Календарний план Історія України 10 клас. Профільний рівень. 105 годин на рік,

№

Дата

  Зміст навчального матеріалу

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності 

1

Повторення. Вступ

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст.

Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

Знати:

– характерні риси “короткого ХХ століття”;

– територіальні межі розселення українців як етносу;

– етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;

– алгоритми опрацювання таких видів історичних джерел, як плакати, фото- і кінодокументи тощо.

Розуміти:

– поняття: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція, модернізм;

– особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.

Уміти:

– застосувати знання про періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;

– показати на історичній карті держави-метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини;

– зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;

– визначити основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;

– здобувати інформацію, використовуючи підручники та зіставляти різні компоненти підручників із історії України та всесвітньої історії.

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

2

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав

Знати:

– сутність українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;

– позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;

– місце, перебіг і результати воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.: Галицька битва, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі;

– бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Розуміти:

– поняття: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;

– особливості становища українців у районах бойових дій;

– особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;

– причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;

– причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

Уміти:

– встановити синхронність подій Першої світової війни на українських територіях, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини, і на Західному фронті;

використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях;

– висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до Першої світової війни;

– охарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;

– скласти характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінгена (Василя Вишиваного), Андрія Жука, Григорія Коссака, Костя Левицького.

3

Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. Союз визволення України. Загальна українська рада.

4

Воєнні дії на території України в 1914-1915 рр.

5

Воєнні дії на території України в 1916-1917 рр.

6

Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці.

7

Практичне заняття. Українські січові стрільці – перше у вітчизняній історії національне військо.

8

Політика Рос. ім. та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр

9

Практичне заняття.   Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати

10

Навчальний проект. Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців.

11

Узагальнення: «Україна в роки Першої світової війни»

12

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Україна в роки Першої світової війни».

Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

13

Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада. Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

Знати:

– етапи Української революції 1917–1921 рр.;

– дати утворення УЦР, проголошення УНР і незалежності УНР, бою під Крутами, утворення Кримської Народної Республіки.

Розуміти:

– вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;

– наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

– природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР.

Уміти:

– визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;

– використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.;

– проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору;

– визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;

– визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження;

– давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР Петра Болбочана, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського.

14

Практичне заняття. Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.

15

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Української Центральної Ради. Генеральний секретаріат. 

16

ІІ Універсал УЦР. Виступ самостійників.

17

Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР. Боротьба за владу в Києві 28-31 жовтня 1917 р. ІІІ Універсал УЦР.

18

 Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь січових стрільців.

19

Події 1917 року в Криму. Курултай і Кримська народна Республіка. Кримськотатарський національний рух.  

20

Початок агресії більшовицької Росії проти УНР. Проголошення в Харкові більшовицької влади в УНР. Перша війна більшовицької Росії з УНР. Бій під Крутами. 

21

ІV Універсал УЦР: проголошення незалежності  УНР. Більшовицько-російська окупація України.

22

 Мирний договір УНР з Центральними державами. Практичне заняття «Джерела про Брестський мирний договір»

23

Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим. 

24

 Практичне заняття. Державне будівництво Української Центральної Ради:  здобутки і прорахунки.

25

Навчальний проект. Питання суверенності, соборності й територіальної цілісності України під час революції в світлі історичних джерел  

26

Узагальнення: «Українська революція».

27

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Початок української революції»

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

28

Українська Держава. Внутрішня та зовнішня політика.

Знати:

– дати утворення ЗУНР і проголошення Акта злуки, Чортківської офензиви;

– перебіг Першого та Другого зимових походів;

– форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Української Центральної Ради, Українська Держава, УНР за Директорії, ЗУНР.

Розуміти:

– поняття: гетьманат, Директорія, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона;

– значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;

– особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії;

– відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;

– вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури;

– значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури;

– причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрями і наслідки трудової еміграції в 1914–1921 рр.;

– ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);

– оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;

– вказати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;

– виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;

– висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;

– визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.;

– розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;

– охарактеризувати політичну та/або мистецьку діяльність Павла Скоропадського, Георгія Нарбута, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри.

29

 Зародження повстанського руху. Кримські крайові уряди.  Спроби приєднати Крим до України.

30

Антигетьманське повстання і відновлення УНР.  Директорія. Трудовий конгрес.

31

Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР.  Державне будівництво. 

32

Початок польсько-української війни. Українська Галицька армія. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

33

Український національний рух у Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання. Військова присутність Антанти на півдні України.

34

Друга війна більшовицької Росії з УНР. Антибільшовицький повстанський рух. Реорганізація Директорії УНР. Державне будівництво та національна політика. 

35

 Більшовицько-російська окупація України. Український націонал-комунізм. Формування державної системи УСРР. Політика воєнного комунізму. Червоний терор.  

36

Отаманщина. Холодноярська республіка. Практичне заняття. «Отаманщина і повстанський антибільшовицький рух: ідейні основи і практика».

37

Наступ польських військ. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР. Наступ об’єднаних українських армій. Наступ білогвардійських військ на Київ. 

38

Денікінський режим в Україні. Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму. Український націонал-комунізм.

39

Варшавська угода. Війна союзницьких українсько-польських військ проти більшовиків у 1920 р. Розгром більшовиків під Варшавою - Замостям.

40

Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму.

41

Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка та наслідки українського визвольного руху.

42

 Нові тенденції розвитку культури 1914-1921 рр. Повсякденне життя.

43

Освіта. Наука.

44

Мистецтво. Культурно-освітня діяльність громадських організацій.

45

Релігійне життя.

46

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу  «Розгортання української революції.  Боротьба за відновлення державності»

47

Узагальнення: «Результати Української революції 1917–1921 рр.»

Розділ 4 Встановлення й утвердження тоталітарного режиму в Україні.

48

Формальний та реальний статус УСРР у «договірній федерації» радянських республік. Утворення СРСР: наслідки для України

Знати:

– хронологічні межі перебування УСРР у складі СРСР, нової економічної політики та політики коренізації в УСРР; існування УАПЦ, політики Великого терору;

– дати утворення Кримської АСРР у складі РФСРР та Молдавської АСРР у складі УСРР; переходу до форсованої індустріалізації та суцільної колективізації в УСРР; Голодомору; відкритих політичних процесів 1920-х – початку 1930-х рр.

– головні місця масових розстрілів, поховань жертв Голодомору та репресій національного, регіонального і локального рівнів.

Розуміти:

– поняття: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, “чорна дошка”, Розстріляне відродження, культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм;

– суть та наслідки непу, політики коренізації, форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій;

– природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;

– протиріччя між комуністичним вченням і новою економічною політикою, доктриною інтернаціоналізму та політикою коренізації, розвитком індустрії та планованою індустріалізацією, кооперуванням і колективізацією, між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР, пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;

– голод 1921–1923 рр., Голодомор і масові репресії як злочини радянського тоталітарного режиму;

– причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;

– мету зросійщення більшовиками України;

– взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Йосипа Сталіна, закріпленням однопартійності, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;

– різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями Розстріляного відродження, й апологетами соціалістичного реалізму.

Уміти:

– встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;

– вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань;

– визначити передумови, причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;

– визначити особливості втягування російською владою України до складу СРСР; спроможність застосування норм конституції “соціалізму, що переміг” у повсякденному житті радянської людини в УРСР;

– визначити особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.;

– обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу;

– охарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.

§37-38, п 2,3, з 6 с 161

49

Адміністративно-територіальний поділ УСРР. Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР.

50

Національна політика радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР. 

§37-38, п 4, з 3, 5

51

Антибільшовицький повстанський рух.

Масовий голод 1921–1923 рр.

§37-38, п 1 з 2

52

Впровадження непу в УСРР.

§39-40, п1,2 з 3,5,6 с 165

53

Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності.

§39-40 п 3

54

 Політика коренізації в УСРР: ставлення влади та населення. Згортання та наслідки українізації. 

§39-40, п4 з 8

55

 Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ).  Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.

§49-50, п 4.

56

Хлібозаготівельні кризи. Форсована індустріалізація.

§41-42, п3,4 з2,3,4

57

Створення військово-промислового комплексу. Згортання непу і перехід до директивної економіки.

 §41-42, п1,2 з5 с 179

58

Розкуркулення і насильницька колективізація. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі.

§43-44 п1,2 з 3 с 187

59

Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни.

§43-44, п 3 з 6 с 188

60

Практичне заняття Голодомор мовою документів, свідчень, чисел.

§45-46, з 2,3 с 193

61

Формування культу особи Йосипа Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання.

§47-48, п 1,2 з 3,6 с 202

62

Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр.

§47-48, п 3 з 5

63

Великий терор. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій. Припинення українізації.  Посилення русифікаторської політики. Розстріляне відродження.

64

Навчальний проект. Розстріляне відродження: доля духовно-культурного та літературно-мистецького покоління 1920-х рр. в Україні

§49

65

Конституція УРСР 1937 року. Ідеологізація національно-культурного життя радянської України.

§53-54

66

Практичне заняття. Пропагандистський ідеал радянської людини.   

§53-54

67

Освіта. Наука.

§51-52  п1-3. з 1,3 с 218

68

  Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр. Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму.

§51-52 п4,5 з2,4,5

69

Узагальнення: «Встановлення й утвердження тоталітарного режиму в Україні.»

70

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Встановлення й утвердження тоталітарного режиму в Україні.»

Розділ 5 Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

71

 Правовий статус українських земель у складі Польщі. Національна політика та міжнаціональні відносини. Осадництво. Пацифікація.

Знати:

– хронологічні межі перебування і правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії,Чехословаччини;

– дати утворення УНДО, ОУН, проголошення незалежності Карпатської України.

Розуміти:

– поняття: осадництво, пацифікація, русини, східні креси, національна кооперація, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, Карпатська Січ;

– особливості та головні риси національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення;

– історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;

– передумови формування та зміст теорії інтегрального націоналізму;

– вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

– синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;

– аргументувати особисті судження щодо

72

  Економічне і соціальне становище населення.  Українська кооперація. Просвітні організації краю.  Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання. Українська військова організація й Організація українських націоналістів.

73

Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія.

74

Українські землі у складі Чехословаччини. Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне і економічне життя.

75

Карпатська Україна. Карпатська Січ. Практичне заняття. «Срібна земля. третя спроба утвердити незалежність України у ХХ столітті».

76

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Політичне та культурне життя української еміграції.

77

 Навчальний проект. Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1914-1939 рр.

78

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Західноукраїнські землі в міжвоєнний період»

Розділ 6 Україна в роки Другої світової війни

79

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українські в польській армії. Розкол ОУН.

Знати:

– зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;

– цілі та напрями німецько-радянської співпраці від серпня 1939 р. до червня 1941 р.;

– основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;

– хронологічні межі окупації України нацистами та їх союзниками;

– дати проголошення Акта відновлення Української Держави, депортації комуністичним режимом кримських татар та інших народів Криму.

Розуміти:

– природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками трагедії в історії людства;

– поняття: країна-агресор, пакт, радянізація, бліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, новий порядок, похідні групи, чорносвитники, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост;

– причини, зміст та наслідки політики радянізації Західної України;

– вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;

– причини польсько-українського протистояння, роль німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні;

– природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;

– причини розколу ОУН, виникнення українського визвольного руху та його військово-політичної формації – УПА;

– руйнівні наслідки Другої світової війни для України;

– вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні) та повсякденне життя українців.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;

– використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;

– висловити аргументовані судження щодо анексії Радянським Союзом у 1939–1940 рр. і радянізації нових українських територій, політичного та соціально-економічного становища в Україні напередодні німецько-радянської війни, правового статусу громадян на анексованих територіях;

– пояснити причини і наслідки окупації України та польсько-українського протистояння;

– обстоювати власні судження щодо ролі й місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни та вирішення українського питання на завершальному етапі війни;

– визначити тенденції розвитку національної культури воєнної доби;

– охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка

80

Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії.

81

Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939-1940 рр.  Політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни.

82

Бойові дії в 1941–1942 рр. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Тактика «випаленої землі» та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму.

83

 Окупація України військами Німеччини та її союзниками.  Новий порядок.

84

Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори.   Масове знищення мирного населення.

85

Голокост. Трагедія Бабиного Яру. Праведники народів світу в Україні.

86

Опір окупантам. Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ.

87

Українська повстанська армія. Українська головна визвольна рада.  

88

 Український визвольний рух.

89

Українсько-польське протистояння

90

Радянський партизанський рух.

91

Бойові дії 1942–1943 рр.

92

 Бої на Лівобережжі влітку–восени 1943 р. Чорносвитники.

93

Битва за Дніпро. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Правобережної та Південної України

94

Депортація кримських татар та інших народів Криму.

95

Завершення бойових дій на території України

96

Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй.

97

   Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях.

98

Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Ціна війни

99

Культура в роки війни. Література.

100

Освіта і наука. 

101

Образотворче мистецтво. Музика та кіно.

102

Практичне заняття. Війна в пам’ятниках рідного краю. Війна в об’єктиві камери

103

Узагальнення: з розділу «Україна в роки Другої світової війни»

104

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Україна в роки Другої світової війни»

105

Урок узагальнюючого повторення  з курсу.

– дати історичну оцінку масштабам втрат українського народу від воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;