Конспект уроку в 11 класі за комедією М.Куліша "Мина Мазайло"

Українська література              11 клас

Тема. Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло».  Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації ( Мина Мазайло, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Мета:         подати відомості про життєву основу п’єси « Мина Мазайло» -

процес українізації у 20-х – 30-х роках ХХ століття, з’ясувати причини появи в суспільному житті  України національного нігілізму; допомогти учням усвідомити значення проблем, порушених у творі; розвивати навички характеристики героїв твору, творчі здібності учнів, уміння давати оцінку прочитаному, доводити власні думки; сприяти вихованню усвідомлення приналежності до рідного народу, виробленню громадянської позиції, естетичних смаків.

Обладнання:  комп’ютерна презентація матеріалу про процес українізації в  місті Харкові; анкета головного героя; кадри кінофільму «Мина Мазайло», портрет Миколи Куліша, плакат «Театр «Березіль».

                                              ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент. Психологічна підтримка учнів

 Учні сидять у групах за 4-ма столами, на яких таблички «Мина Мазайло», « Мокій», «Дядько Тарас », «Тьотя Мотя».   Аналітики сидять за окремим столом.

II. Оголошення теми й мети уроку

     Запис  теми в зошитах.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

- Нині в сучасній Україні  ми  повертаємо втрачені художні цінності. І серед них творчість М. Г. Куліша – людини, яка жила в епоху історичних потрясінь, романтика революції, українського інтелігента, одного з найталановитіших  творців « розстріляного відродження». Через  загибель у далекому 37-му  -  до життя! Вічного!

 На своєрідному уроці – дослідженні  ми ознайомимося  з особливостями сатиричної комедії «Мина Мазайло», з’ясуємо проблеми, порушені автором у творі на прикладі героїв комедії: Мини Мазайла, Мокія, дядька Тараса, тьоті Моті.  Запрошую всіх до активної роботи, до творчої співпраці.

IV. Актуалізація опорних знань

      Бесіда з учнями.

-Як ви розумієте слова, які звучать у темі уроку, - «національний нігілізм»,

«українізація»? (Нігілізм  - заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів). (Українізація – впровадження української культури , мови, звичаїв).

- Що вам відомо з попередніх уроків української літератури чи з історії України про процес українізації у 20-х-30-х роках минулого століття? (Це  був час українського відродження, українського ренесансу. Ось лише кілька фактів у галузі освіти: у 1925 році в Україні було 79% україномовних шкіл, у 1930 -85%; у 1926 році було 14 педагогічних інститутів, у 1932 – 46. У грудні 1932 року українізація припинилася, наступило «розстріляне відродження».)

-  Процес українізації в Харкові досліджувала за Інтернет - ресурсами одна з ваших однокласниць. Чому саме в нашому місті? (З 1921 р. до 1934р. Харків – столиця України;  з 1925р. Микола Куліш живе у місті Харкові в будинку письменників «Слово», який знаходиться напроти нашої гімназії ; 1928р. він написав комедію «Мина Мазайло»; 1929р. п’єсу поставив на сцені театру «Березіль» Лесь Курбас; події, зображені у творі, відбуваються в нашому місті).

- Подивимося, які факти їй удалося відшукати.

   (Комп’ютерна презентація «Українізація в Харкові у 20-30-і роках ХХ ст.»)

- Звичайно, за браком часу ученицею наведено лише окремі факти,  але і вони свідчать про піднесення української культури, літератури, мови.

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

      1. Бесіда з учнями.

 - Який жанр твору?

- Яка тема сатиричної комедії?

- Який конфлікт у комедії?

- Хто герої п’єси?

- Які особливості сюжету сатиричної комедії?

- Що ми знаємо про головного героя твору?

 2. Складання анкети головного героя комедії – перевірка знань змісту твору. (Питання на екрані, після усних відповідей на них   - анкета з відповідями).

     1.  Прізвище

     2.   Ім’я

      3.  По батькові

      4.  Місце проживання

       5. Національність

      6. Освіта

      7. Місце роботи

      8.  Сімейний стан

      9.  Партійність

      10.  Винаходи

      11.  Ставлення до українізації

 3. Робота груп  по висвітленню проблеми національного нігілізму, духовної обмеженості обивателів-міщан, від яких як громадян України

 залежало: бути чи не бути українській нації.

 -  На підставі  повідомлень груп робіть узагальнений запис про роль образу в розкритті проблем  твору.

 - Шановні аналітики, спостерігайте за роботою групи в цілому і кожного члена групи окремо з метою визначення рівня розкриття проблеми і оцінювання роботи.

Робота 1-ї групи – проблема «Мина Мазайло  і  українізація».

(Учень : «Сорок три роки носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті  -  Мазайло!..Ще малим , як оддав батько в город  до  школи, першого дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти  -  Мазайло! За репетитора не брали  -  Мазайло! На службу не приймали  -  Мазайло! Од кохання відмовлялися  -  Мазайло!»  Учні повідомляють про Мину, його бажання змінити прізвище, навчитися правильної російської вимови, про його стосунки з сином, про відвідування загсу та ін., акцентують увагу на словах Мини про розуміння українізації: «Серцем передчуваю, що українізація  -  це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати ходу на вищі посади». Як висновок: Мина Мазайло   -  тип українця за походженням, який легко зрікається українства, вбачаючи у прізвищі причину своїх службових  і життєвих поразок.)

    З’ясовую, чи не виникло у когось із учнів чи в аналітиків запитання до представників 1-ї групи щодо образу Мини Мазайла.( Можливе запитання «Чи справді Мині Мазайлу через прізвище не поталанило в житті?»)

Робота 2-ї групи - проблема «Мокій і українізація».

( Учень: «Сиджу сливе сам удень і вночі та перебираю, потужно вивчаю забуту й розбиту і все ж таки яку багату, прекрасну нашу мову! Кожне

слово! Щоб не пропало, знаєте, щоб пригодилось воно на нове будування. Бо, знаєте, вивчивши мову так-сяк, нічого з неї прекрасного й цінного не складеш…» Учні повідомляють про Мокія : його захоплення українською мовою і  глибокі  знання її, бажання додати до свого прізвища загублену половину « Квач», про стосунки з батьком, Улею, комсомольцями,  з дядьком Тарасом, про вираження авторської  ідеї щодо мови. Як висновок: Мокій  -  антипод батька,  прагне повернути до прізвища загублену половину «Квач», захоплений українською мовою, романтик, мрійник, інколи смішний у своїй поведінці.)

      З’ясовую , чи не виникло запитань в учнів чи в аналітиків  щодо образу Мокія. (Можливе запитання « Чи можна вважати Мокія позитивним героєм?»)

Робота 3-ї групи - проблема «Дядько Тарас  і  українізація».

 ( Учень : «Чи, може, й ви мене не розумієте, як ті у трамваї… Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано, а спитаєшся по-нашому, всяке на тебе очі дере… Всяке тобі штокає, какає,  - приступу немає. Здрастуйте, чи що!» Учні повідомляють про брата Мини, дядька Тараса з Києва, його захоплення старовиною, про його знання української мови, про ставлення до нього інших персонажів, про зміну позиції щодо зміни прізвища Миною, акцентують увагу на словах дядька Тараса про розуміння українізації: «Їхня українізація   -  спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!» Як висновок: Дядько Тарас  -  прихильник старого, особливо козаччини, не враховує нові умови життя, у вирішальних ситуаціях проявляє слабкість.)

       З’ясовую, чи не виникло в учнів чи в аналітиків запитань щодо образу дядька Тараса. ( Можливе запитання «Чи справдилося в історії українського народу  попередження дядька Тараса?»)

Робота 4-ї групи - проблема «Тьотя Мотя  і  українізація».

( Учениця : «Не знаєте, що там робиться? Не знаєте, що там написано? Не бачили, не читали? «Харків»  -   написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь  -   отакими великими літерами : «Харків». Дивлюсь  - не «Харьков», а «Харків»! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?» Учні повідомляють про сестру Килини Мазайло Мотрону Розторгуєву , хто вона,  з якою метою прибула з Курська до Харкова, яку політику проводить відносно зміни прізвища, як ставиться до Мокія, дядька Тараса, наводять приклади її доказів: « Да  єтого не может бить, потому што єтого не может бить нікада!», саркастичних висловлювань «По- моєму, прілічнєє  бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной», акцентують увагу на словах тьоті Моті про розуміння процесу українізації: «Та в «Днях Турбіних» Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все це минеться. Зостанеться єдина, неподільна…» Як висновок: тьотя Мотя  -  великодержавна шовіністка з ворожими поглядами на українську мову, її репліки смішні, але й небезпечні.)                                       З’ясовую, чи не виникло в учнів чи в аналітиків запитань щодо образу тьоті Моті. (Можливе запитання « Чи не доводилося вам  чути  ім’я  «тьотя Мотя» як прізвисько?)

- Які узагальнення записали про образи? (Учні зачитують).

      4. Слово аналітикам щодо оцінювання повноти розкриття  групами питання про розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості обивателів- міщан на матеріалі українізації .

       5. Підсумкове слово вчителя про роботу груп та аналітиків.

       6. (Бесіда з учнями про ставлення до процесу українізації інших дійових осіб твору:

- Що ви можете сказати про Лину (Килину) та Рину( Мокрину) Мазайлів?           Яка ваша думка про Улю Розсоху( Розсохину)? Яка роль комсомольців у комедії?) (Питання розглядатимуться за умови наявності часу).

 7. Заключне слово вчителя щодо ідейного навантаження дійових осіб: обивателі, міщани, національні нігілісти , бездуховні люди, які з легкістю міняють прізвище, зрікаються своєї рідної мови, культури, родового коріння. Кожен робить це по-своєму . Серед усіх героїв критики не вбачають жодного позитивного.

V. Підбиття підсумків уроку

      На екрані телевізора заключні кадри кінофільму «Мина Мазайло».

      1. Бесіда з учнями.

- Які елементи сюжету на них показано? У якій позі ми бачимо головного героя?

- Які особливості сюжету має цей драматичний твір?

- Як ви розумієте вислів про цей твір «Трагедія доби стане комедією доби»?

- Порівняйте побачене на минулому тижні на малій сцені театру імені Т.Шевченка. Чи не філологічний водевіль це?

- Визначте ідеї сатиричної комедії.( Комедія «Мина Мазайло» спрямована проти обмеженого обивательського способу мислення і поведінки, проти міщанського самовдоволення, проти руйнації ідеалів, що століттями плекалися народом. Такий твір буде завжди сучасним. У далекі 20-і Микола Куліш був ніби сучасником майбутнього).

- У чому актуальність сатиричної комедії? (Мікрофон «Я вважаю…»)

 2. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

VI. Домашнє  завдання , інструктаж

       Робота з  матеріалом підручника , готуватися до тематичної тестової контрольної роботи за творчістю В. Підмогильного, Остапа Вишні, Миколи Куліша (на наступний урок); творче завдання у формі фанфіка – « Як склалася подальша  доля Мини Мазайла (Мокія)?»  або   «Чи може вплинути прізвище, ім’я людини на її долю?»(через тиждень, за бажанням).