Матеріал для здобуття знань ХУДОЖНІ ЗАСОБИ (5-11 класи)

Асонанс

(повтори голосних: а, о, у, и, е, і, зазвичай це вірші)

Не милуй мене

 шовково, ясно, соколово

Алітерація

(повтори приголосних, твір набув серйозного характеру)

Хмари хмарять

Хвилі – сумно сам

я, світлий сон…

Анафора

(єдинопочаток; кожен рядок починається з однакової букви, слова; мінімум два рядки або абзаци)

О, я не невільник,

Я вам беззаконник,

Я – сонцепоклонник,

Я – вогнепоклонник.

Епіфора

(єдинокінець; закінчення однакове)

Хай по полю,

Золотому полю

ляже тінь.

Хай схитнеться –

Жито усміхнеться.

Звуконаслідування

(імітація звукових явищ)

А я у гай ходила, по квітку ось яку!

І все отак зозулі ку-ку.

Риторичне запитання

«Хіба легко готуватися до ЗНО?»

Риторичне звертання

«Готуйтеся до ЗНО правильно!»

Паралелізм

«Ідуть сніги і мерзнуть душі»

Антитеза

(протилежне)

«Вона усміхається, він нахмурився»

Інверсія

(неправильний порядок слів). Інверсія – це коли присудок стоїть перед підметом, або означення стоїть після слова, яке воно означає.

Літечко красне.

«Прийшло літечко красне».

Рефрен – це повтори, приспів

Ой весна, весна –

днем красна,

Ой весна, весна –

днем красна.

Що ж ти, весно, принесла?

Епітет + постійний епітет

(означення)

Козак молоденький

Порівняння + заперечні порівняння

(гарна, як квітонька)

Ой тож не зоря,

Ой тож не ясна,

Ой тож моя молода

по водицю пішла

Гіпербола

(перебільшення; нереальне)

Був як дуб,

високий і кремезний.

Оксюморон

(«поєднання непоєднуваного»)

«Веселий цвинтар»

Тавтологія

(однакові слова,повтори)

Шепотом шепотати

Алегорія

(інакомовлення: світ тварин – світ людей)

«Хитрий лис» - алегорично про підступну людину (вживають у казках, байках)

Символ

(вживають у віршах)

«Зозуля закувала» - символ суму; весна – символ молодої дівчини.

Метафора

(переносне значення)

Полетів у магазин про цукерки.

Персоніфікація = уособлення

Йде сніг – надання неживим предметам чи явищам природи людських якостей.

Синекдоха

«Червона Шапочка»

Червона Шапочка – дівчинка, але ми називаємо її за її частинкою – шапочкою.

Метонімія

(заміна одного слова іншим на основі суміжності, тобто тісного зв’язку)

Читає Підмогильного (не читає самого поета, а його книгу).