Календарне планування зі всесвітньої історії 10 клас 2022 1 сем.

Про матеріал
«Всесвітня історія» 10 клас (1 година на тиждень, 35 – на рік) Складено згідно навчальної програми «Історія України.Всесвітня історія 6–11 класи», затвердженої наказом МОН України від 03 серпня 2022 року № 698 Підручник, який використовується на уроках- Всесвітня історія О. В. Гісем, О. О. Мартинюк -2018
Перегляд файлу

 «Всесвітня історія» 10  клас

(1 година на тиждень,    35   – на рік)

Складено згідно навчальної програми  «Історія України.Всесвітня історія 6–11 класи», затвердженої наказом МОН України від 03 серпня 2022 року № 698

Підручник, який використовується на уроках- Всесвітня  історія  О.  В.  Гісем,  О.  О.  Мартинюк -2018Підручник, який С. Д.- 2017

ур.

Дата

Прим.

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Очікувані результати навчання1

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

І семестр

Розділ 1. Передумови Першої світової війни. Війна та революції.

  1.  

 

§1-2

Початок «Великої війни».

Стратегічні плани

ворогуючих сторін, їхні

наміри щодо України

  • Знати:
  • – хронологічні межі Першої світової війни:
  • – дати революції в Російській імперії, вступу у

війну Сполучених Штатів Америки (США),

приходу до влади більшовиків, розпаду Австро-

Угорської імперії, повалення монархічного ладу в

Німеччині, Болгарії, Туреччині, Комп’єнського

перемир’я.

Розуміти:

– поняття: «геноцид», «геополітика»,

«геополітичні інтереси», «ксенофобія», «Перша

світова війна», «позиційна війна», «система

озброєного миру»;

– вплив економічних і політичних процесів на хід

війни;

– наслідки вступу у війну США та виходу з війни

Росії;

– передумови розпаду континентальних імперій і

створення національних держав.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і

синхронність подій Першої світової війни,

революційних подій у Європі;

– показати на карті зони геополітичних зазіхань

держав – Антанти та Троїстого (Четверного)

союзу; місця основних битв Першої світової

війни;

– визначити передумови Першої світової війни;

революцій у Європі, причини і наслідки приходу

до влади в Росії більшовиків;

– визначити особливості повсякденного життя під

час війни, статус жінки в суспільстві в період

війни;

– узагальнити основні політичні, економічні та

світоглядні наслідки Першої світової війни та

революцій у країнах Європи.

Орієнтовні теми для практичних занять.

– Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.

– Світовідчуття європейця: наслідки Великої війни (на основі мемуарів і художніх

творів).

Орієнтовні теми для навчальних проєктів.

– Жінки у війнах і революціях початку ХХ ст. (соціальні статуси і життєві долі).

– Будні війни (збірка візуальних матеріалів).

  1.  

 

§3

 Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній.

Міжнаціональні конфлікти в

умовах війни. Людина на

фронті й у тилу.

 

  1.  

 

 

§4

Російська революція 1917 р. та її вплив на перебіг війни. Брестський мирний договір Російської

Соціалістичної Федеративної

Радянської/Совєтської

Республіки (РСФРР/РСФСР)

з державами Четверного союзу, визнання Української Народної Республіки (УНР). Поразка Німеччини та її союзників. Розпад імперій і

утворення нових незалежних

держав у Європі.

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

Практичне заняття:

 

Розділ 2. Облаштування повоєнного світу.

 

  1.  

 

§5

«14 пунктів» Вудро

Вілсона. Паризька мирна

конференція. «Українське

питання» на Паризькій

конференції. Версальський

договір. Створення Ліги

Націй. Мирні договори із

союзниками Німеччини.

Знати:

– час роботи Паризької та Вашингтонськоїконференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

– статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції.

Розуміти:

– поняття: «демілітаризована зона», «контрибуція», «репарація», «санітарний кордон», «система колективної безпеки»;

– вплив «14 пунктів» Вудро Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

– суперечності Версальсько-Вашингтонської системи; цілі та організацію діяльності Ліги Націй;

– причини ревізії повоєнних міждержавних угод.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;

– схарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів із Німеччиною та її союзниками;

– дати оцінку рішенням Паризької та Вашингтонської конференцій із позицій інтересів «великих» і «малих» держав;

– визначити джерела нестабільності в Європі;

– висловлювати обґрунтовані судження щодо

вжитих державами Антанти та Лігою Націй

заходів із підтримання стабільності в Європі.

Орієнтовні теми для практичних занять.

– Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки

протистояння.

Орієнтовні теми для написання есе.

– Переможені й переможці у Великій війні: узгодження позицій.

  1.  

 

§6-7

Вашингтонська конфе-

ренція. Завершення

формування Версальсько-

Вашингтонської системи, її

суперечності.  Джерела нестабільності

міждержавних відносин.

Початок ревізії повоєнних

угод. Пакт Бріана-Келлога.

Практична робота

 

  1.  

 

 

Урок контролю навчальних досягненнь учнів з розділів 1-2

Розділ 3. Провідні держави світу в міжвоєнний період.

  1.  

 

§8

Сполучені Штати Америки.

Зростання ролі США на

міжнародній арені. Доба

«проспериті». Велика

депресія. «Новий курс»

Франкліна Рузвельта, його

складові та основні наслідки.

Знати: 

– хронологічні межі доби «проспериті», Великої депресії, «Нового курсу», діяльності урядів  Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської

республіки, Громадянської війни в Іспанії;

– дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР/СССР.

Розуміти:

– поняття: «авторитаризм», «авторитарна модель модернізації», «антисемітизм», «державне регулювання економіки», «комуністичний режим», «коренізація», «корпоративна держава», «нацизм (націонал-соціалізм)», «нова економічна політика (неп)», «проспериті», «світова фондова біржа»,

«тоталітаризм», «фашизм»;

– характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;

- причини та характер зближення Веймарської

Німеччини та СРСР

– «Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

– імперський характер політичного режиму СРСР/СССР;

– цілі та методи політики «великого стрибка» в СРСР/СССР;

– сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

– світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за

збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР/СССР, Італії та Німеччині;

– виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;

– схарактеризувати добу «проспериті» в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині,

фашистський режим в Італії, нову економічну

політику та політику «великого стрибка» в

СРСР/СССР;

– порівняти стратегії подолання світової

економічної кризи, обрані урядами США, Великої

Британії, Франції, Німеччини та Італії;

комуністичний, фашистський та нацистський

тоталітарні режими;

– встановити передумови, механізми та наслідки

– визначити  утвердження тоталітарних режимів в Італії та

Німеччині;

особливості імперського устрою

СРСР/СССР;

– висловлювати аргументовані судження про

політичну діяльність Адольфа Гітлера, Беніто

Муссоліні, Джеймса Макдональда, Едуарда

Даладьє, Йосифа Сталіна, Франкліна Рузвельта.

Орієнтовні теми практичних занять.

– Європа: політика економії та протекціонізму, впровадження державного

контролю над економікою.

– Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною

свідомістю.

– Комуністичний тоталітаризм: світоглядне наповнення і спрямованість.

Орієнтовні назви навчальних проєктів.

– Геополітична ситуація в Європі у період між світовими війнами.

– Суспільне життя міжвоєнної Європи та його осмислення у наукових працях і

мистецьких творах.

  1.  

 

§9

Велика Британія.

Особливості розвитку

Великої Британії в 1920–

1930-ті рр. Спроби

реформування Британської

імперії.

 

  1.  

 

§10

Франція. Політичний та

соціально-економічний

розвиток Франції в 1920–

1930-х рр. Народний фронт і

його уряди.

 

  1.  

 

§11-12

Італія. Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава: ідея та реальність. Встановлення фашистського режиму.
Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Повоєнне зближення

Веймарської Німеччини та СРСР. Вплив світової економічної кризи в

Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та

антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.

  1.  

 

§13

Союз Радянських/ Совєтських Соціалістичних Республік (Радянський/ Совєтський Союз,

СРСР/СССР) як держава імперського типу. Військово-промислова модернізація. Ознаки та прояви

тоталітарного режиму в СРСР/СССР.

  1.  

 

§14

Виклики міжвоєнного часу. Європа від економічної стабільності до світової

кризи. Запровадження державного регулювання соціально-економічних

процесів.Громадянська війна в Іспанії.

Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом.

Радикалізація політичного

життя. Ідеологічне осмислення

нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.

  1.  

 

 

Урок контролю навчальних досягненнь учнів з розділів 3

  1.  

 

 

Урок узагальнюючого повторення

 

   


 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.5
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.9
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Дудка Наталія Зіновіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Тітова Олена Григорівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
4 вересня 2022
Переглядів
5980
Оцінка розробки
4.9 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку