Календарне планування містить додаткову колонку "Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами)", що взята з програми. Це полегшує роботу вчителя під час підготовки до уроків.
Календарно-тематичне планування із зарубіжної літератури на 2018/2019 навчальний рік
8 клас І семестр
Усього: 70 годин; текстуальне вивчення творів – 58 годин; розвиток мовлення – 4 години; позакласне читання – 4 години; резервний час – 4 годин.
№ уроку |
Зміст навчального матеріалу |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Дата
|
Примітка |
1. |
Література і культура. Роди літератури (епос, лірика, драма), їхні характерні ознаки. Літературний процес. |
Ключові компетентності
Предметні компетентності
дає визначення понять «рід літератури», «епос», «лірика», «драма», називає їхні характерні ознаки, демонструє на прикладах із прочитаних творів |
|
|
2. |
Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах. |
|
|
|
2. Священні книги людства як пам'ятки культури і джерело літератури (7 годин) |
||||
3. |
Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів.
|
Ключові компетентності
Предметні компетентності
називає визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном, виявляє у них особливості культури, утілення ідей, сюжетів і образів священних книг |
|
|
4. |
Веди (огляд). Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II-I тис. до н. е. Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.). Космогонічні міфи Вед. (ТЛ) Поглиблення понять про міф, міфологічний образ.
|
|
|
|
5. |
Біблія як основа двох релігій – юдейської і християнської. Зв’язок Біблії з історією і міфологією. Структура Біблії, її складники. Ключові ідеї та образи Старого і Нового Заповітів. |
|
|
|
6. |
Біблія. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів.
|
|
|
|
7. |
Біблія. Старий Заповіт. 10 заповідей. |
|
|
|
8. |
Біблія. Новий Заповіт (Євангеліє – 2-3 розділи за вибором учителя). РМ 1 (усно.)Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів.
|
|
|
|
9. |
Позакласне читання 1. Притчі Соломона. |
|
|
|
10. |
Коран (огляд). Коран – головна книга ісламу. Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя.
|
|
|
|
11. |
Контрольна робота 1 за темами «Вступ», «Священні книги людства як пам'ятки культури і джерело літератури». Різнорівневі завдання |
|
|
|
3. Античність (11 годин) |
||||
12.
13-
14. |
Поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури.
Міфи троянського циклу. Троя. Паріс викрадає Єлену. Облога Трої. Смерть Ахілла. Троянський кінь (2-3 за вибором учителя). Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їхній гуманістичний зміст. Міфологічні символи (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.).
|
Ключові компетентності
Предметні компетентності
називає імена відомих українських перекладачів творів античності, висловлює судження про їхній внесок у розвиток української культури, прилученні українства до світових вершин
(ТЛ) Героїчний епос, елегія, ода, віршовий розмір (гекзаметр, пентаметр), трагедія.
|
|
|
15. |
Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. Гуманістичний зміст «Іліади».
|
|
|
|
16. |
Гомер. «Іліада» (огляд). «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші140–410). Образи Ахілла і Гектора. |
|
|
|
17. |
Гомер. «Іліада» «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470–670). Гуманістичний зміст «Іліади». Катарсис.
|
|
|
|
18. |
Специфіка розвитку літератури в Давній Греції. Тіртей (VII ст. до н. е.). «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція.
|
|
|
|
19. |
Сапфо (VII–VI ст. до н. е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…). Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань.
|
|
|
|
20. |
Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія. Есхіл (бл. 525–бл. 456 рр. до н. е.). «Прометей закутий». Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. Утілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Основний конфлікт трагедії. «Дари» Прометея людству. Ідеї служіння, самопожертви, свободи.
|
|
|
|
21. |
«Золота доба» давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон (70–19 рр. до н. е.). «Енеїда» (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя). Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору.
|
|
|
|
22. |
Квінт Горацій Флакк (65–8 рр. до н. е.). «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть…»). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку.
|
|
|
|
23. |
Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.). «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози» (огляд). Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (в межах циклу «Сумні елегії»). Вплив античності на розвиток світової літератури й культури.
|
|
|
|
24. |
Контрольна робота 2. Античність. Твір |
|
|
|
25. |
Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру в добу Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході й Сході. |
Ключові компетентності
Предметні компетентності
(ТЛ) Поглиблення понять про героїчний епос (середньовічний). Рубаї, сонет.
|
|
|
26. |
Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Лі Бо (701–762). «Печаль на яшмовому ганку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї» (1-2 за вибором учителя). Основні теми і мотиви лірики митця. Вплив даосизму на його світогляд. РМ (письм.) Своєрідність пейзажів Лі Бо, утілення в них краси природи і духовного життя.
|
|
|
|
27. |
Ду Фу (712–770). «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття» (1-2 за вибором учителя). Зв’язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд. Національні образи, символи в ліриці митця. Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали, дума про батьківщину.
|
|
|
|
28. |
Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Омар Хайям (бл. 1048–після 1122). Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма.
|
|
Напам’ять 2-3 рубаї за вибором учня
|
|
29. |
Література середньовічної Європи: основні тенденції та жанрово-тематичне розмаїття. «Пісня про Роланда» (X ст.) (2-3 розділи за вибором учителя). Історична основа твору й поетичне переосмислення в ньому реальних подій. |
|
|
|
30. |
Патріотичні ідеї в «Пісні про Роланда». Образна система (Роланд, Ганелон, Карл та ін.). Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору.
|
|
|
|
31. |
Аліг’єрі Данте (1265–1321). Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»). Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до Відродження. Загальна характеристика його творчості. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання.
|
|
|
|
32. |
Контрольна робота 3. Середньовіччя. Різнорівневі завдання. |
|
|
|
ІІ семестр |
||||
33. |
Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури.
|
Ключові компетентності
Предметні компетентності
виявляє окремі особливості відтворення перекладачем тексту оригіналу засобами української мови (за умови володіння іноземною мовою).
(ТЛ) Поглиблення поняття про вічний образ, сонет, роман, трагедію. Катрен, терцет, ямб.
|
|
|
34. |
РМ 3 (усно). Мистецтво доби Відродження. Відгук про твір образотворчого мистецтва. |
|
|
|
35- 36. |
Франческо Петрарка (1304–1374). Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя та героїні. Утілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки.
|
|
Напам’ять сонет за вибором учня |
|
37. |
Вільям Шекспір (1564–1616). Сонети № 66. Виняткова роль В. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва. |
|
Напам’ять сонет за вибором учня |
|
38. |
Вільям Шекспір (1564–1616). Сонети № 116, 130. Основні теми сонетів В. Шекспіра – кохання до Смаглявої леді, дружба. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини (описи природи, змалювання сили почуттів та ін.). Художні особливості сонетів В. Шекспіра.
|
|
|
|
39. |
Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів. |
|
|
|
40. |
Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти, вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах головних героїв, їхня еволюція). |
|
|
|
41. |
Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Проблема життя і смерті. Трактування фіналу. Гуманістична цінність трагедії В. Шекспіра, її популярність серед різних поколінь.
|
|
|
|
42. |
Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). «Дон Кіхот» I частина (огляд, 2-3 розділи за вибором учителя). Історія створення роману, його зв’язок із лицарськими романами, пародійний характер. |
|
|
|
43. |
Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). «Дон Кіхот» I частина . Особливості сюжету і композиції твору. Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя.
|
|
|
|
44. |
Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). «Дон Кіхот» I частина . Дон Кіхот і Санчо Панса – парні образи, у яких утілено високу мрію і прагматизм. «Донкіхотство».
|
|
|
|
45. |
Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). «Дон Кіхот» I частина . Синтез різних жанрових ознак у романі (героїчного епосу, лицарського, авантюрно-пригодницького, філософського роману, пародії). Широта філософського змісту твору, можливість його різних тлумачень. Популярність вічних образів.
|
|
|
|
46. |
Контрольна робота 4. Відродження. Різнорівневі завдання. |
|
|
|
47. |
Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки (огляд).
|
Ключові компетентності
Предметні компетентності
виявляє зв’язок комедії Мольєра з народним мистецтвом.
ТЛ) Поглиблення понять про вірш (філософський). Комедія, сатира, сарказм. Поглиблення понять про гумор, іронію.
|
|
|
48. |
Із лірики європейського бароко. Луїс де Гонгора-і-Арготе (1561–1627). «Галерник». Утілення у вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм духовного життя. Символіка твору. Образ ліричного героя.
|
|
|
|
49. |
Позакласне читання 2. Джонн Донн (1572–1631). «Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»). Напруга почуттів ліричного героя. Символіка. Поетична мова.
|
|
|
|
50. |
Історичні умови, філософське та естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму. Мольєр (1622–1673). «Міщанин-шляхтич». Мольєр – майстер класицистичної комедії. |
|
|
|
51. |
Мольєр «Міщанин-шляхтич». Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. Сюжет.
|
|
|
|
52. |
Мольєр «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення.
|
|
|
|
53- 54. |
Мольєр «Міщанин-шляхтич». Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.). |
|
|
|
55. |
Мольєр «Міщанин-шляхтич». Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм).
|
|
|
|
56. |
Позакласне читання 3. П’єр Огюстен Карон де Бомарше «Севільський цирульник». |
|
|
|
57. |
Контрольна робота 5 . Бароко і класицизм. Твір. |
|
|
|
7. Література XX–XXI СТ. У пошуках себе і високого польоту (6 годин) |
||||
58. |
Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). «Маленький принц». |
Ключові компетентності
Предметні компетентності
розповідає про свої улюблені книжки, пояснює свій вибір, визначає їхні художні ознаки.
(ТЛ) Поглиблення понять про метафору, алегорію. Притча.
|
|
|
59. |
Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц». |
|
|
|
60. |
Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). «Маленький принц».Філософський зміст твору. |
|
|
|
61. |
Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). «Маленький принц». Художні образи.
|
|
|
|
62. |
Річард Бах (нар. 1936). «Чайка Джонатан Лівінгстон». Сюжет твору Р. Баха як філософська метафора людського буття. Алегоричні образи повісті. |
|
|
|
63. |
Річард Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон». Утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. Художній конфлікт і можливість його подолання. Ознаки притчі у творі.
|
|
|
|
64. |
РМ 4 (письм.) Твір-роздум «Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очима не побачиш…» (А. де Сент-Екзюпері). |
|
|
|
65- 66. |
Позакласне читання 4. Барбара Космовська (нар. 1958). «Буба», «Буба: мертвий сезон». Художній світ Б. Космовської. Батьки – діти, діди – онуки. Ідея поваги й любові до людини. Сімейні цінності у творі.
|
|
|
|
67. |
Контрольна робота 6. Література XX–XXI СТ. У пошуках себе і високого польоту. Різнорівневі завдання. |
|
|
|
Резервні години. |
||||
68. |
Марина Аромштам (нар. 1960). «Коли відпочивають янголи». Учителька (Марсем) та її учні: два погляди на один світ. Моральні проблеми (сімейні драми, перше кохання, конфлікти батьків і дітей, пошуки шляху в житті та ін.) та їхнє осмислення у творі.
|
|
|
|
8. Підсумки (2 години) |
||||
69-70. |
Узагальнення та систематизація навчального матеріалу. Турнір книголюбів.
|
Ключові компетентності
Предметні компетентності
демонструє вміння порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів |
|
|
Для вивчення напам’ять