Календарне планування з корекції мовлення 2 класу 1 семестр

№

п/п

ДАТА

Кількість годин

Тема та зміст корекційної роботи

Граматичні та лексичні теми

Розвиток не мовленнєвих процесів

І

ІІ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

02.09

05.09

06.09

12.09

13.09

16.09

19.09

20.09

26.09

27.09

30.09

03.10

04.10

10.10

11.10

14.10

17.10

18.10

31.10

01.11

04.11

07.11

08.11

14.11

15.11

18.11

21.11

22.11

28.11

29.11

02.12

05.12

06.12

12.12

13.12

16.12

19.12

20.12

05.09

07.09

09.09

12.09

14.09

19.09

21.09

23.09

26.09

28.09

03.10

05.10

07.10

10.10

12.10

17.10

19.10

21.10

31.10

02.11

07.11

09.11

11.11

14.11

16.11

21.11

23.11

25.11

28.11

30.11

05.12

07.12

09.12

12.12

14.12

19.12

21.12

23.12

    1

1

1

     1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

     1

1

1

     1

1

1

1

1

1

1

1

     1

     1

1

1

1

1

1

1

     1

                                    2 – А

                       Корекція мовлення

Обстеження самостійного усного мовлення. Словник.

Стан усного мовлення. Розповідь за картинкою.

Стан усного мовлення. Читання. Переказ.

Стан писемного мовлення. Списування.

Стан писемного мовлення. Диктант.

Уточнення уяви про звуки та букви.

Уточнення уяви про звуки та букви. Фонетичний розбір слів.

Уточнення уяви про голосні, що вказують на твердий приголосний.

Уточнення уяви про голосні, що вказують на твердий приголосний.

Уточнення уяви про голосні, що вказують на м’який приголосний.

Уточнення уяви про голосні, що вказують на м’який приголосний.

Диференціація голосних першого та другого ряду.

Диференціація голосних першого та другого ряду.

Диференціація голосних першого та другого ряду.

Уточнення уявлення про приголосні звуки, позначення їх буквами.

Уточнення уявлення про приголосні звуки, позначення їх буквами.

Диференціація голосних та приголосних звуків, букв. Фонетичний розбір слів.

Диференціація голосних та приголосних в усному і писемному мовленні. Підбиття підсумків.

Диференціація твердих та м’яких приголосних в усному та писемному мовленні.

Диференціація твердих та м’яких приголосних в усному та писемному мовленні.

Уточнення правил і написання слів.

Робота з текстом. Перевірка знань, умінь і навичок.

Уточнення уявлень про роботу з текстом. Мовленнєві ігри.

Уточнення уявлень про дзвінкі та глухі приголосні.

Уточнення уявлень про дзвінкі та глухі приголосні.

Диференціація дзвінких та глухих приголосних в усному та писемному мовленні.

Диференціація дзвінких та глухих приголосних у зв’язному мовленні.

Диференціація дзвінких та глухих приголосних у зв’язному мовленні.

Диференціація дзвінких та глухих приголосних в усному та писемного мовленні.

Уточнення уявлення про завжди тверді звуки [ш], [ж].

Відпрацювання вірної вимови і написання слів з жи, ши.

Відпрацювання вірної вимови слів з жи, ши.

Відпрацювання вірної вимови слів зі сполученнями йо, ьо.

Відпрацювання вірної вимови слів зі сполученнями йо, ьо.

Відпрацювання вірної вимови слів зі сполученнями йо, ьо.

Уточнення уявлень про звуки [дз], [дз’], [дж].

Уточнення уявлень про звуки [дз], [дз’], [дж].

Уточнення уявлень про звук [ґ],букву Ґ ґ.

Сприймання на слух рядів із кількох звуків, складів, слів, словосполучень.

Зіставлення ряду прослуханих слів із ма­люнком, на якому зображено один із назва­них предметів.

Поділ прослуханих слів на групи за поданою вчителем чи обраною самостійно ознакою.

Сприймання на слух текстів художнього, розмовного або науково-художнього стилів на зразках таких жанрів: казка, художня розповідь, сюжетна розповідь пізнавального характеру, вірш.

Робота над усвідомленням елементів фактичного змісту (хто? що? де? коли?), запам’ятовування з одного прослуховування послідовності подій; висловлювання власної думки про персонажів, факти, події.

Сприйняття на слух інструкцій, що стосу­ються виконання навчальних дій

Розвиток уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.

Відтворення, розігрування діалогів із прослуханих, прочитаних казок, розповідей. Складання діалогічного висловлювання на задану тему за пропонованими вчителем допоміжними матеріалами та без них.

Вивчення формул мовленнєвого етикету, правил спілкування.

Переказування прослуханого чи прочитаного тексту за поданим планом.

Самостійне переказування епізоду з пере­глянутого фільму, телепередачі і т. ін., ви­явлення свого ставлення до подій, персо­нажів

Складання розповіді на основі спостережень, власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, заданим початком, початком і кінцівкою.

Розвиток навичок читання цілими словами. Розвиток навичок миттєвого впізнавання найуживаніших слів, що складаються з 2-3 букв, і коротких сполучень слів (хто ти, ми тут і подібне).

Формування уміння миттєво (не читаючи всього підряд) розпізнавати окремі характеристики тексту: наявність або відсутність заголовка, загальна кількість абзаців. Читання, правильне інтонування речень, що містять звертання, однорідні члени речення.

Читання, розуміння значення 2-3 речень, які відрізняються одним словом (у тому числі прийменником, сполучником). Читання, розуміння речень, подібних за значенням, але відмінних за формою (наприклад, замість зошит без підпису сказано непідписаний зошит і т. ін.).

Читання кількох речень, знаходження серед них тих, у яких йдеться про певний предмет, місце, де відбувається дія, про причину події і т. ін.

Читання матеріалів, які мають комунікативне навантаження: достатньо розгорнутих (порівняно з попереднім роком навчання) інструкцій до ігрових чи навчальних завдань; листів, записок різного змісту, написаних учителем чи учнями; взаємне читання учнями виконаних творчих робіт.

Складання, записування підписів під серією малюнків (назв малюнків), які можуть слугувати планом розповіді.

Побудова і записування речень, що пере­дають зміст малюнка; вид з вікна класу; дії, які виконуються на уроці мови чи з інших предметів.

Складання 2-3 речень на теми, подібні до зазначених вище; пов’язування їх між собою; записування складеного зв’язного ви­словлювання.

Складання записок, адресованих батькам, однокласникам, учителю, що вміщують якусь інформацію, прохання тощо. Вико­ристання в них слів ввічливості.

Добір до тексту заголовка; удосконалення тексту із часто повторюваними словами.

Звуки слова. Відтворення слідом за вчителем і самостійно ланцюжка звуків слова, що складається з 3-7 звуків. Заміна, до­давання, вилучення одного зі звуків слова так, щоб вийшло інше слово (сон — слон).

Українська абетка (алфавіт). Назви літер за абеткою. Розташування слів за абеткою з орієнтацією на першу літеру. Уміння користуватися абеткою в роботі з навчальним словником.

Склад. Вимовляння слів, «розтягуючи» їх по складах (ба-бу-ся).

Перенос частин слів із рядка в рядок по складах. Правила перенесення слів зі збі­гом двох і кількох приголосних звуків. Пра­вила перенесення частин слів із літерами й та ь у середині слів.

Голосні звуки [а], [о], у], [и], [і], [е]. Спостереження за роботою мовленнєвих органів під час промовляння голосних звуків. Букви, що позначають голосні звуки.

Наголос. Вправляння у правильному вимовлянні слів, у яких допускають помилки в наголосі (список слів складається учите­лем з урахуванням реальної мовленнєвої ситуації).

Спостереження за словами з ненаголошеними голосними, в яких вимова не повністю відповідає написанню (листи — лист, земля — землі). Відпрацювання правильної вимови слів із ненаголошеними голосними [е], [и].

Приголосні звуки. Спостереження за роботою мовленнєвих органів (язик, губи, зуби) під час вимови приголосних звуків. Правильне вимовляння (за зразком учителя), розрізнення на слух дзвінких — глухих, твердих — м’яких приголосних звуків.

Практичне засвоєння і вдосконалення нормативної (неоглушеної) вимови дзвінких приголосних у кінці слова і складу: дуб, сад, сядь, віз, ложка, казка, берізка. Удосконалення вимови слів з апострофом перед я, ю, є, ї. Записування слів з апостро­фом під диктування та правильне їх читання (твердо вимовляючи приголосні звуки [б], [п], [в], [м], [ф], [р]

[п], [в], [м], [ф], [р] перед сполученнями [йа], [йу, [йе], [йі])

Спостереження за лексичним значенням слова. Розвиток уявлень про те, що слово служить для назви предмета, якості, дії.

Тематичні групи слів. Розподіл слів на тематичні групи за такими ознаками, як колір, матеріал, форма та ін. Складання рядів слів за певною змістовою ознакою (видо­вою або родовою).

Добір слів для доповнення речення, складання речень зазначеного змісту (скласти речення, яке можна було б використати під час обговорення письмової роботи однокласника, використати слова, потрібні для визначення позитивного в роботі).

Слова, близькі за значенням. Слова, протилежні за значенням.

Формування початкових уявлень про частини мови; про те, що слова поділяються на групи залежно від того, на яке питання вони відповідають.

Слова, які відповідають на питання хто? що? (іменники). Постановка до слова одного з цих питань (використовуються слова із предметним та абстрактним значенням: книжка, зима, радість). Складання груп слів із пропонованим лексичним значенням (слова, що позначають осіб, які працюють у школі; предмети, розміщені у класі; почуття учня, який добре виконав роботу і т. ін.). Знаходження серед слів тих, що подібні чи

протилежні за лексичним значенням.

Утворення сполучень слів, які відповідають на питання хто? що? та який? яка?... Добір слів, які відповідають реальним ознакам того чи іншого предмета.

Слова, які відповідають на питання: що робити? що зробити? що робив? що буде робити? (дієслова). Складання груп дієслів із певним лексичним значенням дії: слова, що позначають говоріння, навчальні дії, виявлення почуттів.

Розвиток слухового сприймання, слухової пам’яті, розуміння сприйнятого словесного матеріалу, текстів різного за жанрами та стилями текстів.

Розвиток умінь уважно слухати і розуміти висловлювання українською мовою.

Розрізняти на слух, правильно вимовляти звуки, слова української мови, не змішувати їх з російською.

Формування в учнів слухо-вимовних навичок (розрізняти на слух, правильно вимовляти звуки у власному мовленні).

Вправляння учнів у запам’ятовуванні рядів прослуханих звуків, слів, словосполучень, речень, доступних за обсягом.

Розвиток мисленнєвих операцій з мовними знаками: аналіз, синтез, класифікація, групування, зіставлення.

Активізація та розширення словникового запасу за тематичною ознакою.

Корекція зв’язних висловлювань.

Корекція мовленнєвого дихання, темпоритмічної сторони мовлення.

Розвиток рухів артикуляційного апарату, необхідних для правильної і чіткої вимови слів. Корекція недоліків вимови звуків у учнів з порушеннями рухомості чи будови артикуляційного апарату (відповідно до індивідуальних планів і загального плану навчання).

Розвиток навичок діалогічного мовлення: давати правильні, чіткі, повні відповіді на поставлені запитання, самостійно задавати запитання співрозмовнику, дотримуватись основної змістової лінії, заданої у діалозі.

Розвиток монологічного мовлення: переказ, складання розповіді за допомогою вчителя, зорових та слухових опор та без них.

Формування уміння додержуватися найістотніших особливостей, характерних для різних типів текстів під час переказу.

Виховання почуттів до ситуації, персонажів, уміння їх висловлювати.

Розвиток зорових, слухових, рухових функцій і операцій.

Розвиток техніки читання.

Дотримання в усному мовленні під час читання пауз й інтонацій відповідно до розділових знаків (у кінці речення, при переліку) та жанрової приналежності тексту, структури речень.

Корекція фонетико-фонетичної сторони мовлення вимови, автоматизація та диференціація поставлених звуків, що істотно відрізняються один від одного та акустично й артикуляційно близьких (твердих та м’яких, дзвінких та глухих звуків).

Розвиток звукового та звуко-буквеного аналізу слів.

Попередження та корекція дислексій. Розвиток умінь будувати та записувати граматично правильне речення на задану тему чи за подіями власного життя з опорою та без опори на наочність, запитання, різні мовні ситуації тощо.

Формування умінь аналізувати ситуації, визначати їхні основні смислові компоненти

та письмово оформлювати їх за допомогою мовних засобів.

Розвиток умінь планувати та записувати невеликий зв’язний вислів.

Розвиток розуміння та уміння відновлення деформованого тексту.

Формування культури мовленнєвої поведінки та норми мовленнєвого етикету, пошани до української мови.

Корекція слухового сприймання (зокрема диференціації на слух дзвінких-глухих, твердих-м’яких приголосних звуків).

Формування правильних фонематичних уявлень (передусім на матеріалі звуків, що змішуються дітьми у читанні та на письмі).

Удосконалення навичок звукового аналізу та синтезу складів і слів (особливо слів зі збігом приголосних, з м’якими приголосними, апострофом, я, ю, є, ї, йо, ьо, и, і, дж, дз, щ, подовженням та подвоєнням приголосних звуків тощо).

Формування уявлень про те, що одне й те ж слово (словоформа) має записуватись завжди однаково, незалежно від звучання;

Формування умінь диференціювати на слух злиту (свято) та роздільну (в’яже) вимову приголосного звука з наступним йотованим, правильно записувати слова з такими звукосполученнями; переносити слова у рядку під час письма;

Удосконалення навичок складового аналізу: поділ слів на склади, визначення кількості та послідовності складів у слові.

Формування умінь визначати наголошений склад (звук) у слові.

Спостереження за словами, у яких зміна наголосу призводить до зміни значення слова (замòк-зáмок).

Формування умінь спостерігати за звучанням голосних звуків у ненаголошеній позиції, дзвінких та глухих приголосних перед корельованими (за дзвінкістю-глухістю) приголосними, за різницею у звучанні та написанні таких слів.

Формування умінь позначати на письмі голосні та приголосні звуки буквами; написання великих та малих літер, способів їх з’єднання у словах; записувати слова, написання яких співпадає з вимовою, на основі слухового сприймання, власного промовляння, за уявленнями.

Розвиток слухової уваги, слухового контролю, слухової пам’яті.

Формування уявлень про те, що одне й те ж слово (словоформа) має записуватись завжди однаково, незалежно від звучання;

Формування умінь диференціювати на слух злиту (свято) та роздільну (в’яже) вимову приголосного звука з наступним йотованим, правильно записувати слова з такими звукосполученнями; переносити слова у рядку під час письма;

Удосконалення навичок складового аналізу: поділ слів на склади, визначення кількості.