Календарно-тематичне планування з української літератури для 10 класу. Філологічний напрям "Українська філологія". 140 годин. Після кожного семестру є контроль за виконанням програми.
. Календарно-тематичне планування з української літератури для 10 класу
(140 год. на рік: 4 год. на тиждень)
за програмою, рекомендованою МОНУ: |
Українська література. 10 клас. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень/ Укладачі М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк, Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. - Київ: Грамота,2011. |
|
Усього — 140 год. На тиждень — 4 год Текстуальне вивчення — 124 год Розвиток мовлення — 6 год Позакласне читання — 4 год Література рідного краю — 2 год Резервний час — 6 год |
І семестр
№ |
|
Тема уроку |
К-ст. Год |
Дата |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
|
ВСТУП. Шляхи пізнання дійсності: науковий і художній. Художня література як “друга реальність”, один із видів мистецтва. Літературний процес як сукупність виявів багатоманітного літературного життя. Літературознавство як наука про літературу, його складові частини. Найвідоміші українські літературознавці (узагальнююче повторення)Початки літературної творчості народу (народні обряди, міфи, фольклор). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 |
|
Українська література в контексті розвитку суспільства певного часу. Її багатогранна історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації. Зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Українська література у світовому контексті, її особливість на загальноєвропейському тлі. Розвиток української літератури від найдавніших часів до середини ХІХ ст., її періодизація. ТЛ: поняття національного і вселюдського, літературний процес. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 |
|
ЛІТЕРАТУРА 70-90-х років ХІХ ст. (42) Складні історико-культурні умови розвитку української літератури у другій половині ХІХ ст. (Валуєвський циркуляр та Емський указ, посилення цензури). Зв’язок літератури з національно-визвольним рухом свого народу. Подвижницька діяльність демократичної інтелігенції на ниві просвіти (громади, заснування українських часописів, Наукового літературного товариства ім. Т.Г.Шевченка). Новий етап у розвитку реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Розвиток української поезії, продовження в ній традицій Т. Шевченка. Новаторство української прози, розширення її тематично-жанрових горизонтів, особливо в жанрах повісті та роману. Розвиток драматургії і театру, його особливості (зв’язок з музикою). Зародження професійного “театру корифеїв”. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 |
|
УКРАЇНСЬКА ПРОЗА 70—90-х років ХІХ ст. (16) Іван Нечуй-Левицький (1838—1918) (7) Основні віхи життя І. Нечуя-Левицького. Творчість письменника — новий імпульс української літератури: “колосальне всеобіймаюче око України” (І.Франко). Загальна характеристика творчості І.Нечуя-Левицького. Розширення ним ідейно-тематичних та жанрових меж української прози. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 |
|
“Кайдашева сім’я” — соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, вічна актуальність проблеми батьків і дітей. Особливості сюжету і композиції. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 |
|
Майстерність змалювання характерів старих Кайдашів (Омелька і Марусі), їхніх синів (Карпа і Лавріна), невісток (Мотрі й Мелашки). Художні деталі у портретах персонажів, колоритність їхньої мови. Роздуми над винуватцями родинних сварок і баталій. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 |
|
Традиції народного побуту і моралі, цінності національної етики засобами комічного (гумор, художні тропи). Оцінка “Кайдашевої сім’ї” І. Франком. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 |
|
Розвиток мовлення №1. Письмова творча робота (українська ментальність). |
1 |
РМ№1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9 |
|
Історична повість “Князь Єремія Вишневецький”. Проблематика твору, його патріотичний пафос. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в ХVІІ ст.. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 |
|
Образ Максима Кривоноса у творі. Любов Єремії до Тодозі Світайлихи, її оцінка. Засудження зради Єремії Вишневецького. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 |
|
Особливості композиції твору. Художня майстерність. Основні риси стилю митця. Значення творчості письменника, вшанування його пам’яті. ТЛ: соціально-побутова повість, повість-хроніка. Поглиблення поняття про реалізм. Засоби змалювання комічного. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 |
|
Панас Мирний (П. Рудченко) (7) Панас Якович Рудченко — “перший симфоніст української прози” (О.Гончар). Життєвий і творчий шлях письменника. Загальна характеристика його творчості, її тематична і жанрова різноманітність. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 |
|
Роман “Повія” у творчому доробку письменника. Урок виразного читання №1 |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 |
|
Перший в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія його створення, співавторство з Іваном Біликом. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
15-16 |
|
Складність і суперечливість характеру Чіпки — головного героя роману, його еволюція від правдошукача до розбійництва. Типове й екстремальне у долі героя. Люди “соціального дна” у романі. Роздум над проблемою життєвого вибору персонажів (Чіпки, Грицька, Максима). |
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
17 |
|
Жіночі образи у творі (Мотря, Галя), утвердження в них народних поглядів на духовне здоров’я людини. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
18 |
|
Ідейне спрямування твору, алегоричність його назви. Художня майстерність (пейзажі, художні деталі, портрети, мовні достоїнства). О. Білецький про місце роману в історії української та зарубіжної психологічної прози. Зіставлення особливостей стилю творів І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
19 |
|
ТЛ: Епос та його жанри. Соціально-психологічний роман. Індивідуальний стиль письменника. Поглиблення поняття про сюжет і композицію (дві сюжетні лінії у творі). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Запис у журналі без дати : Домашній твір |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20-
|
|
Борис Грінченко (2) Життя і різножанрова творчість Б. Грінченка, його багатогранна діяльність як митця і вченого (письменника, фольклориста, етнографа, літературного критика), педагога, автора 4-томного словника української мови, організатора і голови товариства “Просвіта”, перекладача, “робітника без одпочинку” (І. Франко) на культурно-освітній ниві України. Демократична спрямованість поезії Б. Грінченка (“Смутні картини”, “До праці”), її спорідненість із віршами М. Старицького та М. Некрасова. Переклади Б. Грінченком творів світової літератури. Борис Грінченко — великий майстер малих епічних жанрів. Тематична різноманітність його оповідань (“Без хліба”, “Дзвоник”, “Олеся”), їхня спорідненість із творами І. Франка та Л. Толстого. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
21 |
|
Оповідання “Каторжна”, утвердження в ньому прагнення людини до любові, добра. Глибокий психологізм у розкритті образу Докії, її душевних переживань та неординарного вчинку в екстремальній ситуації. Майстерне відтворення психології дитячої душі в оповіданні “Дзвоник”. Образ головної героїні твору. Огляд інших творів письменника (дилогія про “українське село” “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”, повість “Сонячні промені” про просвітительську діяльність інтелігенції, драма “Степовий гість”). Значення творчості письменника в історії української літератури. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
22 |
|
Контрольна робота № 1 Творчість І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б. Грінченка (тест) |
1 |
КР №1
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати : Тематична |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
23 |
|
УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70—90-х pp. XIX ст. (15)Від численних аматорських театральних гуртків до професійного “театру корифеїв”, що став “школою життя” (І.Франко). Театральні трупи М.Кропивницького(1882) та М.Старицького (1883), їхні провідні актори (І.Карпенко-Карий, М.Садовський, П.Саксаганський, М.Садовська-Барілотті, М.Заньковецька, Л.Ліницька та ін.). Родина Тобілевичів та український театр. Тісний зв’язок театру з музикою. Розвиток драматургії. Соціально-побутові та історичні драми й комедії М.Старицького, М.Кропивницького, Панаса Мирного, Б.Грінченка та ін. Створення професійного театру в Галичині (1864). Театр “Руська бесіда” у Львові. Роль І.Франка у становленні національного професійного театру. Популярність “театру корифеїв” в Україні та за її межами. Перша народна артистка України Марія Заньковецька. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
24 |
|
Іван Карпенко-Карий (І.Тобілевич) (7) Життєвий і творчий шлях письменника. Багатогранність його літературної та театральної діяльності. І.Карпенко-Карий і “театр корифеїв”. Драматургічне новаторство. І.Карпенко-Карий — “великий обсерватор життя”, що був “одним з батьків новочасного українського театру” (І.Франко). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
25 |
|
Жанрова різноманітність драматичних творів І.Карпенка-Карого: соціально-психологічна драма (“Наймичка”), сатирична комедія (“Хазяїн”, “Суєта”), історична трагедія (“Сава Чалий”). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
26 |
|
Позакласне читання №1. І.Карпенко-Карий. “Хазяїн” ТЛ: драма, її особливості. Жанри драматичних творів (поглиблено) |
1 |
ПЧ№1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
27 |
|
Комедія “Мартин Боруля”, її багаторічне життя на сцені. Прагнення стати дворянином як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
28 |
|
Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі. Інші образи у п’єсі (Марисі, Степана, Миколи, Омелька, чиновника Трандальова). Спорідненість п’єси І.Карпенка-Карого з комедією Ж.-Б. Мольєра “Міщанин шляхтич”. Драматургічна майстерність І.Карпенка-Карого у п’єсі. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
29 |
|
Історична трагедія “Сава Чалий” — одне з вершинних явищ української драматургії ХІХ ст. Історична основа твору. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
30 |
|
Сава Чалий як історичний діяч і уособлення трагічної самотності неординарної особистості. Глибоке розкриття його душевного світу, переживань (конфлікт людини зі своєю совістю, суперечність між ідейними поглядами героя та об’єктивними політичними обставинами). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
31 |
|
Образ Гната Голого — ватажка повстання, мужнього патріота, борця проти соціального і національного поневолення. Втілення у творі народного погляду на зраду і побратимство. Шмигельський як шукач мирних, гуманістичних шляхів розв’язання конфлікту між польською шляхтою і козацтвом. Об’єктивна неможливість здійснення цих ідей у той час. Романтичний пафос трагедії. Значення творчості І.Карпенка-Карого, вшанування його пам’яті. ТЛ: Драма, її особливості. Жанри драматичних творів (поглиблено). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
32 |
|
Контрольна робота № 2. Контрольний твір . І.Карпенко-Карий. |
1 |
КР № 2
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати : Тематична |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
33 |
|
Михайло Старицький (7)Життя і творчість Михайла Старицького, його багатогранна діяльність як поета, прозаїка, драматурга, перекладача, організатора театральної справи. Загальна характеристика творчості письменника. Поезія М. Старицького, її мотиви, патріотичний характер. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
34 |
|
Заклик до молоді як надії на майбутнє України боротися за щастя народу (“До молоді”). Майстерне використання казково-фантастичних мотивів при змалюванні минулого і сучасного рідного краю (балада “Гетьман”). Поезія “Виклик”, що стала народною піснею (музика М. Лисенка) як перлина інтимної лірики. Оцінка І. Франком його новаторства в поезії. Перекладацька діяльність. Переклади творів Є. Гребінки, Ю. Лермонтова, М. Некрасова та ін. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
35 |
|
Розвиток мовлення№2. Усний навчальний міні-твір (за опрацьованим на уроці матеріалом). |
1 |
РМ№2 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
36 |
|
М.Старицький і театр, творча співпраця з М. Лисенком. Інсценізація творів І. Нечуя-Левицького, М. Гоголя, Ю.Крашевського, Е. Ожешко та ін. Оригінальна драматургічна творчість: п’єси “Не судилось”, “Талан”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. Художня проза письменника — зачинателя історично-пригодницької повісті та роману, використання традицій романів В. Скотта (трилогія “Богдан Хмельницький”, дилогія “Молодість Мазепи”, “Руїна”). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
37-38 |
|
Історико-романтична повість “Оборона Буші”, її пригодницький сюжет, драматизм, сценічність, антимілітаристське спрямування. Шлях помсти і крові як трагічна сторінка в житті українського та польського народів. Образи та символи твору. |
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
39-40 |
|
“Талан” — драма з життя української інтелігенції змалювання нелегкої долі акторів. Марія Заньковецька як прототип образу Лучицької. Морально-етичні проблеми сім’ї та становище українського театру за п’єсою. ТЛ: соціально-побутова драма. |
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
41 |
|
Контрольна робота № 3 «Творчість М. Старицького» (тест) |
1 |
КР № 3
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати : Тематична |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 70—90-х рр. ХІХ ст. (16) |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
42 |
|
Новий етап у розвитку української поезії. Провідна роль поетичної творчості І.Франка в літературі цього періоду. Визначальна роль збірки “З вершин і низин” та філософської поеми “Мойсей” в українській літературі. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
43 |
|
Збірка Лесі Українки “На крилах пісень” як нове явище в українській поезії після Т.Шевченка. Лірична поезія Я.Щоголева та І.Манжури, її місце в історії української літератури. Роль поезії Б.Грінченка, М.Старицького та П.Грабовського у пробудженні національної свідомості українського народу. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
44 |
|
Павло Грабовський (огляд) Стисла розповідь про життя поета, який творив у засланні (збірки “Пролісок”, “З півночі”, “Кобза”). Поєднання в поезії високих громадянських мотивів (“До Русі-України”) та інтимної лірики (“До Н.К.С.”, “До матері”). Вірш “Я не співець чудовної природи” як естетичне кредо письменника. Поетичний цикл “Веснянки”, його спорідненість із “Веснянками” І.Франка. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
45 |
|
Іван Франко (16)Життєвий і творчий шлях І.Франка — видатного українського письменника, вченого, громадського діяча. Багатогранна його діяльність в українській культурі, її вплив на пробудження національної свідомості народу. Спільна видавнича діяльність з М.Павликом. “Великі роковини” І.Франка, написані до 100-річчя виходу “Енеїди” І.Котляревського, як символ духовного відродження українського народу. Основні книги і праці. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
46 |
|
Поезія І.Франка, її новаторство, гуманістичний пафос. Збірка “З вершин і низин” як важливий етап у розвитку української літератури. Загальне уявлення про її композицію (основні цикли). Програмний вірш “Гімн”, (“Замість пролога”) утвердження в ньому важливих загальнолюдських ідей — прагнення людини до свободи, до людського поступу, нового щасливого життя, вираження незламного оптимізму, проголошення великої перетворюючої сили “науки, думки, волі”. Глибокий зміст алегоричних образів поезії, її висока художня майстерність (промовисті алітерації, анафора, риторичне запитання, тропи). Популярність твору, покладеного на музику М.Лисенком. Цикл “Україна”, вираження в ньому патріотичних почуттів, благодатних надій на соціальне та національне визволення народу (“Моя любов”, “Не пора, не пора, не пора...”). |
1 |
Вивчити напам’ять один із віршів” |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Запис у журналі без дати : Напам’ять |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
47 |
|
Вірш-заклик “Розвивайся ти, високий дубе...”, поетичний паралелізм і поетична антитеза. Відображення заповітної мрії ліричного героя щодо пробудження національної свідомості народу, його віри у щасливе майбутнє своєї нації. Цикл “Вольні сонети”, майстерність автора у опануванні цим жанром. Утвердження в сонетах загальнолюдських цінностей із творчості великих майстрів епохи Відродження: краси материнства і вічної жіночності (“Сікстинська мадонна”). Збірка “З вершин і низин” у контексті світової літератури (поезії М.Некрасова, Х.Ботєва, І.Вазова, М.Конопницької). Збірка “З вершин і низин” у контексті світової літератури (поезії М.Некрасова, Х.Ботєва, І.Вазова, М.Конопницької). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
48-
|
|
Поетична збірка “Зів’яле листя”, її висока оцінка М.Коцюбинським. Місце любовної теми у творчості І.Франка. Автобіографічні мотиви у збірці. Майстерне вираження широкої емоційної гами почуттів у драмі ліричного героя (“Тричі мені являлася любов”, “Як почуєш вночі край свойого вікна...”, “Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі...”). Тісний зв’язок поезій з фольклором (“Червона калино, чого в лузі гнешся...”). Вірш “Чого являєшся мені у сні...” — поетична перлина збірки. Оригінальність тропів, зокрема порівнянь, у змалюванні образу коханої. Майстерне використання повтору для вираження повені почуттів ліричного героя, зміни його настроїв, розкриття драми його кохання. Оригінальність побудови строфоїдів з усіченою стопою, ритмомелодики. Поетичне протиставлення краси дівчини її характерові в поезії “Ой ти, дівчино, з горіха зерня...”. Яскравість поетичних порівнянь у вірші. Роль риторичних запитань. Поетичний образ нестерпного людського болю у вірші “Безмежнеє поле в сніжному завою...”. Утвердження невмирущості справжніх людських почуттів, ідеалів кохання (“Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...”). Місце збірки «Зів’яле листя» серед шедеврів світової інтимної лірики (поезії Ф.Петрарки, В.Шекспіра, Р.Бернса, О.Пушкіна, О.Блока, С.Єсеніна). Продовження традицій І.Франка в інтимній ліриці В.Сосюрою, Д.Павличком, Л.Костенко. |
1
|
Вивчити напам’ять один із віршів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
49 |
|
Література рідного краю (поезія) |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Запис у журналі без дати : Напам’ять |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
50 |
|
Збірка “Мій Ізмарагд”, де зібрані зразки філософської та громадянської поезії. Використання в ній біблійних мотивів і образів, звернення до жанрів легенди та притчі (“Притча про приязнь”, “Легенда про Пілата”). Змістовий зв’язок “Легенди про вічне життя” з поезією збірки “Зів’яле листя”. Драматизм людських стосунків. Роздуми про доцільність безсмертя людини, про взаємність у почуттях як критерій щастя, проблематичність його досягнення. “Декадент” — поетичне кредо І.Франка. Полемічний характер вірша. Вираження в ньому життєствердної позиції ліричного героя-митця, думки про високе призначення поета і поезії, які повинні служити народові. Особливість поетичної форми (ораторія, поетичний монолог). Пристрасне громадянське звучання поезії. Роль риторичних художніх прийомів. Інші поетичні збірки І.Франка (“Із днів журби”, “Semper tiro”). Особливості поетичного стилю І.Франка. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
51 |
|
Філософська поема “Мойсей” — одна з вершин творчості І.Франка. Однойменна скульптура Мікельанджело як поштовх до написання поеми. Біблійна основа твору, його проблематика: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті народу, віра в його щасливе майбутнє і гідне місце України у світовій історії. Композиційне та ідейне значення прологу до поеми як духовного заповіту українському народові. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
52 |
|
Образ Мойсея у поемі, розкриття складності його характеру, близькість до сподвижницької постаті самого Франка. Зіставлення Мойсея з демоном пустині Азазелем, зрадниками віри Авіроном та Датаном. Висока художня майстерність твору (роль церковнослов’янізмів у забезпеченні урочистого, піднесеного тону поеми, вставні притчі, діалоги, монологи). Світове значення поеми, її актуальність. Інші поеми І.Франка (“Іван Вишенський”, “Смерть Каїна”, вступ до поеми “Лісова ідилія” з посвятою М.Вороному). |
1 |
Вивчити напам’ять уривок з прологу до поеми |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Запис у журналі без дати : Напам’ять |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
53 |
|
Загальна характеристика прози І.Франка (ідеї, проблеми, художні шукання на шляху модернізму). Цикл “Бориславські оповідання”, зображення в ньому трагічної долі заробітчан (“Ріпник”). Правдиві картини життя тогочасної школи, образи дітей (“Грицева шкільна наука”). Повість “На дні” як високохудожній твір про “соціальне дно”. Інші повісті І.Франка (“Захар Беркут”, “Борислав сміється”, “Основи суспільності”, “Для домашнього вогнища”). Новаторство у створенні образу Бенедя Синиці як організатора робітничого страйку в повісті “Борислав сміється”. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
54 |
|
Новела “Сойчине крило”, зображення в ній жіночої долі в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата — уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Гуманістичний пафос новели. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
55 |
|
Повість “Перехресні стежки”. Особливість жанру (соціально-психологічна повість). Змалювання життя і побуту провінційної інтелігенції. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
56 |
|
Трагічна доля Регіни, її нерозділеного кохання. Протиставлення образів Рафаловича і Стальського, зображення громадської діяльності першого. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
57 |
|
Феміністичні ідеї у творі, їхній перегук із творчістю О.Кобилянської. Художня майстерність твору. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
58-59 |
|
Драматургія І.Франка. Соціально-психологічна драма “Украдене щастя”. Фольклорна основа твору (“Пісня про шандаря”). Соціально-психологічний конфлікт у п’єсі. Майстерність зображення трагічної долі героїв (Анни, Михайла, Миколи). Роздуми над тим, у кого з героїв украдено щастя. Сценічна історія п’єси. |
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
60 |
|
Публіцистична діяльність І.Франка (стаття “Що таке поступ?”). Літературознавча праця “Із секретів поетичної творчості”. Значення творчості І.Франка, її зв’язок із зарубіжним літературним процесом (О.Бальзак, Е. Золя, Т.Драйзер, Л.Толстой, Ф.Достоєвський). І.Франко — перекладач творів зарубіжної літератури та дослідник. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
61 |
|
Продовження традицій І.Франка у творчості М.Рильського, Д.Павличка, В.Стуса. Вшанування пам’яті митця. Видання 50-томного зібрання творів письменника. ТЛ: Поглиблення поняття про ліричні жанри (сонет, веснянка, гімн, терцини, філософcька лірика). Ліричний цикл. Філософська поема. Ліричний герой. Поетичний образ, його різновиди. Віршові розміри (повторення). Образотворчі засоби ліричного твору. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
62 |
|
Контрольна робота № 4. Творчість І. Франка. Тест.. |
1 |
КР № 4 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
63 |
|
Урок виразного читання уривків із поем І.Франка. |
1 |
ВР№2 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
64 |
|
Позакласне читання № 2 І.Франко. “Терен у нозі”, “Основи суспільності”, “Для домашнього вогнища” (на вибір учнів). |
1 |
ПЧ №2 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати : Тематична |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Контроль за виконанням програми з української літератури в І семестрі (10 клас)
ІІ семестр
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця ХІХ – початку XX ст. (40) |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
65 |
|
Національно-визвольний рух в Україні на початку ХХ ст. та його вплив на літературний процес, Початок нового етапу в розвитку новітньої української літератури епохи модернізму. Новаторські пошуки письменників у контексті розвитку світової літератури (європейський літературний імпресіонізм К.Гамсуна, А.Чехова). Розширення тематичних обріїв української прози, її художнє оновлення (поетизація, психологізм).Збагачення літературних жанрів та їх взаємопроникнення, урізноманітнення новелістичного жанру. Неоромантизм у творчості Лесі Українки та О.Кобилянської. Риси імпресіонізму в творчості М.Коцюбинського, символізму та експресіонізму в творчості В.Стефаника. Новаторські пошуки в поезії. “Молодомузівці” та зародження українського модернізму. Творчі здобутки української драматургії (жанрова різноманітність неоромантичних драматичних поем Лесі Українки, символістські твори О.Олеся та С.Черкасенка). ТЛ: модернізм та його тенденції. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
66 |
|
Михайло Коцюбинський (7) Життєвий і творчий шлях. Гуманізм світогляду митця. Еволюція художньої свідомості: від просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму. Михайло Коцюбинський-новеліст. Ранній період творчості. Новелістична акварель “На камені”. Майстерність художньої деталі та зорових образів. Своєрідність композиції. Образи Алі та Фатьми. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
67 |
|
Майстерність психологічного аналізу внутрішнього світу людини у новелі “Цвіт яблуні”. Посилення соціальної спрямованості новел і оповідань у другий період творчості. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
68-69 |
|
Лірико-психологічна новела “Intermezzo” з жанровими ознаками “поезії в прозі” як невеличкий імпресіоністичний шедевр. Автобіографічна основа твору. Оригінальність жанру, своєрідність композиції, смисл назви. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Майстерність зображення картин природи у творі у стилі імпресіонізму. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього світу людини, оригінальність побудови внутрішнього монологу та діалогу. Символічні звукові і світлові образи, ускладнені метафори. |
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
70 |
|
Останні новели М.Коцюбинського (“Хвала життю!”, “На острові”), вираження в них оптимістичної віри в торжество життя на землі. Повість “Fata morgana”, висвітлення в ній проблеми людини і землі (образ Маланки). Ідейне і композиційне значення опису “Ідуть дощі…”. Місце повісті серед визначних прозових творів світової літератури початку XX ст. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
71 |
|
Повість “Тіні забутих предків”. Фольклорно-етнографічна основа твору, її романтичний характер. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
72 |
|
Поетичне змалювання в повісті кохання Івана та Марічки, невмирущості їхніх почуттів та трагічної долі як наслідок супепечності між мрією та дійсністю. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
73 |
|
Використання імпресіоністських та символічних засобів зображення дійсності, світу людини у зв’язку зі світом природи. Особливості стилю прози М.Коцюбинського, її новаторство, місце в українській і світовій літературах. Вшанування пам’яті письменника. ТЛ: імпресіонізм, новела, психологічна новела. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
74 |
|
Контрольна робота № 5. М.Коцюбинський. (тест) |
1 |
КР № 5 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати : Тематична |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
75 |
|
Ольга Кобилянська (12) Життєвий і творчий шлях буковинської письменниці періоду раннього українського модернізму, “пишної троянди в саду української літератури” (М.Старицький). Формування світогляду (стиль європейської культури, феміністичного руху). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
76 |
|
Новаторські пошуки в українській прозі. Ідея краси вільної думки, аристократизм духу як провідні мотиви. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
77 |
|
Своєрідність новел письменниці (неоромантичне змалювання дійсності, поетичність, психологізм). Майстерне змалювання картин природи, виступ на її захист («Битва»). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
78 |
|
Образи нових жінок-інтелектуалок — талановитої піаністки Софії, гордої духом Марти, пристрасної і вольової художниці Ганнусі у новелі “Valse melancholique ”. Глибоке відтворення внутрішнього світу героїнь через мелодію вальсу. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
79 |
|
Ідея емансипації жінки у творчості О.Кобилянської, образи Олени та Наталії (“Людина”, “Царівна”). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
80 |
|
Романтичне змалювання дійсності, гімн високим людським почуттям (повість “В неділю рано зілля копала…”). Ліричні та драматичні елементи у епічному творі. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
81 |
|
Позакласне читання №3. О Кобилянська. «У неділю рано зілля копала». |
1 |
ПЧ№3 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
82 |
|
Соціально-психологічна повість “Земля”. Глибоке психологічне трактування в ній проблем: людини і землі, злочину і кари на українському матеріалі. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
83 |
|
Модерністська проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на ній. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
84-85 |
|
Трагічна історія родини Федорчуків — новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. Михайло і Сава — протилежні психологічні типи; Марійка та Івоніка — втілення цінностей народної моралі; Сава і Рахіра — уособлення духовної деградації. |
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
86-87 |
|
Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О.Кобилянської. Філософські роздуми, ліричні сцени, пейзажі, художні деталі та їхня роль у творі. Особливості художнього стилю О.Кобилянської. ТЛ: взаємопроникнення літературних родів та жанрів (використання засобів лірики та драми в епічному творі). Екранізація повісті, її місце серед шедеврів світової літератури. |
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
88 |
|
Василь Стефаник (4) Життєвий і творчий шлях Василя Стефаника, неперевершеного новеліста-новатора в українській літературі. “Се найвищий тріумф поетичної техніки” (І.Франко). Творча співдружність В.Стефаника з Л.Мартовичем та Марком Черемшиною (“покутська трійця”). Поезія в прозі “Моє слово” як художній маніфест, кредо письменника. Роздуми в ньому автора про призначення художнього слова.
|
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
89 |
|
Два періоди творчості В.Стефаника. Змалювання трагічного становища галицького селянства в ранній творчості (Збірки новел “Синя книжечка”, “Камінний хрест”, “Дорога”). Новела “Новина”, її ідейний зміст, художня майстерність, образ Гриця Летючого. Пейзажі, художні деталі, портретні характеристики дітей, глибокий психологізм новели. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
90-91 |
|
Новела “Камінний хрест”. Історична основа твору (психологічне розкриття теми еміграції галицького селянства в Канаду). Сюжетно-композиційні особливості (в центрі новели — трагічна подія). Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображеного в стилі експресіонізму. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Останній танець Івана перед від’їздом з села як символ трагізму і розпачу прощання з рідним краєм. Художні деталі у творі. Символічний смисл назви новели. Камінний хрест – уособлення долі людини. |
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
92 |
|
Розвиток мовлення №3. Диспут на тему «Чи варто покидати рідний край». |
1 |
РМ№3 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
93 |
|
Творчість В.Стефаника другого періоду (збірка “Земля”), її антивоєнне спрямування, гуманістичний та патріотичний пафос, зображення наростання національно-визвольного руху в Галичині, боротьби Січових стрільців за незалежну соборну Україну (“Марія”, ”Сини”). Новела “Марія”. Майстерне зображення в ній внутрішнього світу матері-патріотки. Вшанування пам’яті письменника. ТЛ: експресіонізм, поезія в прозі. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
94 |
|
Контрольна робота № 6. «Творчість О.Кобилянської та В.Стефаник» (тест) |
1 |
КР № 6
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати : Тематична |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
95 |
|
Леся Українка (Лариса Косач) (12) Життєвий і творчий шлях письменниці, що мужньо вела тридцятилітню боротьбу з невиліковною хворобою. Роль родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні світобачення письменниці.
|
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
96 |
|
Збірка поезій “На крилах пісень”, її місце в літературі, висока оцінка її І.Франком. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. Основні цикли поезій: “Подорож до моря”, “Сім струн”, “Мелодії”, “Невільничі пісні”, “Пісні про волю”. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
97 |
|
Мотиви поетичної творчості Лесі Українки: ідея патріотизму (“Сторононько рідна! коханий мій краю!..”), утвердження незламності духу людини (“Хто вам сказав, що я слабка...”), призначення поета і поезії (“Слово, чому ти не твердая криця...”), прагнення до волі (“Мріє, не зрадь!..”), краса рідної природи (“Нічка тиха і темна була”), інтимна лірика (“Квіток, квіток...”, “Ви щасливі, пречистії зорі...”). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
98 |
|
Вірш “Contra spem spero!”. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту, світоглядна декларація сильної вольової особистості у поезії. Афористичність мови. Урок виразного читання №3 |
1 |
Вивчити напам’ять вірш ВЧ№3 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Запис у журналі без дати : Напам’ять |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
99 |
|
Громадянські мотиви у поезії “І все-таки до тебе думка лине...”, вираження у ній співчуття патріотки до страждань свого народу. Емоційно наснажені епітети у творі. Заклик до активних дій за визволення рідного краю. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
100 |
|
Вірш “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”. Використання в ньому біблійних мотивів і образів, порівняння з долею України. Актуальність поезії. Болісний докір сучасникам за пасивність у національно-визвольних змаганнях, у пробудженні національної свідомості. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
101 |
|
Пейзажна та інтимна лірика Лесі Українки. Оригінальність ритмомелодики і образотворчих засобів у вірші “Хвиля”. Зображення повені людських почуттів у вірші “Стояла я і слухала весну…” Поезія в прозі “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…”. Ідея невмирущості справжнього кохання, засоби психологічної характеристики настрою ліричного героя у віршах “Все-все покинуть, до тебе полинуть…”, “Уста говорять: “Він навіки згинув!”, «Квіток, квіток…» |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
102 |
|
Поєднання патріотичних мотивів із співчуттям до болю інших народів у поезії “Дим”. Майстерність у володінні білим віршем. Філософська лірика («To be or not to be?..»). Особливості поетичного стилю Лесі Українки, її новаторство в галузі ритміки, строфіки. Співзвучність її лірики з поезією Г.Гейне. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
103 |
|
Драматургія Лесі Українки як вершина її творчої майстерності, новаторство, сміливе звернення до світових образів і мотивів (“Одержима”, “Кассандра”, “Камінний господар”), до історії свого народу (“Бояриня”). “Бояриня”, історична основа драматичної поеми. Майстерність відображення страждання патріотки-українки Оксани в боярській Москві. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
104 |
|
Драматична поема “Одержима”, її біблійна основа. Утвердження високої одержимості духу ліричної героїні в особі Міріам. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
105-106 |
|
“Лісова пісня” — шедевр світової драматургії. Оригінальність жанру (драма-феєрія). Фольклорно-міфологічна форма сюжету, піднесена до філософських узагальнень. Особливості композиції (переплетення життя двох світів — світу природи і людини). |
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
107 |
|
Майстерне розкриття у творі загальнолюдських проблем (взаємини людини з природою, людина і власність, краса в людському житті, вірність і зрада, вічність життя). Ідея невмирущості людської мрії про щастя. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
108 |
|
Символічність образів Мавки і дядька Лева — уособлення духовності і краси. Мати Лукаша і Килина — антиподи головній героїні Мавці. Роздвоєність душі Лукаша. |
1 |
Вивчити напам’ять останній монолог Мавки |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Запис у журналі без дати : Напам’ять |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
109 |
|
Природа і людина у творі. Мистецтво (зокрема музика) в житті людини. Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі людини, дійсністю і мрією. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
110 |
|
Звеличення почуття кохання Мавки і Лукаша як розквіту творчих сил людини. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
111 |
|
Художні особливості драми-феєрії. “Лісова пісня” в інших мистецтвах (музика, хореографія, кіно). Зв’язок “Лісової пісні” із західноєвропейською драмою М.Метерлінка, Г.Гауптмана. Особливості неоромантизму Лесі Українки. ТЛ: неоромантизм, драма-феєрія, білий вірш, драматична поема. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
112 |
|
Контрольна робота № 7. Леся Українка. Твір. |
1 |
КР № 7
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати : Тематична |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
113 |
|
Микола Вороний (5) Життя і творчий шлях поета-новатора, “ідеолога” модернізації української літератури, першого представника українського символізму. Літературна полеміка з І.Франком про роль мистецтва в житті народу. Інтенсивна діяльність на театральній ниві. Переклади. Вимушена еміграція і повернення в Україну. Зміст і художні особливості поезії М.Вороного. Мотив необхідності для поезії бути “цілим чоловіком”. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
114 |
|
Вірш “Іванові Франкові”, заклик рівнятися на модерністські течії в новій літературі, на багатогранну поезію, що підносить красу в житті. Пейзажна лірика М.Вороного. Вірш “Блакитна Панна”, неоромантичне змалювання природи, єдність краси природи і мистецтва. Образотворчі засоби твору. |
1 |
Вивчити напам’ять вірш |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Запис у журналі без дати : Напам’ять |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
115 |
|
Інтимна лірика поета, відображення в ній краси і багатства почуттів ліричного героя, душевних страждань через нерозділене кохання (“Ти не любиш мене”). Уславлення безкорисливої материнської любові (“Легенда”). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
116 |
|
Вірш “Інфанта” написаний в дусі французького та російського символізму. Мотив самотності в земному житті. Узагальнено-ідеалізованим жіночий образ як сюжетний центр вірша. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень. Урок виразного читання №4. |
1 |
ВЧ№4 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
117 |
|
Новаторство М.Вороного в українській поезії. Поема “Євшан-зілля”, її патріотичний зміст, проблема історичної пам’яті у творі (узагальнююче повторення). ТЛ: символізм. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
118 |
|
Розвиток мовлення №4. Письмова творча робота (за поетикою віршів М. Вороного).
|
1 |
РМ№4 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
119 |
|
Олександр Олесь (Кандиба) (5) Життя і творчість митця. Формування ідейно-естетичних поглядів під впливом І.Франка, “молодомузівців”. Підтримка національно-визвольного руху. Еміграція за кордон. Неоромантичні, символістські тенденції у його творчості. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
120-121 |
|
Збірка поезій “З журбою радість обнялась” як ліричний документ епохи. Філософські роздуми над складнощами життя, в якому переплелися добро і зло, горе і щастя, радість і сум. Майстерне використання антитези для відображення контрастів життя у однойменному вірші зі збірки. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” Експресивне висловлювання патріотичних почуттів, любові до рідного слова та осудження тих, хто його цурається. Образотворчі засоби вірша, символічні образи. Художня довершеність ритмомелодики. |
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
122 |
|
Алегоричний образ народного співця як лебедя — символу незнищенності української нації (“Лебідь”). Відгук поета на національно-визвольний рух народу. Алегоричне зображення у вірші втрачених надій і сподівань. Осудження рабської покори, віра в національне відродження. Художній засіб контрасту у вірші, досконалість тропів |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
123 |
|
Віра у щасливе майбутнє народу, його соціальне і національне визволення (“Яка краса: відродження країни!..”). “Чари ночі” — шедевр інтимної лірики О.Олеся, мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про необхідність жити в гармонії з природою. Музичність, звукова виразність поезії. Майстерність у відтворенні настрою і почуттів. Ностальгія за рідним краєм (“О принесіть як не надію...”). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
124 |
|
Символізм драматичного етюда “По дорозі в Казку”. Дорога в Казку — символ духовних поривань людини до кращого життя. Проблема поводиря і маси. Лідер — духовно сильна особистість. Трагічна суперечність між духовністю, мрією і жорстокою дійсністю. Спорідненість твору О.Олеся із філософською поемою І. Франка “Мойсей”. Використання біблійно-християнської символіки.
|
1 |
Вивчити напам’ять одну з поезій О.Олеся |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
125 |
|
Поетичність і психологізм драматичних творів О.Олеся, перегук їх із “Лісовою піснею” Лесі Українки та з “драмами настрою” А.Чехова, Г.Ібсена, Г.Гауптмана, М.Метерлінка, із філософією Ф.Ніцше. Особливості поетичного стилю О.Олеся. ТЛ: драматичний етюд. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Запис у журналі без дати : Напам’ять |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
126 |
|
Володимир Винниченко (6) Життєвий і творчий шлях письменника, його багатогранна літературна, громадська і політична діяльність, еміграція. Публіцистичний твір В.Винниченка “Відродження нації”. Щоденник В.Винниченка. Захоплення митця живописом. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
127 |
|
Рання творчість В.Винниченка, її новаторство. В.Винниченко — новеліст. Ідейно-стильові особливості збірки “Краса і сила”, де зібрані зразки нової соціально-психологічної прози модерного характеру. Висока її оцінка І.Франком та М.Коцюбинським. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
128 |
|
“Момент” — неореалістична новела про філософські проблеми життя і щастя. Проблематика твору (плинність життя, щастя людини, мить — частинка вічності). Образ Панни як втілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіоністичні мотиви в новелі. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
129 |
|
Неореалістичні тенденції в оповіданнях та новелах письменника: гострий соціальний і психологічний конфлікт, зображення героя у незвичайних ситуаціях, динамічність сюжету, психологічна характеристика персонажів, елементи імпресіонізму. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
130 |
|
Романістика письменника. Створення першого в українській літературі науково-фантастичного роману-утопії (“Сонячна машина”). Висока оцінка роману М.Зеровим та О.Білецьким, його місце серед науково-фантастичних творів світової літератури (О.Толстого, Г.Уеллса, Р.Бредбері, С.Лема). Викриття культу особи Сталіна (роман “Слово за тобою, Сталіне!”). Шукання нового літературного героя (роман “Записки кирпатого Мефістофеля”). Використання в ньому образів із світової літератури, їх нова інтерпретація. Засоби психологічної характеристики героїв. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
131 |
|
Популярність В.Винниченка-драматурга на світовій сцені. Драматичні твори письменника, їхнє жанрово-тематичне багатство, художня майстерність (“Дисгармонія”, “Пророк”, “Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, “Між двох сил”, “Гріх” та ін.). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
132 |
|
Морально-філософські проблеми у драмі В.Винниченка “Гріх” та їхня актуальність у наш час. Утвердження загальнолюдських норм християнської моралі. Змалювання трагічної долі Марії Ляшківської, засоби психологічної характеристики героїні. Інші персонажі п’єси, їхня роль у розкритті назви твору. ТЛ: неореалізм, психологічна драма. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
133 |
|
Позакласне читання №4 Бесіда за трагедією В. Винниченка «Гріх» (або за романом «Записки кирпатого Мефістофеля») |
1 |
ПЧ№4 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
134 |
|
Інші письменники кінця XIX – початку XX ст. (3) Володимир Самійленко – видатний український лірик, гуморист. Патріотичні мотиви в ліриці («Україна», «Українська мова»). Сатиричні і гумористичні твори («Патріот Іван»). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
135 |
|
Новаторські пошуки в драматургії (С. Черкасенко). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
136 |
|
Реалістичні картини з життя народу у творах Степана Васильченка («Талант»). |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
137 |
|
Контрольна робота № 8. «Творчість М.Вороного, О.Олеся. В. Винниченка, В.Самійленка, С.Васильченка, С. Черкасенка» (тест) |
1 |
КР № 8 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
138 |
|
Література рідного краю (проза) |
1 |
ЛРК№2 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
139 |
|
Підсумково-узагальнююче повторення |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
140 |
|
Підсумково-узагальнююче повторення. Бесіда або дискусія про твори, які справили на учнів найбільше враження і викликали різні думки. |
1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати : Тематична |
|
|
Контроль за виконанням програми з української літератури в ІІ семестрі (10 клас)
Клас |
Виразне читання |
Розвиток зв'язного мовлення |
Контрольні роботи |
Позакласне читання |
Література рідного краю |
|||
|
|
Усно |
Письмово |
Твір
|
Тести
|
|
|
|
За програмою |
||||||||
10 |
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
2 |
2 |
|
Виконано |
||||||||
№ уроку |
|
|
|
|
|
|
|
|