"Календарне планування з української літератури (профільний рівень) для 11 класу у 2019-2020 н. р. І семестр для класів з російською мовою викладання"

Про матеріал
Календарне планування з української літератури (профільний рівень) для 11 класу у 2019-2020 н. р. на І семестр для класів з російською мовою викладання розроблено за підручником Українська література (профільний рівень) для 11 класу авторів О.І. Борзенко, О.В. Лобусова (Харків: Вид-во “Ранок”, 2019).
Перегляд файлу

Календарне планування з української літератури (профільний рівень)

для 11 класу у 2019-2020 н. р.

 І семестр

для класів з російською мовою викладання

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України
від  01. 07. 2019 р. № 1/11-5966          

У 2019/2020 навчальному році вивчення української літератури здійснюватиметься у 10-11 класах – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

 

Українська література   11 клас

Всього - 140 год., 4 год. на тиждень

Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання

1. Позакласне читання: 4 (2/2)   

2. Л-ра рідного краю – 4 (2/2). 

3. К. т. (кл.т.) –  2 (1/1).

4. К. р (тести) – 4 (2/2).               

5. РМ – 4 (2/2) (у+п)                  

7. Перевірка зошитів – 9 (4/5).  

За підручником: Українська література (профільний рівень):

підруч. для 11 класу закл. загал. серед. освіти /

О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Харків: Вид-во

“Ранок”, 2019. – 256 с.: іл.

 

№ п/п

уро ку

Дата

вт,

ср.

ср.

чт.

Зміни

в роз-кладі

 

Теми уроків

Українська література (профільний рівень)

підруч. для 10 кл. загальноосв. навч. закл. (профільний рівень) /

О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Харків: Вид-во “Ранок”, 2018.

Сторінки

Домашнє завдання

 

Примітки Повторення (тести)

ТЛ (теорія літератури)

 

 

 

 

І семестр

 

 

 

1.

03.09.

 

Читацький практикум. Читання творів художньої літератури як єдність насолоди і пізнання.  Читання як спосіб самореалізації особистості. Особистість, яка читає, – тренд сьогодення. Література художні і нон-фікшин.

 

 

 

 

2.

04.09.

 

Повторення вивченого. Стильові риси культурно-історичних епох. Поняття «бароко», «романтизм», «реалізм», «модернізм»: загальна характеристика стилів та їх прояви у літературі й інших видах мистецтва.

Жанрова система літератури. Ліричні, епічні та драматичні жанри.

Письменник як творча особистість. Громадянська позиція митця як етична проблема.

 

 

 

 

 

ВСТУП

Загальні тенденції епохи (6)

 

 

3.

04.09.

 

Українська література 1920-1930 років ХХ ст. – новий етап в історії національної культури. Суспільно-політичні умови її розвитку.

Відображення в літературі духовних пошуків людини післяреволюційного часу.

Різноманітність стильових манер: романтико-героїчна (Ю. Яновський), лірико-імпресіоністична (М. Хвильовий, Г. Косинка), реалістична (П. Панч, А. Головко), експресіоністична (М. Турянський) та інші.

 

 

4.

05.09.

 

«Розстріляне відродження» як духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х–30-х рр. в Україні, яке залишило по собі високохудожні твори в  літературі, філософії, живописі, музиці, кінематографії і театрі, і яке було знищене сталінським тоталітарним режимом. 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРНИЙ І МИСТЕЦЬКИЙ АВАНГАРД

 

 

 

5.

10.09.

 

Авангардизм - напрям у мистецтві XX століття як прояв руйнуванням традиційних форм і канонів. Стильові течії авангардизму: футуризм, суперматизм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, імажинізм, абстракціонізм, кубізм та інші. Художні пошуки митців, які заперечують традицію.

Передумови появи авангарду початку ХХ століття у Європі та в Україні.

Суспільно-історичні особливості розвитку авангардизму 10-30 рр. ХХ ст. в українській культурі. Харківська літературно-мистецька група «Авангард», очолювана Валер’яном Поліщуком.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст - Україна в горнилі І світової війни і революції 1917 року; зміна суспільних формацій і структури суспільства; розвиток культури і  мистецтва .

Мистецький контекст: Казимир Малевич як один із ключових теоретиків і практиків авангардизму, «Маніфест суперматистів»; К. Малевич, «Чорний квадрат на білому тлі»; Олександр Архипенко як представник кубізму в скульптурі; О. Архипенко, «Танок», бюст Т. Шевченка, І. Франка; Володимир Маяковський – футурист; В. Маяковський, «Борг Україні», мистецтво плакату; Пабло Пікассо і кубізм у живописі; П. Пікассо, «Скрипка та гітара».

 

ТЛ: авангардизм як «мистецтво протесту і руйнування».

 

 

 

 

Михайль СЕМЕНКО

«Місто», «Бажання»

 

 

6.

11.09.

 

Життєвий і творчий шлях поета-футурист М. Семенка як представника «розстріляного відродження». Участь у футуристичному угрупуванні «Аспанфут».

Творче обдарування М.Семенка: музика, кінематографія. Активна видавнича діяльність митця – журнал «Мистецтво», «Альманах трьох», «Семафор у майбутнє».

Пошук форми у творчості поета. Збірки «П'єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В садах безрозних» (оглядово).

Творчість М. Семенка як екзистенційні пошуки людини свого місця у новому пореволюційному світі; спосіб пошуку – вихід за межі традицій. 2012-й рік – рік Семенка в Україні. Повне видання творів до 125-річчя митця (2017).

 

 

7.

11.09.

 

«Місто» - як прояв захоплення містом, яке живе своїм інтенсивним, повнокровним життям. Особливості версифікації та строфіки. Образ ліричного героя, який відчуває неспокій міста.

 

ТЛ: футуризм; верлібр як жанр авангардистської поезії.

8.

12.09.

 

«Бажання» - вірш-медитація у формі верлібра; провідний мотив – бажання ліричного героя перевернути світ із ніг на голову, і тоді, на його думку, все й стане на свої місця; експерименти з мовою і формою в поезії.

Значення творчості Михайля Семенка для розвитку української літератури. 2012-й – рік Семенка в Україні. Повне видання творів до 125-річчя митця (2017 р.)

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекстрозмаїття літературно-мистецького життя і творчих пошуків 10-30-х років ХХ ст.; «розстріляне відродження» - трагедія України.

Мистецький контекст: український малярський авангард, футуризм. «Карусель П’єро» О.Архипенка. Російський поетичний футуризм. Анатоль Петрицький, портрет М. Семенка; діяльність Одеської кіностудії.

 

 

 

 

 

МОДЕРНІЗМ (6)

 

 

 

9.

17.09.

 

Особливості модернізму в українській літературі 20-30-х років ХХ ст. зв’язок із модернізмом кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Проблема митця і влади, свободи творчості і тиску тоталітарної машини. Творчі пошуки модерністів і суспільно-політичні реалії післяреволюційної України.

 

 

 

 

 

Максим РИЛЬСЬКИЙ

«Солодкий світ!..», «У теплі дні збирання винограду»

 

 

10.

18.09.

 

«Київські неокласики» як прояв неокласицизму - течія в літературі та мистецтві, яка відмежовувалась від так званої пролетарської культури, і прагнула наслідувати класичне мистецтво минулих епох, надаючи перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці. «П’ятірне гроно» українських неокласиків. Тематика, проблематика, образна система творчості (оглядово). Неокласики як літературні критики та теоретики українського модернізму.

Творчість М.Рильського. Філософічність, афористичність його лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство. Жанр сонету у творчості митця.

Ліризм поезії М. Рильського як пошук людиною гармонії у соціально-політичних лихоліттях доби.

 

 

ТЛ: неокласика, сонет.

 

11.

18.09.

 

«Солодкий світ!..» – усвідомлення неповторності кожної хвилини буття.

«У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів.

Перекладацький доробок М. Рильського (оглядово). А. Міцкевич, «Пан Тадеуш».

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – політичні репресії сталінського режиму; ГУЛАГ - Головне управління виправно-трудових таборів радянського сталінського режиму; Сандармох (Медвежегірський район Республіки Карелія) – місце розстрілу соловецького тюремного етапу 1937 року, зокрема 198 українських митців, науковців, священників.

Мистецький контекст – художня творчість та літературознавча діяльність Миколи Зерова.

 

 

 

 

 

Осип ТУРЯНСЬКИЙ

«Поза межами болю»

 

 

12.

19.09.

 

Огляд життя і творчості письменника й літературного критика, поліглота, учителя середніх шкіл Галичини. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення й філософського осмислення. Проблема пошуку жанрового виражання думок і світовідчуття автора.

«Поза межами болю» - типовий експресіоністичний твір, антивоєнна психологічна повість-поема про часи Першої світової війни. Різні погляди на визначення жанру твору.

 

 

 

 

ТЛ: експресіонізм (поглиблено); поема у прозі; повість-поема.

 

13.

24.09.

 

Особливості композиції твору.  Проблематика твору: держава й людина; війна й людина; війна й політичні амбіції владної верхівки; влада грошей.

 

 

14.

25.09.

 

Центральна ідея твору - у найскладнішій ситуації людина залишається людиною, та зберігає духовні і моральні цінності. 

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – Перша світова війна; участь українців у війні та служба в австрійській армії.

Мистецький контекст  ілюстрації до повісті «Поза межами болю» (автор невідомий, 1921 р.). Художній фільм «Поза межами болю» » (1989; реж. Я.Лупій).

 

 

 

 

 

Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ (2)

«Холодна тиша. Місяцю надламаний…»; «Прозорий січень небо розтворив»

 

 

15.

25.09.

 

Василь Стус: творчість Володимира Свідзинського як «…спосіб шляхетної герметизації власного духу…». Проблема митця і свободи творчої особистості та творчості у тоталітарній системі. Основні віхи життєвого і творчого шляху. В. Свідзинський – перекладач античності; автор першого повного перекладу «Слова про похід Ігорів» сучасною українською мовою. «Несучасна сучасність» В. Свідзинського. Домінанта творчого мислення митця — пам'ять як опір забуттю і небуттю, як своєрідна антитеза «проминальності» та «зникомості» сьогодення. («Холодна тиша. Місяцю надламаний…»).

 

ТЛ: художній міфологізм, міфологічні образи; фольклоризм поезії.

 

16.

26.09.

 

Ідея єдності люди з природою, яка дає їй сили, і яка оточує людину. Міфологічні витоки уваги до природи. Фольклорні образно-символічні засоби вираження єдності людини, її пам’яті, її внутрішнього стану і природи («Прозорий січень небо розтворив»).

В. Свідзинський – перекладач античності; автор першого повного перекладу «Слова про Ігорів похід» сучасною українською мовою. «Несучасна сучасність» В. Свідзинського.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – наукове і мистецьке життя 20-х років ХХ ст.; науковий осередок у м. Кам’янці-Подільському;

Мистецький контекст – казки О. Вальда; Ф. Ніцше, «Так сказав Заратустра»; Г. Маркес, «Сто років самотності».

 

 

 

 

 

Богдан-Ігор АНТОНИЧ (1)

«Зелена євангелія», «Різдво», «Коляда»

 

 

17.

01.10.

 

Творчий шлях аполітичного митця. Заборона та визнання. Лемківська етнічна традиція як джерело художнього світу поета та авторського стилю. «Зелена євангелія» – нерозривна єдність природи і людини, ідея життєствердження. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво», «Коляда»).

Особливості фольклоризму у літературі минулих часів та творчості Антонича.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – наукове і мистецьке життя 20-х – 30-х рр. ХХ ст.в Західній Україні;

Мистецький контекст – Ю. Андрухович, «Дванадцять обручів»

 

ТЛ: художній міфологізм, міфологічні образи; фольклоризм поезії.

 

18.

02.10.

 

Читацький практикум. Комплексний аналіз поезії Б.-І. Антонича. Лірична поезія. «Ключі» до прочитання й аналізу образно-символічної системи. Літературознавчий аналіз поетичного твору як одна з форм прочитання твору.

 

 

 

 

 

Євген ПЛУЖНИК (1)

«Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен – як срібний птах!..»

 

 

19.

02.10.

 

Огляд життєвого і творчого шляху типового представника «розстріляного відродження». Авторська манера - глибокий ліризм, драматизм почуттів, майстерна поетична мова.

«Вчись у природи творчого спокою...» - жанр пейзажна лірика. Ідея твору виражає думку, що  взірець для творчої людини – природа, у якій все гармонійно поєднане, включене в життєвий коловорот. Поетичні засоби вираження захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії, заклик шанувати природу, тому що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом.

«Ніч... а човен – як срібний птах!..» - лірична медитація. Особливості поетики мариністично-символічна поетичної мініатюри.

 

 

ТЛ: пейзажна лірика; лірична медитація.

 

 

 

 

Євген Маланюк (3)

«Вечір», «Напис на книзі віршів...», «Під чужим небом», есе «Малоросійство».

 

 

20.

03.10.

 

Творчість митців-політичних-емігрантів. «Празька школа» в українській літературі та громадському життя.

Життєвий і творчий шлях письменника, літературного критика  (оглядово). Євген Маланюк – поет-симфоніст. Утвердження державності України — центральна ідея поетичного Універсуму Євгена Маланюка.

 

ТЛ: публіцистична стаття; літературні засоби вираження думки у статті.

 

21.

 

08.10.

 

 

«Один вечір» - взірець інтимної лірики; художні засоби вираження почуттів ліричного героя.

«Напис на книзі віршів..» – ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків.

 

 

22.

09.10.

 

«Під чужим небом» - ліричний роздум про митця у вигнанні; туга за рідною землею.

«Малоросійство» - палке таврування «комплексу малоросійства» як наскрізна тема роздумів митця; осмислення ідентичності українства. Особливості жанру.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – політична еміграції митців і політиків з радянської України в 1920, 1940 рр.; празький культурний осередок; «Празька школа» як суспільно-політичне явище.

Мистецький контекст – Анре Варно про «Празьку школу»; «Земна мадонна. Інтимна лірика Євгена Маланюка» (у виконанні нар. артиста України Св.Максимчука); творчість О. Ольжича, О. Теліги.

 

 

23.

09.10.

 

Урок виразного читання № 1. Декламування поезій М. Рильського, В. Свідзинського, Б.-І. Антонича, Є. Плужника та Є. Маланюка; на ЗНО – Є. Маланюк, “Уривок з поеми”.

 

Урок виразного читання № 1.

 

 

 

В. ДОМОНТОВИЧ (ВІКТОР ПЕТРОВ) (3)

«Дівчина з ведмедиком»

 

 

24.

10.10.

 

Основні віхи життєвого і творчого шляху Віктора Домонтовича (Петрова). Художньо-естетичне тяжіння митця до угрупування неокласиків. В. Домонтович – один із фундаторів інтелектуальної урбаністичної прози в українській літературі.

«Дівчинка з ведмедиком» - філософсько-інтелектуальна повість про інтелігенцію Києва 20-30 років ХХ століття. 

 

 

 

ТЛ: філософсько-інтелектуальний роман.

25.

15.10.

 

Зіна Тихменєва як представниця національної еліти, втілення нового способу життя, переконань, уявлень та прагнень. Філософічність повісті – розмірковування персонажів як текст в тексті (наприклад, роздуми Іполіта Варецького про спадщину Ніколо Макіавеллі).

 

 

26.

16.10.

 

Причини «несвоєчасності» прочитання роману сучасниками. Композиційна особливість філософсько-інтелектуального роману – розгортання оповіді у різних часових і просторових вимірах.

Актуальність жанру інтелектуального роману в сьогоденні.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – Європа між І і ІІ світовими війнами як час переосмислення історії і людини; швидке економічне зростання і післявоєнна криза.

Мистецький контекст – Томас Манн, «Чарівна гора»; Герман Гессе, «Гра в бісер».

 

 

 

 

 

 

 

 

27.

16.10.

 

РМ № 1 (письм). Твір-есе “Як я розумію “несучасну сучасність” В. Свідзинського” або “Чи справді Зіна Тихменєва є втіленням нового способу життя?”

 

РМ № 1 (письм). Твір-есе

28.

17.10.

 

ТО № 1. К. р. № 1. Тема: “Творчість письменників літературного авангарду і модернізму”.

Тести

К р № 1

29.

22.10.

 

Аналіз контрольних робіт.

 

 

30.

23.10.

 

ПЧ № 1. М. Вороний, “Блакитна Панна”;

                О. Олесь, “Чари ночі”, “О слово рідне! Орле скутий!”;

                В. Сосюра. “Любіть Україну”.

 

ПЧ № 1

31.

23.10.

 

Література рідного краю.

 

ЛРК № 1

32.

24.10.

 

Підсумковий урок. Бесіда про вивчені твори. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).

Повторення та узагальнення вивченого.

 

 

 

 

 

Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати: Тематична.

 

 

 

 

 

ХХХХХ

 

 

 

 

 

Микола ХВИЛЬОВИЙ (Фітільов) (4)

«Я (Романтика)», «Кіт у чоботях»

 

 

33.

05.11.

 

Життєвий і творчий шлях митця. Роль М. Хвильового у літературному і суспільному житті 1920-х років. «Романтика вітаїзму» як світоглядна домінанта митця часів революції. Діяльність М. Хвильового в об’єднанні ВАПЛІТЕ; участь у літературній дискусії 1925-1928 рр.

 

 

34.

06.11.

 

«Я (Романтика)» – новела про внутрішній розкол особистості у час революційних трансформацій. Проблема внутрішнього розколу людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції.

 

ТЛ: символ у літературі; символічний образ та його значення (поглиблено).

35.

06.11.

 

Образ ліричного героя - «Я». Образ матері як символ істинного «я» ліричного героя. Символічність новели. Посвята новели та її особливості.

 

 

36.

07.11.

 

«Кіт у чоботях» - імпресіоністична настроєвість твору; емансипація і наслідки революційної трансформації особистості; образ Гапки – Товариша Жучка революції.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст –візія української революції як творення державності та її крах; мрії про революційні зміни і дійсність постреволюційного життя; соціальна деформація суспільства та його структури після революції 1917 року.

Мистецький контекст – відкриття Української академії наук, (фізико-математичний, історико-філологічний і соціально-економічний відділи); Української академії мистецтв (члени Академії – художники Г. Нарбут, М. Бойчук, О. Мурашко, Ф. Кричевський); агітфільми 1919-1920-х років. Фільмографія Олександра Муратова за творами  Миколи  Хвильового: «Танго смерті», «Геть сором!» і «Вальдшнепи».

 

 

 

 

 

Юрій ЯНОВСЬКИЙ (4)

«Майстер корабля»

 

 

37.

12.11.

 

Творча біографія письменника письменника. Ю.Яновський і кіно. Романтичність світовідчуття і новаторство митця. Романтизована стихія національно-визвольного руху (роман «Чотири шаблі»)..

 

 

38.

13.11.

 

«Майстер корабля»: роман-містифікація, динамічний, модерний сюжет, умовність фабули, зміщення часопростору.

 

ТЛ: художній час і простір; роман-містифікація.

39.

13.11.

 

Проблеми творення нової української урбаністичної культури; самоусвідомлення і пошук власного «я» новою українською людиною в новій дійсності.

 

 

40.

14.11.

 

Прототипи персонажів твору та їхнє неоромантичне представлення – То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях; символічні образи Міста, Моря. Морально-етичні колізії твору. Національне крізь призму загальнолюдського.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекстУкраїнська народна республіка; армія УНР; діяльність Центральної ради; злет української державності.

Мистецький контекстдіяльність Одеської кінофабрики; Одеса – центр формування кіноіндустрії в Україні.

 

 

 

 

 

Валер’ян ПІДМОГИЛЬНИЙ (6)

«Місто», «Невеличка драма»

 

 

41.

19.11.

 

Життєвий і творчий шлях В. Підмогильного  - типова доля безкомпромісного митця в тоталітарному суспільстві. Розвиток інтелектуально-психологічної роману. В. Підмогильний – перекладач.

 

 

42.

20.11.

 

Роман «Місто» - тяглість та новизна урбаністичної теми в українській літературі. Тематично-проблемна домінанта – зображення «цілісної» людини у єдності біологічного, духовного, соціального.

 

 

43.

20.11.

 

Образ українського інтелігента Степана Радченка, вихідця із селян, еволюція його характеру, проблеми ствердження в міському середовищі. Неоднозначність образу Степана Радченка. Морально-етичні колізії твору.

 

 

44.

21.11.

 

РМ № 2 (усн). Жіночі образи в романі  (усна характеристика).

 

РМ № 2 (усн).

45.

26.11.

 

«Роман на одну частину» «Невеличка драма» - «вийти за межі» як екзистенціалістська моде­ль буття; філосо­фія   жіночого   існування; динаміка тематики емансипації та фемінізму в українській літературі.  Проблема «свобода вибору та вибір свободи» в романі.

 

ТЛ: бінарні опозиції в романі; форми художнього вираження.

46.

27.11.

 

Образ Марти Висоцької. Форми художнього вираження героїні. Образи  Ліни, Ірен, Марії Миколаївни та Тетяни Ничипорівни як носії патріархального світогляду. Образ Дмитра Стайничого у контексті бінарних опозицій роману: раціонального / ірраціонально­го, маскулінного / фемінного, духовного/тілесного тощо.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекстпримусова колективізація, голод 1932-1933 рр. ; масові репресії, політичні процеси, розправа над інтелігенцією, передусім письменниками.

Мистецький контекст – Г.Флобер, «Мадам Боварі», Гі де Мопассан, «Милий друг» , філософія

Ф.Ніцше, «Походження трагедії з духу музики», З. Фройд та його концепція несвідомого (стисло).

 

 

 

 

 

МОДЕРНА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР (6)

 

 

47.

27.11.

 

Розвиток нового українського театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії.

Пошук модерних форм сценічного мистецтва. Роль театру «Березіль» у суспільному й культурному житті України.

 

 

 

 

 

Микола КУЛІШ

«Мина Мазайло», «Патетична соната»

 

 

48.

28.11.

 

Трагізм життя і творчий злет М. Куліша. Співпраця із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах. Європейський контекст творчих пошуків Л. Курбаса. Експерсіонізм як естетична домінанта творчості митця.

 

 

49.

03.12.

 

Сатирична комедія «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути українським (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб). Специфіка комедійного жанру: про серйозне легко, грайливо.

 

ТЛ: сатирична комедія;

 

50.

04.12.

 

Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Актуальність п’єси в сьогоденні.

 

 

51.

04.12.

 

«Патетична соната» - драматична опозиція високої мрії і потворної дійсності. Проблема вибору людиною між мрією, покликом душі і дійсністю. Необарокова організація часу й простору у п’єсі; особливості композиції. Християнські алюзії та способи їх драматургічного вирішення.

 

ТЛ: необароко.

 

52.

05.12.

 

Вибір Мариною пари як конфлікт вірності поклику душі й ідеологічних переконань. Образ Ілька Юги як головного персонажа і коментатора подій.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекстХарків 20-х років ХХ ст. як столиця культурно-мистецького життя України; сучасний Київський «Молодий театр» - продовжувач традицій театру «Березіль».

Мистецький контекст – Б. Брехт, «Копійчана опера»; портрет Миколи Куліша А.Петрицького; документальні фільми «Тягар мовчання»; вистава «Отак загинув Гуска» (Київський театр «Колесо»); діяльність Державного Центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса (Київ)

 

 

 

 

 

Іван БАГРЯНИЙ (Лозов’ягін) (3)

«Тигролови»

 

 

53.

10.12.

 

Основні віхи життя й творчості митця, його громадянська позиція.

«Тигролови» - український пригодницький роман  з автобіографічними елементами. Проблематика роману: свобода особистості і свобода волі. Жанрові особливості: динаміка сюжету, неоромантичність.

 

ТЛ: пригодницький роман; автобіографізм в романі.

 

54.

11.12.

 

Робота із змістом роману. Герої-антиподи:  Григорій Многогрішного і майор НКВС Медвин та їхній морально-етичний двобій.

 

 

55.

11.12.

 

Символіка роману, ідея перемоги добра над злом. Популярність твору в повоєнній Європі. Актуальність для нашого часу.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекстпереселення українців до Сибіру, репресії 1920-1930-х років і концентраційні табори; Зелений Клин на Приамур’ї як осередок українства в Сибіру.

Мистецький контекст – екранізація Ростиславом Синьком  роману «Тигролови» (1994 р.); переклади роману англійською, німецькою, голландською та іншими мовами.

 

 

56.

12.12.

 

Контрольний твір № 1 за творами письменників модерної літератури 20-30-х років ХХ ст. (за темами, даними учителем).

 

К т № 1

57.

17.12.

 

ТО № 2. К. р. № 2. Тема: “Творчість М. Хвильового, Ю. Яновського, В. Підмогильного, М. Куліша, І. Багряного”.

Тести

К р № 2

58.

18.12.

 

 

Читацький практикум.  «Щоденник» Олеся Гончара (1)

Щоденник письменника як свідчення епохи. «Ключі» до прочитання «Щоденника» як жанру літератури. «Щоденник» О. Гончара як прояв екзистенційних пошуків митця ХХ століття.

 

 

59.

18.12.

 

ПЧ № 2. Олесь Гончар, на ЗНО - “Модри камень”.

 

 

ПЧ № 2

60.

19.12.

 

Література рідного краю № 2.

 

ЛРК № 2

61.

24.12.

 

Підсумковий урок. Бесіда про вивчені твори. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).

Повторення та узагальнення вивченого.

 

 

 

 

 

Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати: Тематична. Семестрова (І семестр). Скоригована.

 

 

 

doc
Додано
14 вересня
Переглядів
443
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку