Календарне планування 8 клас

Про матеріал

Календарне планування уроків хімії розроблено згідно з навчальною програмою, що затверджена Міністерством освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. (Оновлена програма 2017 року з хімії)

Календарно-тематичне планування уроків хімії 8 клас на 2017/2018 н.р.((2 год на тиждень, разом 68 годин )

Перегляд файлу

Календарне планування

хімія 8 клас

(2 год на тиждень, разом 68 год)

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804.

(http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html)

№ п/п

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Дата

Примітка

 

 

Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу (3 год)

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор (V) оксидом, карбон (ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

 

1.

Найважливіші хімічні поняття.

05.09

05.09

01.09

 

2.

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакція розкладу, сполучення.

06.09

06.09

07.09

 

3.

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині.

12.09

12.09

08.09

 

 

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома (15 год)

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

 

 

 

 

4

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

13.09

13.09

14.09

 

5

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

19.09

19.09

15.09

 

6

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання)

20.09

20.09

21.09

 

7

Періодична система хімічних елементів, її структура

Демонстрація 1: Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

26.09

26.09

22.09

 

8

Навчальні проекти №1,2 з теми:

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми періодичної системи хімічних елементів

27.09

27.09

28.09

 

9

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

 

Демонстрація 2: Моделі атомів (віртуальні 3D)

03.10

03.10

29.09

 

10

Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі.

Демонстрація 3: Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D)

04.10

04.10

05.10

 

11

Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

Демонстрація 3: Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D)

10.10

10.10

06.10

 

12

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів 1-20.

Демонстрація 3: Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D)

11.10

11.10

12.10

 

13

Електронні та графічні електронні

формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

17.10

17.10

13.10

 

14

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

18.10

18.10

19.10

 

15

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

31.10

31.10

20.10

 

16

Навчальні проекти №3,4 з теми:

3. Хімічні елементи в літературних творах

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів

}

 

01.11

}

 

01.11

02.11

 

17

Значення періодичного закону

03.11

 

18

Контрольна робота №1 з тем “Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома.”

07.11

07.11

09.11

 

 

Тематичне оцінювання

 

 

 

 

 

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

Значення періодичного закону

 

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини (10 год)

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

 

 

 

 

19

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів.

08.11

08.11

10.11

 

20

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

14.11

14.11

16.11

 

21

Ковалентний зв'язок, його утворення.

15.11

15.11

17.11

 

22

Полярний і неполярний ковалентний зв’язок.

21.11

21.11

23.11

 

23

Електронні формули молекул.

22.11

22.11

24.11

 

24

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали.

Демонстрації 4, 5: Моделі кристалічних граток різних типів. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови

28.11

28.11

30.11

 

25

Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток

Лабораторний дослід №1: Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

29.11

29.11

01.12

 

26

Практична робота №1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних граток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту)

05.12

05.12

07.12

 

27

Навчальний проект №5,6 з теми:

5. Використання кристалів у техніці

6. Кристали: краса і користь

06.12

06.12

08.12

 

28

Контрольна робота №2 з теми “Хімічний зв'язок і будова речовини”

12.12

12.12

14.12

 

 

Тематичне оцінювання

 

 

 

 

 

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Атомні, молекулярні та йонні кристали.

 

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

(10 год)

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

 

 

29

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

Демонстрація 6: зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини)

13.12

13.12

15.12

 

30

Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

19.12

19.12

21.12

 

31

Молярна маса. Обчислення молярної маси речовини

20.12

20.12

22.12

 

32

Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

26.12

26.12

28.12

 

33

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.

27.12

27.12

29.12

 

34

Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

 

 

 

 

35

Відносна густина газів.

 

 

 

 

36

Обчислення з використанням відносної густини газів

 

 

 

 

37

Розрахунки за хімічними формулами.

 

 

 

 

38

Контрольна робота №3 з теми ”Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами ”

 

 

 

 

 

Тематичне оцінювання

 

 

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за даною темою.

 

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук (29 год)

 

 

 

39

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади основних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

 

 

 

 

40

Поширеність у природі та використання оксидів. Вплив на довкілля і здоров’я людини

Демонстрація 7: Зразки оксидів.

 

 

 

 

41

Поширеність у природі та використання основ. Вплив на довкілля і здоров’я людини

Демонстрація 11: Зразки основ

 

 

 

 

42

Поширеність у природі та використання кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини

Демонстрація 9: Зразки кислот.

 

 

 

 

43

Поширеність у природі та використання середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини

Демонстрація 16: Зразки солей.

 

 

 

 

44

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

Демонстрація 8: Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

 

 

 

 

45

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

Демонстрація 8: Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

 

 

 

 

46

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

 

 

 

47

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

 

 

 

48

Контрольна робота №4 з теми: “Основні класи неорганічних сполук”

 

 

 

 

 

Тематичне оцінювання

 

 

 

 

49

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями.

Демонстрації 12:. Хімічні властивості лугів

Лабораторний дослід №2: Взаємодія лугів з кислотами в розчині.

 

 

 

 

50

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами

Демонстрація 13: Добування і хімічні властивості нерозчинних основ

 

 

 

 

51

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

 

 

 

52

 Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями.

Демонстрація 10: Хімічні властивості кислот

Лабораторний дослід №3: Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

 

 

 

 

53

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями.

Демонстрація 15: Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей.

Домашній експеримент

1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, розчину харчової соди, мильного розчину.

 

 

 

 

54

 Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

 

 

 

 

55

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

Демонстрація 14: Доведення амфотерності цинк гідроксиду.

 

 

 

 

56

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Демонстрація 17: Хімічні властивості солей.

Лабораторний дослід №4,5: Взаємодія металів із солями у водному розчині. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.

 

 

 

 

57

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Демонстрація 17: Хімічні властивості солей.

Лабораторний дослід №6: Реакція обміну між солями в розчині.

 

 

 

 

58

Контрольна робота №5 з теми: “Основні класи неорганічних сполук”

 

 

 

 

 

Тематичне оцінювання

 

 

 

 

59

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук

Демонстрація 18: Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в розчин, що утворився

 

 

 

 

60

Практична робота №2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

 

 

 

 

61

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук

Демонстрація 19: Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор (\/) оксиду у теплій воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація лугом.

 Лабораторний дослід №7: розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну

 

 

 

 

62

Практична робота №3.

Розв’язування експериментальних задач.

 

 

 

 

63

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини

 

 

 

 

64

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

 

 

 

65

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

 

 

 

66

Контрольна робота №6 з теми: “Основні класи неорганічних сполук”

 

 

 

 

67

Навчальний проект №7, 8, 9  з теми:

7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті

8. Хімічний склад і використання мінералів.

9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

 

 

 

 

 

Тематичне оцінювання

 

 

 

 

68

Підсумковий урок

 

 

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Заходи безпеки під час роботи з кислотами і лугами.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Безпечне поводження з речовинами.

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Іванісова Валентина Михайлівна
    Валентина Василівна, тільки 2 контрольні роботи за рік! і ніяк не більше.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
18 січня
Переглядів
211
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку