність елементів та їх сполук у природі;
  •  застосування сполук Нітрогену та Фосфору;
  • азотні та фосфатні мінеральні добрива;

складає:

  • електронні та графічно-електронні формули атомів Нітрогену і Фосфору;
  • рівняння відповідних хімічних реакцій;
  • схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

порівнює:

  • елементи V-А групи за їхнім положенням у періодичній системі та будовою атомів;
  • фізичні та хімічні властивості сполук Нітрогену та Фосфору;
  • прості речовини Фосфору;

пояснює

  • колообіг Нітрогену та Фосфору в природі;

висловлює судження

  • про вплив сполук Нітрогену та Фосфору на довкілля;

 

 

 

 

 

40,41

Амоніак. Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, кислотами, горіння та каталітичне окиснення. Донорно-акцепторний механізм утворення йону амонію. Фізіологічна дія амоніаку. Лабораторні способи добування амоніаку.

.

 

 

 

 

42,43

Солі амонію. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з лугами, солями, розкладання при нагріванні, гідроліз. Якісна реакція на йон амонію. Застосування амоніаку та солей амонію. Обчислення виходу продукту реакції від теоретичного

 

 

 

 

44,45

Нітроген(ІІ) оксид і нітроген(ІV) оксид. Фізичні та хімічні властивості: окисно-відновні, відношення до води та лугів. Фізіологічна дія на організм. Захист довкілля від оксидів Нітрогену.

 

 

 

 

 

 

46,47

Нітратна(азотна) кислота. Фізичні та хімічні властивості розведеної та концентрованої нітратної кислоти:   розкладання на світлі та при нагріванні, взаємодія з металами та деякими неметалами, основними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями, дія на органічні сполуки. Якісна реакція на нітрат-іони. Застосування нітратної кислоти.

Нітрити та нітрати. Фізичні та хімічні властивості: розкладання при нагріванні. Проблема вмісту нітратів і нітритів у харчових продуктах. Застосування нітратів. Колообіг Нітрогену в природі.

 

 

 

 

48,,49

Фосфор. Прості речовини Фосфору: червоний, білий, чорний фосфор. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем, галогенами, металами. Добування. Застосування фосфору.

Фосфор(V) оксид. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, лугами, основними оксидами. Застосування.

 

експериментально:

  • доводить властивості амоніаку, розбавленої нітратної і ортофосфатної кислот;
  • визначає амоній-, нітрат- і ортофосфат-іони;

оцінює

  • значення азотних і фосфорних добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур;

обчислює

  • вихід продукту від теоретичного;

дотримується

правил безпечного поводження з амоніаком і розбавленою нітратною кислотою

 

 

 

 

50,51

Ортофосфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості: особливості електролітичної дисоціації, взаємодія з основними оксидами, лугами і солями. Фосфати і гідроген фосфати. Якісна реакція на фосфат-іони. Застосування. Колообіг Фосфору в природі.

Азотні та фосфорні мінеральні добрива. Проблема охорони довкілля при використанні мінеральних добрив.

 

52,53

Рішення розрахункових задач.

 

 

54,55

Контрольна робота № 4

 

 

Розрахункові задачі:

6. Обчислення виходу продукту від теоретичного.

Демонстрації:

20. Добування амоніаку реакцією обміну.

21. Розчинення амоніаку у воді („фонтан”).

22. Взаємодія амоніаку з гідроген хлоридом.

23. Термічне розкладання солей амонію.

24. Взаємодія розбавленої та концентрованої нітратної кислоти з міддю.

25. Спалахування скипидару в нітратній кислоті.

Лабораторні досліди:

5. Якісна реакція на амоній-іон.

6. Якісна реакція на ортофосфат-іон.

7. Ознайомлення із зразками азотних і фосфатних добрив..

Міжпредметні зв’язки:

біологія: біологічна роль Нітрогену і Фосфору, живлення рослин, використання мінеральних добрив у сільському господарстві;

основи здоров’я: наслідки ураження шкіри та очей хімічними речовинами

 

Тема 5. « Елементи IV-А групи»

 

Учень (учениця)

називає:

  • елементи IV-А групи та їхні сполуки;
  • прості речовини Карбону та Силіцію;

наводить приклади:

  • основних природних сполук Карбону і Силіцію та їхніх родовищ в Україні;
  • силікатних матеріалів;

формулює

  • означення адсорбції;

характеризує:

  • елементи групи за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома;
  • прості речовини Карбону і Силіцію;
  • фізичні та хімічні властивості вуглецю та силіцію, оксидів, кислот, солей Карбону та Силіцію;
  • способи добування карбон(ІІ) оксиду і карбон(IV) оксиду;
  • поширеність Карбону, Силіцію та їхніх сполук у природі;
  •  

 

 

 

56,57

Загальна характеристика елементів IV-А групи. Поширеність їх у природі. Біологічна роль Карбону та Силіцію.

Карбон. Прості речовини Карбону: алмаз, графіт, карбін. Їхня будова. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, активними неметалами, оксидами металів, водяною парою. Адсорбція.

Розв’язування задач за термо­хімічними рівняннями реакцій.

 

 

 

 

 

 

 

58,59

Карбон(ІІ) оксид(чадний газ). Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: горіння, взаємодія з оксидами металічних елементів. Фізіологічна дія   карбон(ІІ)оксиду   на живі організми. Способи добування. Застосування.

Карбон(IV) оксид(вуглекислий газ). Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, оксидами, лугами, вуглецем. Способи добування. Застосування. Фізіологічна дія та біологічна роль карбон(IV) оксиду. Парниковий ефект.

 

складає:

  • електронні та графічно-електронні формули атомів елементів IV-А групи;\
  • рівняння  відповідних хімічних реакцій,
  • схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

пояснює:

  • біологічну роль Карбону та Силіцію;
  • сутність адсорбції, парниковий ефект;
  • колообіг Карбону в природі;

порівнює:

  • неметалічні властивості елементів IV-А групи;
  • прості речовини Карбону та Силіцію;

висловлює судження

  • про вплив оксидів Карбону на довкілля;

оцінює

  • практичне значення явища  адсорбції;
  • наслідки парникового ефекту;

експериментально:

  • доводить властивості карбон(IV) оксиду, взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів;
  • визначає наявність карбонат-іонів;

розв’язує

  • розрахункові задачі за термохімічними рівняннями реакцій;
  • експериментальні задачі на властивості карбонатів і силікатів;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

 

 

 

 

 

60,61

Карбонатна(вугільна) кислота.  Карбонати та гідрогенкарбонати. Хімічні властивості: взаємодія з кислотами, розкладання при нагріванні, гідроліз водних розчинів. Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів. Якісна реакція на карбонат-іони. Поширеність карбонатів у природі. Застосування. Колообіг Карбону в природі.

Силіцій. Прості речовини Силіцію: кристалічний і аморфний силіцій. Їхня будова. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, неметалами та розчинами лугів. Застосування силіцію.

 

 

 

 

62,63

Силіцій(ІV) оксид. Склад і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з магнієм, вуглецем, флуоридною кислотою. Застосування.

Силікатна(кремнієва) кислота Фізичні властивості. Силікати. Природні та штучні. Силікатні матеріали: скло, цемент, кераміка.

 

64,65

Контрольна роьота№ 5

 

 

Розрахункові задачі.

7. Розрахунки за термохімічними рівняннями реакцій.

Демонстрації.

26. Кристалічні ґратки алмазу та графіту. 

27. Адсорбція активованим вугіллям розчинених у воді барвників (фуксин, лакмус тощо).

Лабораторні досліди.

8. Перетворення карбонатів у гідрогенкарбонати і навпаки.

9. Якісна реакція на карбонат-іони.

10. Ознайомлення зі зразками мінералів..

Міжпредметні зв’язки.

фізика: кількість теплоти, одиниці вимірювання теплоти, електрична провідність матеріалів (провідники, напівпровідники та діелектрики);

біологія: біологічна роль Карбону та Силіцію, фотосинтез, дихання рослин, дихання тварин, газообмін у легенях і тканинах людини;

 географія: паливні корисні копалини;

основи здоров’я: наслідки отруєння побутовим газом

 

Розділ ІІІ. Металічні елементи та їхні сполуки

 

 

Тема 1. «Загальні відомості про  металічні елементи та метали»

 

Учень (учениця)

називає

  • s-, p-, d-металічні елементи;

наводить приклади

  • металічних руд, сплавів;

формулює

  • означення корозії;

характеризує:

  • положення металічних елементів за їхнім місцем у періодичній системі;
  • характерні фізичні та хімічні властивості металів, їх поширеність у природі;
  • біологічну роль металічних елементів;

складає:

  • електронні та графічно-електронні формули атомів металічних елементів;
  • рівняння відповідних хімічних  реакцій;
  • схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;    

пояснює:

  • утворення металічного зв’язку;
  • будову  металів;
  • сутність хімічної та електрохімічної корозії;
  •  захист металів від корозії;

обґрунтовує:

  • властивості металічних елементів та їх сполук;
  •  поширеність металічних елементів у природі; 

оцінює :

  • практичне значення металів;

прогнозує:

  • можливість перебігу реакцій за рядом активності металів;

висловлює судження:

  • про наслідки корозії металів;

розв’язує:

  • задачі на обчислення за рівнянням реакції між розчином солі та металом;  

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

 

 

 

 

66,67

Положення металічних елементів у періодичній системі. Особливості будови їх   атомів. Поширеність у природі.

Метали. Металічний зв’язок. Характерні фізичні та хімічні  властивості металів:  взаємодія з неметалами, водою, лугами, кислотами, розчинами солей.

 

 

 

 

 

68,69

Обчислення за рівняннями реакцій між розчином солі та металом.

Корозія металів. Види корозії: хімічна та електрохімічна. Захист від корозії. Поняття про сплави.

Загальні способи добування металів із руд. Поняття про металургію. Пірометалургія, гідрометалургія, електрометалургія, мікробіометалургія.

 

70,71

Електроліз водних розчинів та розплавів  безоксигенових солей.

 

 

Розрахункові задачі:

8. Обчислення за рівняннями хімічних реакцій між розчином солі та металом.

Демонстрації:

28. Моделі кристалічних ґраток металів.

29. Витіснення міді з купрум(ІІ) сульфату залізом.

30. Взаємодія металів з неметалами.

31. Досліди, що ілюструють корозію металів та захист від неї.

32. Взаємодія цинку (алюмінію) з натрій гідроксидом.

Лабораторні досліди:

11. Ознайомлення із зразками металів, природними сполуками металічних елементів, сплавами.

12. Взаємодія металів із розчинами солей.

13. Взаємодія металів із розчинами кислот.

Міжпредметні зв’язки:

фізика: електричний струм у металах;

географія: рудні корисні копалини, родовища залізної, марганцевої та руд кольорових металів;

трудове навчання: механічні властивості металів.

 

Тема 2. « Металічні лементи І-А – ІІІ-А груп»

Учень (учениця)

називає

  • металічні елементи І-А – ІІІ-А груп та їхні сполуки;

наводить приклади:

  • природних сполук Натрію, Калію, Кальцію, Магнію, Алюмінію та їхніх родовищ;
  • сплавів магнію та алюмінію;
  • калійних добрив;

характеризує:

  • поширеність елементів І-А – ІІІ-А груп у природі; елементи Натрій, Калій, Магній, Кальцій, Алюміній за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома;
  • фізичні та хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію, алюмінію та їхніх найважливіших сполук;

складає:

  • електронні та графічно-електронні формули атомів елементів Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію;
  • рівняння відповідних хімічних реакцій;
  • схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

 

 

72,73

Загальна характеристика хімічних елементів 1-А групи. Натрій і Калій – типові представники лужних елементів. Поширеність їх у природі. Фізичні та хімічні властивості натрію і калію: взаємодія з неметалами і водою, відношення до кислот. Сполуки Натрію і Калію (оксиди, гідроксиди, солі). Застосування. Біологічна роль Натрію і Калію.

 

 

 

 

74,75

Загальна характеристика хімічних елементів ІІ-А групи. Магній і Кальцій -   представники лужноземельних елементів. Поширеність їх у природі. Фізичні та хімічні властивості магнію і кальцію: взаємодія з неметалами, водою, кислотами, солями.  Сполуки Кальцію та Магнію (оксиди,  гідроксиди, солі). Твердість води та способи її усунення. Біологічна роль Магнію і Кальцію. Застосування сполук Магнію і Кальцію.

 

пояснює:

  • амфотерність  алюміній гідроксиду;
  •  сутність твердості води;

порівнює

  • властивості оксидів і гідроксидів лужних, лужноземельних елементів і Алюмінію;

обґрунтовує:

  • застосування металів І-А -ІІІ-А груп і сполук елементів їхніми властивостями;
  • роль калійних добрив;

висловлює судження

  • про значення твердості води у промисловості та побуті;

експериментально

  • визначає йони , , , у солях;

обчислює

  • вміст металів у їхній суміші;

розв’язує

  • експериментальні задачі;

дотримується правил   безпеки під час виконання хімічних дослідів.

 

 

76,77

Алюміній. Характеристика елемента. Поширеність у природі. Фізичні та хімічні властивості алюмінію: взаємодія з неметалами, водою, кислотами та лугами, оксидами металічних елементів. Оксид і гідроксид Алюмінію, їхні амфотерні властивості. Застосування сполук Алюмінію.

 

 

 

78,79

Ферум. Характеристика елемента. Поширеність у природі. Біологічна роль. Фізичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з неметалами, водою, кислотами, солями. Сполуки  Феруму (II) і Феруму (III): оксиди, гідроксиди, солі. Якісні реакції на йони , . Застосування

називає

  • сполуки Феруму;

наводить приклади:

  • природних сполук Феруму;
  • сплави заліза;

характеризує:

  • Ферум за його місцем у періодичній системі та будовою атома;
  • фізичні та хімічні властивості заліза та його сполук із ступенями окиснення +2, +3;
  • якісні реакції на йони і ;
  • поширеність Феруму у природі ;

складає:

  • електронну та графічно-електронну формули атома Феруму; 
  • рівняння відповідних хімічних реакцій;
  • схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

порівнює

  • властивості оксидів і гідроксидів Феруму (ІІ) і (ІІІ);

обґрунтовує

  • застосування заліза та його сплавів;

висловлює судження

про біологічну роль Феруму;

експериментально визначає

солі Феруму (II) і (III);

розв’язує

експериментальні задачі;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

 

80,81

Контрольна робота №6

 

 

Розрахункові задачі:

9. Розрахунки вмісту металів у їхній суміші.

Демонстрації:

 33. Зразки природних сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію.
34. Горіння магнію в кисні.

35. Взаємодія натрію та кальцію з водою.

36. Забарвлення полум’я солями Натрію, Калію, Кальцію, Магнію.

37. Механічна міцність оксидної плівки алюмінію.
38. Усунення твердості води..

39. Природні сполуки Феруму.

40. Спалювання заліза в кисні.

41. Характерні реакції на йони Феруму (ІІ) і (ІІІ).

42. Зразки сплавів заліза.

43. Окиснення ферум(ІІ) гідроксиду до ферум(ІІІ) гідроксиду.

Лабораторні досліди:

14. Взаємодія  кальцій оксиду з водою.

15. Добування алюміній гідроксиду і доведення його амфотерних властивостей

16. Добування ферум(ІІ) і ферум(ІІІ) гідроксидів. Взаємодія їх із кислотами.

17. Відновні властивості йона Феруму(ІІ) (взаємодія ферум(ІІ) сульфату із розчином калій перманганату в кислому середовищі).

18. Окиснювальні властивості йона Феруму(ІІІ) (взаємодія ферум(ІІІ) хлориду з калій йодидом або натрій сульфітом).

19. Гідроліз солей Феруму (ІІ) і (ІІІ).

 Міжпредметні зв’язки:

математика: алгебраїчне рівняння з однією змінною, система двох рівнянь з двома невідомими, їх розв’язання способами підстановки та додавання;

біологія: біологічна роль Натрію, Калію та Кальцію, використання калійних добрив; географія: нерудні корисні копалини України

 

Розділ IV. Промислове виробництво найважливіших неорганічних речовин

 

 

82,83

Загальні наукові принципи хімічного виробництва: вибір сировини, теплообмін, протитечія, безперервність, автоматизація та механізація виробничих процесів.

Учень (учениця)

називає:  

  • основні наукові принципи, сировину та етапи виробництв сульфатної кислоти, амоніаку, чавуну та сталі;

формулює:

  • означення електролізу, оборотних та необоротних реакцій, хімічної рівноваги;
  •  принцип Ле Шательє;

складає:

  • рівняння відповідних хімічних реакцій;
  • схеми електродних процесів;

пояснює:

  • сутність електролізу;
  • вплив різних чинників на перебіг реакції та

хімічну рівновагу;

характеризує

  • виробництва сульфатної кислоти, амоніаку, чавуну та сталі;

обґрунтовує

  • найважливіші наукові принципи та оптимальні умови  зазначених виробництв;

оцінює

екологічну небезпеку хімічних виробництв

 

 

84,85

Хімічна рівновага. Оборотні й необоротні реакції. Умови зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє. Керування хімічними процесами: зміна швидкості реакції та зміщення хімічної рівноваги.

 

86,87

Промислове виробництво сульфатної кислоти. Сировина. Основні стадії виробництва. Хімічні реакції, що лежать в основі її виробництва контактним способом, закономірності їх перебігу і керування ними.

 

 

88,89

Охорона навколишнього середовища від забруднення промисловими викидами. Кислотні дощі.

Синтез амоніаку в промисловості.  Оптимальні умови та наукові принципи синтезу амоніаку.

 

 

 

90,91

Виробництво заліза та його сплавів. Доменний процес вироблення чавуну, його хімізм. Сталь. Пряме відновлення заліза з руди. Промислове добування заліза – основа чорної металургії. Екологічні проблеми, що пов’язані з металургією, шляхи їх  розв’язування.

 

92-105

Виконання тестових завдань ЗНО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Golubovska Irina
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Пов’язані теми
Хімія, Планування
Додано
16 лютого 2018
Переглядів
591
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку