Календарно – тематичне планування уроків хімії
9 клас (70 годин на рік, 2 години на тиждень)
Складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 7-9 класи Хімія. 2017. Наказ МОН України від 07.06.2017 № 804
№ з/п |
Дата |
Зміст (тема) уроку |
Практична частина |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності |
Примітка |
|
запланована |
фактична |
|||||
Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу |
||||||
1 |
|
|
Вступний інструктаж з БЖД. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук. |
|
Учень/учениця Знаннєвий компонент наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук. Діяльнісний компонент класифікує неорганічні сполуки; порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови; характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук. Ціннісний компонент обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови. |
|
2 |
|
|
Хімічний зв’язок і будова речовин |
|
|
|
3 |
|
|
Діагностичний контроль знань за курс 8 класу. Самостійна робота. |
|
|
|
Тема 1. Розчини |
||||||
4 |
|
|
Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини. Суспензії, емульсії, аерозолі. |
Домашній експеримент 1. Виготовлення колоїдних розчинів (желе, кисіль тощо). |
Учень/учениця Знаннєвий компонент наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів; пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації. Діяльнісний компонент розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища; описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену; складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах; розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання . обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; характеризує електроліти за ступенем дисоціації; визначає характер середовища за значенням рН; проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони; виявляє у розчині гідроксид-іони і йони Гідрогену; використовує значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Ціннісний компонент обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах; оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці. |
|
5 |
|
|
Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок. |
|
|
|
6 |
|
|
Розчинність речовин, її залежність від різних чинників. Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини. |
|
|
|
7 |
|
|
Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. |
Демонстрація:
|
|
|
8 |
|
|
Розчинення як фізико-хімічний процес. Поняття про кристалогідрати. |
|
|
|
9 |
|
|
Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини. |
|
|
|
10 |
|
|
Тематичний контроль знань з теми «Розчини» (частина 1) |
|
ТО |
|
11 |
|
|
Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти. |
Демонстрація:
|
|
|
12 |
|
|
Електролітична дисоціація основ,кислот та солей у водних розчинах. Інструктаж з БЖД |
Лабораторний дослід: 1. Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах. |
|
|
13 |
|
|
Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти. |
|
|
|
14 |
|
|
Поняття про рН розчину (без математичних розрахунків). Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Інструктаж з БЖД |
Лабораторні досліди: 2. Установлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти) за допомогою універсального індикатора. 3. Дослідження рН харчової і косметичної продукції. |
|
|
15 |
|
|
Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Інструктаж з БЖД |
Демонстрація:
Лабораторні досліди: 4. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються випаданням осаду. 5. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються виділенням газу. 6. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються утворенням води. |
|
|
16 |
|
|
Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій. |
|
|
|
17 |
|
|
Практична робота №1. Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
18 |
|
|
Виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену. Якісні реакції на деякі йони. Застосування якісних реакцій. Інструктаж з БЖД |
Лабораторні досліди: 7. Виявлення хлорид-іонів у розчині. 8. Виявлення сульфат-іонів у розчині. 9. Виявлення карбонат-іонів у розчині. |
|
|
19 |
|
|
Практична робота №2. Розв’язування експериментальних задач. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
20 |
|
|
Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини. |
|
|
|
21 |
|
|
Тематичний контроль знань з теми «Розчини» (частина 2) |
|
ТО |
|
Представлення результатів навчальних проектів: №1:«Електроліти в сучасних акумуляторах.»; №2: «Вирощування кристалів солей.» ; №3:«Виготовлення розчинів для надання домедичної допомоги»; № 4:«Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості.»; №5 «Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин.»; №6 «Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі.»; №7 «Дослідження природних об’єктів в якості кислотно-основних індикаторів.»; №8 «Дослідження рН середовища мінеральних вод України.». |
|
|||||
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Поняття про суспензії, емульсії, аерозолі. Розв’язування розрахункових задач за цією темою. Здоров’я і безпека Розв’язування розрахункових задач за цією темою. Поняття про суспензії, емульсії, аерозолі. Колоїдні та істинні розчини. Безпечне поводження з речовинами. Електроліти й неелектроліти. Поняття про рН розчину. Екологічна безпека і сталий розвиток Розв’язування розрахункових задач за цією темою. Поняття про рН розчину. Застосування якісних реакцій. |
||||||
Тема 2. Хімічні реакції |
||||||
22 |
|
|
Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. |
Демонстрація:
|
Учень/учениця Знаннєвий компонент знає і розуміє суть понять: хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічної реакції; наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників. Діяльнісний компонент визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами; розрізняє реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента; складає хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій; класифікує реакції за різними ознаками; характеризує процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі; дотримується правил використання побутових хімікатів. Ціннісний компонент обґрунтовує процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів; висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті. |
|
23 |
|
|
Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки. |
|
|
|
24 |
|
|
Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів. |
|
|
|
25 |
|
|
Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. |
|
|
|
26 |
|
|
Складання рівнянь окисно-відновних реакцій. |
|
|
|
27 |
|
|
Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці. |
|
|
|
28 |
|
|
Швидкість хімічних реакцій, залежність швидкості реакції від різних чинників. Інструктаж з БЖД |
Демонстрація: 5. Залежність швидкості реакцій металів (цинк, магній, залізо) з хлоридною кислотою від активності металу. Лабораторний дослід: 10. Вплив концентрації і температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою. |
|
|
29 |
|
|
Практична робота №3. Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
30 |
|
|
Екзотермічні й ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння. Оборотні та необоротні реакції |
|
|
|
31 |
|
|
Тематичний контроль знань з теми «Хімічні реакції» |
|
ТО |
|
32 |
|
|
Представлення результатів навчальних проектів: №9 «Ендотермічні реакції на службі людині.»; №10 «Екзотермічні реакції в життєдіяльності живих організмів.» |
|
|
|
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Оборотні й необоротні реакції. Швидкість хімічної реакції. |
||||||
Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки |
||||||
33 |
|
|
Повторний інструктаж з БЖД. Особливості органічних сполук (порівняно з неорганічними). Елементи-органогени. |
|
Учень/учениця Знаннєвий компонент знає і розуміє суть понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки; називає елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан і перші десять його гомологів, етен, етин, метанол. етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти; наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів; пояснює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти. Діяльнісний компонент складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену; розрізняє за складом метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири, білки, поліетилен, природні і штучні жири; порівнює: органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні; характеризує склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену; визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль; розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук; дотримується правил безпечного поводження з горючими речовинами, побутовими хімікатами. Ціннісний компонент усвідомлює значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь; обґрунтовує роль органічних сполук у живій природі; оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання їх; висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних забруднювачів. |
|
34 |
|
|
Вуглеводні Метан як представник насичених вуглеводнів. Фізичні властивості. |
|
|
|
35 |
|
|
Гомологія. Гомологи метану (перші десять), їхні молекулярні і структурні формули та назви. |
Демонстрація:
|
|
|
36 |
|
|
Гомологія. Гомологи метану (перші десять), їхні молекулярні і структурні формули та назви. |
|
|
|
37 |
|
|
Реакція заміщення для метану. |
Демонстрація:
|
|
|
38 |
|
|
Етен (етилен) і етин (ацетилен) як представники ненасичених вуглеводнів. Молекулярні і структурні формули. Фізичні властивості. |
|
|
|
39 |
|
|
Реакція приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування). Горіння вуглеводнів. |
|
|
|
40 |
|
|
Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену. |
Демонстрація: 8. Ознайомлення зі зразками виробів із поліетилену Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів. |
|
|
41 |
|
|
Розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями. |
|
|
|
42 |
|
|
Поширення вуглеводнів у природі. Природний газ, нафта, кам’яне вугілля – природні джерела вуглеводнів. Перегонка нафти. |
|
|
|
43 |
|
|
Вуглеводнева сировина й охорона довкілля. Застосування вуглеводнів. |
|
|
|
44 |
|
|
Тематичний контроль знань з теми «Вуглеводні» |
|
ТО |
|
45 |
|
|
Представлення результатів навчальних проектів: №11 «Використання полімерів: еколого-економічний аспект.» №12 «Альтернативні джерела енергії.» |
|
|
|
46 |
|
|
Оксигеновмісні органічні речовини Поняття про спирти, карбонові кислоти, жири, вуглеводи. |
|
|
|
47 |
|
|
Метанол, етанол, гліцерол: молекулярні і структурні формули, фізичні властивості. |
|
|
|
48 |
|
|
Горіння етанолу. Якісна реакція на гліцерол. Інструктаж з БЖД |
Лабораторний дослід: 11. Взаємодія ліцерилу з купрум(ІІ) гідроксидом. |
|
|
49 |
|
|
Отруйність метанолу й етанолу. Згубна дія алкоголю на організм людини. |
|
|
|
50 |
|
|
Етанова (оцтова) кислота, її молекулярна і структурна формули, фізичні властивості. |
|
|
|
51 |
|
|
Хімічні властивості етанової кислоти: електролітична дисоціація, дія на індикатори, взаємодія з металами, лугами, солями. Застосування етанової кислоти. |
Демонстрації: 9. Дія етанової кислоти на індикатори. 10. Взаємодія етанової кислоти з металами, лугами. |
|
|
52 |
|
|
Практична робота №4. Властивості етанової кислоти. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
53 |
|
|
Вищі карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Мило, його склад, мийна дія.
|
|
|
|
54 |
|
|
Жири. Склад жирів, фізичні властивості. Природні й гідрогенізовані жири. Біологічна роль жирів. |
|
|
|
55 |
|
|
Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, фізичні властивості, поширення і утворення в природі. |
|
|
|
56 |
|
|
Крохмаль і целюлоза – природні полімери. Якісні реакції на глюкозу і крохмаль. Інструктаж з БЖД |
Лабораторні досліди: 12. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом. 13. Відношення крохмалю до води (розчинність, утворення клейстеру). 14. Взаємодія крохмалю з йодом. |
|
|
57 |
|
|
Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль. |
|
|
|
58 |
|
|
Тематичний контроль знань з теми «Оксигеновмісні органічні сполуки» |
|
ТО |
|
59 |
|
|
Представлення результатів навчальних проектів: №13 «Екотрофологія – наука про екологічно безпечне харчування.» №14 «Виготовлення мила з мильної основи.» №15 « Дослідження хімічного складу їжі.»; №16 «Хімічний склад жувальних гумок.»; №17 «Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною.» |
|
|
|
60 |
|
|
Нітрогеновмісні органічні речовини Поняття про амінокислоти. |
|
|
|
61 |
|
|
Білки як біологічні полімери. Денатурація білків. Біологічна роль амінокислот і білків. |
|
|
|
62 |
|
|
Практична робота №5. Виявлення органічних сполук у харчових продуктах. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
63 |
|
|
Значення природних і синтетичних органічних сполук. Представлення результатів навчальнихпроектів №18 «Друге життя паперу.»; |
|
|
|
64 |
|
|
Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. . Представлення результатів навчальнихпроектів №19 «Джерела органічного забруднення території громади (мікрорайону).» |
|
|
|
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Застосування органічних речовин. Отруйність метанолу й етанолу. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. Здоров’я і безпека Безпечне поводження з речовинами. Згубна дія алкоголю на організм людини. Природні й гідрогенізовані жири. Мило, його мийна дія. Біологічна роль жирів, вуглеводів, амінокислот і білків. Екологічна безпека і сталий розвиток Природні й синтетичні органічні речовини. Вуглеводнева сировина й охорона довкілля. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. Підприємливість і фінансова грамотність Поняття про полімери. Переробка нафти. Мило, його склад. Застосування органічних речовин. |
||||||
Тема 4. Роль хімії в житті суспільства |
||||||
65 |
|
|
Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення |
|
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає: імена видатних вітчизняних учених-хіміків; найважливіші хімічні виробництва в Україні; наводить приклади: взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті. Діяльнісний компонент характеризує: значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей. Ціннісний компонент усвідомлює значення громадянської позиції вченого, причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; поважає авторське право; обґрунтовує: роль хімії у пізнанні хімічних процесів; критично ставиться: до хімічної інформації з різних джерел; оцінює: внесок хімічної науки в розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини. |
|
66 |
|
|
Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу. Представлення результатів навчальних проектів: №21 «Екологічна ситуація в моїй місцевості: відчуваю, думаю, дію.»; №22 «Анкетування учнів навчального закладу щодо їхньої участі у розв’язуванні екологічних проблем місцевості.» |
|
|
|
67 |
|
|
Роль хімічної науки для забезпечення сталого розвитку людства. Представлення результатів навчального проекту: №23 «Дослідження достовірності реклами з погляду хімії.» |
|
|
|
68 |
|
|
Хімічна наука і виробництво в Україні. Видатні вітчизняні вчені – творці хімічної науки. Представлення результатів навчального проекту: №20 «Видатні вітчизняні хіміки як учені й особистості.» |
|
|
|
69 |
|
|
Узагальнення знань з теми «Роль хімії в житті суспільства» |
|
ТО |
|
70 |
|
|
Підсумковий урок |
|
|
|
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Видатні вітчизняні вчені – творці хімічної науки. Значення хімії для розуміння наукової картини світу. Здоров’я і безпека Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення. Екологічна безпека і сталий розвиток Хімія та екологія. Підприємливість і фінансова грамотність Хімічна наука і виробництво в Україні. |
1