«Всесвітня історія» 10 клас
(1 година на тиждень, 35 – на рік)
Складено згідно навчальної програми «Історія України.Всесвітня історія 6–11 класи», затвердженої наказом МОН України від 03 серпня 2022 року № 698
Підручник, який використовується на уроках- Всесвітня історія О. В. Гісем, О. О. Мартинюк -2018Підручник, який С. Д.- 2017
№ ур. |
Дата |
Прим. |
Зміст навчально- пізнавальної діяльності |
Очікувані результати навчання1 |
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт. |
|
І семестр |
||||||
Розділ 1. Передумови Першої світової війни. Війна та революції. |
||||||
|
|
§1-2 |
Початок «Великої війни». Стратегічні плани ворогуючих сторін, їхні наміри щодо України |
війну Сполучених Штатів Америки (США), приходу до влади більшовиків, розпаду Австро- Угорської імперії, повалення монархічного ладу в Німеччині, Болгарії, Туреччині, Комп’єнського перемир’я. Розуміти: – поняття: «геноцид», «геополітика», «геополітичні інтереси», «ксенофобія», «Перша світова війна», «позиційна війна», «система озброєного миру»; – вплив економічних і політичних процесів на хід війни; – наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії; – передумови розпаду континентальних імперій і створення національних держав. Уміти: – встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі; – показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – Антанти та Троїстого (Четверного) союзу; місця основних битв Першої світової війни; – визначити передумови Першої світової війни; революцій у Європі, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків; – визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві в період війни; – узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у країнах Європи. |
Орієнтовні теми для практичних занять. – Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу. – Світовідчуття європейця: наслідки Великої війни (на основі мемуарів і художніх творів). Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – Жінки у війнах і революціях початку ХХ ст. (соціальні статуси і життєві долі). – Будні війни (збірка візуальних матеріалів). |
|
|
|
§3 |
Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній. Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу.
|
|||
|
|
§4 |
Російська революція 1917 р. та її вплив на перебіг війни. Брестський мирний договір Російської Соціалістичної Федеративної Радянської/Совєтської Республіки (РСФРР/РСФСР) з державами Четверного союзу, визнання Української Народної Республіки (УНР). Поразка Німеччини та її союзників. Розпад імперій і утворення нових незалежних держав у Європі. |
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
Практичне заняття:
|
|||
Розділ 2. Облаштування повоєнного світу. |
|
|||||
|
|
§5 |
«14 пунктів» Вудро Вілсона. Паризька мирна конференція. «Українське питання» на Паризькій конференції. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. |
Знати: – час роботи Паризької та Вашингтонськоїконференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога; – статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції. Розуміти: – поняття: «демілітаризована зона», «контрибуція», «репарація», «санітарний кордон», «система колективної безпеки»; – вплив «14 пунктів» Вудро Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою; – суперечності Версальсько-Вашингтонської системи; цілі та організацію діяльності Ліги Націй; – причини ревізії повоєнних міждержавних угод. Уміти: – встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи; – схарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів із Німеччиною та її союзниками; – дати оцінку рішенням Паризької та Вашингтонської конференцій із позицій інтересів «великих» і «малих» держав; – визначити джерела нестабільності в Європі; – висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів із підтримання стабільності в Європі. |
Орієнтовні теми для практичних занять. – Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння. Орієнтовні теми для написання есе. – Переможені й переможці у Великій війні: узгодження позицій. |
|
|
|
§6-7 |
Вашингтонська конфе- ренція. Завершення формування Версальсько- Вашингтонської системи, її суперечності. Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога. Практична робота
|
|||
|
|
|
Урок контролю навчальних досягненнь учнів з розділів 1-2 |
|||
Розділ 3. Провідні держави світу в міжвоєнний період. |
||||||
|
|
§8 |
Сполучені Штати Америки. Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба «проспериті». Велика депресія. «Новий курс» Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки. |
Знати: – хронологічні межі доби «проспериті», Великої депресії, «Нового курсу», діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, Громадянської війни в Іспанії; – дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР/СССР. Розуміти: – поняття: «авторитаризм», «авторитарна модель модернізації», «антисемітизм», «державне регулювання економіки», «комуністичний режим», «коренізація», «корпоративна держава», «нацизм (націонал-соціалізм)», «нова економічна політика (неп)», «проспериті», «світова фондова біржа», «тоталітаризм», «фашизм»; – характер економічного зростання у світі 1920-х рр.; - причини та характер зближення Веймарської Німеччини та СРСР – «Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки; – імперський характер політичного режиму СРСР/СССР; – цілі та методи політики «великого стрибка» в СРСР/СССР; – сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період; – світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності. Уміти: – встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР/СССР, Італії та Німеччині; – виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів; – схарактеризувати добу «проспериті» в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику «великого стрибка» в СРСР/СССР; – порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії;
комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими; – встановити передумови, механізми та наслідки – визначити утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині; особливості імперського устрою СРСР/СССР; – висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Адольфа Гітлера, Беніто Муссоліні, Джеймса Макдональда, Едуарда Даладьє, Йосифа Сталіна, Франкліна Рузвельта. |
Орієнтовні теми практичних занять. – Європа: політика економії та протекціонізму, впровадження державного контролю над економікою. – Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю. – Комуністичний тоталітаризм: світоглядне наповнення і спрямованість. Орієнтовні назви навчальних проєктів. – Геополітична ситуація в Європі у період між світовими війнами. – Суспільне життя міжвоєнної Європи та його осмислення у наукових працях і мистецьких творах. |
|
|
|
§9 |
Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії в 1920– 1930-ті рр. Спроби реформування Британської імперії.
|
|||
|
|
§10 |
Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920– 1930-х рр. Народний фронт і його уряди.
|
|||
|
|
§11-12 |
Італія. Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава: ідея та реальність. Встановлення фашистського режиму. Веймарської Німеччини та СРСР. Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму. |
|||
|
|
§13 |
Союз Радянських/ Совєтських Соціалістичних Республік (Радянський/ Совєтський Союз, СРСР/СССР) як держава імперського типу. Військово-промислова модернізація. Ознаки та прояви тоталітарного режиму в СРСР/СССР. |
|||
|
|
§14 |
Виклики міжвоєнного часу. Європа від економічної стабільності до світової кризи. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів.Громадянська війна в Іспанії.
Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя. Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм. |
|||
|
|
|
Урок контролю навчальних досягненнь учнів з розділів 3 |
|||
|
|
|
Урок узагальнюючого повторення |
|||