|
Очікувані
результати навчання
|
№
|
К-ть годДата
|
Зміст
навчального предмета
|
ГР
|
Вид
навчальної діяльності
|
|
|
|
|
ВСТУП
Мова як засіб пізнання, впливу та головна ознака національної ідентичності
2 год
Ціннісні орієнтири
• Повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства.
• Усвідомлення мови як державотворчого чинника та чинника зміцнення національної ідентичності.
• Використання української мови як засобу формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей.
• Свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя.
• Усвідомлення того, що цивілізований світ сприймає носіїв української як сміливих, волелюбних і нескорених.
• Відкритість до пізнання різних культур через мови.
|
|
|
|
Учень / учениця:
-
відповідає на запитання за змістом почутого, акцентуючи увагу на важливих деталях [9 МОВ 1.1.2-1]
-
знаходить потрібну інформацію, відому або нову, в одному чи кількох джерелах і використовує її відповідно до самостійно визначених цілей [9 МОВ 1.3.1-1]
-
визначає зв’язок між фрагментами частково неповної інформації, здобутої з одного чи кількох різних джерел, для формування цілісного уявлення [9 МОВ 1.4.2-1]
-
дослухається до інших думок, демонструючи готовність до зміни власної позиції за умови отримання достатньої аргументації [9 МОВ 1.5.1-6]
-
здійснює емоційну саморегуляцію, доречно використовуючи вербальні та невербальні засоби (зокрема під час виступу перед аудиторією) [9 МОВ 1.8.2-1]
-
співвідносить зміст сприйнятого тексту з історичним і соціокультурним контекстом, світоглядною позицією автора [9 МОВ 2.1.3-1]
-
коментує та обґрунтовує актуальність порушених в одному чи кількох текстах проблем з урахуванням власного досвіду та культурно-історичного контексту [9 МОВ 2.2.1-1]
-
обстоює власну позицію щодо порушеної проблеми, аналізуючи та узагальнюючи різні погляди та ідеї [9 МОВ 3.1.2-3]
|
1
2
|
1
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Мова як засіб пізнання, впливу та головна ознака й визначальний чинник ідентичності української нації. Українська мова в різних сферах життя. Українськомовний простір. Зростання престижу української мови. Мовні обов’язки громадянина України.
Урок розвитку мовлення
-
Висловлення на дискусійну тему з відстоюванням власної позиції.
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
1. Чому українська мова є засобом єднання громадян у самобутню культурну спільноту?
2. Чи впливають засоби масової інформації, соціальні мережі на популяризацію української мови? Якщо так, то як саме?
3. Чи мають право слова іншомовного походження побутувати в українській мові?
4. Що таке мовний простір та українськомовний контент?
5. Як зрозуміти, що я – українець / українка?
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
Офіційне й неофіційне спілкування. Урахування ситуації спілкування. Комунікативні наміри (переконати, домовитися).
|
ГР1
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Записування та коментування висловлень відомих людей, прислів’їв, приказок про мову як засіб пізнання та впливу.
-
Коментування висловлення «Народ, що відмовляється від своєї мови, відмовляється від самого себе, а та частина народу, яка міняє мову, робить тим самим рішучий крок до зміни національної належності» (Йоган Лео Вайсґербер).
-
Обґрунтування необхідності вільного володіння державною мовою.
-
Пошук в інтернет-джерелах інформації на підтвердження ролі мови в житті людини; узагальнення різних думок, виявлення спільного й різного.
-
Пошук інформації про поширення української мови у світі.
-
Обговорення дискусійних питань, пов’язаних з українською ідентичністю, обґрунтування важливості бережного ставлення до мови.
-
Ознайомлення з авторитетними мовними онлайн-словниками.
-
Укладання словничка асоціацій.
-
«Коло думок» (обмін думками з метою пошуку відповіді на проблемні запитання).
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
-
Аналізування, оцінювання, інтерпретація тексту.
-
Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого.
-
Зіставлення змісту прочитаного з власними ціннісними орієнтаціями.
-
Усне висловлення на задану тему; участь в обговоренні проблеми.
-
Створення відеороликів «Спілкування сучасної молоді».
-
Виконання проєкту (наприклад, створення мультимедійної презентації «Українськомовний контент», «Рідна мова – це мова роду», «Іноземні мови в житті сучасної молоді»).
-
|
|
|
|
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
10 год
Ціннісні орієнтири
• Шанування духовних цінностей народу, повага до національних символів, розуміння внеску українців у світову історію та культуру.
• Прагнення поліпшувати власне мовлення.
• Усвідомлення необхідності гармонійного співіснування людини та природи, збереження і захисту довкілля.
• Раціональний розподіл часу.
|
|
|
|
Учень / учениця:
-
формулює уточнювальні запитання до почутого для його розуміння [9 МОВ 1.1.2-4]
-
визначає зв’язок між фрагментами частково неповної інформації, здобутої з одного чи кількох різних джерел, для формування цілісного уявлення [9 МОВ 1.4.2-1]
-
позитивно впливає на емоційний стан учасників групової комунікації, цінуючи власну культурну традицію та виявляючи повагу до інших [9 МОВ 1.8.3-1]
-
розмежовує в тексті фактичну інформацію та суб’єктивні судження наводить аргументи для спростування або підтвердження суджень [9 МОВ 2.2.2-1]
-
характеризує взаємозв’язок між темою, мікротемами та основною думкою тексту [9 МОВ 2.2.3-1]
-
формулює логічні та послідовні висновки на основі аналізу структурно-змістової єдності та інтерпретації кількох прочитаних текстів [9 МОВ 2.2.7-1]
-
оформлює власне висловлення з дотриманням принципів академічної доброчесності [9 МОВ 3.1.3-1]
-
складає та оформлює власні тексти різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених словотвірних, лексичних, орфографічних граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм [9 МОВ 3.1.4-1]
-
добирає виражальні мовні засоби, виявляючи творчу індивідуальність [9 МОВ 3.1.5-2]
-
ідентифікує різні види помилок на рівні змісту, структури та мовного оформлення, виправляє та обґрунтовує зроблені виправлення з урахуванням засвоєних мовних норм [9 МОВ 3.3.1-1]
-
аналізує і вдосконалює зміст написаного відповідно до теми та мети висловлювання [9 МОВ 3.3.2-1]
-
визначає та характеризує системні міжрівневі взаємозв’язки між мовними одиницями різних рівнів, типові закономірності їх функціонування на основі узагальнення власних спостережень за мовою і мовленням [9 МОВ 4.1.1 -1]
-
використовує знання про системність мовних явищ для вдосконалення власного мовлення [9 МОВ 4.1.1 -2]
-
творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів нестандартні рішення, виявляючи художньо -образне, асоціативне мислення [9 МОВ 4.2.1 -1]
|
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
|
5
|
МОВНА ЛІНІЯ
Морфологія. Орфографія
-
Самостійні й службові частини мови, вигук.
-
Розряди прислівників за значенням.
РМ. Усне повідомлення про різноманітність флори й фауни в Україні (на Землі) або про екологічну культуру людини на основі різних джерел інформації (орієнтовні теми: «Земля не вибачає байдужості», «Знати, щоб оберігати», «Червона книга України» тощо).
Написання прислівників разом, окремо, з дефісом
-
Сполучники сурядності та підрядності. Розрізнення прийменників, сполучників, часток і співзвучних слів інших частин мови.
.
-
Написання не з різними частинами мови.
-
Уживання прийменників у, в і початкових у-, в-; сполучників, часток і, й та початкових і-, й-; прийменника з і його варіантів із, зі (зо).
Граматичні помилки
-
Неправильне вживання відмінкових форм іменників, числівників; неправильне утворення форм ступенів порівняння прикметників і прислівників; неправильне поєднання числівників з іменниками; неправильне утворення форм наказового способу дієслова; неправильне утворення та вживання дієприкметників і дієприслівників (практично). Читання мовчки
-
РМ. Есе (орієнтовні теми: «Раціональний розподіл часу», «Згаяного часу й конем не наздоженеш», «Один день із мого життя», «Що нині втече, то завтра не зловиш» тощо).
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
1. За якими критеріями розділено частини мови на самостійні та службові?
2. Чи можна було б обійтися без слів хоча б однієї частини мови?
3. Чи впливає та як саме семантика речення, його структура на написання не з іменниками, прикметниками, дієприкметниками?
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
-
Стилі й типи мовлення. Стилістично забарвлена лексика. Вимоги до усного й писемного мовлення.
-
Текст як одиниця мовлення та продукт мовленнєвої діяльності. Основні ознаки тексту. Розуміння змісту, будови, призначення тексту. Ключові слова, мікротеми. Складники текстового джерела інформації (рубрикація, заголовки, виділення тощо). Одиничний і множинний тексти.
|
Гр1
Гр4
Гр3
Гр2
ГР3
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Розмежування в тексті слів різних частин мови на основі смислових і морфологічних особливостей.
-
Виписування слів, обґрунтування належності їх до самостійних і службових частин мови.
-
Відмінювання слів різних частин мови.
-
Уживання слів у відповідній відмінкової формі.
-
Розмежування різних форм дієслова.
-
Розбір слів різних частин мови за будовою.
-
Розрізнення змінюваних і незмінюваних слів.
-
Розмежування сполучників сурядності й підрядності, визначення ролі їх у реченні.
-
Складання речень із прийменниками, сполучниками, частками.
-
Визначення в слові орфограм, записування правильно слів із вивченими орфограмами.
-
Виправлення граматичних помилок.
-
Фіксація та виправлення граматичних помилок в оголошеннях, повідомленнях тощо.
-
Робота зі словниками та довідковими джерелами. Обмін враженнями щодо здобутої в них інформації.
-
«Кубування» (відповіді на 6 запитань різних типів, що стосуються теми; використання куба з написами).
-
Складання тестових завдань із теми «Самостійні й службові частини мови».
-
Брейн-ринг на виправлення граматичних помилок.
-
Створення лепбуку як добірки пізнавального дидактичного матеріалу для попередження граматичних помилок.
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
-
Читання, аудіювання, аналіз, інтерпретація текстів.
-
Аргументування власної оцінки тексту.
-
Визначення типу й стилю мовлення тексту.
-
Визначення теми, мікротем, тематичних речень й основної думки тексту.
-
Виписування ключових слів із тексту.
-
Визначення елементів будови тексту (зачин, основна частина, кінцівка).
-
Поділ тексту на абзаци.
-
Відновлення деформованого тексту.
-
Аргументування власної оцінки тексту.
-
Складання інструкції про користування електронними мовними словниками.
-
Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.
-
Створення розповіді з елементами роздуму «Яким я уявляю своє майбутнє» з використанням фразеологізмів (наприклад: докласти сил, показати себе на ділі; виросли крила і под.).
-
Редагування речень і текстів, у яких допущено лексичні й граматичні помилки.
-
Перебудова нетипових для української мови синтаксичних конструкцій із пасивними дієсловами з постфіксом -ся на природні для українського синтаксису активні конструкції або на речення з безособовими дієслівними формами на -но, -то (практично).
-
Створення коміксів (наприклад, для розмежування паронімів, на запобігання вживання калькованих слів).
-
Озвучення інформації, розміщеної на плакатах, афішах, оголошеннях, залізничних квитках, бігбордах тощо, яка містить цифри.
-
Створення текстів визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету й адресата, на основі власного життєвого досвіду.
-
Відновлення тексту із запропонованих фрагментів та визначення його типу й стилю мовлення.
-
Формулювання уточнювальних запитань до почутого чи прочитаного для його розуміння.
-
Формулювання відповідей у вигляді одного чи кількох речень на запитання, які стосуються розуміння тематики прочитаного тексту, уміння аналізувати його будову, уміння визначати комунікативне призначення.
-
Висловлення передбачення щодо можливого впливу медіатексту на читача.
-
Створення допису в соцмережі.
-
Створення тексту за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації (діаграми, графіки тощо).
|
|
|
|
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
Словосполучення і речення
17 год
Ціннісні орієнтири
• Усвідомлення важливості дослідження, вивчення і збереження пам’яток історії та культури з метою збереження історичної пам’яті народу.
• Позитивне оцінювання вчинків і поведінки людей, які захищають свою країну, морально й матеріально підтримують інших, допомагають їм у біді.
• Усвідомлення небезпеки можливого негативного впливу й маніпуляцій у процесі спілкування в соцмережах.
• Бережливе ставлення до природних ресурсів, усвідомлення взаємозв’язку власного здоров’я зі станом довкілля.
• Відкритість до інновацій, готовність продукувати нові ідеї, спонукати до цього інших людей.
• Дотримання правил безпечної поведінки.
• Грамотне й безпечне комунікування в інформаційному просторі.
|
|
|
|
Учень / учениця:
-
свідомо застосовує прийоми активного слухання [9 МОВ 1.1.1-1]
-
обговорює актуальність, жанрово-родову належність почутого тексту, ідейно-тематичні та загальні естетичні особливості, зв’язок тексту із ситуацією спілкування [9 МОВ 1.1.2-2]
-
переказує почуте повідомлення докладно, вибірково, акцентуючи увагу на змісті в цілому, на окремих важливих деталях або фрагментах почутого повідомлення відповідно до мети і ситуації спілкування [9 МОВ 1.2.1-1]
-
самостійно передає за допомогою різних способів і засобів візуалізації власне розуміння почутого повідомлення, структуруючи інформацію [9 МОВ 1.2.3-1]
-
окреслює тематику і проблематику почутого повідомлення для подальшої інтерпретації [9 МОВ 1.4.1-1]
-
виявляє важливі деталі почутого повідомлення для ілюстрування власного розуміння почутого [9 МОВ 1.4.1-2]
-
прогнозує, як зміна форми почутого повідомлення впливає на зміст, а зміна змісту впливає на форму [9 МОВ 1.4.3-2]
-
коментує інформацію (зокрема частково неповну), сприйняту з одного чи кількох джерел [9 МОВ 1.5.1-1]
-
визначає достовірність, новизну, несуперечливість інформації, відповідність своїм переконанням, поглядам [9 МОВ 1.5.1 -2]
-
модифікує використання інтонаційних засобів залежно від комунікативної ситуації [9 МОВ 1.7.1 -3]
-
коментує та обґрунтовує актуальність порушених в одному чи кількох текстах проблем з урахуванням власного досвіду та культурно - історичного контексту [9 МОВ 2.2.1 -1]
-
аргументовано висловлюється про актуальність і достовірність інформації на основі власного досвіду, аналізу прочитаного тексту та критичних суджень інших осіб [9 МОВ 2.4.2 -1]
-
використовує для виконання завдань текстові / медіатекстові джерела, інформацію з яких вважає достовірною та надійною, аргументує вибір таких джерел [9 МОВ 2.5.1 -1]
-
записує власне або чуже мовлення, використовуючи у разі потреби відповідні прийоми оптимізації викладу думок (різні графічні прийоми, скорочення, виділення тощо) та засоби мовної виразності [9 МОВ 3.1.1 -1]
-
складає та оформлює власні тексти різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених словотвірних, лексичних, орфографічних граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм [9 МОВ 3.1.4-1]
-
визначає та характеризує системні міжрівневі взаємозв’язки між мовними одиницями різних рівнів, типові закономірності їх функціонування на основі узагальнення власних спостережень за мовою і мовленням [9 МОВ 4.1.1-1]
-
аналізує окремі мовні явища в усному мовленні, текстах і робить висновки щодо функціонування та доцільності використання певних мовних одиниць [9 МОВ 4.1.2-1]
|
13
14
15
16
17
18
19
20
22
22
23
24
25
26
27
28
|
12
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Словосполучення і речення як одиниці синтаксису. Ознаки словосполучення. Головне й залежне слово в словосполученні.
-
Типи словосполучень за будовою.
-
Граматична помилка в словосполученні (практично). Аудіювання
-
Речення та його ознаки. Типи речень за метою висловлювання та за емоційним забарвленням (повторення).
-
Речення прості й складні (загальна характеристика). Типи простих речень за складом граматичної основи (двоскладні, односкладні); за наявністю другорядних членів (поширені, непоширені); за наявністю однорідних членів, звертань, вставних слів, зворотів (ускладнені, неускладнені) (загальне ознайомлення).
-
РМ. Усний діалог в офіційно - діловому стилі з метою обміну інформацією або поясненням (обґрунтуванням) своїх дій, вчинків, намірів на теми шкільного життя
-
Граматична основа двоскладного речення. Підмет. Способи вираження підмета.
-
Присудок. Типи присудків (простий, складений), способи їх вираження.
-
Узгодження підмета й присудка.
. РМ Особливості будови опису пам’ятки історії та культури. Вибірковий усний переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в художньому стилі.
-
Тире між підметом і присудком.
РМ. Докладний письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури (за колективно складеним складним планом).
РМ Аналіз письмового переказу Узагальнення вивченого про словосполучення, речення
Підсумкова робота. ГР4 Словосполучення . Речення. Граматична основа двоскладного речення
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
-
Чим речення відрізняється від словосполучення?
-
Чому одні члени речення називаємо головними, а інші – другорядними?
-
Яку роль у структурі речення виконує підмет?
-
Хто головніший: підмет чи присудок?
|
ГР1
ГР4
ГР1
ГР4
ГР1
ГР3
ГР3
ПРГР4
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Вичленовування словосполучення зі складу речення.
-
Розмежовування словосполучень різних типів.
-
Заміна словосполучень синонімічними.
-
Синтаксичний розбір словосполучень.
-
Розмежовування простих і складних речень у тексті.
-
Лінгвістичне мінідослідження.
-
Інтонування речень, різних за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
-
Пошук ситуацій застосування окличних і питальних речень.
-
Визначення функцій головних і другорядних членів речення.
-
Визначення граматичної основи речення.
-
Визначення способів вираження підметів. Складання речень із підметами, різними за способом вираження.
-
Розмежування та складання речень із різними типами присудків, визначення способів вираження цих присудків.
-
Мовознавчий експеримент (заміна одних типів присудків іншими тощо).
-
Обґрунтування вживання тире між підметом і присудком, записування правильно речень із вивченими пунктограмами.
-
Складання алгоритму вживання тире між підметом і присудком.
-
Мальований скрайбінг, малюнкові схеми на тему «Граматична основа речення».
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
-
Аудіювання, читання та аналіз текстів.
-
Редагування словосполучень і речень, у яких допущено граматичні помилки.
-
Складання речень різних типів відповідно до комунікативного завдання.
-
Створення усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.
-
Логічне структурування власного тексту; удосконалення змісту.
-
Оцінювання медіатексту, апелювання до власних знань, позицій чи поглядів.
-
Зіставлення змісту прочитаного з власними ціннісними орієнтаціями.
-
Створення текстів та використання різних форм їх презентації для досягнення комунікативної мети.
-
Створення та розігрування діалогу — обміну думками та враженнями на тему «Герої поруч».
-
Звернення з ініціативою до адміністрації закладу чи керівників міста.
-
Створення висловлення - роздуму про бережливе ставлення до водних ресурсів. Участь в обговоренні проблеми.
-
Укладання списків надійних джерел інформації; порівняння текстів із правдивою та неправдивою інформацією.
-
Визначення мети, теми та ідеї інформації; передавання /відтворення її графічно (карти, схеми, плани, моделі тощо).
-
Коментування інформації, висування припущень щодо достовірності та несуперечливості її.
-
Визначення новизни та обґрунтування актуальності інформації.
-
Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.
-
Вибіркове, стисле переказування змісту почутого про інновації, що змінили світ, висловлення своєї думки.
-
Створення мініесе (орієнтовні теми: «Чому я пишаюся своєю державою», «Моя держава в майбутньому», «Що означає бути з Україною в серці?» тощо).
-
Створення діалогу – обміну думками та враженнями (на основі матеріалів відеохостингу «Ютуб» про дивовижні місця України, архітектурні пам’ятки, природні парки, водні об’єкти тощо).
-
Виконання проєкту в групах.
|
|
|
|
Другорядні члени речення
18 год
Ціннісні орієнтири
• Духовна спадкоємність героїв української історії та сучасних звитяжців.
• Усвідомлення необхідності добре організованого обміну інформацією в суспільстві.
• Обґрунтування важливості дослідження, вивчення і збереження пам’яток історії та культури.
• Виявлення інтересу до опанування культурними й мистецькими здобутками України та світу.
• Здатність ефективно використовувати різні фінансові навички, раціонально витрачати власні кошти.
• Усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність оберігати тварин, зберігати природні ресурси.
|
|
|
|
Учень / учениця:
-
переказує почуте повідомлення докладно, акцентуючи увагу на змісті в цілому, на окремих важливих деталях або фрагментах почутого повідомлення відповідно до мети і ситуації спілкування [9 МОВ 1.2.1-1]
-
самостійно складає і компонує складний план [9 МОВ 1.2.2-1]
-
аналізує стильові, жанрові, естетичні та мовні особливості почутого повідомлення [9 МОВ 1.4.3-1]
-
визначає основну мету та прогнозує наміри співрозмовника, у разі потреби ставлячи уточнювальні запитання та цитуючи почуте, для налагодження комунікативної взаємодії та порозуміння [9 МОВ 1.4.4-1]
-
виокремлює істотні особливості, що сприяють або заважають ефективній комунікації в різних ситуаціях спілкування [9 МОВ 1.5.2-1]
-
виявляє і передбачає емоційні реакції в різних ситуаціях спілкування [9 МОВ 1.8.1-1]
-
застосовує різні види критичного читання текстів різних стилів, зокрема фрагментарних [9 МОВ 2.1.1-1]
-
характеризує особливості структури тексту, визначаючи функції та роль мовних засобів у ньому [9 МОВ 2.4.3-1]
-
записує власне або чуже мовлення, використовуючи у разі потреби відповідні прийоми оптимізації викладу думок (різні графічні прийоми, скорочення, виділення тощо) та засоби мовної виразності [9 МОВ 3.1.1 -1]
-
складає та оформлює власні тексти різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених словотвірних, лексичних, орфографічних граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм [9 МОВ 3.1.4 -1]
-
добирає виражальні мовні засоби, виявляючи творчу індивідуальність [9 МОВ 3.1.5 -2]
-
демонструє толерантність і здатність до конструктивної взаємодії у процесі редагування [9 МОВ 3.3.3 -2]
-
аналізує окремі мовні явища в усному мовленні, текстах і робить висновки щодо функціонування та доцільності використання певних мовних одиниць [9 МОВ 4.1.2 -1]
-
взаємодіє з іншими особами, використовуючи твори мистецтва для створення власних текстів [9 МОВ 4.2.3 -1]
|
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
|
13
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Твір-опис пам’ятки історії та культури за картиною в публіцистичному стилі (за простим або складним планом).
-
Речення поширені та непоширені. Порядок слів у реченні. Логічний наголос.
-
РМ. Сприймання письмового тексту (читання мовчки тексту, аналіз прочитаного та виконання завдань за змістом, у т. ч. завдання на перетворення інформації з однієї форми в іншу – схема, таблиця, графік). Підсумкова робота Читання мовчки
-
Означення. Узгоджені та неузгоджені означення, способи їх вираження.
-
Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок із дефісом. Прикладки, які беремо в лапки. .
РМ. Підсумкова робота ГР3.Переказ Особливості будови опису місцевості Стислий письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі (за самостійно складеним складним планом).
. Аналіз письмового переказу
-
Додаток. Способи вираження додатка.
. РМ. Аналіз прочитаної чи почутої інформації (медіатексту) з висловленням припущення щодо її правдивості та обґрунтуванням актуальності. Підсумкова робота Аудіювання
-
Обставина. Види обставин за значенням та способи їх вираження.
-
Підсумкова робота ГР3Диктант
-
Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами.
-
Узагальнення вивченого про другорядні члени речення
-
Підсумкова робота ГР4 Другорядні члени речення (тести)
Систематизація вивченого. Аналіз підсумкових робіт
Мовна вікторина. Тренувальні вправи Повторення вивченого в І семестрі
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
-
Чим синтаксичні питання відрізняються від морфологічних?
-
Чому для визначення синтаксичної ролі того чи того слова (сполучення слів) важливо ретельно міркувати над семантикою речення?
-
Як розрізнити неузгоджене означення та додаток?
-
Як відрізнити обставину від додатка?
-
Чи можна синтаксичну конструкцію, яка має підмет і присудок, вважати порівняльним зворотом?
|
ГР3
ПРГР2
ГР4
ПРГР3
ПРГР1
ПРГР3
ГР4
ПРГР4
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Розпізнавання поширених і непоширених речень.
-
Визначення головних і другорядних членів речення та способів їх вираження.
-
Пояснення ролі другорядних членів речення в мовленні.
-
Поширення речення другорядними членами.
-
Складання опорної схеми «Другорядні члени речення».
-
Перебудова речень із неузгодженими означеннями на речення з узгодженими означеннями й навпаки.
-
Розпізнавання узгоджених і неузгоджених означень.
-
Написання прикладок із дефісом і в лапках.
-
Розрізнення видів обставин за значенням.
-
Складання речень з указаними другорядними членами, у тому числі за схемами.
-
Поширення речення порівняльним зворотом.
-
Обґрунтування виділення порівняльного звороту на письмі комами; правильне вживання розділових знаків у реченні з порівняльним зворотом. Використання додатків і обставин під час побудови речень із відповідним комунікативним завданням.
-
Лінгвістичне мінідослідження («Способи вираження обставини» тощо).
-
«Коло думок» (обмін думками з метою пошуку відповіді на проблемні запитання).
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
-
Інтонування речень з логічно наголошеними підметами й присудками.
-
Інтонування речень різних типів, передавання різних змістових та емоційних відтінків значення за допомогою логічного наголосу.
-
Аудіювання, читання та аналіз текстів.
-
Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого.
-
Створення усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією, з використанням другорядних членів речення.
-
Добирання прислів’їв, приказок і фразеологізмів з означеннями або обставинами.
-
Відновлення прислів’їв із членів речення.
-
Створення постерів щодо написання прикладок.
-
Написання висновків на основі почутої інформації.
-
Створення діалогів-розпитувань із використанням обставин.
-
Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами та актуальними питаннями (утримання тварин у дельфінаріях і пересувних звіринцях, безпека на дорогах у темну пору доби, спалювання сухого листя тощо).
-
Визначення мети й теми інформації; передавання /відтворення її графічно (карти, схеми, плани, моделі тощо); визначення фейкової інформації.
-
Створення висловлення про відомого науковця -дослідника (педагога, митця), яке містить речення з неузгодженими означеннями, прикладками, порівняльними зворотами.
-
Висловлення свого ставлення до проблеми, порушеної в текстах офіційно -ділового мовлення.
|
|
|
|
Односкладне речення. Повне і неповне речення
15 год
Ціннісні орієнтири
• Усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення та самореалізації; прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
• Усвідомлення необхідності бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності.
• Задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі.
• Прагнення поглиблювати уявлення про цілісну наукову картину світу для суспільно-технологічного розвитку.
• Виявлення активності в різних сферах життєдіяльності, уміння працювати в команді та виявляти лідерські навички.
|
|
|
|
Учень / учениця:
-
адекватно реагує на почуте, демонструючи розуміння комунікативних намірів співрозмовника [9 МОВ 1.1.2-3]
-
формулює уточнювальні запитання до почутого для його розуміння [9 МОВ 1.1.2-4]
-
виявляє важливі деталі почутого повідомлення для ілюстрування власного розуміння почутого [9 МОВ 1.4.1-2]
-
аналізує стильові, жанрові, естетичні та мовні особливості почутого повідомлення [9 МОВ 1.4.3-1]
-
визначає основну мету та прогнозує наміри співрозмовника, у разі потреби ставлячи уточнювальні запитання та цитуючи почуте, для налагодження комунікативної взаємодії та порозуміння [9 МОВ 1.4.4-1]
-
коментує окремі аспекти форми почутого повідомлення (відповідність ситуації спілкування та соціокультурним нормам) [9 МОВ 1.5.1-3]
-
контролює використання невербальних засобів в умовах реалізації типових стратегій спілкування [9 МОВ 1.7.1-2]
-
використовує різні засоби художньої виразності у власному мовленні, обґрунтовуючи доцільність їх вибору [9 МОВ 1.7.2-1]
-
використовує різні складники друкованого чи цифрового текстового джерела інформації (рубрикацію, заголовки, скорочення, виділення тощо) для оптимізації роботи з текстовою інформацією [9 МОВ 2.1.2-1]
-
розпізнає в тексті зображувально-виражальні засоби [9 МОВ 2.2.6 -2]
-
характеризує особливості структури тексту, визначаючи функції та роль мовних засобів у ньому [9 МОВ 2.4.3 -1]
-
передає зміст прочитаного з кількох джерел, узагальнюючи, скорочуючи, доповнюючи словесно інформацію [9 МОВ 2.6.1 -1]
-
створює та презентує тексти різних типів, стилів і жанрів на актуальну самостійно визначену тематику [9 МОВ 3.1.2 -1]
-
обстоює власну позицію щодо порушеної проблеми, аналізуючи та узагальнюючи різні погляди та ідеї [9 МОВ 3.1.2 -3]
-
складає та оформлює власні тексти різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених словотвірних, лексичних, орфографічних граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм [9 МОВ 3.1.4 -1]
-
добирає виражальні мовні засоби, виявляючи творчу індивідуальність [9 МОВ 3.1.5 -2]
-
виконує різні ролі у груповій онлайн - комунікації, обирає потрібні стратегії співпраці в різних ситуаціях спілкування [9 МОВ 3.2.2 -1]
-
аналізує окремі мовні явища в усному мовленні, текстах і робить висновки щодо функціонування та доцільності використання певних мовних одиниць [9 МОВ 4.1.2-1]
-
імпровізує з текстом, застосовуючи елементи стилізації, обстоює свою позицію та право на самовираження [9 МОВ 4.2.2-1]
|
ІІс
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
|
11
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень.
-
Односкладні означено-особові речення
-
неозначено-особові речення
-
.РМ Есе про винахідництво (орієнтовні теми: «Інновації останнього десятиліття», «Яких інновацій бракує нам сьогодні», «Я хотів би / хотіла б винайти…» тощо).
-
узагальнено-особові речення
-
РМ Конспект прочитаного науково-пізнавального тексту (наприклад, про давні слов’янські племена, які жили на теренах сучасної України). Читання мовчки. Аудіювання
-
безособові речення. Роль їх у мовленні.
-
Синонімія односкладних і двоскладних речень.
-
Односкладні називні речення. Роль їх у мовленні.
-
РМ Усний твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі (за планом).
Тире в неповних реченнях.
-
РМ План підготовки до колективного заходу (концерту, екскурсії, озеленення території, туристичного походу, тижня математики, Дня української писемності та мови тощо) в офіційно-діловому стилі (письмово).
Односкладне речення. Повне і неповне речення Тренувальні вправи
Підсумкова робота ГР4 Односкладне речення. Повне і неповне речення
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
-
Чому не можна головний член односкладного речення називати підметом або присудком?
-
Чому узагальнено-особові речення широко представлено саме в приказках і прислів’ях?
-
Чи може в односкладному називному реченні бути обставина або додаток? Чому?
-
Чи бувають односкладні називні речення неповними? Чому?
|
ГР4
ГР3
ГР1
ГР2
ГР3
ГР1
ГР1
ГР3
ГР4
ПРГР4
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Розпізнавання, виписування та групування різних типів односкладних речень; повних і неповних речень.
-
Визначення способу вираження головного члена в односкладному реченні.
-
Складання односкладних речень різних типів відповідно до комунікативного завдання.
-
Перебудова односкладних речень на синонімічні двоскладні й навпаки.
-
Перебудова повних речень у неповні й навпаки.
-
Лінгвістичне мінідослідження («Односкладні означено-особові та називні речення в пейзажній ліриці» тощо).
-
Обґрунтування вживання тире в неповному реченні.
-
Складання алгоритму розпізнавання типів односкладних речень.
-
Створення діаграми Венна «Повні й неповні речення».
-
Уживання односкладних називних речень як заголовків книг, написів на магазинах, установах, інформаційних сайтах тощо.
-
Перебудова нетипових для української мови синтаксичних конструкцій із пасивними дієсловами з постфіксом -ся на природні для українського синтаксису активні конструкції або на односкладні безособові речення з дієслівними формами на -но, -то (практично).
-
Редагування односкладних безособових речень (із дієслівними формами на -но, -то), у яких ужито іменник в орудному відмінку на позначення суб’єкта дії (практично).
-
Визначення на слух односкладних речень у текстах пісень, оголошень та неповних речень у діалогах.
-
Записування речень із вивченими пунктограмами.
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
-
Читання, аналізування, оцінювання, інтерпретація тексту, який містить односкладні та неповні речення.
-
Відповіді на запитання за змістом прочитаного.
-
Формулювання уточнювальних запитань до почутого.
-
Визначення виражальних можливостей і ролі односкладних і неповних речень у текстах різних стилів мовлення.
-
Інтерв’ю «Односкладні речення та їхня роль у мовленні».
-
Усне висловлення або участь в обговоренні актуальної проблеми (наприклад, надійність пін-коду для банківської картки чи паролю для персонального комп’ютера; раціональний розподіл коштів сімейного бюджету; розподіл домашніх обов’язків між членами родини тощо).
-
Створення усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.
-
Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.
-
Оцінювання життєвих явищ, моральних, суспільних, історичних та інших проблем сучасності, висловлення щодо них власного ставлення (орієнтовні теми: «Як не заблукати в соцмережах», «Чи потрібно вказувати друзям на їхні помилки», «Чому зрада друга небезпечніша за удар ворога» тощо).
-
Зіставлення змісту прочитаного з власними ціннісними переконаннями; пошук суперечливої інформації
-
Добір для постерів-мотиваторів чи плакатів соціального змісту актуальних гасел (цитат), виражених означено-особовими реченнями.
-
Складання інструкції з використанням означено-особових та неозначено-особових речень (орієнтовні теми: «Як правильно харчуватися», «Як завантажити антивірусну програму», «Як правильно зробити селфі»).
-
Створення та розігрування діалогів дискусійного характеру про передумови досягнення успіху з використанням односкладних речень.
-
Створення та розігрування діалогу-розпитування або домовляння (телефонної розмови) з використанням неповних та односкладних речень.
-
Добір заголовків у формі односкладних речень до медіатекстів, ілюстрацій, картин.
-
Добирання прислів’їв, приказок і фразеологізмів, які за будовою є неповними або односкладними реченнями.
-
Використання тексті-розповіді або тексті-описі називних речень для позначення часу й місця події.
-
Мальований скрайбінг, малюнкові схеми на тему «Односкладне речення».
-
Виконання проєкту (створення медійного продукту, наприклад підготовка та проведення мовознавчої пресконференції тощо).
|
|
|
|
Речення з однорідними членами
13 год
Ціннісні орієнтири
• Критичне оцінювання відповідності своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усунення поміченої невідповідності.
• Усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси.
• Сприйняття людської гідності як найвищої цінності.
• Знаходження способів розв’язання суспільно важливих питань, захист й утвердження соціально прийнятних і схвалених норм поведінки.
• Відкритість до інновацій, готовність продукувати нові ідеї, спонукати до цього інших.
|
|
|
|
Учень / учениця:
-
знаходить потрібну інформацію в одному чи кількох джерелах і використовує її відповідно до самостійно визначених цілей [9 МОВ 1.3.1-1]
-
окреслює тематику та проблематику почутого повідомлення для подальшої інтерпретації [9 МОВ 1.4.1-1]
-
аналізує стильові, естетичні та мовні особливості почутого повідомлення [9 МОВ 1.4.3-1]
-
обґрунтовує свою позицію щодо почутого повідомлення з урахуванням власного досвіду та інформації з окремих джерел, які вважає авторитетними [9 МОВ 1.5.1-4]
-
логічно й послідовно презентує в доцільній жанровій формі власні погляди, ідеї, переконання, підкріплюючи їх аргументами та наводячи доречні приклади із власного або суспільно-історичного досвіду [9 МОВ 1.6.1-1]
-
добирає і використовує необхідні вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації з урахуванням ситуації спілкування та комунікативних намірів, соціального і культурного контексту [9 МОВ 1.7.1-1]
-
модифікує використання інтонаційних засобів залежно від комунікативної ситуації [9 МОВ 1.7.1-3]
-
застосовує різні види критичного читання текстів різних стилів, зокрема фрагментарних [9 МОВ 2.1.1-1]
-
використовує для виконання завдань текстові / медіатекстові джерела, інформацію з яких вважає достовірною та надійною, аргументує вибір таких джерел [9 МОВ 2.5.1-1]
-
коментує власні почуття під час читання тексту та враження від прочитаного, аналізує вплив виражальних засобів на емоційно-естетичне сприйняття тексту [9 МОВ 2.3.2-1]
-
створює та презентує тексти різних типів, стилів і жанрів на актуальну самостійно визначену тематику [9 МОВ 3.1.2-1]
-
складає та оформлює власні тексти різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених словотвірних, лексичних, орфографічних граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм [9 МОВ 3.1.4-1]
-
добирає виражальні мовні засоби, виявляючи творчу індивідуальність [9 МОВ 3.1.5-2]
-
ідентифікує різні види помилок на рівні змісту, структури та мовного оформлення, виправляє та обґрунтовує зроблені виправлення з урахуванням засвоєних мовних норм [9 МОВ 3.3.1-1]
-
аналізує окремі мовні явища в усному мовленні, текстах і робить висновки щодо функціонування та доцільності використання певних мовних одиниць [9 МОВ 4.1.2-1]
|
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
|
8
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Однорідні члени речення. Види зв’язку однорідних членів речення (сполучниковий, безсполучниковий, змішаний).
-
Речення з кількома рядами однорідних членів. Смислові відношення між однорідними членами речення (єднальні, протиставні, розділові).
-
Кома між однорідними членами речення.
-
РМ. Есе на морально-етичну тему (орієнтовні теми: «Байдужість – найбільший злочин на землі», «Кожна поразка – це досвід», «Відповідальність за свої вчинки» тощо).
-
Однорідні й неоднорідні означення.
РМ Письмове повідомлення в офіційно-діловому стилі з метою взаємообміну інформацією, розв’язання завдань навчально-виховного процесу, регулювання стосунків учасників освітньої діяльності.
-
-
Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами.
-
Двокрапка й тире в реченнях з однорідними членами та узагальнювальними словами.
РМ Підсумкова робота ГР3 Письмовий твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі з використанням речень, ускладнених однорідними членами речення.
5. Аналіз письмового твору.
-
-
Типові помилки під час побудови речень з однорідними членами.
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
-
Яка роль однорідних членів речення в мовленні? Чи можна обходитися без них?
-
Які смислові відношення між однорідними членами речення можна виразити за допомогою сполучника та?
-
Чому іменники в складі фразеологізмів на зразок і день і ніч; ні риба ні м'ясо; і сміх і гріх не можна вважати однорідними членами речення?
-
Як розрізнити однорідні й неоднорідні означення?
.
|
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Розпізнавання, виписування речень з однорідними членами та узагальнювальними словами.
-
Визначення смислових відношень між однорідними членами речення.
-
Визначення членів речення та способів їх вираження.
-
Лінгвістичне мінідослідження (кома між однорідними членами речення, однорідні й неоднорідні означення).
-
Складання речень з однорідними членами, у тому числі з узагальнювальними словами.
-
Добирання та складання речень за схемами.
-
Ускладнення речень однорідними членами та узагальнювальними словами.
-
Визначення пунктограм, обґрунтування вживання розділових знаків, записування речень із вивченими пунктограмами.
-
Складання алгоритму вживання розділових знаків між однорідними членами речення.
-
Виправлення пунктуаційних помилок у реченнях з однорідними членами.
-
Розмежування однорідних і неоднорідних означень.
-
«Кубування» (відповіді на 6 запитань різних типів, що стосуються теми; використання куба з написами).
-
Робота в групах «Навчаючи, учуся».
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
-
Читання, аналізування, оцінювання, інтерпретація тексту, який містить однорідні члени речення.
-
Правильне інтонування речень з однорідними членами та узагальнювальними словами.
-
Створення текстів із використанням речень з однорідними членами.
-
Створення та розігрування діалогів із використанням речень з однорідними членами.
-
Редагування речень з однорідними членами.
-
Створення усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.
-
Критичне сприйняття та оцінювання медіатексту, апелювання до власних знань, позицій чи поглядів; пошук суперечливої інформації.
-
Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.
-
Створення тексту для шкільного вебсайту про віртуальну подорож із використанням речень з однорідними членами.
-
Створення допису для соціальної мережі на актуальну тему (утилізація батарейок, люмінесцентних ламп, акумуляторів; сортування побутового сміття; використання паперових пакетів у магазині тощо) з використанням однорідних членів речення.
-
Описування змін погоди з використанням однорідних і неоднорідних означень.
-
Складання переліку необхідних для родини продуктів харчування, промислових товарів із використанням речень з узагальнювальними словами та однорідними членами.
-
Створення текстів та використання різних форм їх презентації для досягнення комунікативної мети.
|
|
|
|
Речення із звертаннями, вставними словами
(сполученнями слів, реченнями)
9 год
Ціннісні орієнтири
• Розуміння потреби популяризувати Україну у світі.
• Готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.
• Критичне оцінювання відповідності своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам.
• Усвідомлення необхідності використання інтернет-ресурсів для здобування нових знань.
• Співчуття тим, хто перебуває в складних життєвих обставинах, бажання допомогти їм, робити добро.
• Здатність розуміти та ефективно використовувати різні фінансові навички, раціонально витрачати власні кошти.
|
|
|
|
Учень / учениця:
-
свідомо застосовує прийоми активного слухання [9 МОВ 1.1.1-1]
-
формулює уточнювальні запитання до почутого для його розуміння [9 МОВ 1.1.2-4]
-
переказує почуте повідомлення стисло, акцентуючи увагу на змісті в цілому, на окремих важливих деталях або фрагментах почутого повідомлення відповідно до мети і ситуації спілкування [9 МОВ 1.2.1-1]
-
характеризує роль, виражальні можливості та вплив на слухача (адресата) важливих деталей, зокрема художніх, почутого повідомлення [9 МОВ 1.5.3-1]
-
логічно й послідовно презентує в доцільній жанровій формі власні погляди, ідеї, переконання, підкріплюючи їх аргументами та наводячи доречні приклади із власного або суспільно-історичного досвіду [9 МОВ 1.6.1-1]
-
модифікує використання інтонаційних засобів залежно від комунікативної ситуації [9 МОВ 1.7.1-3]
-
характеризує взаємозв’язок між темою, мікротемами та основною думкою тексту [9 МОВ 2.2.3 -1]
-
створює текст на основі кількох графічних джерел інформації, аналізуючи, порівнюючи, систематизуючи, узагальнюючи та оцінюючи її [9 МОВ 2.6.2 -1]
-
створює та презентує тексти різних типів, стилів і жанрів на актуальну самостійно визначену тематику [9 МОВ 3.1.2 -1]
-
зіставляє власну думку, зафіксовану в письмовій формі, із думкою інших осіб [9 МОВ 3.1.2 -2]
-
складає та оформлює власні тексти різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених словотвірних, лексичних, орфографічних граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм [9 МОВ 3.1.4 -1]
-
демонструє толерантність і здатність до конструктивної взаємодії у процесі редагування [9 МОВ 3.3.3 -2]
-
аналізує окремі мовні явища в усному мовленні, текстах і робить висновки щодо функціонування та доцільності використання певних мовних одиниць [9 МОВ 4.1.2 -1]
|
76
77
78
79
80
81
82
83
84
|
6
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Звертання непоширені й поширені.
-
.РМ. Вітальна промова, звернення з нагоди державного свята чи знаменної події в офіційно-діловому або публіцистичному стилі (усно). Підсумкова робота ГР2 Читання мовчки
-
Риторичне звертання. Розділові знаки в реченнях із звертаннями.
-
Граматичні помилки в реченнях із звертаннями, вираженими іменниками у формі кличного відмінка однини (практично).
-
РМ Лист-запрошення (лист-вітання, лист-повідомлення) в офіційно діловому стилі з використанням звертань та вставних слів (сполучень слів, речень), створений за допомогою текстового редактора Word
-
Вставні слова (сполучення слів, речення). Групи вставних слів (сполучень слів, речень) за значенням
-
. Розділові знаки в реченнях із вставними словами (сполученнями слів, реченнями).
Підсумкова робота ГР4 Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними
РМ. Письмовий твір-роздум (орієнтовні теми: «Від чого залежить успіх», «Успішні українці», «Кого із сучасників я вважаю успішною людиною»).
3. Аналіз письмового твору-роздуму
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
-
Як відрізнити звертання від підмета?
-
Чи може звертання бути емоційно насиченим? Поясніть свою відповідь.
-
У яких стилях мовлення, на вашу думку, найчастіше використовуємо звертання? Чому?
-
З якою метою в мовленні використовують вставні слова (сполучення слів, речення)?
-
Вставні слова якої групи за значенням характерні для наукового стилю мовлення, а які – для розмовного? Чому?
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
Види листів в офіційно-діловому мовленні: лист-повідомлення, лист-прохання, ініціативний лист, лист-запрошення, лист-вітання, лист-подяка, лист-вибачення (загальне ознайомлення).
|
ГР4
ПРГР2
ГР4
ГР3
ГР3
ГР3ГР4
ПРГР4
ГР3
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Розпізнавання речень із звертаннями та вставними словами (сполученнями слів, реченнями) у тексті.
-
Інтонування речень із звертаннями та вставними словами (сполученнями слів, реченнями).
-
Лінгвістичне мінідослідження («Визначення стилістичної ролі риторичних звертань» тощо).
-
Використання звертань і вставних слів (сполучень слів, речень) під час побудови речень із відповідним комунікативним завданням.
-
Обґрунтування вживання розділових знаків та виправлення пунктуаційних помилок у реченнях із звертаннями та вставними словами (сполученнями слів, реченнями).
-
Розрізнення вставних слів та однозвучних членів речення.
-
Синонімічна заміна одних вставних слів (сполучень слів) іншими.
-
«Коло думок» (обмін думками з метою пошуку відповіді на проблемні запитання).
-
Інтелектуальна гра «Ерудит».
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
-
Аудіювання, читання та аналіз текстів, які містять звертання і вставні слова (сполучення слів, речення).
-
Формулювання уточнювальних запитань до почутого чи прочитаного для його розуміння.
-
Визначення теми, мікротем, основної думки тексту та встановлення взаємозв’язку між ними.
-
Складання усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.
-
Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.
-
Ускладнення речень звертаннями та вставними словами (сполученнями слів, реченнями) залежно від комунікативного завдання, зокрема для передачі ставлення до адресата мовлення.
-
Вибіркове, стисле переказування змісту почутого відповідно до поставленого завдання; висловлення своєї думки.
-
Створення власних текстів; логічне структурування тексту.
-
Критичне сприйняття та оцінювання тексту про відомих українців, апелювання до власних знань, позицій чи поглядів.
-
Зіставлення змісту прочитаного з власними ціннісними орієнтаціями; пошук суперечливої інформації.
-
Формулювання відмови на пропозицію з використанням звертань, вставних слів (сполучень слів, речень).
-
Формулювання висновків щодо ролі звертань у мовленні, зокрема значення риторичних звертань.
-
Створення тексту за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації (діаграми, графіка тощо).
-
Моделювання різних форм спілкування (діалогів і монологів етикетного характеру) у соціальних мережах, на форумах.
-
Складання речень за мемами з використанням звертань, вставних слів.
.
|
|
|
|
Речення з відокремленими членами
17 год
Ціннісні орієнтири
• Патріотизм, вірність «малій батьківщині», усвідомлення потреби в збереженні та примноженні духовного багатства народу.
• Здоров’я як загальнолюдська цінність, бережне ставлення до власного здоров’я, дотримання здорового способу життя.
• Прагнення поглиблювати уявлення про цілісну наукову картину світу для суспільно-технологічного розвитку.
• Співвідносність вчинків людини з принципами справедливості, порядності, сміливості, громадянської відповідальності.
• Цінування внутрішньої краси людини, її праці, досягнень, здобутків.
• Дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів.
|
|
|
|
Учень / учениця:
-
відповідає на запитання за змістом почутого, акцентуючи увагу на важливих деталях [9 МОВ 1.1.2-1]
-
знаходить потрібну інформацію, відому або нову, в одному чи кількох джерелах і використовує її відповідно до самостійно визначених цілей [9 МОВ 1.3.1-1]
-
аналізує стильові, естетичні та мовні особливості почутого повідомлення [9 МОВ 1.4.3-1]
-
коментує інформацію, сприйняту з одного чи кількох джерел [9 МОВ 1.5.1-1]
-
логічно й послідовно презентує в доцільній жанровій формі власні погляди, ідеї, переконання, підкріплюючи їх аргументами та наводячи доречні приклади із власного або суспільно-історичного досвіду [9 МОВ 1.6.1-1]
-
комунікує, визнаючи право на існування іншої думки, з дотриманням принципів етики спілкування, норм літературної вимови [9 МОВ 1.6.1-2]
-
добирає і використовує необхідні вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації з урахуванням ситуації спілкування та комунікативних намірів, соціального і культурного контексту [9 МОВ 1.7.1-1]
-
пояснює причини відповідного емоційного стану в типових життєвих ситуаціях [9 МОВ 1.8.1-2]
-
використовує різні складники друкованого чи цифрового текстового джерела інформації (рубрикацію, заголовки, скорочення, виділення тощо) для оптимізації роботи з текстовою інформацією [9 МОВ 2.1.2 -1]
-
розпізнає в тексті зображувально-виражальні засоби, ознаки авторського стилю [9 МОВ 2.2.6 -2]
-
представляє текстову інформацію з одного або кількох джерел, комбінуючи різні способи і засоби візуалізації змісту [9 МОВ 2.6.1 -2]
-
створює та презентує тексти різних типів, стилів і жанрів на актуальну самостійно визначену тематику [9 МОВ 3.1.2 -1]
-
складає та оформлює власні тексти різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених словотвірних, лексичних, орфографічних граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм [9 МОВ 3.1.4 -1]
-
добирає виражальні мовні засоби, виявляючи творчу індивідуальність [9 МОВ 3.1.5 -2]
-
визначає переваги і недоліки власних написаних текстів і планує власний навчальний розвиток з урахуванням аналізу допущених помилок [9 МОВ 3.3.3 -1]
-
визначає та характеризує системні міжрівневі взаємозв’язки між мовними одиницями різних рівнів, типові закономірності їх функціонування на основі узагальнення власних спостережень за мовою і мовленням [9 МОВ 4.1.1-1]
-
аналізує окремі мовні явища в усному мовленні, текстах і робить висновки щодо функціонування та доцільності використання певних мовних одиниць [9 МОВ 4.1.2-1]
|
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
|
14
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Відокремлені члени речення (загальне ознайомлення).
-
Відокремлені означення. Розділові знаки в реченнях із відокремленими означеннями.
-
РМ Есе в публіцистичному стилі (орієнтовні теми: «Допомогти довкіллю», «Цінувати здоров’я – це просто», «Коли на Землі запанує мир»).
-
Відокремлені прикладки.
-
Розділові знаки в реченнях із відокремленими прикладками.
-
-
Відокремлені обставини. Розділові знаки в реченнях із відокремленими обставинами.
РМ. Письмовий твір-опис пам’ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі з використанням речень із відокремленими означеннями та обставинами
-
РМ. Аналіз письмового твору- опису Підсумкова робота ГР1 Аудіювання
-
Відокремлені додатки. Розділові знаки в реченнях із відокремленими додатками.
-
Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в реченнях із відокремленими уточнювальними членами речення.
-
Синонімія речень із відокремленими членами речення та без них.
-
Підсумкова робота ГР4Ускладнені прості речення
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
-
Для чого потрібні відокремлені члени речення?
-
Чи впливає порядок слів на відокремлення другорядних членів речення? Якщо так, то яких саме?
-
Для чого використовують уточнювальні члени речення?
|
ГР3
ГР4
ГР3
ГР3
ПРГР1
ГР4
ПРГР4
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Розпізнавання речень із відокремленими членами.
-
Лінгвістичне мінідослідження.
-
Складання речень із відокремленими членами відповідно до комунікативного завдання.
-
Ускладнення речень відокремленими членами.
-
Виділення відокремлених членів речення на письмі комами й тире, а в усному мовленні – інтонацією.
-
Складання алгоритму відокремлення означень.
-
Визначення пунктограм, обґрунтування вживання розділових знаків у реченнях з відокремленими членами, записування речень із вивченими пунктограмами.
-
Виправлення пунктуаційних помилок.
-
Редагування речень із відокремленими означеннями та обставинами.
-
Перебудова речень із відокремленими означеннями на речення з невідокремленими означеннями й навпаки.
-
Синонімічна заміна речень із відокремленими обставинами на речення з однорідними членами й навпаки.
-
Створення скрайбінг-презентації «Відокремлені члени речення».
-
Робота в групах «Навчаючи, учуся».
-
Ігри, вікторини, конкурси.
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
-
Аудіювання, читання та аналіз текстів, які містять відокремлені члени речення.
-
Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого.
-
Оцінювання життєвих явищ, моральних, суспільних, історичних та інших проблем сучасності.
-
Визначення мети, теми та ідеї інформації; передавання / відтворення її графічно (карти, схеми, плани, моделі тощо); визначення фейкової інформації.
-
Редагування речень із відокремленими членами.
-
Мініінтерв’ю «Відокремлені члени речення».
-
Складання усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.
-
Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.
-
Висловлення власної думки щодо необхідності занять спортом, відповідальності за своє здоров’я та підтримки себе в гарній фізичній формі.
-
Створення діалогу щодо визначення потреб, уподобань, побажань, смаків відвідувачів (гостей, клієнтів, учасників) із використанням відокремлених додатків.
-
Складання коментарів до фото із соціальних мереж із використанням речень із відокремленими членами.
-
Створення висловлення-роздуму з використанням відокремлених членів речення (орієнтовні теми: «Фантазія змінює світ», «Що єднає родину», «Вчинки, варті захоплення» тощо).
-
Усне переказування тексту про історичне минуле України з використанням уточнювальних членів речення.
-
Створення допису дискусійного характеру до блогу з використанням відокремлених обставин (орієнтовні теми: «За якою книжкою майбутнє: паперовою чи електронною?», «Чи переможе книжка комп’ютер, а бібліотеку – інтернет?»).
-
Написання висловлення, епіграфом до якого є крилатий вислів про дружбу або про батьків, родину.
-
Створення інтерактивної стрічки часу з додаванням фото-, відео- та аудіоматеріалів «Історичний екскурс у минуле України (мого міста, мого села) » .
-
Виконання проєкту в групах (колаж чи слайд -шоу на основі якоїсь події з підписами, коментарями, які містять відокремлені члени речення).
|
|
|
|
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО У 8 КЛАСІ
4 год
Ціннісні орієнтири
• Усвідомлення необхідності бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, удома, у суспільно корисній діяльності.
• Дотримання культури спілкування, прийнятої в сучасному світі, повага до культурних та особистісних відмінностей учасників спілкування.
• Усвідомлення обов’язку кожної людини творити добро словом і ділом, готовність і здатність його виконувати.
|
|
|
|
Учень / учениця:
-
добирає і використовує необхідні вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації з урахуванням ситуації спілкування та комунікативних намірів, соціального і культурного контексту [9 МОВ 1.7.1-1]
-
характеризує взаємозв’язок між темою, мікротемами та основною думкою тексту [9 МОВ 2.2.3-1]
-
представляє текстову інформацію з одного або кількох джерел, комбінуючи різні способи і засоби візуалізації змісту [9 МОВ 2.6.1 -2]
-
визначає та характеризує системні міжрівневі взаємозв’язки між мовними одиницями різних рівнів, типові закономірності їх функціонування на основі узагальнення власних спостережень за мовою і мовленням [9 МОВ 4.1.1 -1]
-
використовує знання про системність мовних явищ для вдосконалення власного мовлення [9 МОВ 4.1.1 -2]
-
взаємодіє з іншими особами, використовуючи твори мистецтва для створення власних текстів [9 МОВ 4.2.3 -1]
-
використовує різноманітні стратегії (зокрема вільний запис асоціацій, “карти знань”, складання списків дивних ідей тощо) для продукування нових мистецьких ідей, використовує і доопрацьовує ідеї інших осіб на засадах академічної доброчесності [9 МОВ 4.2.3 -2]
|
101
102
103
|
3
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення.
-
Односкладне речення. Неповне речення.
-
Розділові знаки в простому ускладненому реченні.
|
|
МОВНА ЛІНІЯ
-
Синтаксичний розбір простого речення (за опорною схемою).
-
Визначення головних і другорядних членів речення та способів їх вираження.
-
Розмежування різних типів простих речень у тексті.
-
Перебудова речень, добирання синтаксичних синонімів.
-
Визначення пунктограм, обґрунтування вживання розділових знаків у простому реченні, записування правильно речень із вивченими пунктограмами.
-
Редагування речень, у яких допущено пунктуаційні, орфографічні, граматичні помилки.
-
Складання речень із прямою мовою, діалогів і введення до них звертань і вставних слів.
-
«Кубування» (відповіді на 6 запитань різних типів, що стосуються теми; використання куба з написами).
-
Інтерактивні стратегії (квест, турнір, вільний запис асоціацій, складання списків дивних ідей, «карти знань» тощо).
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ
-
Визначення тематичних речень, теми й мікротем тексту та обґрунтування зв’язку їх з основною думкою.
-
Усне повідомлення з мультимедійною презентацією на мовознавчу тему: «Члени речення», «Відокремлені члени речення», «Звертання в мовленні» тощо.
-
Створення письмового висловлення за картиною з використанням однорідних та відокремлених членів речення.
-
Усне висловлення на задану тему; участь в обговоренні проблеми.
-
Створення текстів, логічне структурування власного тексту; удосконалення змісту.
-
Написання посту для соціальної мережі «Один день із життя мого класу» з використанням простих ускладнених речень.
-
Створення та аналіз текстів вибачення, подяки, привітання, повідомлення, з використанням простих ускладнених речень.
-
Створення діалогів із звертаннями, вставними словами (сполученнями слів, реченнями).
|
|
|
|
104
|
1
|
Підсумки за рік.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
