18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Календарне планування з біології для 9 класу

Про матеріал

Календарне планування з біології для учнів 9 класу загальноосвітніх закладів за новою програмою

9 клас

(70 год – 2 год на тиждень, з них 2 год – резервні)

Перегляд файлу

9 клас

(70 год – 2 год на тиждень, з них 2 год – резервні)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчання

Вступ (2 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

практикує:

- методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний — представлення даних);

аналізує та порівнює:

- біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації;

моделює / створює моделі:

- простих біологічних систем різних рівнів (наприклад, системи органів людини, угруповання тощо)

оперує термінами:

- описовий метод, експериментальний метод, моделювання

називає:

- основні галузі біології;

- рівні організації життя;

наводить приклади:

- біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації;

пояснює:

- значення методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи;

- зв’язок біології з іншими природничими й гуманітарними науками;

характеризує:

- методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання)

1

 

Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук. Рівні організації біологічних систем.

 

2

 

Основні методи біологічних досліджень

Ставлення

усвідомлює:

відмінність системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних рівнів

Тема 1. Хімічний склад клітини (7 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

розпізнає:

- приклади органічних речовин за назвами;

досліджує / спостерігає:

- приклади дії ферментів;

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та нуклеїнових кислот;

аналізує та порівнює:

- структурні рівні організації білків;

- властивості органічних молекул

оперує термінами:

- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент

називає:

- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів;

- складові атома (міжпредметні);

- типи хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні);

описує:

- властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;

- будову, властивості та функції білків, структурні рівні організації білків;

- будову й функції нуклеїнових кислот;

наводить приклади:

- продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;

пояснює:

- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;

- роль АТФ у життєдіяльності організмів;

- роль білків у життєдіяльності організмів;

- роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів

3

 

Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки.

 

4

 

Органічні молекули.

5

 

Вуглеводи та ліпіди.

6

 

Поняття про біологічні макромолекули – біополімери.

Білки, їхня структурна організація та основні функції.

Ферменти, їхня роль у клітині. Лабораторні дослідження:Властивостей ферментів.

7

 

Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації.

АТФ.

8

 

Практичні роботи  № 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот

9

 

Узагальнення і систематизація знань з теми

Ставлення

висловлює та обґрунтовує судження:

- про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій природі;

- щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини;

робить висновок:- про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування;

- про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів;

усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток біохімії (І. Ф. Мішер, Ф. Крік, Дж. Уотсон, Р. Франклін та ін.), у тому числі й українських (О. В. Палладін, О. В. Данилевський, Я. О. Парнас)

Тема 2. Структура клітини (7 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

порівнює:

- будову клітини прокаріотів й еукаріотів;

- будову клітин рослин, тварин, грибів;

дотримується правил:

- виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;

- виконання малюнків біологічних об’єктів;

спостерігає:

- елементи будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах;

аналізує:

- взаємозв’язок між будовою та функціями органел;

- взаємозв’язок між будовою та функціями ядра

оперує термінами:- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелет

називає:- методи дослідження клітин;

- складові цитоплазми;

- основні клітинні органели та їхні функції;

- основні компоненти та функції ядра;

наводить приклади:

- про- та еукаріотичних організмів;

- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;

розпізнає:- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;

пояснює:- роль мембран у життєдіяльності клітин;

- взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем;

характеризує:- хімічний склад клітинної мембрани

10

 

Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії.

 

11

 

Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана, цитоплазма та основні клітинні органели. Демонстрування моделей-аплікацій, що ілюструють будову клітини, мікропрепаратів клітин рослин і тварин.

12

 

Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана, цитоплазма та основні клітинні органели. Демонстрування моделей-аплікацій, що ілюструють будову клітини, мікропрепаратів клітин рослин і тварин.

13

 

Ядро, його структурна організація та функції.

 

14

 

Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.

15

 

Лабораторні роботи 1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин.

16

 

Узагальнення і систематизація знань з теми

Ставлення

застосовує знання:- для доказу єдності органічного світу;

висловлює судження:

- щодо ролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.)

Тема 3. Принципи функціонування клітини (6 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

характеризує:

- процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин;

аналізує:
- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних процесів (зокрема, чим зумовлений

зелений колір рослин);

порівнює:

- процеси фотосинтезу та хемосинтезу

оперує термінами:

- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез

називає:

- процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

- органели клітини, у яких

відбувається дихання та фотосинтез;

наводить приклади:

- процесів розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині

17

 

Обмін речовин та енергії.

Здоров’я і безпека

(орієнтує на застосування знання про процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя)

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення планетарної ролі фотосинтезу як одного з основних механізмів підтримання гомеостазу в атмосфері)

18

 

Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах.

19

 

Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання.

20

 

Фотосинтез: світлова та темнова фаза. Хемосинтез.

21

 

Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах

22

 

Узагальнення і систематизація знань з теми

Ставлення

висловлює судження

- щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб організмів;

- щодо планетарної ролі фотосинтезу;

застосовує знання про:

- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;

робить висновок:

- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів;

- про значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів

Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (12 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

характеризує:

- процес транскрипції;

- процес біосинтезу білка;

- процес реплікації ДНК;

- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

- взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом;

- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

- етапи клітинного циклу;

- етапи онтогенезу в рослин і тварин;

порівнює:- процеси транскрипції та реплікації;

- процеси мітозу та мейозу

оперує термінами:

- ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз

називає:

- типи генів;

- етапи реалізації спадкової інформації;

- фази мітозу та мейозу;

- періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів;

наводить приклади:

- застосування принципу комплементарності нуклеотидів

23

 

Гени та геноми. Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів.

 

24

 

Транскрипція.

25

 

Основні типи РНК.

26

 

Генетичний код. Біосинтез білка.

27

 

Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК.

28

 

Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Мейоз.

29

 

 Рекомбінація ДНК.

30

 

Статеві клітини та запліднення.

31

 

Етапи індивідуального розвитку.

32

 

Лабораторні дослідження:

фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі).

33

 

Практичні роботи

1. Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції

34

 

Узагальнення і систематизація знань з теми

Ставлення

робить висновок:

- про визначну роль спадкового апарату клітини

Тема 5. Закономірності успадкування ознак (11 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

застосовує знання:

- для складання схем схрещування;

- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини;

- для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;

характеризує:

- успадкування, зчеплене зі статтю;

- мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

порівнює:

- модифікаційну та мутаційну мінливість;

- успадкування домінантних і рецесивних ознак;

дотримується правил:

- складання схем родоводів;

застосовує знання:

- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини

 

оперує термінами:

- алель, генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген

35

 

Класичні методи генетичних досліджень.

Здоров’я і безпека

(орієнтує на розуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин)

36

 

 Генотип та фенотип. Алелі. Закони Менделя.

37

 

Генотип та фенотип. Алелі. Закони Менделя.

Ознака як результат взаємодії генів. Поняття про зчеплення генів і кросинговер.

Демонстрування схем схрещування, що ілюструють основні генетичні закономірності.

називає:

- методи генетичних досліджень;

- закони Менделя;

- форми мінливості;

- мутагенні фактори;

- види мутацій;

- зчеплення генів у хромосомах;

наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- неспадкової мінливості;

- спадкових захворювань людини;

пояснює:

- поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

- значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу

38

 

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

39

 

Форми мінливості.

40

 

Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій.

41

 

Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування.

Сучасні методи молекулярної генетики.

42

 

Лабораторні дослідження

мінливості в рослин і тварин.

43

 

Практичні роботи

2. Складання схем схрещування.

44

 

Проект

Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)

45

 

Узагальнення і систематизація знань з теми

 

Ставлення

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон)

висловлює судження:

- про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;

- щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);

 

Тема 6. Еволюція органічного світу (7 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

характеризує:

- розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот;

порівнює:

- географічне й екологічне видоутворення;

дотримується правил:

- складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного й тваринного світу Землі

оперує термінами:- вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез

дає визначення понять:- конвергенція, дивергенція, паралелізм;

пояснює:- основні положення сучасної теорії еволюції;

- популяцію як елементарну одиницю еволюції;

- основні характеристики популяції;

- елементарні фактори еволюції;

- критерії виду;

- способи видоутворення;

- докази еволюції;

- види природного добору;
- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія);

- етапи еволюції людини;

- різноманіття організмів як результат еволюції;

наводить приклади:- адаптації організмів до умов середовища;

- викопних організмів різних геологічних епох

46

 

Популяції живих організмів та їх основні характеристики.

 

47

 

Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін.

48

 

Механізми видоутворення.

49

 

Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна.

Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції.

50

 

Еволюція людини. Етапи еволюції людини.

51

 

Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя

52

 

Узагальнення і систематизація знань з теми

Ставлення

висловлює судження:

- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини;

робить висновок:

- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;

- про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток еволюційного учення (Е. Геккель, Ч. Дарвін, Ж.- Б. Ламарк та ін.), у тому числі й українських (О. О. Ковалевський)

Тема 7. Біорізноманіття (розглядається опційно, 4 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

характеризує:

- основні принципи біологічної систематики;

аналізує та порівнює:

- засоби боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо)

називає:

- таксономічні одиниці;

- основні групи організмів

53

 

Основи еволюційної філогенії та систематики.

 

54

 

Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти.

55

 

Неклітинні форми життя: віруси.

56

 

Огляд основних еукаріотичних таксонів

 

Ставлення

робить висновок:

- про єдність органі58чного світу, що проявляється через його розмаїття;

усвідомлює :

- значення різних форм життя для збереження здоров’я людини

Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (7 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

застосовує знання:

- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах;

розпізнає:

- основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем;

застосовує знання:

- для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;

дотримується правил:

- побудови екологічних пірамід різних типів;

спостерігає:

- дію екологічних факторів на різні групи організмів;

аналізує та порівнює:

- різні середовища життя;

- природні та штучні екосистеми;

описує:

- антропічний вплив на природні екосистеми;

бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті

оперує термінами:

- екологічний фактор, продуценти, консументи, редуценти, екосистема, трофічний ланцюг (мережа), біосфера

називає:

- методи дослідження процесів в екосистемах;

- екологічні фактори;

наводить приклади:

- угруповань, екосистем;

- пристосованості організмів до умов середовища;

- ланцюгів живлення;

пояснює:

- структуру екосистем;

- взаємодію організмів в екосистемах;

- структуру ланцюгів живлення;

- правило екологічної піраміди;

- значення колообігу речовин у збереженні екосистем;

- функціональні компоненти біосфери;

- роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;

порівнює:

- природні та штучні екосистеми;

- роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах

57

 

Екосистема. Різноманітність екосистем.

Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розуміння антропічного впливу на природні екосистеми, значення колообігу речовин у збереженні екосистем, роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;

спрямовує на дотримання екологічної культури в повсякденному житті, участь у природоохоронній діяльності та вияв громадянської позиції в галузі збереження довкілля)

58

 

Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.

59

 

Стабільність екосистем та причини її порушення.

60

 

Біосфера як цілісна система.

61

 

Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища.

62

 

Проект (дослідницький)

Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості

63

 

Узагальнення і систематизація знань з теми

Підприємливість та фінансова грамотність

(орієнтує на усвідомлення відмінностей між природними та штучними екосистемами за показниками продуктивності й ефективності; спрямовує на усвідомлення економічної оцінки природних екосистем та антропічного впливу на них; спрямовує на дотримання екологічної культури в бізнесі).

Здоров’я і безпека

(націлює на розуміння наслідків антропічного впливу на природні екосистеми для здоров’я

 

людини; сприяє дотриманню екологічної культури в повсякденному житті, формуванню активної громадянської позиції в галузі збереження довкілля як одного з напрямів боротьби за здоров’я)

 

Громадянська відповідальність

(спрямовує на активну участь у природоохоронній діяльності та дотримання екологічної культури в повсякденному житті, вияв громадянської позиції в галузі збереження довкілля)

Ставлення

робить висновок:- про цілісність і саморегуляцію живих систем; - про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері;

усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський);

формує громадянську позицію: - в галузі збереження довкілля

Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (6 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

порівнює:

- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами

оперує термінами:

- біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані організми

називає: - методи селекції;

- завдання та основні напрями сучасної біотехнології;

- методи сучасної біотехнології;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

пояснює:

- переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів;

наводить приклади:

- речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій;

- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії

64

 

Поняття про селекцію. Введення в культуру рослин. Методи селекції рослин.

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів над методами класичної селекції; спрямовує на обговорення переваг та можливих ризиків використання генетично модифікованих організмів, моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень;

65

 

Одомашнення тварин. Методи селекції тварин. Огляд традиційних біотехнологій.

66

 

Основи генетичної та клітинної інженерії.

67

 

Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині.

68

 

 Генетично модифіковані організми

69

 

Узагальнення і систематизація знань з теми

на прикладах речовин (продукції), які одержують методами біотехнологій і генної інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у сталому розвитку людства)

Громадянська відповідальність

(спрямовує на розуміння моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень в галузі біотехнології та генетичної інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних технологій)

Здоров’я і безпека

(орієнтує на розуміння сучасних технологій у галузі діагностики та корекції спадкових хвороб людини;

можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій, генетично модифікованих організмів)

Підприємливість і фінансова грамотність

(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологій над класичними методами селекції; значення для підприємницької діяльності сучасних наукоємних технологій, зокрема, в діагностиці та корекції спадкових хвороб людини, у використанні генетично модифікованих організмів та речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії)

Ставлення

застосовує знання для оцінки:

- можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;

висловлює судження:

- щодо можливості використання генетично модифікованих організмів;

- щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень

Узагальнення

Діяльність (уміння)

Знання

Дата

Зміст

Наскрізні змістові лінії

характеризує:

- основні загальні властивості живих систем

оперує термінами:

- система

70

 

Основні загальні властивості живих систем

 

Ставлення

робить висновок:

- про єдність живих систем різних рівнів

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, 9 клас, Планування
Додано
30 серпня 2018
Переглядів
648
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку