Календарне планування з корекції мовлення 3 класу 2 семестр

№

п/п

ДА

ТА

Кількість годин

Тема та зміст корекційної роботи

Граматичні та лексичні теми

Розвиток не мовленнєвих процесів

І

ІІ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

22.12

(I сем)

11.01

12.01

17.01

18.01

19.01

25.01

26.01

31.01

01.02

02.02

08.02

09.02

14.02

15.02

16.02

22.02

23.02

28.02

01.03

02.03

08.03

09.03

14.03

15.03

16.03

29.03

30.03

04.04

05.04

06.04

12.04

13.04

18.04

19.04

20.04

26.04

27.04

02.05

03.05

04.05

10.05

11.05

16.05

17.05

18.05

24.05

25.05

30.05

31.05

10.01

11.01

12.01

18.01

19.01

24.01

25.01

26.01

01.02

02.02

07.02

08.02

09.02

15.02

16.02

21.02

22.02

23.02

01.03

02.03

07.03

08.03

09.03

15.03

16.03

28.03

29.03

30.03

05.04

06.04

11.04

12.04

13.04

19.04

20.04

25.04

26.04

27.04

03.05

04.05

09.05

10.05

11.05

17.05

18.05

23.05

24.05

25.05

31.05

      1

     1

     1

    1

    1

     1

     1

     1

     1

     1

    1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

                            3-А клас

                Корекція мовленн

                               ІІ семестр

Відпрацювання навички та написання слів зі сполученням – жи, - ши, у корені слова.

Відпрацювання навички вимови та написання слів з голосними у корені слова.

Уточнення уявлення про приголосні звуки у корені слова.

Уточнення уявлення про звуки [ч], [щ].

Диференціація звуків [ч], [щ] в усному та букв «ч», «щ» в письмовому мовленні.

Відпрацювання навички вимови та написання слів зі сполучними ча, ща, чу, щу.

Відпрацювання навички вимови та написання слів зі сполучними ча, ща, чу, щу.

Уточнення уявлення про букву «ц» та звук,  що його позначає.

Уточнення уявлення про букву «ц». Відпрацювання навички вільного написання слів з буквою «ц».

Відпрацювання написання спільнокореневих слів та форм того самого слова.

Відпрацювання написання спільнокореневих слів та форм того самого слова.

Диференціація свистячих та шиплячих у словах з омонімічними коренями.

Уточнення уявлень про слова з омонімічними коренями.

Чергування голосних звуків у коренях слів.

Опрацювання чергування приголосних звуків у коренях слів.

Спостереження за вимовою слів з ненаголошеними [е], [и].

Диференціація дзвінких та глухих приголосних у коренях слів при словозміни.

Закріплення вміння вимови та правопису слів з ненаголошеними.

Закріплення навички правопису слів з ненаголошеними голосними, що не перев-ся наголосом.

Диференціація твердих та м’яких приголосних в усному та письмовому мовленні.

Спостереження за вимовою приголосних звуків.

Розвиток навички культури мовленнєвого спілкування.

Діалог. Звертання.

Відпрацювання вимови дзвінких приголосних в кінці слова й складу з наступним глухим приголосним.

Закріплення вимови й правопису слів із дзвінкими й глухими приголосними.

Фонематичний та слого - звуковий аналіз слів, Явища заміни в коренях слів дзвонкіх на глухі.

Опрацювання слів із сумнівними приголосними.

Розрізнення дзвінких та глухих приголосних в усному мовленні та на письмі.

Уточнення та систематизація уявлення про розрізнення значення префіксів і прийменників.

Опрацювання написання слів з префіксами –роз, -без, та їх аналізування.

Закріплення орфографічних та пунктуаційних умінь. Диктант.

Відпрацювання вимови і правопису слів з префіксами –з, -с.

Закріплення вимови і правопису слів з префіксами з-, с-.

Явище евфонії.

Уточнення уявлень вживання апострофа після префіксів.

Уточнення уявлення про перенос та вживання слів з апострофом.

Закріплення вміння складати опис за малюнком.

Фонематичний та слого - звуковий аналіз слів. Суфікс.

Закріплення знань про словотворчу роль суфіксу.

Опрацювання порядку усного й письмового розбору слів за будовою.

Закріплення значення та ролі в реченні частин мови: іменник, прикметник, дієслово, прийменник.

Опрацювання логічних вправ на розпізнання слів за родовими та видовими ознаками.

Закріплення добору спільно - речових слів, які належать до різних частин мови.

Закріплення добору спільно - речових слів.

Опрацювання загального поняття про іменник (назви істот, неістот).

Уточнення власних і загальних іменників.

Закріплення навичок і загальних іменників.

Робота з родовими закінченнями іменників.

Закріплення уміння змінювати іменники за числами і питаннями.

Закріплення знань про синтаксичну роль прийменників і закінчень.

Робота з вправами на встановлення зв’язку іменника з прикметником.

Закріплення вміння змінювати прикметники за числами та родами.

Правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням експресії (почуттів);

складає усно і записує речення, різні за метою висловлювання та вираженням по­чуттів;

правильно вживає розділові знаки в кінці різних за метою висловлювання речень; виділяє звертання в усній формі інтонацією, а на письмі розділовими знаками — комами, знаком оклику; використовує форми кличного відмінка (до вчителя, однокласни­ків, працівників школи, членів родини);

визначає в реченні головні члени (підмет і присудок — його основу); виділяє слово­сполучення у групі підмета і групі присудка; визначає другорядні члени речення (без поділу їх на види);

встановлює з допомогою і під керівництвом учителя смислові і граматичні зв’язки між словами у простому неускладненому реченні з підметом-іменником і присудком-дієсловом за допомогою питань від головного слова до залежного (практично, без термінів): росте (на чому? де?) на грядці; поспішає (до чого? куди?) до класу; складає і поширює прості речення за поданими схемами; перебудовує за зразком два прості речення в одне просте з однорідними членами (Діти вчаться писати. Діти вчаться малювати. — Діти вчаться писати і малювати.); об’єднує за зразком два прості речення в одне складне (Сьогодні брат працює на фермі. Тато готує ґрунт під посіви. — Сьогодні брат працює на фермі, а тато готує ґрунт під посіви).

виявляє в тексті слова із прямим та пере­носним значенням, багатозначні слова, найуживаніші омоніми (омофони — коса (дівчини і знаряддя праці);

омоформи — моя мати — мати книжку; омографи (книжки і книжки) — практично, у процесі навчальної роботи, без уживання термінів; добирає синоніми й антоніми до загальновживаних слів; використовує їх в усному і писемному мовленні (навчальних творчих роботах); пояснює і вживає у власному мовленні опрацьовані за підручниками фразеологізми, зокрема, прислів’я; пояснює значення слів, опрацьованих у попередній навчальній діяльності; користується прийомами тлумачення слів (добір синонімів, опора на морфемну будову тощо) та тлумачним словником; добирає слова для точного вираження думки в усному і писемному мовленні;

виявляє у навчальних текстах, у мовленні товаришів по класу, у власному мовленні хибні, примітивні слова; замінює їх літера­турними, нормативними.

Будова слова

змінює слова за питаннями; виділяє змінну частину, визначає основу; знаходить, визначає закінчення у слові, поданому в кількох формах;

пояснює роль закінчення у зв'язках слів у реченні;

знаходить, визначає корінь у ряді спільнокореневих слів;

визначає префікс, суфікс у ряді слів з одним і тим самим префіксом, суфіксом; розрізнює під керівництвом учителя спільнокореневі слова і форми того самого слова;

аналізує в навчальній роботі під керівництвом учителя слова за будовою;

правильно вимовляє слова з ненаголошеними голосними звуками [е], [и];

знає, що таке «орфограма»; знаходить слова з орфограмами, перевіряє їх;

користується орфографічним словником для перевірки написання слів із ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом;

знає правило вимовляння дзвінких приголосних звуків у кінці слова і складу перед глухим і дотримується його у мовленні;

 користується правилом перевірки напи­сання слів із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції (про[зь]ба, моло[дь].

ба, кі[х]ті, ні[х]ті).

утворює нові слова від заданої основи за допомогою префіксів;

пояснює значення префіксів у словах з опорою на введення їх у словосполучення, ре­чення;

розрізнює у процесі навчальної роботи співзвучні префікси і прийменники (напри­клад, без сорому — безсоромний, на письмі — написаний) на слух і на письмі. знає і дотримується в навчальній роботі правила вимовляння і правопису префіксів роз-, без-, з-, с-;

дотримується правил правопису слів з апострофом після префіксів, переносу слів із префіксами у процесі виконання навчаль­них вправ;

утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів (ручка, рученька, ручище; чорний, чорнявий, чорненький, чорнющий);

пояснює в навчальній роботі значення, якого надають словам найуживаніші суфікси, зокрема суфікси зменшення, здрібнілості, пестливості.

ділить на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (серед них чис­лівників, прислівників (без уживання тер­міна), які розрізнюються за родом, числом (іменники, прикметники), стоять у формі того чи іншого часу (дієслова);

будує сполучення зі слів, що є різними частинами мови, використовуючи службові слова: пішли до лісу; хлопчики і дівчатка;

розрізнює слова за родовими і видовими ознаками: птахи: лелеки, зозулі, синиці, горобці; дерева: дуб, клен, яблуня, вишня; кольори: червоний, фіолетовий, зелений тощо;

добирає групи спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови, вводить їх у словосполучення і речення (дуб, дубовий, задубіти; сміх, смішний, усміхатися)

Іменник

має уявлення про іменник як частину мови; впізнає в тексті й самостійно добирає імен­ники; ставить питання до іменників, що на­лежать до різних родів; будує сполучення іменників з іншими словами, використову­ючи для зв’язку закінчення і прийменники;

розрізнює іменники — назви істот і неістот, правильно ставить до них питання;

розрізнює власні і загальні іменники, добирає відповідні приклади; вживає в письмових текстах власні іменники з великою буквою;

відносить до іменників за поставленим пи­танням що? опредмечені якості, дії (зелень, добро, плавання, напис); розрізнює і пояснює у процесі навчальної роботи іменники у прямому і переносному значеннях;

визначає рід іменників, ставить питання і відносить іменник до одного з родів;

змінює іменники за числами; визначає число іменників;

знає назви відмінків і відмінкові питання; змінює іменники різних родів за відмінками з орієнтуванням на зразок, навчальну таблицю

добирає найуживаніші (1-3) синоніми та ан­тонім до кожного із заданих іменників; вживає синоніми й антоніми в усних і пись­мових висловлюваннях; бере участь в удо­сконаленні навчальних і власних текстів за допомогою синонімів.

Прикметник

має уявлення про прикметник як частину мови; впізнає прикметники в реченні і тексті; пояснює роль прикметників у мові і мовленні; будує сполучення прикметників з іменни­ками; встановлює між ними граматичний зв'язок за допомогою питань (нове пальто — пальто (яке?) нове; у новому пальті — у пальті (якому?) новому); пояснює пряме і переносне значення прикметників у процесі виконання навчальних вправ;

добирає до поданих прикметників 1-3 си­ноніми та антонім; використовує їх в усному і писемному мовленні, зокрема в описах; складає прості загадки про предмети за до­помогою прикметників, що характеризують предмети-відгадки;

Текст

Розвиток навичок цілісного сприймання тексту, уміння ініціювати та підтримувати бесіди за змістом сприйнятого тексту.

Вправляння у вживанні синонімів, антонімі, багатозначних слів для уникнення лексичних повторень.

Удосконалення навички аналізу тексту за змістом та структурою, складання плану прочитаного тексту (з допомогою вчителя).

Формування навичок проведення бесід за змістом прочитаного чи почутого тексту, постановки запитань, відповіді на запитання близько до тексту, за поданим зразком та «своїми словами».

Розвиток умінь висловлювати власні міркування щодо змісту текстів: виражати ставлення до персонажів чи подій, наводити аналогічні приклади з власного досвіду тощо.

Розвиток умінь планувати власний вислів: визначати тему майбутнього вислову, його заголовок, основні частини, включення до нього елементів опису чи міркувань.

Розвиток зорової, слухової пам’яті.

Розвиток знань про речення: визначення, типи.

Розвиток навичок виділення речень з усного та письмового тексту, визначення відмінності між

реченням та сполучення окремих слів за наявністю завершеної думки.

Коригування за необхідності навички роздільного написання слів у реченні (у тому числі написання прийменників з наступним словом).

Навчання практичним способом розрізнювати прийменник зі співзвучними префіксами.

Формування умінь визначати головні члени речення за запитанням та за синтаксичним значенням (про кого говориться – підмет, що говориться – присудок).

Формування уміння визначати другорядні члени речення, що відносяться до підмета та присудка.

Розвиток навичок поширення речення другорядними членами (з опорою та без опори на запитання).

Розвиток умінь ставити запитання до всіх слів у реченні, встановлювати зв’язки між словами та словосполученнями у реченні, ділити речення на окремі словосполучення.

Розвиток навичок синтаксичних трансформацій (розширення, звуження, упорядкування деформованого речення).

Слово. Значення слова

Формування розуміння значення полісемічних слів, що належать до різних частин мови у різних контекстах;

уміння порівнювати значення полісемічних слів у різних контекстах.

Розвиток навичок використання полісемічних слів у власному мовленні: складання словосполучень та речень із заданими полісемічними словами.

Формування умінь диференціювати значення слів омонімів у словосполученнях та реченнях, самостійно будувати речення та словосполучення з такими словами.

Розвиток умінь добирати антоніми та синоніми до заданих слів, складати з ними речення (словосполучення), використовувати синоніми та антоніми для увиразнення мовлення, уникнення повторів слів у текстах.

Формування розуміння фразеологічних виразів за контекстом, ситуацією, шляхом пояснення їхнього значення.

Стимулювання самостійного використання учнями фразеологізмів у власному мовленні.

Виховання в учнів поваги до мови та мовних норм.

Стимулювання дотримання мовних норм та мовленнєвого етикету учнями у власному мовленні.

Розвиток контролю (самоконтролю) учнів за власним мовленням та мовленням педагога, однокласників.

Розвиток навичок словотворення в учнів різними способами (префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний).

Формування уміння учнів виділяти основу слова та закінчення шляхом спостереженням за різними граматичними формами слів.

Формування умінь виділяти у ряді слів з однотипним морфологічним оформленням спільний префікс, суфікс, корінь.

Формування умінь виділяти у ряді слів з однотипним морфологічним оформленням спільний корінь.

Розвиток навичок добору спільнокореневих слів, диференціації слів з омонімічними коренями.

Уточнення та диференціювання значення префіксів та похідних слів з ними.

Формування уміння виділяти у ряді слів з однотипним морфологічним оформленням спільний префікс.

Формування навичок диференціації прийменників та співзвучних префіксів (практичним способом).

Уточнення та диференціювання значень суфіксів та похідних слів з ними.

Формування умінь виділяти у ряді слів з однотипним морфологічним оформленням спільний суфікс.

Формування орфографічної пильності щодо слів із сумнівною вимовою ненаголошених е, и у коренях слів.

Розвиток уміння довільної словозміни та словотвору слів з е, и у корені з метою пошуку перевірочного слова.

Розвиток навичок вибору серед ряду спільнокореневих слів та словоформ слова у якому кореневі е, и знаходяться у наголошеній позиції.

Формування орфографічної пильності щодо слів із сумнівним звучанням дзвінких та глухих приголосних.

Розвиток умінь довільної словозміни та словотвору слів з глухими та дзвінкими приголосними з метою пошуку перевірочного слова.

Розвиток навичок вибору серед ряду спільнокореневих слів та словоформ слова у яких глухі та дзвінкі приголосні знаходяться ї перед голосним звуком.

Розвиток та удосконалення навичок морфологічного аналізу префіксів, суфіксів, кореня.

Формування умінь практичним способом

.