Календарно-тематичне планування з хімії 8 клас І-ІІ семестр (оновлена програма)2017-2018н.р.

Про матеріал

Календарно-тематичне планування з хімії 8 клас І-ІІ семестр (оновлена програма)2017-2018н.р.

Зручне планування, оскільки практична частина виділена різними кольорами, є програмові вимоги

Перегляд файлу

8 клас

70 год, 2 год на тиждень

Дата

Зміст (тема) уроку

Практичні роботи, лабораторні досліди, демонстрації

Примітка

Очікуванірезультатинавчально-пізнавальноїдіяльності

 

 

Повторення найважливіших питань

курсу хімії 7 класу  4 год

 

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

 

1

 

Вступний інструктаж з БЖД Найважливіші хімічні поняття. Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

 

 

 

2

 

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

 

 

3

 

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині.

 

 

4

 

Діагностичний контроль знань за курс 7 класу. Самостійна робота.

 

 

 

 

Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

13 год

 

 

 

 

5

 

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

 

 

Навчальний проект №1 «Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.»

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

6

 

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

 

 

 

7

 

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

 

Демонстрації

1.Моделі атомів (віртуальні 3D).

 

8

 

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів 1-20. Стан електронів у атомі. Поняття про радіус атома.

 

 

 

9

 

Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

 

Демонстрації

2. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

 

10

 

Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

 

 

11

 

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20.

 

 

12

 

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання). Періодична система хімічних елементів, її структура.

 

Демонстрації

3. Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

Навчальний  проект №2  «Форми Періодичної системи хімічних елементів.»

13

 

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

 

Навчальний  проект №3 «Хімічні елементи в літературних творах.»;

№4 «Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.»

14

 

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

 

 

15

 

Значення періодичного закону. Захист проектів

 

 

 

16

 

Контрольна робота

 

 

17

 

Аналіз контрольної роботи

 

 

 

 

Тема 2.

Хімічний зв’язок і будова речовини  9 год

 

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

18

 

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів.

 

 

 

19

 

Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул.

 

 

20

 

Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул.

 

 

21

 

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

 

 

22

 

 

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

 

 

23

 

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

 

Лабораторний дослід №1 Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.» (інструктаж з БЖД) Демонстрації

4.Моделі кристалічних ґраток різних типів.

5.Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

результатів навчальних проектів  

№5 «Використання кристалів у техніці.»;

 №6 «Кристали: краса і користь.»

24

 

Практична робота №1 «Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту).»

Практична робота №1 (інструктаж з БЖД)

 

25

 

Захист проектів

 

 

26

 

 

Контрольна робота №1.

 

 

 

 

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами  9 год

 

 

 

27

 

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

 

Демонстрації

6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

28

 

Розвязування розрахункових задач №6 «Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.»

 

 

29

 

Молярна маса. Розвязування розрахункових задач №5 «Обчислення молярної маси речовини.»

 

 

30

 

Молярна маса. Розвязування розрахункових задач №7 «Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.»

 

 

31

 

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Розвязування розрахункових задач №8 «Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.»

 

 

32

 

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Розвязування розрахункових задач №8 «Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.»

 

 

33

 

Відносна густина газів. Розвязування розрахункових задач №9 «Обчислення з використанням відносної густини газів.»

 

 

34

 

Відносна густина газів. Розвязування розрахункових задач №9 «Обчислення з використанням відносної густини газів.»

 

 

35

 

Тематичне оцінювання (контрольна робота)

 

 

 

 

Тема 4.

Основні класи неорганічних сполук 28 год

 

 

 

36

 

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

 

Навчальний проект

 №7 «Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.»;

 №8 «Хімічний склад і використання мінералів.»;

№9  «Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.»

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

37

 

Фізичні властивості оксидів. Поширеність у природі та використання оксидів. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

 

Демонстрації

7. Зразки оксидів.

 

38

 

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

 

Демонстрації

8. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

 

39

 

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

 

 

40

 

Фізичні властивості кислот. Поширеність у природі та використання кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

 

Демонстрації

9. Зразки кислот.

 

41

 

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

 

Лабораторний дослід №3 «Взаємодія хлоридної кислоти з металами.» (інструктаж з БЖД)

 

Демонстрації

10. Хімічні властивості кислот.

 

42

 

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

 

Демонстрації

15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

Домашній експеримент

1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину.

 

43

 

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

 

 

44

 

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

 

 

45

 

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

 

 

46

 

Тематичне оцінювання (усно)

 

 

47

 

Фізичні властивості основ.    Поширеність у природі та використання основ. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

 

Демонстрації

11.  Зразки основ.

 

 

48

 

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

 

Лабораторний дослід №2 «Взаємодія лугів з кислотами в розчині.» (інструктаж з БЖД)

Демонстрації

12. Хімічні властивості лугів.

 

49

 

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання.

 

Демонстрації

13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ.

 

50

 

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

 

Демонстрації

14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.  

 

51

 

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

 

 

52

 

Фізичні властивості середніх солей.    Поширеність у природі та використання середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

 

Лабораторні досліди

№4 «Взаємодія металів із солями у водному розчині»;

№5 «Взаємодія солей з лугами у водному розчині.»;

 №6 «Реакція обміну між солями в розчині.» (інструктаж з БЖД)

Демонстрації

 15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

16. Зразки солей.

 

53

 

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

 

Демонстрації

17. Хімічні властивості солей.

 

54

 

Самостійна робота

 

 

55

 

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

 

Лабораторний дослід №7 «Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну.» (інструктаж з БЖД)

Демонстрації

18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в   розчин, що утворився.

 

56

 

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

 

 

 

57

 

Практична  робота №2: «Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.»

Практична  робота №2 (інструктаж з БЖД)

 

58

 

Практична  робота №3: «Розв’язування експериментальних задач.»

Практична  робота №3 (інструктаж з БЖД)

 

59

 

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

 

 

60

 

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

 

 

61

 

Захист проектів

 

 

62

 

 

Контрольна робота №2.

 

 

 

63

 

 

Систематизація, аналіз та коригування знань учнів .

 

 

 

64

 

Повторення. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів.

 

 

 

65

 

Повторення. Ковалентний та йонний зв'язки, їх утворення.

 

 

 

66

 

Повторення. Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

 

 

 

67

 

Повторення. Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

 

 

 

68

 

Повторення. Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

 

 

 

69

 

Повторення. Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

 

 

 

70

 

Підсумковий урок

 

 

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Пов’язані теми
Хімія, 8 клас, Планування
Додано
26 січня
Переглядів
182
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку