Календарне планування 11 клас всесвітня історія 2019 - 2020 н.р. за підручником І.Щупак

Про матеріал
Складено відповідно до програми: « Історія України. Всесвітня історія, 10 – 11 класи», затвердженої наказом МОН від 21.02.2019 р.№ 236 Всесвітня історія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навч.закладів / 2019 І.Щупак – К.: УОВЦ « Оріон», 2019 р.
Перегляд файлу

     Календарне планування 11 клас всесвітня історія 2019 – 2020 н. р. за підручником    

    І.Щупак     

   Складено відповідно до програми: « Історія України. Всесвітня історія, 10 – 11

   класи», затвердженої наказом МОН від 21.02.2019 р.№ 236 

   Всесвітня історія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навч.закладів / 2019

   І.Щупак – К.: Вид – во « Оріон», 2019 р.                

 

  

 уроку

 Дата

                 Тема уроку

 Очікувані результати навчально – пізнавальної діяльності

 

 

Розділ 1.Облаштування повоєнного світу

 

  1.

 

 

  2.

 

 Ялтинсько – Постдамська

 система міжнародних відносин

 

 Початок « холодної війни»

 

 

 

 

Знати:

зміст понять: конфронтація, біполярний (двополюсний) світ, Холодна війна, соціалістичний табір, доктрина;

час створення ООН, МОП, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світового банку, ВООЗ; поділу Німеччини; утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД);

характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;

мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН;

вплив “плану Маршалла” на відбудову повоєнної Європи і формування “двополюсного світу”;

значення “Загальної декларації прав людини” (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.

Уміти:

встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням “двополюсного світу”;

використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;

встановити причини і спрогнозувати можливі наслідки розв’язування Холодної війни.

 

 

Розділ 2.  Держави Північної Америки та Західної Європи

 

 3.

 

 

 

 4.

 

 

 

 5.

 

 

 

 6.

 

 

 

 

 7.

 

 

 

 8.

 

 

 

 9.

 

 

 

 

 

 10.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Постіндустріальне ( інформаційне) суспільство. Боротьба за громадянські права і права меншин

 

 Транснаціональні корпорації. НТР.

 Різні моделі ринкового господарства

 

 

 Німеччина: від « економічного дива» до об’єднання країни та сучасного стану

 

 

 Італія і Франція у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст..

 

 

 

 

 Від Європейського економічного співтовариства до Європейського союзу

 

 

 Роль США у міжнародних відносинах у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст..

 

 

  Практичне заняття. Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу

 

 

 Узагальнення  за розділом ІІ.  Держави Північної Америки та Західної Європи

Знати:

зміст понять: маккартизм, неоконсерватизм, рейганоміка, тетчеризм, неолібералізм, економічне диво, соціальне ринкове господарство, брексіт;

час рейганоміки та тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; “червоного травня” у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору;

основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”;

значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

внесок українцської діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

– використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

охарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;

визначити причини та наслідки тривалого економічного зростання в ФРН та Італії; руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;

визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Конрада Аденауера, Сильвіо Берлусконі, Тоні Блера, Шарля де Голя, Джона Кеннеді, Ангели Меркель, Франсуа Міттерана, Барака Обами, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер, Дональда Трампа, П’єра Трюдо.

 

 

 

 Розділ 3. Держави Центрально – Східної Європи: трансформаційні процеси

 

 11.

 

 

 

 

 12.

 

 

 

 13.

 

 

 

 

 14.

 

 

 

 

 15.

 

 

 

 16.

 

 

 17.

 

 

 

 18.

 

 

 

 19.

 

 

 

Результати Другої світової війни для народів Центрально – Східної Європи. Особливості розвитку Болгарії та Югославії.

 

 

Сталінська модель соціалізму та її втілення в Угорщині , Румунії та Польщі.

 

 Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Сталінська модель соціалізму в Чехословаччині і « Празька весна» 1968 р.

 

 

 Практичне заняття « Празька весна» 1968 р.

 

 

 

 

 СРСР: завершення епохи Сталіна.

 « Хрущовська відлига»

 

 

 

 СРСР: від доби Брежнєва до перебудови

 

 « Оксамитові революції» в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини

 

 Росія наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст..Політична, економічна й ідеологічна експансія Росії в регіоні

 

 Узагальнення до розділу 3. Держави Центрально – Східної Європи: трансформаційні процеси.

 

 

 Знати:

зміст понять: Празька весна, оксамитова революція, перебудова, гласність, самоврядний соціалізм, соціалізм з людським обличчям, Солідарність, шокова терапія;

– час Угорської революції, “Празької весни”, утворення РЕВ; перебудови в СРСР, “оксамитових революцій”, розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;

– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи;

Уміти:

– визначити роль СРСР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;

використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі.

порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка, Йосифа Броз Тито, Леха Валенси, Вацлава Гавела.

 

 

 Розділ 4. Держави Азії, Африки та Латинської Америки: вибір шляхів розвитку

 

 20.

 

 

 

 21.

 

 

 22.

 

 

 

 23.

 

 

 

 24.

 

 

 

 25.

 

 

 

 26.

 

 

 27.

 

 

 

 28.

 

Японія у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст..

 

 

Китай у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст..

 

 

Індія і Пакистан у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

 

 

 

Утворення Ізраїлю. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання.

 

 

Ісламська революція в Ірані.

« Арабська весна». Терористична діяльність

 

 

Практичне заняття. Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.

 

Латинська Америка у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст..

 

 

 Африка у другіц половині ХХ – на початку ХХІ ст..

 

 

Узагальнення до розділу 4. Держави Азії, Африки та Латинської Америки:

 Вибір шляхів розвитку

Знати:

– зміст понять: Рух неприєднання, Рік Африки, апартеїд, Арабська весна, ісламська революція, ісламський фундаменталізм, деколонізаці;

– час японського економічного дива, реалізації курсу “трьох червоних знамен” і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку “Арабської весни”, формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі;

– причини й особливості “культурної революції” в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; “японського економічного дива”, “чотирьох модернізацій” Ден Сяопіна, близькосхідної проблеми, “Арабської весни”, конфлікту в Сирії;

– вплив конфлікту в Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;

– використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;

– визначити можливі способи врегулювання близькосхідної проблеми; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

– порівняти “японське економічне диво” з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;

 висловити аргументовані судження щодо діяльності Індіри Ганді, Фіделя Кастро, Нельсона Мандели, Джавахарлала Неру, Ден Сяопіна, Хірохіто, Мао Цзедуна.

 

 

Розділ 5. Міжнародні відносини

 

 29.

 

 

 

 

 30.

 

 

 31.

 

 

 

 32.

 

 

 

 

 

 

 

Динаміка « Холодної війни»

Період « розрядки» в міжнародній політиці

 

 

Практичне заняття. Демонтаж результатів періоду « розрядки» :

Причини і наслідки

 

Проблеми міжнародного тероризму.

Агресія Російської Федерації проти України

 

 

Узагальнення до розділу 5:

Міжнародні відносини

 

 

 

Знати:

зміст понять: Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, багатополярний світ, міжнародний тероризм;

– час Холодної війни, Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції;

– причини, ознаки, динаміку та наслідки Холодної війни, міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції.

Уміти:

– використовувати карту як джерело інформації про події Холодної війни: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї та В’єтнамі, в Афганістані, сучасну геополітичну ситуацію у світі;

пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;

– охарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах Холодної війни;

– пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив “нового політичного мислення” та розпаду СРСР на міжнародні відносини кінця ХХ ст.

 

 

 Розділ 6. Повсякденне життя і культура

 

 33.

 

 

 

 

  34.

 

 

 

 

 

 35.

 

Постіндустріальне (інформаційне))суспільство. НТР

 

 

 

Розвиток літератури і мистецтва: домінуючі тенденції. Спорт у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст..

 

 

 

 

 

 

Узагальнення до курсу.

Знати:

– зміст понять: науково-технічна революція (НТР), високі технології, неореалізм, функціоналізм, постмодернізм, соціальний реалізм, абстракціонізм, поп-арт;

динаміку, напрямки і здобутки НТР;

– діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтва і спорту другої половини ХХ – початку ХХІ ст;

– базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Уміти:

– охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;

– визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільства;

– визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);

визначити соціальні наслідки НТР

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Левкова-Сизова Анастасия
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
До підручника
Всесвітня історія (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Щупак І.Я.)
Додано
16 вересня
Переглядів
1038
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку