"Календарне планування з української літератури (профільний рівень) для 11 класу у 2019-2020 н. р. ІІ семестр для класів з російською мовою викладання"

ІІ семестр

Олександр ДОВЖЕНКО (4)

«Зачарована Десна», «Мати», «Воля до життя»

62.

14.01.

Трагічна й велична творча біографія митця. Класик світового кінематографу, засновник поетичного кіно. Романтизм сприйняття світу, який реалізується в настанові «бачити зорі в калюжах». Довженко-графік. Довженко-прозаїк. Довженко - сценарист і режисер кіно. Кіноповість як новаторський жанр і спосіб прояву мистецьких пошуків митця.

«Зачарованої Десни» - маніфест величі і краси рідної землі. Автобіографічна основа твору, медитативна сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного.

ТЛ: кіноповість

63.

15.01.

Два ліричні герої у творі: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблематика кіноповісті.

64.

15.01.

Оповідання «Мати» як  гімн невмирущій красі українки. Особливості композиції, часо-просторової організації твору. Образотворення. Публіцистичні елементи оповіді та їхня роль.

65.

16.01.

Новела «Воля до життя». Ідейна домінанта - ніколи не втрачати надії, до останньої миті боротися за життя. Образ Воїна у творі: солдата Івана Карналюка і лікаря-хірурга Миколи Дудка. Психологічний портрет героїв та засоби художнього вираження. Проблема війни і цінності людського життя.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – Друга світової війни на території України; політичні репресії післявоєнного часу, пошук шляхів виживання і творчості національних митців за радянської влади; культурна політика Радянського Союзу.

Мистецький контекст – розвиток кінематографії в Україні; художні фільми О. Довженка «Звенигора», «Земля», «Арсенал». «Автопортрет» О.Довженка періоду війни. Фільм «Зачарована Десна» (реж. Ю. Солнцева). Вячеслав Бігун, екранізація оповідання «Мати».

ТЛ: психологічний портрет.

66.

21.01.

Читацький практикум. Кіноповість як літературний жанр. «Ключі» до прочитання кіноповісті. Синтез вербального і зображального у творі.

ШІСТДЕСЯТНИЦТВО

ЯК СУСПІЛЬНЕ І МИСТЕЦЬКЕ ЯВИЩЕ (10)

67.

22.01.

Культурно-історичні витоки та естетичний світогляд шістдесятників. Рух до лібералізації і демократизації суспільства у західноєвропейському світі.

68.

22.01.

"Шістдесятництво" як феномен українського опозиційного руху. Дослідження впливу гуманістичної західної культури на формування поглядів шістдесятників. Естетичні засади «шістдесятництва». Поява політичної публіцистики та літературної журналістики. Статті І. Дзюби, Є. Сверстюка, В. Стуса та інших.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – «відлига» після смерті Сталіна, розвінчання «культу особи»; дисидентський рух 1960-х років.

Мистецький контекст – творчість композиторів (Л.Грабовський, В.Губа, В.Сильвестров), художників(А.Горська, О.Заливаха, Л.Семикіна, Г.Севрук, В.Зарецький, І. Марчук), акторів (І.Миколайчук, Б.Ступка, Л.Кадирова), режисерів та операторів (С. Параджанов, Л.Танюк, К.Муратова, Л.Осика, М.Ільєнко).

Василь СИМОНЕНКО

«Задивляюсь у твої зіниці…», «Є в коханні і будні і свята», «Казка про дурила»

69.

23.01.

Творча біографія митця (О. Гончар про В. Симоненка - «витязь молодої української поезії»). Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»). Інтимна лірика В. Симоненка («Є в коханні і будні і свята»). На ЗНО – 

«Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти людина».

70.

28.01.

«Казка про дурила» - казка для дорослих, алегорична розповідь про втрачену й віднайдену Батьківщину. Особливості жанру. Поема-містерія. Пошук автором форм історіософського та національного міфотворення. 

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – переслідування творчих особистостей; доля В. Івасюка як модель епохи; розвиток журналістики та «самвидавної» публіцистики.

Мистецький контекст -  документальний фільм «Дисиденти»; живопис - І. Марчук, «Пробудження», В.Зарецький, «Блискавка».

ТЛ: алегорія (поглиблено); поема-містерія.

Дмитро Павличко

«Два кольори», «Найдовша з усіх доріг»

71.

29.01.

Основні відомості про поета, перекладача, політика і громадського діяча. Громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини. Пісенна лірика Д. Павличка, її популярність. Вірш «Два кольори», який став народною піснею. Національний колорит поетичних образів, роль антитези.

72.

29.01.

Збірка любовної лірики «Таємниця твого обличчя» (оглядово). Використання фольклорних, персоніфікованих образів для передачі глибокого почуття кохання («Найдовша з усіх доріг»).

Іван Драч

«Балада роду», «Крила» («Новорічна казка»)

73.

30.01.

Основні відомості про поета, сценариста, громадського діяча. Дух шістдесятництва у творчості І. Драча.  Новаторство змісту і форми поезій. Новітні підходи до жанру балади. Метафоричність поетичного мислення І. Драча.

«Балада роду» зі збірки «Балади буднів» - поєднання філософічних роздумів про загальнолюдські цінності із картинами буденними, приземленими за своїми зовнішніми ознаками, але значними за своєю глибинною суттю.

74.

04.02.

«Крила» («Новорічна казка») – метафоричні роздуми про сенс життя людини; образ крил - як вічне прагнення людини до творчої мрії; образ дядька Кирила як символ нездатності людини осмислити висоту духу, нездатність подолати тяжіння мізерних потреб.

Актуальність порушених проблем у баладі для самоусвідомлення людини в сьогоденні.

На ЗНО – “Балада про соняшник”.

Микола Вінграновський

«Губами тепли і оком золотим», «Цю жінку я люблю»

75.

05.02.

Основні відомості про поета, прозаїка, перекладача, кіномитця, сценариста. 

М. Вінграновський - учень О.Довженка.

Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самозосередження».

Художні засоби вираження емоцій, внутрішніх переживань, пристрасті людини -  асоціативність, метафоричність, художня деталь, кольористика.

«Цю жінку я люблю» - взірець інтимної лірики. Поезія про «вічну», одну-єдину любов, яка перемагає труднощі, долає час і простір.

«Губами тепли і оком золотим» - вірш з однойменної збірки, у якій органічно переплелися картини природи, спогади дитинства, інтимна лірика, предметна реальність світу, химерія і казка, добра витівка і гумор, затамована жура. Будні природи й людини як світова містерія у творчій уяві митця. Філософічність осмислення буття.

Борис Олійник

«Вибір», «Пісня про матір»

76.

05.02.

Огляд життя і творчості українського поета, перекладача, дійсного члена НАНУ, голови Українського фонду культури, Героя України. Творчі, жанрові пошуки митця. Мотив синівської вірності, відповідальності перед матір'ю – наскрізний у творчості Б. Олійника. Тематичне розмаїття.

«Вибір» - возвеличення прагнення кожної людини мати свій життєвий вибір. Поетика твору, художні тропи, які фокусують ідею твору.

*«Пісня про матір» - уславлення узагальненого образу усіх матерів і кожної з них; прекрасних жінок, здатних на самопожертву заради своїх дітей. Поетика образу матері.

Суспільний та мистецький контекст: Мистецький контекст - пісні О.Білаша, З. Слободян, Л. Дичко та ін. на слова Д.Павличка. Пісні «Два кольори», «Я стужився, мила, за тобою» на муз. О. Білаша. Український кінематорграф: кіностудія ім. О. Довженка (Київ); художній фільм «Криниця для спраглих» (сценарій І. Драча, реж. Ю. Іллєнка; 1965 р.). творчий тандем Івана Миколайчук і Сергія Параджанова – «Тіні забутих предків».

ТЛ: художня деталь (поглиблено); балада (поглиблено); кольористика в поезії.

77.

06.02.

РМ № 3 (письм). Написання асоціативного етюду (есе) за рядками поезії В. Симоненка, Д. Павличка, І. Драча, М. Вінграновського, Б. Олійника.

РМ № 3 (письм).

Григір ТЮТЮННИК (2)

«Три зозулі з поклоном»

78.

11.02.

Основні відомості про життєвий шлях і творчу долю митця. Редакторська і журналістська діяльність (газета «Літературна Україна», видавництво «Веселка»). Гр. Тютюнник – сценарист.

Екзистенціалізм як стильова домінанта митця. Перегук стильових рис В. Стефаника і Г. Тютюнника. Образи селян як носіїв високої моралі в умовах складних перепетій життя, як прояв національного буття у радянських реаліях. Гр. Тютюнник – перекладач російського письменника В. Шукшина.

Оповідання «Три зозулі з поклоном».  «Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації.

ТЛ: художній символ; психологічна деталь.

79.

12.02.

Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній прийом. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.

Суспільний та мистецький контекст: Мистецький контекст – екранізації за творами Гр. Тютюнника: фільм «Скляне щастя» (1981) (за оповіданням «Син приїхав»), за однойменною повістю автора й творами «Дід Северин» і «Вогник в степу» — кінокартина «Климко» (1983), «Три плачі над Степаном» (1993 р.). «Музей однієї вулиці» (Андріївський узвіз, Київ).

80.

12.02.

Урок виразного читання 2. Читання напам’ять прозового уривка з оповідання “Три зозулі з поклоном”.

Урок виразного читання 2.

Ліна КОСТЕНКО (6)

 «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Життя іде…», «Доля»,

«Моя любове, я перед тобою», «Маруся Чурай»

81.

13.02.

Творчий шлях. Громадянська позиція митця. Роль та значення у суспільному та культурному житті України.

Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність).

82.

18.02.

«Страшні слова, коли вони мовчать» - ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва.

«Життя іде…» - роздуми поетеси про сенс життя. Засоби персоніфікації для передачі стрімкий стрімкості часу, миттєвість людського життя в часі.

83.

19.02.

«Доля» - поезія про нелегку долю поета. Символічний образ «чудернацького базару», де продаються долі.

«Моя любове, я перед тобою» - роздум про збереження особистості у вирі розбурханих почуттів ліричної героїні. Поетичні форми вираження почуттів.

84.

19.02.

Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання.

ТЛ: роман у віршах.

85.

20.02.

Робота над змістом роману. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.

86.

25.02.

Значення роману у житті України. Пісні Марусі Чурай (повторення вивченого в попередніх класах).

Суспільний та мистецький контекст: Мистецький контекст -  музика пісень О.Богомолець на слова Л.Костенко; поезія Л. Костенко у виконанні Сестер Тельнюк.

Василь СТУС (6)

 «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», *«Господи, гніву пречистого…», «На колимським морозі»; * «Мені зоря сіяла нині вранці»; *«Як добре те, що смерті не боюсь я..»;  «Пам’яті Алли Горської». «Феномен доби (сходження на голгофу слави)» (оглядово)

87.

26.02.

В. Стус - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Загальний огляд творчості (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе; атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи). Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі.

88.

26.02.

Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…»).

ТЛ: «стоїчна» поезія

89.

27.02.

Екзистенційна (буттєва) проблема вибору, віра в себе, надія на здолання всіх перешкод. Упевненість у своєму виборі («Як добре те, що смерті не боюсь я..») .

ТЛ: екзистенціалізм (поглиблено).

 90.

03.03.

Приклад великої мужності й сили духу («На колимським морозі», «Пам’яті Алли Горської»).

91.

04.03.

«Феномен доби (сходження на голгофу слави)» (оглядово) – філософсько-екзистенційний роздум про Митця у тоталітарному суспільстві. В. Стус про П. Тичини: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – погроми шістдесятників 12-14 січня 1972 року; політичні репресії, арешти і тюремні етапи Є. Сверстюка, В. Марченка, В. Чорновола, В. Овсієнка та інших. Смерть В. Стуса, О.Тихого та Ю. Литвина в таборах та «повернення» до Києва (перепоховання 19 листопада 1989). 

Мистецький контекст - портрет Василя Стуса В. Зарецького (1989–1990 рр.). Документальні фільми «Просвітлої дороги свічка чорна», «Дисиденти». Вистави за поезією В. Стуса: поетична композиція (1989, Львівський молодіжний театр), «Птах душі» (1993, київський мистецький колектив «Кін»), «Іду за край» (2006, Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки, Київ) та ін. Документальний фільм «Просвітлої дороги свічка чорна» (1992).

92.

04.03.

Читацький практикум. «Листи до матері з неволі» Валерія Марченка. «Ключі» до читання епістолярію. Листи Валерія Марченка як свідчення епохи.

ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ» (ОГЛЯДОВО) (11)

93.

05.03.

Літературний процес 50-х-90-х рр. ХХ ст. Переважання епічних форм. Жанрова і тематична специфіка. Перевага ідеологічного начала у творах соціалістичного реалізму. Причини звертання до історичної тематики. Особливості поетики. Огляд творчості.

94.

10.03.

Олесь Гончар. «Собор» -  проблемно-філософський роман.

95.

11.03.

«Собор» - роман, у якому важливі соціальні та національні проблеми розглядаються крізь призму вічних гуманістичних істин, якими мусить керуватися людська цивілізація, щоб не прийти до свого остаточного руйнування і знищення.

Т.Л.: проблемно-філософський роман.

96.

11.03.

РМ № 4 (усн). Усний твір-есе учнів про враження від прочитаних творів. Повторення вивчених творів. Підготовка до к р.

РМ № 4 (усн).

97.

12.03.

ТО № 3. К. р. № 3. Тема: “Творчість Г. Тютюнника, Ліни Костенко, В. Стуса”.

Тести

К р № 3

98.

17.03.

Аналіз контрольних робіт.

99.

18.03.

ПЧ № 3. Поезія Василя Голобородька, на ЗНО – “Наша мова”.

100.

18.03.

Література рідного краю № 3.

101.

19.03.

Підсумковий урок. Бесіда про вивчені твори. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).

Повторення та узагальнення вивченого.

Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати: Тематична.

хххххх

102.

31.03.

Василь Земляк «Лебедина зграя» як зразок «химерної прози».

103.

01.04.

Проблематика революції і громадянської війни крізь призму національних характерів і типів. Особливості жанру і стилістики письма.

Т.Л.: «химерний роман».

104.

01.04.

Павло Загребельний «Роксолана» - масштабний історичний роман про часи XV-XVI ст..

105.

02.04.

Образ Роксолани, дивовижної дівчини з Прикарпаття - дочки священика з міста Рогатин Івано-Франківської області Лісовську Анастасію, яка стала дружиною Сулеймана І.

106.

07.04.

Роман Іваничук «Мальви» - історичний роман про зраду і яничарство. Історична основа твору – активна діяльність яничарського корпусу в Османській імперії 1638 – 1648 рр.

107.

08.04.

Особливості характеротворення персонажів.

108.

08.04.

Валерій Шевчук. «Дім на горі» - роман-балада про любов.

Т.Л.: «роман-балада».

109.

09.04.

Ідея формування особистості через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, за умови, що вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а й слідує передусім за почуттями. 

КРИМСЬКОТАТАРСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Ервін Умеров  «Самотність» (3)

110.

14.04.

Життєвий і творчий шлях кримськотатарського письменника як відображення історії народу. Ервін Умеров – король сучасної кримськотатарської малої прози. Тема депортації кримських татар  - наскрізна у творчості митця.

111.

15.04.

«Самотність» - розповідь про останній день життя пса Сабирли, через відчуття якого подано найдраматичнішу сторінку в історії кримських татар. Символічність образу Сабирли.

ТЛ: художня деталь (поглиблено); алегорія (поглиблено).

112.

15.04.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – депортація народів у політиці радянської влади; трагедія народу і культури як реалізація «дружби народів».

Мистецький контекст – збірка кримськотатарських письменників «Дні нашого життя», видавництво художньої літератури Узбецької РСР до декади мистецтва і літератури Узбекистану в Москві (1959) як відображення національної політики у в радянській ідеології; творчість Юсуфа Болата.

Художній фільм "Хайтарма" (2013, режисер Ахтем Сейтаблаєв).

113.

16.04.

Самостійна робота. “Література епохи “соціалістичного реалізму” та кримськотатарська література”.

Тести

ПОСТМОДЕРНІЗМ І ПОСТПОСТМОДЕРНІЗМ (16)

114.

21.04.

Постмодернізм як продукт постіндустріальної епохи. Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Визначальні риси постмодернізму. Стильове розмаїття, експериментаторство, пошуки нових форм і нових тем. Література масова, популярна (її інтенсивний розвиток). Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси.

Постпостмодернізм і література сьогодення. Естетика постпостмодернізму. Риси стилю.

Т.Л. постмодернізм як художній напрям.

Поезія:

115.

22.04.

*Ігор Римарук, «Обнови» - типова постмодерна стилістика й поетика вірша; центральна ідея - покликання й призначення людини на землі, коли завжди є проблема вибору життєвого шляху.

116.

22.04.

*Василь Герасим’юк, «Аркан» - філософський верлібр про призначення чоловіка в житті, про чоловічу дружбу.

117.

23.04.

Юрій Андрухович, *«Астролог», *«Пісня мандрівного спудея», *«Козак Ямайка»

118.

28.04.

Юрій Іздрик, «вишиванка», «молитва» - Ю.Іздрик як один із творців «Станіславського феномену»; пошук форм вираження нового світовідчуття і нового світогляду у поезії; роль візуалізація у творчості поета (ідея і візуальний прояв «вишиванки»); синтез національного і загальнолюдського у його творчості; спосіб поетичного вираження почуттів в естетиці постмодернізму.

119.

29.04.

Марія Матіос, «Триєдина перспектива (цикл); «Прості вірші» (цикл) – поезія як прояв сильної жінки у сучасному світі, яка може залишатися жіночною.

120.

29.04.

Сергій Жадан, «Музика, очерет…», «Смерть моряка». Збірка «Тамплієри» - поетичний щоденник за 2015-й – першої половини 2016 року. Широкий жанрово-тематичний діапазон позії – від публіцистики до лірики. Сергій Жадан про збірку: ««Тамплієри» – 39 віршів про війну, яку ніхто не оголошував, про біль, із яким ніхто не може впоратися, про любов, від якої ніхто не може відмовитися, та надію, на якій усе тримається».

Проза, есе:

121.

30.04.

*Галина Пагутяк, «Зачаровані музиканти» - роман фейєрія; села й містечка Галичини як прояв місцевого колориту та історичного тла оповіді; містичні і міфологічні алюзії в романі; ідея єдності людини з її витоками і природою, в якій вона живе; особливість авторського стилю письменниці.

122.

05.05.

*Мирослав Дочинець, «Криничар».

123.

06.05.

Юрій Андрухович, «ShevchenkoisOK» - есе, у якому автор звертає увагу на потребу нового осмислення класичної літератури. Актуальність потреби пошуку Тараса Шевченка з «людським обличчям».

124.

06.05.

Оксана Забужко, «Казка про калинову сопілку» - повість-притча; міфологічна основа повість; жіноча версія леґенди про Каїна і Авеля, яка обертається напруженою психологічною драмою. Образи сестер – Ганни-панни та Олени як казкові моделі дідової і бабиної дочки. Понадчасовість образу-символу калини у повісті.

125.

07.05.

Сергій Жадан. «Ворошиловград», * «Інтернат».

«Ворошиловгард» - твір жорсткий, меланхолійний та реалістичний про людину, яка намагається протистояти тиску бездуховного прагматизму сьогодення і відвойовує своє право на буття. Часові шари та їхнє переплетіння в романі. «Вчорашнє» як екзистенційна сталість для героїв твору. Система образів і персонажів роману.

126.

12.05.

Марія Матіос, «Майже ніколи не навпаки» - сімейна сага в новелах. Міфологічні витоки в романі. Біблійні  алюзії та їхня роль. Особливості оповіді і характеротворення.

127.

13.05.

Софія Андрухович, «Фелікс. Австрія» - бестселер по-галицьки. Зображення епохи через хронотоп провінційного містечка. Особливості оповіді – щоденник головної героїні Стефи. Психоаналітичні підвалини системи персонажів. Урбаністичний психологічний роман новітнього часу.

Драматургія

128.

13.05.

Олександр Ірванець, «Маленька п’єса про зраду» - жанр антимюзиклу; типово постмодерні літературні і музичні ремінісценції й  алюзії.  Центральна тема - розгляд феномену зради, виявлення її природи на всіх рівнях: інтимних, дружніх стосунках, в певному соціальному середовищі, в суспільстві в цілому, в конкретному часі, за певних політичних умов і незалежно від них.

Суспільний та мистецький контекст: суспільний контекст – розпад Радянського Союзу; зміна етичних і естетичний засад у суспільному житті і творчості; відкритість кордонів і культурний обмін з країнами Європи та світу.

Мистецький контекст – У. Еко, «Ім’я троянди», П. Зюскінд, «Запахи»; пост-рок у музиці; концептуальний живопис; угрупування «Бу-БА-БУ»; «Станіславський феномен» та інші..

129.

14.05.

Читацький практикум. Читання творів сучасної актуальної літератури. «Ключ» до прочитання постмодерних і постпостмодерних творів. Деконструкція і дешифрація як один із методів прочитання.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

130.

19.05.

Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).

131.

20.05.

Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).

132.

20.05.

Контрольний твір № 2 творами письменників постмодернізму і постпостмодернізму (за темами, даними учителем).

К т № 2

133.

21.05.

ТО № 4. К. р. № 4. Тема: “Творчість письменників постмодернізму і постпостмодернізму”.

Тести

К р № 4

134.

26.05.

Аналіз контрольних робіт.

Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).

135.

27.05.

ПЧ № 4. Остап Вишня, “Мисливські усмішки”;

                на ЗНО – “Моя автобіографія”, “Сом”.

ПЧ № 4

136.

27.05.

Література рідного краю № 4.

ЛРК № 4

137.

28.05.

Підсумковий урок.

Повторення та узагальнення вивченого.

Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати: Тематична. Семестрова (ІІ семестр). Скоригована. За рік.